Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №567/1613/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Суд: Острозький районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №567/1613/26

Суддя: Василевич О.В.

Справа №567/1613/26

Провадження №2/567/1131/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Приступа А.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив :

В Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу звернувся ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначає, що з 17 квітня 2010р. перебуває з відповідачкою у шлюбі, який зареєстрований Межиріцькою сільською радою Острозького району Рівненської області актовий запис №1.

Вказує, що від даного шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження якої він вказаний батьком, а відповідачка - матір`ю.

В обґрунтування позову вказує, що з 2024 року шлюбні відносини з відповідачкою ОСОБА_2 між ними фактично припинені, відтоді вони разом не проживають. Вказує, що вони мають різні характери та погляди на сімейне життя та майбутнє їхньої сім`ї, між ними відсутні почуття любові, родинної близькості та взаєморозуміння.

Вважає, що шлюб між ними існує формально, так як вони разом як сім`я не проживають, фактичних шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов`язків не мають, між ними відсутні будь-які формальні ознаки, які характеризують сім`ю. Він на даний час проживає на території Литовської Республіки, а відповідачка з донькою знаходяться в Україні та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що між ними відсутні будь-які почуття, а тому подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить його інтересам.

Подальшого змісту підтримувати сімейні відносини не вбачає, що й спонукало його звернутися до суду з вищевказаним позовом. Питання утримання дитини, а також поділу майна буде вирішуватися окремо. Просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 28.09.2026 року позовна заява була залишена без руху, позивачу був наданий термін на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 13.10.2026 року відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 17 квітня 2010 року Межиріцькою сільською радою Острозького району Рівненської області актовий запис №1, що підтверджується актовим записом про шлюб, отриманим через електронний державний сервіс публічних послуг "Дія", про що сторонам було видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.04.2010 року.

Під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження, отриманим через електронний державний сервіс публічних послуг "Дія", про що було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 21.09.2012 року.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Аналогічне положення містить ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втратили почуття один до одного, на даний час шлюб фактично припинено, оскільки разом вони як сім`я не проживають з 2024 року, спроби відновити шлюбні відносини сторони не роблять. Таким чином шлюб існує формально, а тому вбачаються підстави для його розірвання в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що сім`я фактично розпалася, оскільки сторони спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов`язків не мають, подружніх стосунків не підтримують, що свідчить про формальне існування шлюбу. А відтак суд приходить до висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв`язку із чим визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами без вжиття заходів щодо примирення.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами існує формально. На даний час шлюб фактично припинено і подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим.

Окрім того, суд бере до уваги, що позов про розірвання шлюбу було подано до суду 24.09.2026 року, сторони з клопотанням про надання строку на примирення до суду не звертались, у зв`язку з цим суд приходить до висновку про те, що у позивача та відповідачки було достатньо часу для прийняття виваженого рішення про необхідність розірвання шлюбу.

На підставі ст.ст.105, 110, 113 СК України та керуючись ст.ст.5, 12, 13, 141-142, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), зареєстрований 17 квітня 2010 року Межиріцькою сільською радою Острозького району Рівненської області актовий запис №1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua