Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №569/24745/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/24745/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Рівненський міський суд

Рівненської області

в особі судді – Ковальова І.М.

при секретарі – Білецькій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Рівненської міської ради, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 травня 2026 року залучено Адміністративну комісію при виконавчому комітеті Рівненської міської ради до участі у справі за адміністративним позовом розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у якості співвідповідача.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала, просить суд їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та визнати протиправною та скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради №852 від 05.11.2025 року; закрити провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення; судові витрати покласти на ВК РМР.

В судовому засіданні представник відповідачів заявлені позовні вимоги не визнала та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмових відзивах на позов.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №000995 від 13 жовтня 2025 року, 13 жовтня 2025 року о 15 год. 30 хв. з адресою м.Рівне, вул.Київська, 77 виявлено, що керуюча магазином «Prostor» ОСОБА_1 самовільно встановила інформаційно-рекламні плакати без дозвільних документів, чим порушені вимоги п.5.1.13 Правил благоустрою, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2011 №512. В результаті вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.152 КУпАП.

Постановою №852 у справі про адміністративне правопорушення від 05 листопада 2025 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Рівненської міської ради визнано громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Притягнуто громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. 00 коп.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні було встановлено ті обставини, що позивач не вчиняла інкриміноване адміністративне правопорушення виходячи з наступного.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що позивачка згідно наказу №430-кн від 22 січня 2025 року, з 22 січня 2025 року обіймає посаду керуючого магазином «PROSTOR», розташованого за адресою: вул. Київська, 77, м. Рівне.

Вказаний магазин є однією з торгівельних точок роздрібної мережі «PROSTOR», яка належить юридичній особі ТОВ «НУМІС», ЄДРПОУ 44762781, місцезнаходження: бульвар Слави, 7к, м. Дніпро, 49106.

Усі магазини роздрібної мережі «PROSTOR» є лише структурними підрозділами TОВ «НУМІС» і не мають статуту юридичної особи, філії або відокремлених підрозділів, не мають повноважень про прийняття управлінських рішень ,у тому числі не вирішують питання оздоблення магазинів, наповнення товарами, визначення його асортименту, питання розміщення/демонтажу зовнішньої, внутрішньої реклами, а лише здійснюють реалізацію/продаж товарів кінцевому споживачу.

13 жовтня 2025 року інспектором ДМВ РМР винесено припис №1914 від 13 жовтня 2025 року відносно позивачки у зв`язку із встановленням з боку останньої порушення п.5.1.13 Правил благоустрою м.Рівного, а саме самовільного встановлення інформаційних рекламних плакатів без дозвільних документів та зобов`язано усунути вказане порушення шляхом демонтажу у термін до 22.10.2025.

10 грудня 2024 року ТОВ «НУМІС» (замовник) було укладено договір №10/24 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) з надання послуг з обслуговування рекламоносіїв, а саме розміщення (поклейки) рекламних матеріалів (постерів) на конструкціях замовника згідно із додатком до цього договору.

В подальшому 27 грудня 2024 року виконавцем за договором від 10 грудня 2024 року №10/24 надано замовнику послугу із розміщення на фасаді магазину «PROSTOR» за адресою м.Рівне, вул.Київська, 77 рекламні носії, про що сторонами складено акт здачі-прийняття (надання послуг) від 27 грудня 2024 року №ОУ - 0053 та виконавцем видано рахунок №СФ-0053 від 27 грудня 2024 року.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Рішенням Рівненської міської ради від 28 квітня 2011 року № 512 затверджено Правила благоустрою міста Рівного.

Відповідно до пп.5.1.13 Правил благоустрою міста Рівного, на об`єктах благоустрою міста забороняється самовільно встановлювати рекламоносії, різноманітні конструкції, інформаційно-рекламні плакати, стаціонарні малі архітектурні форми, технічні пристрої та технічні елементи, лінійні споруди та антенно-фідерні системи.

Згідно з розділом 2 Правил благоустрою міста Рівного, зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг тощо.

Стаття 152 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів та тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція статті 152 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють державні стандарти, норми і правила у сфері благоустрою населених пунктів, правила благоустрою територій населених пунктів та є обов`язковими для виконання.

Пункт 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за позовом. Справа «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom) від 21 лютого 1975 року серія А, №18, сс17-18, пп.35-36.

Також суд, підтримує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів, що передбачено п.1 ч.1 ст.247 КУпАП

Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11.10.2016 у справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ч.2 ст.69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. При цьому, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що належними та допустимими доказами, котрі були досліджені в судовому засіданні було встановлено відсутність вини позивачки у вчиненні інкримінованого правопорушення, а тому позовні вимоги в частині скасування постанови та закриття провадження у справі знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.

Відповідно до п. ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки при подачі позову до суду позивачкою було сплачено судовий збір в розмірі 606,00 грн. згідно квитанції від 26.11.2025, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача ВК РМР.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Рівненської міської ради, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №852 у справі про адміністративне правопорушення від 05 листопада 2025 року винесену Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП, а провадження по справі - закрити.

Стягнути з виконавчого комітету Рівненської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань (код ЄДРПОУ 04057758) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 606,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв`язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: Виконавчий комітет Рівненської міської ради, м.Рівне, вул.Соборна, 12-А, код ЄДРПОУ 04057758

Відповідач: Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, м.Рівне, вул.Соборна, 12-А

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов