Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №570/3465/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3465/26

Номер провадження 2/570/2722/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») в особі представниці Кукси К.О. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 20769,99 грн, а також понесені товариством судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог сторона позивача зазначає, що 01.06.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2343107 на суму 4700,00 грн.

В подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 6700,00 грн.

27.01.2026 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Позивачем укладено Договір факторингу № 27012026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить – 34169,99 грн, яка складається з: 6699,99 грн - заборгованість по тілу кредиту; 14070,00 грн - заборгованість по процентах; 13400,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 20769,99 грн.

16.10.2026 р. представниця відповідача ОСОБА_1 – адвокат Романчук І.І. подала заяву вх.№20693 про визнання позовних вимог ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 20769,99 грн та зменшення витрат позивча на професійну правничу допомогу.

В своїй заяві представниця відповідача зазначає, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» в частині стягнення 20769,99 грн. ОСОБА_1 визнає, проте вважає завищеними вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Представниця відповідача зазначає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 31.07.2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19).

Також представниця відповідача вказує, що справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 20769,99 грн є малозначною, розгляд якої здійснюється в порядку спрощеного провадження.

Більш того, відповідно до аналізу інформації що розміщена на сайті «Судова влада України» основну частину справ адвоката Тимошенка О.О. складають справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Як висновок - вказана справа не є складною для адвоката Тимошенка О. О. Відповідно, вартість правничої допомоги в сумі 7000,00 грн є явно завищеним та неспівмірним із затраченим часом адвоката та наданими ним послугами.

Враховуючи складність справи, обсяг наданої адвокатом правової допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, сторона відповідача вважає, що справедиливими витратами на професійну правничу допомогу є 1000,00 грн.

Ухвалою суду від 17.09.2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання. У позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач та його представниця адвокат Романчук І.І. у судове засідання не з`явилися, представниця відповідача подала заяву про розгляд без їхньої участі вх.№20686 від 16.10.2026 р.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши аргументи сторін, що викладені в їхніх заявах, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 01.06.2025 р. між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2343107 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору (п.п. 1.2., 1.3., 1.5.1.) сума кредиту (загальний розмір) складає 4700,00 грн, строк кредиту - 360 днів; стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Пунктом 2.1. Кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Як вбачається із реквізитів Кредитного договору, його підписано відповідачем ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором M304 01.06.2025 р. о 11:42:16 год.

02.06.2025 р. також було укладено Додаткову угоду до Договору № 2343107 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 01.06.2025 року, відповідно до умов якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000,00 гривень, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору: 1.1. Викласти п.1.2. Договору в новій редакції: «1.2. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6700 гривень. Тип кредиту – кредит.»

Додаткова угода підписана відповідачем ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором X750 02.06.2025 р. о 18:39:52 год.

Факт перерахування на картковий рахунок відповідача грошових коштів відповідно до п.1.2. та п.2.1. Кредитного договору та відповідно до Додаткової угоди від 02.06.2025 р. підтверджується:

- листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 27.01.2026 р. за вих. № 20260127-2908, у якому вказано, що 01.06.2025 р. о 11:44:11 год. на картку № НОМЕР_2 , належну ОСОБА_1 , успішно перераховано 4700,00 грн;

- листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 27.01.2026 р. за вих. № 20260127-2909, у якому вказано, що 02.06.2025 р. о 18:40:20 год. на картку № НОМЕР_2 , належну ОСОБА_1 , успішно перераховано 2000,00 грн.

Також факт належності відповідачеві карткового рахунку № НОМЕР_2 та зарахування на вказаний рахунок коштів у сумі 4700,00 грн від 01.06.2025 р. та коштів у сумі 2000,00 грн від 02.06.2025 р. підтверджується довідкою АТ «Універсал Банк» вих.№ БТ/Е-45529 від 15.10.2026 р., наданою на виконання ухвали суду від 17.09.2026 р., та доданим до неї рухом коштів по картці з 01.06.2025 р. по 07.06.2025 р.

Таким чином, виконання первісним кредитором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» своїх зобов`язань за кредитним договором щодо надання відповідачеві грошових коштів у розмірі 6700,00 грн у кредит підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно із положеннями ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, що регулюють договір позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» містить визначення загальних витрат за споживчим кредитом, якими є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Згідно із розрахунком заборгованості за Кредитним договором, сформованим ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» станом на 27.01.2026 р., заборгованість ОСОБА_1 станом на дату розрахунку становила 34169,99 грн, з яких 6699,99 грн тіло кредиту, 14070,00 грн відсотки за користування кредитом, 13400,00 грн штрафні санкції.

27.01.2026 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №27012026 (далі – Договір факторингу).

Пунктом 3.1.3. Договору факторингу передбачено, що Право вимоги переходить до Фактора після підписання Сторонами цього Договору, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за формою Додатку 5 цього Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами.

Позивачем надано належним чином засвідчену копію Акта приймання-передачі Реєстру Боржників від 27.01.2026 р. до Договору факторингу, підписаний уповноваженими представниками сторін, на якому також наявні відбитки печатки кожного з товариств.

Як вбачається із витягу з Реєстру Боржників від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2343107 від 01.06.2025 р. у сумі 34169,99 грн, з яких 6699,99 грн тіло кредиту, 14070,00 грн відсотки за користування кредитом, 13400,00 грн штрафні санкції.

На підтвердження оплати за договором факторингу сторона позивача надала платіжну інструкцію АТ «Універсал Банк» від 30.01.2026 р. №891, з якої вбачається перерахування Фактором на користь Клієнта грошових коштів у сумі 3590869,29 грн, призначення платежу: «Оплата за відступлення Прав Вимог згідно Договору факторингу №27012026 від 27.01.2026 р., без ПДВ».

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Факт відступлення ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги за заборгованістю відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підтверджується усіма наявними матеріалами справи.

Представниця позивача у позовній заяві наголошує на тому, що в межах позову вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 13400,00 грн не заявляється.

З огляду на зазначене, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 20769,99 грн, з яких 6699,99 грн тіло кредиту, 14070,00 грн відсотки за користування кредитом.

Відповідно до заяви вх.№20693 від 16.10.2026 р. відповідач ОСОБА_1 визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною четвертою ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 20769,99 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, позивачу підлягає повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 1331,20 грн (50% * 2662,40); решта сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1331,20 грн стягується з відповідача.

Сторона позивача також просить в порядку розподілу судових витрат стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність "адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Такі висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 31 травня 2023 року у справі №757/13974/21-ц.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача сплачені витрати на професійну допомогу. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано скан-копію Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, скан-копію Додаткової угоди № 25771534526 від 20.04.2026 р. до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, скан-копію Акта прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 р., що є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026.

Також до позовної заяви було додано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 4267/10, видане 26.08.2010 р. на ім`я Тимошенка Олександра Олександровича.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, стороною відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, до 1000,00 грн з огляду на малозначність та типовість справи.

Таким чином, враховуючи наявність клопотання сторони відповідача про зменшення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, а також зважаючи на характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 2343107 від 01.06.2025 р. у сумі 20769,99 грн.

Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" судовий збір у розмірі 1331,20 грн та витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Сторони справи:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 43541163, адреса: бульв. Лесі Українки, буд. 34, кв. оф.333, м. Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гнатущенко Ю.В.