Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №200/2410/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року справа №200/2410/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Пивовар І.В., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 200/2410/26 (головуючий суддя у І інстанції – Тарасенко І.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії № 143150024971 від 14.03.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 та як підземний стаж за Списком № 1 періоди роботи 18.05.1998-31.05.1998; 02.02.2004-19.07.2006; 16.09.2015-24.06.2016; 12.08.2016-19.07.2018; 01.11.2020-06.03.2026 року, та стаж на провідній професії «гірник очисного забою підземний» з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, як передбачено роз`ясненням від 20.01.1992 № 8 Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи 18.05.1998-31.05.1998; 02.02.2004-19.07.2006; 12.08.2016-19.07.2018.

В обґрунтування позову зазначив, що звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.03.2026 № 143150024971 було відмовлено у призначенні йому пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах за Списками робіт і професій, затвердженими постановою КМУ № 202 – 25 років.

Таке рішення відповідача позивач вважає протиправними та таким, що порушує його право на належний соціальний захист.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 № 143150024971 від 14.03.2026.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 року та як підземний стаж за Списком № 1 періоди роботи позивача з 18.05.1998 по 31.05.1998; з 02.02.2004 по 31.12.2005; з 14.07.2006 по 19.07.2006; з 16.09.2015 по 24.06.2016; з 12.08.2016 по 19.07.2018; з 01.11.2020 по 06.03.2026, та стаж на провідній професії «гірник очисного забою підземний» з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, як передбачено роз`ясненням від 20.01.1992 № 8 Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи з 18.05.1998 по 31.05.1998; з 02.02.2004 по 19.07.2006; з 12.08.2016 по 19.07.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1000 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги щодо зарахування до пільгового стажу позивача періодів з 18.05.1998 по 31.05.1998, з 02.02.2004 по 31.12.2005, з 14.07.2006 по 19.07.2006, з 16.09.2015 по 24.06.2016, з 12.08.2016 по 19.07.2018, з 01.11.2020 по 08.12.2020, з 09.12.2020 по 06.03.2026, за Списком робіт, затвердженим Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 розділ І, виходив з того, що записами трудової книжки позивача та Індивідуальними відомостями про застраховану особу підтверджується, що спецстаж позивача у спірні періоди облікований за кодами ЗП3013А1 та ЗПЗ014А2. Також суд зауважив, що період з 01.01.2006 по 13.07.2006 вже зарахований до пільгового стажу позивача за ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п.а-в, отже, позовні вимоги щодо зарахування цього періоду до пільгового стажу задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання зарахувати позивачу стаж на провідній професії «гірник очисного забою підземний» з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, як передбачено роз`ясненням від 20.01.1992 № 8 Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи з 18.05.1998 по 31.05.1998; з 02.02.2004 по 19.07.2006 та з 12.08.2016 по 19.07.2018 року, суд першої врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 18.11.2024 у справі № 200/1009/24.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 стажу на провідній професії «гірник очисного забою підземний» з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, як передбачено роз`ясненням від 20.01.1992 № 8 Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи з 18.05.1998 по 31.05.1998; з 02.02.2004 по 19.07.2006; з 12.08.2016 по 19.07.2018, оскільки роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України не є нормативно правовим актом і носить рекомендаційний характер щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» підвідомчими органами.

Також апелянт вказує, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 та як підземний стаж за Списком № 1 періодів роботи з 18.05.1998 по 31.05.1998, з 02.02.2004 по 31.12.2005, з 14.07.2006 по 19.07.2006, з 16.09.2015 по 24.06.2016, з 12.08.2016 по 19.07.2018, з 01.11.2020 по 06.03.2026, оскільки позивачем не надані довідки, уточнюючі пільговий характер роботи.

Крім того, за позицією апелянта, вищевказане зобов`язання суду першої інстанції є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача – адвокат Сакун В.А. наголошує, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи і рішення у справі було ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області і скасування оскаржуваного рішення Донецького окружного адміністративного суду відсутні.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 справу передано судді-доповідачу – Пивовар І.В.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 06.03.2026 подав заяву до Пенсійного фонду про призначення пенсії за наявності пільгового стажу, як працівник в тому числі провідної професії (гірник очисного забою), що має право на пенсію незалежно від віку при наявності стажу не менше 20 років із застосування коефіцієнту 1 рік 3 міс, та пільговий підземний стаж 25 років та вище.

Зазначена заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.03.2026 року № 143150024971 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

Відмовляючи в призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виходило з наступних обставин:

Вік позивача 47 років.

Загальний страховий стаж 28 років 3 місяці 22 дні, в тому числі з урахуванням Списку № 1 – 44 роки 4 місяці 3 дні.

Пільговий стаж становить 16 років 6 місяців 11 днів, в тому числі: за Списком № 1 – 1 рік 9 місяців 6 днів; на роботах підземних за провідними професіями (20 років) – 1 рік 2 місяці 29 днів; на підземних і відкритих гірничих роботах (Постанова № 202 – 25 років) - 13 років 6 місяців 6 днів.

За доданими документами до страхового і пільгового стажу зараховано всі періоди.

Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити у призначенні пенсії за віком згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах за Списками робіт і професій, затвердженими постановою КМУ № 202 – 25 років.

Заявник працює.

Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату: 25.08.2028 (відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України позивач не перебуває та пенсію не отримує.

Як вбачається з форми PC-право не було зараховано ОСОБА_1 стаж за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 та як підземний стаж за Списком № 1 періоди роботи позивача 18.05.1998 - 31.05.1998; 02.02.2004 - 19.07.2006; 16.09.2015 - 24.06.2016; 12.08.2016 - 19.07.2018; 01.11.2020 - 06.03.2026, та стаж на провідній професії «гірник очисного забою підземний» з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, як передбачено роз`ясненням від 20.01.1992 № 8 Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи 18.05.1998 - 31.05.1998; 02.02.2004 - 19.07.2006; 12.08.2016 - 19.07.2018.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , він:

з 01.09.1993 по 27.06.1995 - навчався у професійно-технічному училищі № 94 за професією електрослюсар (слюсар черговий з ремонту обладнання поверхні);

з 27.07.1995 по 20.08.1996 - працював учнем підсобного робочого поверхні, підсобним робочим поверхні на шахті Центральна в/о Красноармійськвугілля;

з 18.05.1998 по 27.06.1998 працював учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті ДХК «Краснолиманська»;

з 11.01.1999 по 26.07.1999 - працював учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем, гірником очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті ДХК «Краснолиманська»;

з 13.09.1999 по 08.02.2003 - працював гірником очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті ДХК «Краснолиманська»;

з 24.02.2003 по 19.05.2003 - перебував на обліку у центрі зайнятості;

з 11.08.2003 по 19.11.2003 - працював на посаді монтажника ТОВ «Комфорт-сервіс»;

з 02.02.2004 по 19.07.2006 - працював гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті на ТОВ «ТОВ Укрвуглебуд»;

з 25.09.2006 по 23.12.2007 - працював гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-західна № 1»;

з 24.12.2007 по 08.09.2013 - працював гірничим майстром з повним робочим днем в шахті на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»;

з 09.09.2013 по 25.05.2014 - працював помічником начальника дільниці з повним робочим днем в шахті на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»;

з 26.05.2014 по 15.09.2015 - працював гірничим майстром з повним робочим днем в шахті на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»;

з 16.09.2015 по 24.06.2016 - працював начальником зміни, зайнятим на підземних роботах 50 та більше відсотків робочого часу в рік на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»;

з 12.08.2016 по 19.07.2018 - працював гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті на ДП «ВК «Краснолиманська»;

з 03.12.2018 по 04.01.2019 - працював на посаді молодшого комірника ТОВ «Логістик Юніон»;

з 25.09.2019 по теперішній час - працював на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті, помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті на ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Згідно частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов наступних висновків з огляду на такі мотиви та положення законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до положень частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV – працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій - не менше 20 років.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).

Отже, з огляду на викладене, з 1 жовтня 2017 року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 14 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) також визначені особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії.

Так, частиною першою статті 14 Закону № 1788-XII визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 1788-XII (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020) при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1788-XII та абзацу першого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV до провідних професій віднесені робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі Список № 202).

Згідно з розділом І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю) на підземних гірничих роботах в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 вказаного Порядку встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Київській та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , він:

з 01.09.1993 по 27.06.1995 - навчався у професійно-технічному училищі № 94 за професією електрослюсар (слюсар черговий з ремонту обладнання поверхні);

з 27.07.1995 по 20.08.1996 - працював учнем підсобного робочого поверхні, підсобним робочим поверхні на шахті Центральна в/о Красноармійськвугілля;

з 18.05.1998 по 27.06.1998 працював учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті ДХК «Краснолиманська»;

з 11.01.1999 по 26.07.1999 - працював учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем, гірником очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті ДХК «Краснолиманська»;

з 13.09.1999 по 08.02.2003 - працював гірником очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті ДХК «Краснолиманська»;

з 24.02.2003 по 19.05.2003 - перебував на обліку у центрі зайнятості;

з 11.08.2003 по 19.11.2003 - працював на посаді монтажника ТОВ «Комфорт-сервіс»;

з 02.02.2004 по 19.07.2006 - працював гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті на ТОВ «ТОВ Укрвуглебуд»;

з 25.09.2006 по 23.12.2007 - працював гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-західна № 1»;

з 24.12.2007 по 08.09.2013 - працював гірничим майстром з повним робочим днем в шахті на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»;

з 09.09.2013 по 25.05.2014 - працював помічником начальника дільниці з повним робочим днем в шахті на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»;

з 26.05.2014 по 15.09.2015 - працював гірничим майстром з повним робочим днем в шахті на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»;

з 16.09.2015 по 24.06.2016 - працював начальником зміни, зайнятим на підземних роботах 50 та більше відсотків робочого часу в рік на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»;

з 12.08.2016 по 19.07.2018 - працював гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті на ДП «ВК «Краснолиманська»;

з 03.12.2018 по 04.01.2019 - працював на посаді молодшого комірника ТОВ «Логістик Юніон»;

з 25.09.2019 по теперішній час - працював на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті, помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті на ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».

Вказані записи є послідовними, містять підписи відповідальної особи та печатки підприємств, що дозволяє чітко ідентифікувати посаду та підприємство на якому позивач працював у спірні періоди, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірних періодів роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості.

Суд зауважує, що у трудових книжках позивача містяться відомості про його зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що є підтвердженням його пільгового стажу за даними трудової книжки. Тобто трудова книжка позивача має усі кваліфікуючи ознаки, які відносять таку роботу до пільгової.

Окрім того, суд зазначає, що законодавець пов`язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.

В Індивідуальних відомостях про застраховану особу наявна інформація про спецстаж позивача у спірних періодах:

- код ЗП3013А1 - Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам;

- код ЗПЗ014А2 - Працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.

Отже, як встановлено судом у спірні періоди 18.05.1998 по 31.05.1998, з 02.02.2004 по 31.12.2005, з 14.07.2006 по 19.07.2006, з 16.09.2015 по 24.06.2016, з 12.08.2016 по 19.07.2018, з 01.11.2020 по 08.12.2020, з 09.12.2020 по 06.03.2026 позивач працював за посадами з повним робочим днем під землею, що передбачені постановою КМУ від 31.03.1994 № 202.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання зарахувати стаж на провідній професії «гірник очисного забою підземний» з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, як передбачено роз`ясненням від 20.01.1992 № 8 Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи з 18.05.1998 по 31.05.1998; з 02.02.2004 по 19.07.2006; з 12.08.2016 по 19.07.2018, суд зазначає наступне.

Приписами частини п`ятої статті 114 Закону 1058-IV визначено, що при визначенні права на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Згідно з пунктом 5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" Міністерству соціального забезпечення України надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

Відповідно до пункту 6 зазначеної Постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20.01.1992 № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII".

Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", додаток до цієї постанови містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", що включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів наявне Роз`яснення від 20.01.1992 № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". На теперішній час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992є чинною.

02.10.2018 Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтвердило доцільність застосування Роз`яснення № 8.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Спірним питанням в межах цієї справи є, зокрема, можливість зарахування набутого позивачем стажу за період роботи за провідними професіями на підземних відкритих гірничих роботах повний робочий день до стажу підземної роботи із розрахунку 1 рік 3 місяці за кожний повний рік такої роботи у відповідності до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.

Суд звертає увагу на те, що пунктом 5 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено можливість взаємного зарахування періодів роботи, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах, у тому числі на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України та періодів такої роботи за провідними професіями.

Необхідність застосування вказаних роз`яснень підтверджено Верховним Судом у постанові від 04.06.2019 у справі № 333/3704/16-а, у постанові від 18.11.2024 у справі № 200/1009/24.

Верховний Суд у постанові від 18.11.2024 (справа № 200/1009/24) дійшов таких висновків.

Згідно із пунктом 5 постанови Верховної Ради України Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

На виконання постанови Верховної Ради України Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20 січня 1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Тобто, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.

У листі від 02 жовтня 2018 року № 19997/0/2-18, адресованому Пенсійному фонду України, Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування враховують Роз`яснення № 8.

Верховний Суд дійшов висновку, що статтею 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз`ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.

Зрештою, у вказаній справі Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на вказане, двом повним рокам роботи позивача за професією, яка відноситься до Списку № 1, відповідає 1 рік 06 місяців років стажу підземної роботи та роботи в металургії.

При цьому, колегія суддів зауважила, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", так як цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер ґрунтується на неправильному розумінні висновків Верховного Суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, при вирішенні цієї справи суд першої інстанції обґрунтовано врахував висновки Верховного суду та зазначав про необхідність обчислення стажу роботи позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням правил обчислення стажу підземної роботи, що визначені у Роз`ясненні Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.

Частиною другою статті 82 Закону № 1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Тобто, відмовляючи особі в призначенні/перерахунку пенсії, орган, що призначає/перераховує пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не зарахування до страхового чи пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.

Вказане свідчить про те, що відповідач діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, і, як наслідок, допустив неналежний розгляд заяви і документів позивача та, відповідно, прийняв незаконне і необґрунтоване рішення.

У цьому контексті підлягають урахуванню також приписи Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX (далі Закон № 2073-IX), який установлює загальні стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень під час здійснення адміністративної процедури. Цей Закон визначає основоположні принципи адміністративного провадження зокрема, верховенства права, офіційності, пропорційності, обґрунтованості та розумності строків і покладає на адміністративний орган обов`язок забезпечити всебічний, повний та неупереджений розгляд заяви особи.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 2 Закону № 2073-IX, Пенсійний фонд України є адміністративним органом, а заява позивача про призначення пенсії є адміністративною справою, що підлягає вирішенню в порядку адміністративної процедури.

Діючи всупереч принципам, що визначені статтею 4 Закону № 2073-IX відповідач не врахував, що провадження за заявою особи обов`язково має завершуватися прийняттям адміністративного акта (рішенням про призначення пенсії або мотивованим рішенням про відмову в її призначенні).

У контексті спірних правовідносин суд наголошує, що статтею 14 Закону № 2073-IX визначено, що адміністративний орган забезпечує розгляд і вирішення справи з вчиненням процедурних дій, що є достатніми та необхідними для належного вирішення справи.

Оскільки за заявою позивача відповідачем прийнято необґрунтоване рішення, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про скасування оскаржуваного рішення.

Щодо доводів відповідача про втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону № 2073-ІХ дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано. Здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: дискреційне повноваження передбачено законом; дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом (пункти 1 та 2, частини третьої статті 6 Закону № 2073-ІХ).

Згідно зі змісту Рекомендації № R(80) 2 Комітету Міністрів державам - членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснити з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень, те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящих в ієрархії нормативно - правовим актам. Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межи завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Право на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звертається.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Так, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав (до прикладу, постанови Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17).

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин (зокрема: надання належних доказів на підтвердження пільгового стажу роботи та обов`язку застосування роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8) діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, зараховувати підтверджені належним чином періоди роботи до пільгового стажу особи чи ні, а також на власний розсуд вирішувати питання застосування вищенаведених роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8.

Отже, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України. З огляду на це, суд надавав правову оцінку саме тим підставам та мотивам, з яких виходив відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2073-ІХ принципами адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.

Відповідно до пункту 2 частини першої 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправного рішення є визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини третьої статті 245 цього Кодексу у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, а також враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 № 143150024971 від 14.03.2026 не відповідає критеріям, закріпленим у статті 2 КАС України, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Додатково суд вважає за необхідне вказати, що зазначене рішення прийнято відповідачем у суперечності із засадами Закону № 2073-ІХ, що є додатковою підставою для визнання його протиправним.

З метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 року та як підземний стаж за Списком № 1 періоди роботи позивача з 18.05.1998 по 31.05.1998; з 02.02.2004 по 31.12.2005; з 14.07.2006 по 19.07.2006; з 16.09.2015 по 24.06.2016; з 12.08.2016 по 19.07.2018; з 01.11.2020 по 06.03.2026, та стаж на провідній професії «гірник очисного забою підземний» з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, як передбачено роз`ясненням від 20.01.1992 № 8 Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи з 18.05.1998 по 31.05.1998; з 02.02.2004 по 19.07.2006; з 12.08.2016 по 19.07.2018.

Інших доводів апеляційна скарга відповідача не містить, тому судом, відповідно до статті 308 КАС України, не надається оцінка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині, що сторонами не оскаржується.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.

При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява № 387/03, 20.09.2012, п. 53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, тому з урахуванням положень статті 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 200/2410/26 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 200/2410/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 02 листопада 2026 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених статтею 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 02 листопада 2026 року.

Головуючий суддя І.В. Пивовар

Судді А.А. Блохін

І.В. Геращенко