Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №480/856/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 р.Справа № 480/856/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємство "Ромникомунтепло" Роменської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 (головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал) у справі №480/856/26

за позовом Комунального підприємства "Ромникомунтепло" Роменської міської ради

до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Ромникомунтепло" Роменської міської ради (далі по тексту - КП "Ромникомунтепло" Роменської міської ради, позивач) звернулося з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 07.01.2026 № 36.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 відмовлено у задоволенні позову.

КП "Ромникомунтепло" Роменської міської ради, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просило скасувати останнє та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог скарги позивач посилається на те, що припис прийнято на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки №36 від 07.01.2026.

Зазначає, що 15.09.2021 на засіданні виконавчого комітету Роменської міської ради прийнято рішення №152 "Про встановлення для населення тарифу на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії" в розмірі 2444,32 грн/Гкал замість 1715,69 грн/Гкал, затверджених рішенням цього ж виконавчого комітету №83 від 15.07.2020.

Відтак тариф 1756,19 грн/Гкал вважається таким, що втратив чинність.

Вимога припису щодо проведення перерахунку коштів за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 362,75 грн, зайво нарахованих споживачу (зокрема гр. ОСОБА_1 ), є передчасною та підлягає скасуванню.

Обґрунтовує це тим, що рішення виконавчого комітету Роменської міської ради від 15.09.2021 №152 було чинним у період, який перевірявся, і не скасоване в судовому порядку, а відтак використовувалося позивачем при нарахуванні споживачам плати за надані послуги.

При цьому вимога відповідача про необхідність застосування тарифів, встановлених рішенням, що втратило чинність, не ґрунтується на вимогах закону.

Вказує, що позивач правильно застосував тарифи, визначені рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради від 15.09.2021 №152, яке було чинним та обов`язковим для суб`єкта господарювання.

Посилається на те, що у "перехідний період" (з 15.10.2021 по 07.11.2021, до моменту набрання чинності Публічним договором приєднання) підприємство позивача мало право (і обов`язок) нараховувати плату за економічно обґрунтованим тарифом у розмірі 2444,32 грн/Гкал, затвердженим місцевою радою.

Зміна тарифу органом місцевого самоврядування в такий період є самостійною підставою для зміни вартості послуг незалежно від стану переукладання чинних договорів.

Вимагаючи застосування старих тарифів замість нових затверджених, відповідач фактично нівелює дію чинного акта місцевої влади, що є перевищенням його повноважень.

Також в обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду.

Окрім того, він зазначає, що, поновивши відповідачу строк для подання відзиву на позов, суд першої інстанції створив для нього невиправдані процесуальні переваги перед позивачем.

Вважає, що судом допущено упередженість та порушено засади змагальності й рівності сторін (ст. ст. 2, 9 КАС України).

Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі по тексту - ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, заперечуючи проти доводів скаржника та посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

На підставі положень ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що гр. ОСОБА_1 , є споживачем послуг позивача, звернулася до відповідача 05.12.25 щодо порушення порядку формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з постачання теплової енергії.

На виконання вказаного звернення, за погодженням Держпродспоживслужби від 24.12.2025 № 15.2.2-3/33639 , на підставі наказу від 29.12.2025 № 1271-ОД та направлення від 31.12.2025 № 5336-05.3/25 відповідачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) КП "Ромникомунтепло" Роменської міської ради", за результатами якого складено акт №36 від 07.01.2026.

Актом встановлено , що КП "Ромникомунтепло" Роменської міської ради" у період з 15.10.2021 по 07.11.2021 застосовував до гр. ОСОБА_1 тариф у розмірі 2444,32 грн/Гкал, встановлений рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради від 15.09.2021 № 152, тоді як у вказаний період зазначений тариф не мав правових підстав для застосування з огляду на положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII.

07.01.2026 відповідачем винесено припис №36 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, що містить вимогу до КП "Ромникомунтепло" Роменської міської ради про усунення виявленого порушення, яке зафіксовано в акті перевірки №36 від 07.01.2026, а саме: провести до 15.02.2026 перерахунок зайво нарахованих ОСОБА_1 за період 15.10.2021 по 07.11.2021 кошти у сумі 362,75 грн.

Позивач, вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню припис, звернувся з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення вимог КП "Ромникомунтепло" Роменської міської ради.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V.

Згідно ст.1 Закону №877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до абз.5 ч.1 ст.6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно пп.14 п.4 Положення про ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області №948 від 08.09.2025, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме: "14) у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до п.4 пп.16 Положення про ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області №948 від 08.09.2025 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин), Головне управління вживає у межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності згідно із законом; у межах повноважень, передбачених законом, складає протоколи та розглядає справи про порушення законодавства у відповідній сфері.

Згідно з п.5 пп.6 Положення про ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області №948 від 08.09.2025 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин), Головне управління здійснює розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції.

Відповідно до вимог п.п.2 п.1 ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1997 №1023-XII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: перевіряти додержання суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно - правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб`єктів.

Положеннями ст.11 Закону №877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII (далі по тексту - Закон №2189-VIII), комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Отже, послуги з постачання та розподілу електричної енергії належать до житлово-комунальних послуг, які відповідно до вказаної вище правової норми визначаються як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщення, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів (абз.2 ч.2 ст.14 Закону №2189-VIII).

Державне регулювання цін щодо житлово-комунальних послуг запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".

Отже, послуги з постачання та розподілу електричної енергії належать до житлово-комунальних послуг, які відповідно до п.5 ч.1 ст.1 вищевказаного Закону визначаються як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Положеннями ч.5 ст.20 Закону №2189-VIII передбачено, що послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Судом встановлено, що за результатами перевірки за зверненням гр. ОСОБА_1 від 05.12.2025 актом перевірки №36 від 07.01.2026 встановлено, що позивач у період з 15.10.2021 по 07.11.2021 застосовував до гр. ОСОБА_1 тариф у розмірі 2444,32 грн/Гкал, встановлений рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради від 15.09.2021 №152.

Водночас у вказаний період зазначений тариф не мав застосовуватися, оскільки відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VIII він підлягав застосуванню не раніше ніж через 30 днів після офіційного оприлюднення на офіційному вебсайті Роменської міської ради.

Так, рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради від 15.09.2021 №152 встановлено тариф 2444,32 грн/Гкал.

Вказаним тарифом змінено попередній тариф 1715,69 грн/Гкал, що діяв на підставі рішення від 15.07.2020 №83.

Водночас Закон України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VIII (в редакції Закону №1060-IX) передбачав перехід на нову договірну модель - Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (Публічний договір).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VIII, Публічний договір набирає чинності через 30 днів з дня його оприлюднення на офіційному вебсайті виконавця, якщо інший строк не встановлений договором.

Позивач опублікував Типовий індивідуальний договір на офіційному сайті Роменської міської ради 08.10.2021, а тому зазначений Публічний договір набрав чинності 07.11.2021 (через 30 днів після оприлюднення).

Колегія суддів зазначає, що у перехідний період з 15.10.2021 по 07.11.2021 (до набрання чинності Публічним договором) між позивачем та споживачем гр. ОСОБА_1 зберігав чинність договір, укладений на умовах Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV.

За умовами цього чинного договору застосовувався тариф, що існував до моменту переходу на нову договірну модель, тобто тариф 1756,19 грн/Гкал, встановлений рішенням виконавчого комітету від 19.12.2018 №156 (на час перевірки - вже рішенням від 15.07.2020 №83, що підтримувало тарифну ставку 1715,69 грн/Гкал).

Таким чином, з 24.09.2021 (дати набрання чинності рішенням №152 про встановлення тарифу 2444,32 грн/Гкал) і до 07.11.2021 (дати набрання чинності Публічним договором) існував перехідний період, протягом якого новий тариф ще не міг правомірно застосовуватися до споживачів, які перебували в договірних відносинах на умовах Закону №1875-IV.

Положеннями ч.2 ст.26 Закону №1875-IV було передбачено, що договір про надання житлово-комунальних послуг не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин діє Законом №2189-VIII, частиною першою статті 2 якого визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Положеннями ст.5 Закону № 2189-VIII встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Статтею 12 Закону № 2189-VIII унормовано, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Отже, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованого застосування позивачем у період з 15.10.2021 по 07.11.2021 до гр. ОСОБА_1 тарифу у розмірі 2444,32 грн/Гкал, встановленого рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради від 15.09.2021 №152, тоді як у вказаний період зазначений тариф не підлягав застосуванню, з огляду на положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VIII.

Відтак доводи апеляційної скарги про те, що позивач у "перехідний період" (з 15.10.2021 по 07.11.2021) правильно застосовував до споживачів затверджений місцевою радою тариф у розмірі 2444,32 грн/Гкал, є необґрунтованими та суперечать висновкам суду.

Щодо посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 19.12.2018 у справі №816/2481/17 та від 22.02.2023 у справі №420/6890/20, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки вказані висновки суду касаційної інстанції стосуються інших фактичних обставин. В межах розгляду даної справи ГУ Держпродспоживслужби не оскаржує рішення виконавчого комітету і не ставить питання щодо його протиправності. Оспорюваний припис спрямований на застосування чинних норм законодавства щодо конкретного споживача з метою захисту його прав від неправомірних нарахувань, а не зміну чи зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем обґрунтовано та правомірно винесено оспорюваний припис, з вимогою до КП "Ромникомунтепло" Роменської міської ради про проведення до 15.02.2026 перерахунку зайво нарахованих гр. ОСОБА_1 за період 15.10.2021 по 07.11.2021 кошти у сумі 362,75 грн.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено (доказано) правомірність власного рішення (припису), що є предметом оскарження у даній справі.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права та правомірно відмовив у задоволенні позову КП "Ромникомунтепло" Роменської міської ради.

Стосовно посилання скаржника на те, що, поновивши строк для подання відзиву на позов, суд першої інстанції створив для відповідача невиправдані процесуальні переваги перед позивачем, допустивши тим самим упередженість, колегія суддів відхиляє такі доводи, оскільки сам по собі факт поновлення строку для подання відзиву не свідчить про упередженість суду та не призвів до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції засад змагальності й рівності сторін (ст. ст. 2, 9 КАС України) є необґрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду цієї справи.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

З урахуванням вимог ст.139 КАС України, а також того, що наслідками апеляційного перегляду даної справи скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.

Відтак, вимоги апеляційної скарги щодо покладення витрат позивача зі сплати судового збору на відповідача, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ромникомунтепло" Роменської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі №480/856/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц