Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №440/4687/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 р.Справа № 440/4687/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, повний текст складено 09.07.26 по справі № 440/4687/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЯКС ГРУП"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЯКС ГРУПП" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №00179050702 від 13.12.2024, яким ТОВ "АЯКС ГРУПП" визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 490 081,25 грн., в тому числі основний платіж 392 065,00 грн. та штрафна (фінансова санкція) в розмірі 98 016,25 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЯКС ГРУПП" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 13.12.2024 №00179050702. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЯКС ГРУПП" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 7351,22 грн (сім тисяч триста п`ятдесят одна гривня двадцять дві копійки).

ГУ ДПС у Полтавській області , не погодившись з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 . подало апеляційну скаргу, вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального (ст.ст. 72, 90, 242 КАС України) права, надано невірну правову оцінку обставинам справи та наявним доказам. В обґрунтування вказує , що у наданих товарно-транспортних накладних перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 , однак взаємовідносини позивача з цим перевізником не підтверджуються даними ЄРПН (податкові накладні не виписувалися) та розрахунками за формою 4-ДФ. Укладення додаткової угоди про експедирування з ФОП ОСОБА_2 суперечить змісту основного договору про надання транспортних послуг, що позбавляє ТТН доказового значення. За даними ЄРПН зафіксовано аномальне зростання ціни у 50 разів на ланцюгу постачання товарів (ТОВ «ТЕХ-С КОМПАНІ» > ТОВ «КИТ ПРОМТРЕЙД» > ТОВ «БОНУС КОМ» > ТОВ «АЯКС ГРУПП»). При цьому початковий постачальник ТОВ «ТЕХ-С КОМПАНІ» відповідний товар на території України не придбавав та не імпортував, що свідчить про відсутність законного джерела введення ТМЦ в обіг. Контрагенти ТОВ «КИТ ПРОМТРЕЙД» та ТОВ «ТЕХ-С КОМПАНІ» включені до переліку ризикових платників податків (п. 8 Критеріїв ризиковості), не мають матеріальних і трудових ресурсів для здійснення діяльності. Крім того, ТОВ «БОНУС КОМ» і ТОВ «КИТ ПРОМТРЕЙД» фігурують у кримінальному провадженні № 12022000000000614 (ч. 4 ст. 191 КК України), а ТОВ «ТЕХ-С КОМПАНІ» — у кримінальному провадженні № 42021140000000161 (ч. 3 ст. 358 КК України) як учасник «конвертаційного центру». Вказує , що надані позивачем первинні документи складені на порушення вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 ПК України, оскільки не підтверджують фактичного руху активів у результаті реальної господарської діяльності. Наявність непогашеної кредиторської заборгованості перед ТОВ «БОНУС КОМ» додатково вказує на безтоварність спірних операцій. Посилаючись на доводи та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 у справі № 440/4687/25 та винести нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Аякс-Групп» відмовити повністю.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Колегія суддів, вислухавши суддю – доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ТОВ "АЯКС ГРУПП" (код ЄДРПОУ 38170867) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.04.2012 за номером 1 588 102 0000 010626, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області з 04.04.2012 за №90058.

На момент проведення перевірки був зареєстрованим платником ПДВ.

ТОВ "АЯКС ГРУПП" має наступні види діяльності за КВЕД: 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання; 28.14 Виробництво інших кранів і клапанів; 28.92 Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва (основний); 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаковання та товарів, н.в.і.у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

У період з 07.10.2024 по 11.10.2024 на підставі направлення від 03.10.2024 №5079, виданого Головним управлінням ДПС у Полтавській області, Рибась Оленою Анатоліївною, головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників та аналізу податкової інформації управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 , підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПКУ), на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 03.10.2024 №2888-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "АЯКС ГРУПП" (код ЄДРПОУ 38170867) з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ "Бонус Ком" (код ЄДРПОУ 44103950) за вересень 2021 року (включено в декларацію за жовтень, листопад 2021 року), відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є невід?ємною його частиною).

За результатами перевірки оформлено акт документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 18.10.2024 №14844/16-31-07-02-01/38170867, в якому зафіксовано факт порушення ТОВ "АЯКС ГРУПП" п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 392 065,00 грн, в тому числі за жовтень 2021 року на суму 216 468,00 грн, за листопад 2021 року на суму 175 597,00 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту ГУ ДПС у Полтавській області згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України було сформоване податкове повідомлення-рішення від 13.12.2024 №00179050702, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ "АЯКС ГРУПП" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 490 081,25 грн, в тому числі за податковими та /або іншими зобов`язаннями на 392 065,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 98 016,25 грн.

За результатами розгляду скарги ТОВ "АЯКС ГРУПП" на вищевказане податкове повідомлення-рішення ДПС України 28.02.2025 винесено рішення №5763/6/99-00-06-01-01-06, яким вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із висновками перевірки оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи (зокрема договір поставки, специфікації, видаткові та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні) містять усі обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та у своїй сукупності підтверджують факт реального руху активів і зміни майнового стану ТОВ «АЯКС ГРУПП». Залучення безпосереднього перевізника ФОП ОСОБА_1 узгоджується з умовами договору про надання транспортних послуг та додаткової угоди з експедитором ФОП ОСОБА_2 , а факт надання послуг з перевезення підтверджений актами, рахунками-фактурами, платіжними інструкціями та відображений у податковій звітності за формою 4-ДФ. При цьому окремі недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних за наявності інших належних первинних документів не свідчать про безтоварність операцій. Також, суд установив факт подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності позивача під час виконання робіт із ремонту устаткування для АТ «Укртрансгаз», що підтверджується дефектними відомостями, наряд-замовленнями, актами здачі-приймання робіт та банківськими виписками. Наявність у ТОВ «АЯКС ГРУПП» власного виробничого приміщення, орендованого офісу та штату з 11 кваліфікованих працівників спростовує доводи відповідача про відсутність умов для здійснення господарської діяльності. Право на формування податкового кредиту виникло за датою першої події та підтверджено зареєстрованими ПН в ЄРПН, а наявність кредиторської заборгованості не позбавляє платника цього права. Також, суд застосував принцип індивідуальної відповідальності платника податків, зазначивши, що позивач не відповідає за можливі порушення контрагентів по ланцюгу постачання, а посилання на ризиковість останніх та наявність кримінальних проваджень за відсутності вироків суду не є належними доказами нереальності спірних операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

За приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Податковий кредит, за змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, — це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як передбачено пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Якщо первинний документ містить інформацію про дату (період) надання послуг, виконання робіт або найму (оренди), то відсутність передбачених абзацами шостим і сьомим цієї частини реквізитів із сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) не є порушенням вимог до оформлення первинного документа, за умови що такий порядок документування господарських операцій передбачено договором, укладеним у письмовій формі, і такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення. Дія положень цього абзацу не поширюється на вимоги до документування господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів; господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна; договорів будівельного підряду, проектно-вишукувальних робіт; договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Тобто, відображення господарської операції в податковому обліку має здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. При цьому обов`язковою умовою для визнання правомірним відображення в бухгалтерському обліку платника тієї чи іншої господарської операції та включення її результатів до складу витрат є наявність зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшим його (її) використанням у господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Так, позаплановою перевіркою позивача встановлено, що у деклараціях за жовтень та листопад 2021 року ТОВ «АЯКС ГРУПП» декларувало господарські взаємовідносини по операціях, що відбувалися у вересні 2021 року за участю контрагента-постачальника ТОВ «Бонус Ком» з приводу придбання товарно-матеріальних цінностей (канат сталевий, обмежувач, кріплення сталеве, вісь, підшипники, механізм підйому гідродомкратів, ремінь приводу компресора, клапан-розрядник бурової лебідки, електроди, грунт малярний, фарба Г, розчинник тощо) на загальну суму 2 352 392,84 грн, в тому числі ПДВ — 392 065,47 грн.

Перевіряючи обставини, встановлені перевіркою, суд з`ясував, що договірні відносини між ТОВ «АЯКС ГРУПП» (покупець) та ТОВ «Бонус Ком» (постачальник) у вересні 2021 року відбувалися згідно договору поставки № 03/09 від 03.09.2021.

У відповідності до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у свою власність та оплатити обладнання (далі — Товар) у кількості та за ціною (вартістю), що вказана в специфікації, яка є невід`ємною частиною до даного Договору.

Згідно п. 2.1 Договору передача Товару у власність Покупця здійснюється Продавцем протягом п`яти днів з моменту повідомлення (усного) Продавцем Покупця про можливість здійснити відпуск Товару.

Факт передачі Товару у власність Покупцеві оформляється Сторонами шляхом підписання видаткової накладної або оформлення товарно-транспортної накладної, які підписуються обома Сторонами у момент передачі-приймання Товару (п. 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору визначено, що моментом переходу права власності на Товар від Продавця до Покупця вважається дата підписання Сторонами вищевказаної видаткової накладної.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна (вартість) Товару, що продається за цим Договором визнається у специфікаціях до Договору.

Загальна сума цього Договору складається з суми вартості всіх Товарів, що продані Продавцем Покупцеві за всіма укладеними Сторонами специфікаціями (п. 3.2. Договору).

Цей Договір є підставою для проведення розрахунків, що можуть здійснюватися шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у наступному порядку: розрахунок за Товар проводиться згідно з умовами специфікацій до даного Договору (п. 3.3 Договору).

Згідно Специфікації №1 від 03.09.2021 визначено наступне найменування товару, що постачається, а саме: канат+25:144 d=16мм в кількості 30 м., канат сталевий d-6мм в кількості 60 м., кріплення сталеве d=6мм в кількості 18 шт., елементи фіксації другої секції щогли в кількості 2 комплекти, вісь в кількості 1 шт., обмежувач в кількості 2 шт., втулка в кількості 1 шт., метизи в кількості 1 комплект, гальмівна стрічка з колодками в кількості 2 шт., метизи в кількості 1 комплект, привідні ланцюги барабану лебідки в кількості 2 шт., шинно-пневматичні муфти (швидкого і повільного ходу) в кількості 2 шт., вертлюжок в кількості 1 шт, всього товару на загальну суму 240 117,13 грн, в тому числі ПДВ — 40 019,52 грн.

Видаткова накладна №76 від 16.09.2021 на загальну суму 240 117,13 грн, в тому числі ПДВ — 40 019,52 грн, свідчить про отримання товару позивачем.

Виписана податкова накладна №137 від 16.09.2021 на загальну суму 240 117,13 грн, в тому числі ПДВ — 40 019,52 грн, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2 Специфікації №1 від 03.09.2021 визначено умови оплати, а саме, оплата здійснюється протягом 150 календарних днів з моменту поставки Товару.

Пунктом 3 даної Специфікації визначено умови транспортування, а саме, Умови постачання — поставка транспортом Покупця зі складу Продавця: 87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Мініна, буд. 7В протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання цієї специфікації.

Згідно Специфікації №2 від 03.09.2021 визначено наступне найменування товару, що постачається, а саме: підшипники в кількості 4 шт., вісь в кількості 1 шт., палець в кількості 4 шт., шайба пальця в кількості 4 шт., шплінт пальця в кількості 4 шт., канат d=18мм в кількості 4 комплекти, кріплення канату d=18мм в кількості 32 шт., винт натягу відтяжок в кількості 4 шт., коуш каната d=18мм в кількості 8 шт., канат сталевий d=6мм в кількості 30 м, всього товару на загальну суму 345 582,88 грн, в тому числі ПДВ — 57 597,15 грн.

Видаткова накладна №77 від 16.09.2021 на загальну суму 345 582,88 грн, в тому числі ПДВ — 57 597,15 грн, свідчить про отримання товару позивачем.

Виписана податкова накладна №138 від 16.09.2021 на загальну суму 345 582,88 грн, в тому числі ПДВ — 57 597,15 грн, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2 Специфікації №2 від 03.09.2021 визначено умови оплати, а саме, оплата здійснюється протягом 150 календарних днів з моменту поставки Товару.

Пунктом 3 даної Специфікації визначено умови транспортування, а саме, умови постачання — поставка транспортом Покупця зі складу Продавця: 87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Мініна, буд. 7В протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання цієї специфікації.

Згідно Специфікації №3 від 03.09.2021 визначено наступне найменування товару, що постачається, а саме: ричаг керування розподілювача P202-АВ64Т УХЛ4 в кількості 3 комплекти, ремкомплект і фітинги розподілювачів P202-АВ64Т УХЛ4 в кількості 3 комплекти, хомут 47-51/20 в кількості 4 шт., рукав Б (I)-10-50-40-У ГОСТ 18698-79 в кількості 2 м., рукав високого тиску в кількості 1 комплект, кран «системи Казанцева» в кількості 1 шт., кран чотириклапанний в кількості 1 шт., рукава напірні гумотканеві в кількості 1 комплект, метизи в кількості 1 комплект, всього товару на загальну суму 271 611,79 грн, в тому числі ПДВ — 45 268,63 грн.

Видаткова накладна №78 від 16.09.2021 на загальну суму 271 611,79 грн, в тому числі ПДВ — 45 268,63 грн, свідчить про отримання товару ТОВ «АЯКС ГРУПП».

Виписана податкова накладна №149 від 16.09.2021 на загальну суму 271 611,79 грн, в тому числі ПДВ — 45 268,63 грн, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2 Специфікації №3 від 03.09.2021 визначено умови оплати, а саме, оплата здійснюється протягом 150 календарних днів з моменту поставки Товару.

Пунктом 3 даної Специфікації визначено умови транспортування, а саме Умови постачання — поставка транспортом Покупця зі складу Продавця: 87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Мініна, буд. 7В протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання цієї специфікації.

На підтвердження транспортування придбаного позивачем згідно ПН від 16.09.2021 №137, №138 та №149 товару надано товарно-транспортну накладну №16/09 від 16.09.2021.

Згідно Специфікації №4 від 03.09.2021 визначено наступне найменування товару, що постачається, а саме: комплект ГТВ, гідроцилінду ключа КПР (ущільнення, манжети, кільця) в кількості 1шт., палець гідроциліндрів підйому щогли (манжети, кільця) в кількості 2 шт., шайба пальця гідроциліндрів підйому щогли в кількості 2 шт., комплект ГТВ гідроциліндрів опорних гідродомкратів (ущільнення, манжети, кільця, прокладки) в кількості 2 комплекти, манометр МТП 0-25 кгс/см2 в кількості 2 шт., розподілювач Р202-АВ64Т УХЛ4 в кількості 3 шт, всього товару на загальну суму 212 942,59 грн, в тому числі ПДВ — 35 490,43 грн.

Видаткова накладна №82 від 17.09.2021 на загальну суму 212 942,59 грн, в тому числі ПДВ — 35 490,43 грн, свідчить про отримання товару позивачем.

Оформлена податкова накладна №139 від 17.09.2021 на загальну суму 212 942,59 грн, в тому числі ПДВ — 35 490,43 грн, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2 Специфікації №4 від 03.09.2021 визначено умови оплати, а саме, оплата здійснюється протягом 150 календарних днів з моменту поставки Товару.

Пунктом 3 даної Специфікації визначено умови транспортування, а саме, умови постачання — поставка транспортом Покупця зі складу Продавця: 87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Мініна, буд. 7В протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання цієї специфікації.

Згідно Специфікації №5 від 03.09.2021 визначено наступне найменування товару, що постачається, а саме: шланг гумотканевий дім. 13мм в кількості 2 шт., метизи в кількості 1 комплект, канат d=12мм в кількості 50 м., система керування лебідкою в кількості 1 шт., клапан-розрядник ШПМ в кількості 2 шт., запобіжний клапан ресиверу в кількості 1 шт., манометр МТП 0-25кгс/см2 в кількості 1 шт., клинові ремені приводу компресору в кількості 2 шт, напірні рукава в кількості 1 комплект, фільтруючий елемент масляного баку в кількості 2 шт., ущільнення корпуса фільтруючого елементу масляного баку в кількості 1 шт., кран Ду40 Ру10 масляного баку в кількості 2 шт., комплект ГТВ, гідроциліндрів підйому щогли (ущільнення, манжети, кільця) в кількості 2 шт, всього товару на загальну суму 254 938,20 грн, в тому числі ПДВ — 42 489,70 грн.

Видаткова накладна №83 від 17.09.2021 на загальну суму 254 938,20 грн, в тому числі ПДВ — 42 489,70 грн, свідчить про отримання товару позивачем.

Виписана податкова накладна №142 від 17.09.2021 на загальну суму 254 938,20 грн, в тому числі ПДВ — 42 489,70 грн, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2 Специфікації №5 від 03.09.2021 визначено умови оплати, а саме, оплата здійснюється протягом 150 календарних днів з моменту поставки Товару.

Пунктом 3 даної Специфікації визначено умови транспортування, а саме Умови постачання — поставка транспортом Покупця зі складу Продавця: 87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Мініна, буд. 7В протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання цієї специфікації.

Згідно Специфікації №6 від 03.09.2021 визначено наступне найменування товару, що постачається, а саме: підшипники в кількості 3 шт., канат сталевий ОС-25,0-8-1770 в кількості 200 м., метизи в кількості 1 комплект, пристрій для кріплення мертвого кінця канату в кількості 1 комплект, всього товару на загальну суму 265 036,98 грн, в тому числі ПДВ — 44 172,83 грн.

Видаткова накладна №79 від 17.09.2021 на загальну суму 265 036,98 грн, в тому числі ПДВ — 44 172,83 грн, свідчить про отримання товару позивачем.

Оформлена податкова накладна №155 від 17.09.2021 на загальну суму 265 036,98 грн, в тому числі ПДВ — 44 172,83 грн, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2 Специфікації №6 від 03.09.2021 визначено умови оплати, а саме, оплата здійснюється протягом 150 календарних днів з моменту поставки Товару.

Пунктом 3 вказаної Специфікації визначено умови транспортування, а саме, умови постачання — поставка транспортом Покупця зі складу Продавця: 81549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Мініна, буд. 7В протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання цієї специфікації.

Згідно Специфікації №7 від 03.09.2021 визначено наступне найменування товару, що постачається, а саме: механізм підйому опорних гідродомкратів в транспортне положення) в кількості 2 комплекти, загальною вартістю 374 950,94 грн, в тому числі ПДВ — 62 491,82 грн.

Видаткова накладна №80 від 17.09.2021 на загальну суму 374 950,94 грн, в тому числі ПДВ — 62 491,82 грн, свідчить про отримання товару позивачем.

Виписана податкова накладна №141 від 17.09.2021 на загальну суму 374 950,94 грн, в тому числі ПДВ — 62 491,82 грн, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2 Специфікації №7 від 03.09.2021 визначено умови оплати, а саме, оплата здійснюється протягом 150 календарних днів з моменту поставки Товару.

Пунктом 3 даної Специфікації визначено умови транспортування, а саме, Умови постачання — поставка транспортом Покупця зі складу Продавця: 87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Мініна, буд. 7В протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання цієї специфікації.

Згідно Специфікації №8 від 03.09.2021 визначено наступне найменування товару, що постачається, а саме: канат сталевий ОС-25,0-8-1770 в кількості 200 м., ремінь приводу компресора в кількості 2 шт., комплект напірних рукавів пневмосистеми в кількості 1 комплект, клапан-розрядник бурової лебідки (вептлюжки) в кількості 2 шт., гальмівні колодки лебідки в кількості 70 шт., електроди в кількості 34 кг., грунт малярний в кількості 60 кг., фарба Г в кількості 60 кг., розчинник в кількості 25 літрів, всього товару на загальну суму 387 212,33 грн, в тому числі ПДВ — 64 535,39 грн.

Видаткова накладна №81 від 17.09.2021 на загальну суму 387 212,33 грн, в тому числі ПДВ — 64 535,39 грн, свідчить про отримання товару позивачем.

Виписана податкова накладна №140 від 17.09.2021 на загальну суму 387 212,33 грн, в тому числі ПДВ — 64 535,39 грн, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2 Специфікації №8 від 03.09.2021 визначено умови оплати, а саме оплата здійснюється протягом 150 календарних днів з моменту поставки Товару.

Пунктом 3 даної Специфікації визначено умови транспортування, а саме Умови постачання — поставка транспортом Покупця зі складу Продавця: 87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Мініна, буд. 7В протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання цієї специфікації.

На підтвердження транспортування придбаного позивачем згідно ПН від 17.09.2021 №139, 142, 155, 141 та 140 товару надано товарно-транспортну накладну №17/09 від 17.09.2021.

Як слідує зі змісту ТТН від 16.09.2021 №16/09 та від 17.09.2021 №17/09 доставка придбаних товарів від постачальника до адреси покупця здійснювалася відповідно 16 та 17 вересня 2021 року перевізником ФОП ОСОБА_1 , що узгоджується з укладеним між позивачем та перевізником ФОП ОСОБА_2 договором про надання транспортних послуг від 01.08.2021 та додатковою угодою до нього від 16.09.2021, згідно з якими уповноважено ФОП ОСОБА_2 надавати наступні послуги, а саме: «п.1.1. Виконавець надає транспортні послуги, а саме: здійснює перевезення вантажів автомобільним транспортом, а Замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату. Виконавець може виступати в ролі Експедитора та виконувати дії, пов`язані з організацією перевезення вантажу, а саме здійснити пошук перевізника. В разі здійснення пошуку перевізника, фактичним виконавцем послуг залишається ФОП ОСОБА_2 , який складає та підписує акт виконаних робіт, а в TTH вказується безпосередньо особа, яка здійснює перевезення».

Відтак, у спірному випадку, договір про надання транспортних послуг укладено ТОВ «АЯКС ГРУПП» з ФОП ОСОБА_2 , а безпосереднє транспортування було здійснено ФОП ОСОБА_1 , що узгоджується з умовами договору та самими TTH.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області наголошує на тому, що взаємовідносини позивача з перевізником ФОП ОСОБА_1 не підтверджуються даними ЄРПН (податкові накладні не виписувалися) та розрахунками за формою 4-ДФ, а між замовником і перевізником відсутні договірні й первинні документи. Також скаржник вказує, що ФОП ОСОБА_2 не є платником ПДВ, виплати на його користь у 3 кварталі 2021 року не відображалися, а додаткова угода про експедирування від 16.09.2021 суперечить Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

З огляду на викладене, колегією суддів критично оцінюються та відхиляються вказані доводи апеляційної скарги та твердження перевіряючого у акті перевірки стосовно того, що позивачем до перевірки не було надано договір про надання транспортних послуг, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АЯКС ГРУПП», а також не надано інші первинні документи, що підтверджують зазначені взаємовідносини (акти виконаних робіт, наданих послуг, платіжні інструкції щодо перерахування коштів на адресу перевізника тощо).

Надання послуг з перевезення між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «АЯКС ГРУПП» підтверджується також актом виконаних робіт про здійснення вантажних перевезень від 16.09.2021, рахунком 316092 від 16.09.2021, актом виконаних робіт про здійснення вантажних перевезень від 17.09.2021, рахунком № 17096 від 17.09.2021.

Оплата за транспортування проведена в повному обсязі та підтверджується платіжними інструкціями №745 від 26.01.2022 та №765 від 31.01.2022.

Господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_2 відображені в бухгалтерському обліку ТОВ «АЯКС ГРУПП» та підтверджуються оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №631.

Також ТОВ «АЯКС ГРУПП» відображено взаємовідносини з ФОП ОСОБА_2 в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків — фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2021 року та І квартал 2022 року (уточнююча звітність).

Вказаним спростовуються доводи податкового органу у акті перевірки та апеляційній скарзі про те, що у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2021 та 1 квартал 2022 ТОВ «АЯКС ГРУПП» на адресу ФОП ОСОБА_2 нарахування/виплати не відображало.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.03.2023 у справі №804/644/16 (№К/9901/25145/18) про те, що товарно-транспортна накладна (ТТН) не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), оскільки її обов`язковість передбачена лише у випадку надання послуг з перевезення, тому наявність або відсутність ТТН та/або недоліки у її оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, колегією суддів відхиляються як безпідставні посилання податкового органу у акті перевірки та в апеляційній скарзі на невідповідність інформації в документах на транспортування товарів, зокрема, товарно-транспортних накладних.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що всього ТОВ «АЯКС ГРУПП» придбано товарів у ТОВ «Бонус Ком» на загальну суму 2 352 392,84 грн, в тому числі ПДВ — 392 065,47 грн, з яких частково проведена оплата на суму 1 035 223,48 грн, що підтверджується платіжним дорученням №687 від 13.12.2021 та №621 від 13.10.2021 з урахуванням листа про зміну призначення платежу №13/10 від 13.10.2021. Залишок неоплаченої суми складає 1 317 169,36 грн.

Господарські взаємовідносини з ТОВ «Бонус Ком» відображені в бухгалтерському обліку позивача та підтверджуються оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №631, 201.

З приводу наявності у позивача заборгованості перед контрагентом-постачальником слід зазначити, що наявність заборгованості позивача не є тією обставиною, яка у відповідності до норм Податкового кодексу України може слугувати підставою для позбавлення господарюючого суб`єкта права на формування податкового кредиту. Вказана обставина, як і стверджує відповідач, може бути одним зі свідчень безтоварності операції, але сама по собі така обставина не може прийматися судом до уваги як беззаперечний доказ нереальності угоди. Одним зі способів доведення факту безтоварності операцій у такому разі могли би бути зустрічні звірки контрагента-постачальника, але, матеріали справи не свідчать про проведення таких звірок.

Скаржник в апеляційній скарзі також звертає увагу на призначення платежу у платіжній інструкції № 621 від 13.10.2021 («за запасні частини згідно договору № 16/08 від 16.08.2021»), стверджуючи про її невідповідність спірним правовідносинам. З огляду на вищевикладене колегія суддів не приймає в якості свідчення безтоварності операцій, участь в яких приймав позивач, посилання відповідача на обставини неповної оплати позивачем за придбаний товар та окремі недоліки платіжних доручень, оскільки лист щодо зміни призначення платежу № 13/10 від 13.10.2021 усунув вказані розбіжності, а право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту у даному випадку виникло за правилом першої події, а саме, на дату фактичної поставки товарів та отримання податкової накладної.

Згідно з положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Таким чином, отримавши від контрагента-постачальника відповідні податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, позивач здобув право на формування податкового кредиту у таких взаємовідносинах шляхом включення сум ПДВ та подальшого їх відображення у податковій звітності.

Колегія суддів зауважує, що за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Саме ж по собі невиконання контрагентом податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Таку ж позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 17.09.2019 у справі № 807/2332/15.

Більш того, позивач у спірному випадку довів реальність поставленої під сумнів перевіркою угоди обставинами використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності.

Так, в подальшому всі придбані у ТОВ «Бонус Ком» ТМЦ були використані позивачем при проведенні робіт згідно з договором №2107000045 від 12.07.2021 про закупівлю послуг, укладеним між ТОВ «АЯКС ГРУПП» та АТ «Укртрансгаз», що підтверджується наступними документами, а саме: — додатком №1 до договору №2107000045 від 12.07.2021 про закупівлю послуг «Технічне завдання»; — додатком №2 до договору №2107000045 від 12.07.2021 про закупівлю послуг «Розрахунок витрат на надані послуги за орієнтовним технічним завданням»; — актом прийому-передачі обладнання в ремонт від 29.07.2021; — дефектною відомістю на ремонт устаткування від 29.07.2021; — дефектною відомістю на ремонт устаткування від 18.08.2021; — заявкою (наряд-замовлення) №1 від 19.07.2021; — заявкою (наряд-замовлення) №2 від 18.08.2021; — актом (повернення) обладнання з ремонту від 28.09.2021; — актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №4 від 12.11.2021; — податковою накладною №1 від 12.11.2021; — рахунком на оплату №39 від 12.11.2021; — випискою банку за 10.12.2021.

Згідно пояснень позивача, що містяться у позовній заяві, окремо ТТН між ТОВ «АЯКС ГРУПП» та АТ «Укртрансгаз» не складалися, оскільки підіймальна установка УПА-60А на шасі КрАЗ-6503, держ. №AЕ3351АК є колісним транспортним засобом та відповідно доставка до місця проведення ремонтних робіт здійснювалася самостійно, без залучення інших транспортних засобів.

Господарські взаємовідносини позивача з АТ «Укртрансгаз» відображені в бухгалтерському обліку ТОВ «АЯКС ГРУПП» та підтверджуються оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №361.

Відтак, наведені обставини у сукупності та взаємозв`язку дають можливість встановити рух активів на шляху до позивача у справі, участь контрагента у такому ланцюгу, реальні зміни майнового стану підприємства внаслідок таких відносин, його власному капіталі.

На переконання колегії суддів, надані позивачем до матеріалів справи документи складені за результатами здійснення спірних господарських операцій та містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і положеннями наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов?язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

В свою чергу матеріали перевірки не містять доказів того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договорів з контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором. Натомість, документально доведено виконання зобов`язань щодо отримання оплати товару та, у подальшому, послуг, наданих за рахунок використання такого товару.

Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент здійснення спірних правовідносин контрагент позивача ТОВ «Бонус Ком» був зареєстрований як юридична особа, являвся платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

При цьому, податковим органом не наведено в акті перевірки та апеляційній скарзі будь-яких посилань на наявність актів податкових органів документальних або зустрічних перевірок підприємств та/або рішень судів, якими було б встановлено відсутність господарських операцій у спірний період. Також в акті перевірки не наведено інформації про наявність судових рішень щодо визнання недійсними укладених між позивачем та його контрагентами постачальниками та покупцями правочинів.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області посилається на дані ЄРПН та аналітичну податкову інформацію щодо контрагентів попередніх ланок постачання — ТОВ «КИТ ПРОМТРЕЙД» та ТОВ «ТЕХ-С КОМПАНІ», стверджуючи про відсутність придбання ТМЦ первинним постачальником ТОВ «ТЕХ-С КОМПАНІ», відсутність законного джерела введення товарів в обіг, аномальне зростання ціни у 50 разів на ланцюгу (від 2499,67 грн до 156229,56 грн за комплект механізму підйому), відсутність у вказаних суб`єктів основних засобів і працівників (згідно з формою 20-ОПП та неподанням форми 4-ДФ), віднесення їх до категорії ризикових платників (п. 8 Критеріїв), а також їх фігурування у кримінальних провадженнях № 12022000000000614 від 24.08.2022 (ч. 4 ст. 191 КК України) та № 42021140000000161 від 23.07.2021 (ч. 3 ст. 358 КК України щодо діяльності «конвертаційного центру»).

Колегія суддів зазначає, що вказана податкова інформація, що використана контролюючим органом в ході перевірки та викладена в апеляційній скарзі, не може бути прийнята як належний доказ, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, складених за наслідками проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 30.01.2018 у справі № 2a/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі № 826/7704/16, від 16.01.2018 у справі № 820/4648/13-а, від 27.03.2024 у справі № 380/12821/22, від 26.09.2024 у справі № 380/18771/22.

У справах, предмет розгляду в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які за висновком контролюючого органу є фіктивними, сталою є судова практика Верховного Суду, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності. Сутність таких господарських операцій повинна проявлятися в русі активів, зміні в зобов`язаннях чи власному капіталі платника податків, відповідати економічному змісту укладених платником податку договорів, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами (аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.04.2020 у справі № 826/7760/15, від 11.07.2019 у справі № П/811/1827/15, від 05.11.2019 у справі № 817/3736/14, від 31.01.2020 у справі № 520/10953/18, від 31.07.2019 у справі № 826/11020/15).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 виснувала, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом. Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши, зокрема норму частини восьмої статті 9 Закону №996-XIV, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.

Контролюючий орган не зазначає про невідповідність первинних документів вимогам відсутності у них обов`язкових реквізитів. В свою чергу, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг (товарів), платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи (постанова Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 813/4931/13-а). Відтак, посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача не можуть бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеним з ним договором.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладеного договору та специфіку придбаних товарів, колегія суддів доходить висновку, що позивач має та надав в ході перевірки належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження.

На дату спірних взаємовідносин ТОВ «АЯКС ГРУПП» мало у власності приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 3, яке було виробничим приміщенням ТОВ «АЯКС ГРУПП», що підтверджено договором купівлі-продажу від 26.09.2012, витягом про державну реєстрацію прав від 26.09.2012.

Оренда офісного приміщення станом на дату спірних господарських операцій підтверджується договором оперативної суборенди нежитлових приміщень №102/20 від 31.12.2019, актом приймання-передачі в оперативну суборенду нежитлового приміщення від 01.01.2020, додатковою угодою №1 від 31.12.2020.

Оренда офісного приміщення за спірний період підтверджується: актом надання послуг №1815 від 30.09.2021; актом надання послуг №2080 від 31.10.2021; актом надання послуг №2375 від 30.11.2021; платіжною інструкцією №637 від 09.11.2021; платіжною інструкцією №646 від 19.11.2021; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 631 за 2021 по взаємовідносинах з СП «Коопкомунтепло».

Згідно штатного розпису станом на 01.01.2021 ТОВ «АЯКС ГРУПП» мало у штаті 11 працівників (директор, бухгалтер, технолог-конструктор, токар, енергетик, слюсар-механік, слюсар-ремонтник, електрозварювальник, начальник цеху).

Тобто, основні види діяльності, наявність офісного, виробничого приміщення та відповідний штат кваліфікованих працівників та інженерно-технічного персоналу підтверджують реальність придбаних ТМЦ, їх подальше використання у господарській діяльності шляхом проведення ремонтних робіт безпосередньо ТОВ «АЯКС ГРУПП».

Колегія суддів також зауважує, що відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження своїх припущень, викладених в акті перевірки та апеляційній скарзі щодо нереальності господарської операції, що відбулась між позивачем та контрагентом у перевіряємому періоді, у той же час контролюючий орган визнає факт реалізації товару.

Стосовно посилання відповідача на фігурування підприємств по ланцюгу контрагента позивача в кримінальних провадженнях № 12022000000000614 від 24.08.22 (ч. 4 ст. 191 КК України) та № 42021140000000161 від 23.07.2021 (ч. 3 ст. 358 КК України), колегія суддів зазначає, що вони не є належними доказами нереальності досліджуваних господарських операцій, оскільки ГУ ДПС у Полтавській області в матеріалах перевірки та апеляційній скарзі не відображено будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності як посадових осіб ТОВ «Бонус Ком», так і ТОВ «АЯКС ГРУПП» за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України; не вказано на наявність взаємозв`язку між досліджуваними господарськими операціями та фабулою згадуваних кримінальних проваджень, не повідомлено про хід останніх.

У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, наведену у постановах від 06.12.2021 у справі № 640/8883/19 та від 23.12.2021 у справі № 814/322/16, яка полягає у тому, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду у постановах від 25.09.2019 у справі № 520/11437/18, від 14.06.2017 у справі № 21-2239а16 та від 22.11.2016 у справі № 826/11397/14 колегія суддів відхиляє, оскільки сформовані у них правові позиції стосуються обов`язковості підтвердження первинними документами фактичного руху активів, що у цій справі позивачем повністю виконано.

Тож зважаючи на відсутність прямих доказів, які свідчать про порушення позивачем податкової дисципліни, підтвердження дійсності правочину первинною документацією, обґрунтованих та належних зауважень до змісту якої акт перевірки не містить, суд першої інстанції правомірно визнав спростованими висновки відповідача про заниження податку на додану вартість на загальну суму 392 065,00 грн, в тому числі за жовтень 2021 року на суму 216 468,00 грн, за листопад 2021 року на суму 175 597,00 грн, а тому податкове повідомлення-рішення від 13.12.2024 №00179050702 винесене на підставі цих висновків підлягає скасуванню як протиправне.

Доводи апеляційної скарги фактично повторюють правову позицію відповідача, наведену під час первісного розгляду справи, та не містять нових обставин чи правових аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції або обов`язкові висновки Верховного Суду.

Апелянтом також не наведено конкретного обґрунтування того, які саме обставини суд першої інстанції встановив неправильно, які докази дослідив неповно чи неправильно та які саме норми матеріального або процесуального права ним було порушено чи неправильно застосовано.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 по справі № 440/4687/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий