Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №520/12299/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №520/12299/26

Суддя: Чалий І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 р.Справа № 520/12299/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В.) від 24.07.2026 по справі № 520/12299/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом за вих. № 2000-0203-8/50986 від 24.03.2026 року, здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2025 року з сум грошового забезпечення, зазначених в довідці 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 05.03.2026 року за вих. N 12 , складеної на виконання рішення ХОАС від 13.02.2026 року по справі № 520/21999/25 .

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.07.2025 року з сум грошового забезпечення, зазначених в довідці 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 05.03.2026 року за вих. N 12 та без обмеження її максимальним розміром з 01.07.2025 року, з 01.01.2026 року, з 01.03.2026 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату поточної пенсії ОСОБА_1 щомісячно в підсумованому розмірі відповідно до фактичних нарахувань в дату її виплати відповідно до рішення суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом за вих. № 2000-0203-8/50986 від 24.03.2026 року, здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2025 року з сум грошового забезпечення, зазначених в довідці 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 05.03.2026 року за вих. № 12.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025 року згідно оновленої довідки 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 05.03.2026 року № 12, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оскільки довідка станом на 18.06.2025 не є складеною на календарну дату, з якої підвищено грошове забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених КМУ, у головного управління відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки. Зазначає, що грошове забезпечення станом на 18.06.2025 є неіснуючим, адже позивач фактично не отримував вказане грошове забезпечення. У довідці містяться виключно умовні обчислення в частині окладу за посадою без факту реального підвищення поточної винагороди за службу діючого публічного службовця. Також апелянт посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а. та висновки Верховного Суду у справі № 380/15276/21 у постанові від 14.03.2023.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечував та просив відмовити. Вказав, що довідка видана 2 територіальним вузлом урядового звязку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України № 12 складена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 по справі № 520/21999/25.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 по справі № 520/21999/25 2 територіальним вузлом урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України складено оновлену довідку від 05.03.2026 року за вих. № 12 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 18.06.2025 року з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 24.03.2026 року на звернення представника позивача повідомило, що підстави для перерахунку пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 05.03.2026 року за вих. № 12 відсутні.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача на підставі оновленої довідки 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 05.03.2026 року за вих. № 12 про грошове забезпечення позивача станом на 18.06.2025 року виник обов`язок проведення перерахунку пенсії з 01.07.2025 року. Проте, зазначений обов`язок виконаний відповідачем не був.

Відмоввляючи в частині позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.07.2025 року з сум грошового забезпечення, зазначених в довідці 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 05.03.2026 року за вих. № 12 та без обмеження її максимальним розміром з 01.07.2025 року, з 01.01.2026 року, з 01.03.2026, суд виходив з того, що наразі відсутні підстави вважати, що перерахунок пенсії позивача відбудеться з встановленням обмеження максимальним розміром, оскільки такий перерахунок ще не проводився.

Щодо позовних вимог зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату поточної пенсії ОСОБА_1 щомісячно в підсумованому розмірі відповідно до фактичних нарахувань в дату її виплати відповідно до рішення суду, суд відмовив з огляду на те, що позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Законодавчо визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон № 2262-ХІІ.

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами другою-третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» затвердив Порядок № 45 (далі - Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 р. № 103, далі - Постанова № 103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 в редакції Постанови № 103, форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Колегія суддів зазначає, що зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення змін Постановою № 103.

30.01.2007 постановою правління Пенсійного фонду України, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Згідно з пунктом 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Відповідно до пункту 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду.

Колегія суддів зазначає, що 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 (набрала чинності 01.03.2018), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, та пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Верховний Суд у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 31.08.2022 в справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 14.09.2022 у справі № 500/1886/21, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21 виклав наступну правову позицію:

- з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" (далі - Постанова № 481) неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.

Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/24 - 18.06.2025, діяла первинна редакція пункту 4 Постанови №704.

Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 було задоволено касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.

Верховний Суд у вказаній справі зробив висновок про те, що саме Уряд наділений повноваженнями встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовцям (зокрема, базової величини).

Судовим розглядом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 по справі № 520/21999/25 2 територіальним вузлом урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України складено оновлену довідку від 05.03.2026 року за вих. № 12 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 18.06.2025 року з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та надано її до ГУ ПФУ в Харківській області для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 пенсії позивача.

Проте, листом від 24.03.2026 відповідач повідомив, що підстави для перерахунку пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 05.03.2026 року за вих. № 12 відсутні.

Колегія суддів вказує, що невчинення відповідачем після отримання довідки про розмір грошового забезпечення від 05.03.2026 року за вих. № 12 відповідного перерахунку пенсії позивача фактично нівелює рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 по справі № 520/21999/25 на виконання якого зазначену довідку було виготовлено та направлено до органу Пенсійного фонду України.

Слід зауважити, що централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади є основним способом реалізації права на перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який має бути здійснено автоматично, без додаткового звернення пенсіонера та подання ним довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії.

Проте, коли в централізованому порядку таку довідку не буде подано до органів, що здійснюють перерахунок пенсії, а пенсіонерові в її видачі відповідним державним органом буде відмовлено, останній не матиме змоги реалізувати своє право на перерахунок, визначене статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки до моменту отримання належної довідки від пенсіонера чи належного державного органу в пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26.07.2023 у справі № 380/16010/21, від 17.10.2023 у справі № 380/657/22, від 14.07.2023 у справі № 380/2246/22, від 28.11.2023 у справі № 160/12994/22, від 17.01.2024 у справі № 420/437/21 та від 04.04.2024 у справі № 380/859/23, від 19.06.2025 у справі № 520/1307/24.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.11.2018 у справі № 328/4303/16-а, органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.

Колегія суддів зазначає, що вказана вище довідка є чинною та не була відкликана органом, який її видав. Правомірність видачі довідки про розмір грошового забезпечення не є предметом спору у даній справі.

З урахуванням наведеного правового регулювання та висновків Верховного Суду, колегія суддів висновує, що отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, виданої на підставі рішення суду, має наслідком виникнення для ГУ ПФУ в Харківській області обов`язку вчинити відповідні дії щодо перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 05.03.2026 року за вих. № 12 в якій зазначено розміри грошового забезпечення станом на 18.06.2025.

При цьому, такий перерахунок має бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто у відповідності до частини другої статті 51 Закону № 2262-XII. У спірному випадку відповідач, враховуючи вимоги наведеної вище норми, має провести перерахунок, починаючи з 01.07.2025.

Стосовно посилань в апеляційній скарзі на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а, то колегія суддів зазначає, що спір у вказаній справі стосувався того, чи є накази Міністра оборони України про встановлення премії підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до частини 3 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ. Водночас у цій справі спірні правовідносини стосуються протиправності дій РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях щодо відмови у виготовленні та наданні ГУ ПФУ в Харківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023. Відтак, слід дійти висновку, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у вказаній вище справі, не є релевантними для справи, яка розглядається.

Предметом спору у справі № 380/15276/21 була відмова пенсійного органу у перерахунку пенсії колишньому працівникові державного органу фіскальної служби на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, складеної керівником Головного управління ДФС у Львівській області у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення за аналогічною посадою, яку займав позивач до звільнення зі служби, при цьому така зміна відбулась внаслідок прийняття відповідного рішення саме керівником цього органу відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 17.07.2018 № 616 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції”, яким передбачено право керівника ДФС та керівників її територіальних органів у межах асигнувань, що виділяються на утримання відповідних органів, встановлювати надбавку за особливості проходження служби залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою, та здійснювати преміювання осіб начальницького складу податкової міліції відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби у межах фонду преміювання.

Висновки Верховного Суду, зроблені ним у постанові від 14.03.2023 у справі № 380/15276/21 є нерелевантними для справи, яка розглядається, оскільки предмет, підстави позовів та склад учасників справ є різними у справах № 380/15276/21 та у справі № 520/12299/26, тому вони не підлягають застосуванню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом за вих. № 2000-0203-8/50986 від 24.03.2026 року, здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2025 року з сум грошового забезпечення, зазначених в довідці 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 05.03.2026 року за вих. № 12; та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025 року згідно оновленої довідки 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 05.03.2026 року № 12, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

На підставі викладеного, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

З огляду на вищенаведений підхід, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 по справі № 520/12299/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло

Оригінал: reyestr.court.gov.ua