Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №361/6014/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 361/6014/26

номер провадження: 33/824/4367/2026

Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Швеця Олександра Віталійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Швеця Олександра Віталійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Цією ж постановою стягнуто із ОСОБА_1 у прибуток держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Швець О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року, скасувати її та прийняти нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що оскаржувана постанова судді була постановлена без участі ОСОБА_1 та його захисника, тому сторона захисту з об`єктивних причин не могла раніше отримати постанову суду. Постанова судді була отримана ОСОБА_1 поштою 14 серпня 2026 року. Вказує, що до ознайомлення із текстом постанови судді і матеріалами справи, він не міг прийняти рішення про незаконність постанови і відповідно не міг подати апеляційну скаргу на неї. Зазначені обставини пропуску строку на подачу апеляційної скарги не залежали, а ні від його волі, а ні від волі ОСОБА_1 , тому ці обставини вважає поважними.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №653041 є недостовірним доказом, у протоколі не зазначено результату огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, проведеного в медичному закладі, в результаті якого встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Однак ці результати не зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а суддя першої інстанції залишив поза увагою пояснення самого ОСОБА_1 , внесені ним до протоколу, «З протоколом не згоден. Алкоголь не вживав. Огляд в лікарні результат по 0.000».

Вказує, що 29 квітня 2026 року ОСОБА_1 знаходився на парковці ТРЦ «Термінал», де був припаркований його робочий автомобіль «MAN L2000», державний номерний знак (далі - д.н.з.) № НОМЕР_1 . До нього під`їхали працівники поліції і почали із ним спілкуватися, та висловили підозру, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку із цим запропонували йому пройти огляд на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер». ОСОБА_1 погодився і продув пристрій, який показав результат 0,49‰, з яким ОСОБА_1 не погодився і повідомив про це працівників поліції. Після чого працівники поліції доставили його до Броварської ЦРЛ, де його оглянув лікар і констатував, що він перебуває у тверезому стані.

Зазначає, що в матеріалах справи міститься рапорт інспектора ВРПП Броварського РУП старшого лейтенанта поліції О. Лисенка, у якому він зазначає, що 29 квітня 2026 року під час несення служби на вул. Київська 316 ним було зупинено автомобіль МАН д.н.з. № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки сп`яніння. Огляд на місці зупинки 0,49‰ з даними показниками алкотестера водій не згоден. Було доставлено в найближчий медичний заклад, де було встановлено що водій в стані сп`яніння не перебуває згідно з медичним висновком. Однак даний рапорт суддя першої інстанції не оцінив та не взяв його до уваги під час прийняття рішення у цій справі.

Посилається на те, що суддя першої інстанції послався як на доказ винуватості ОСОБА_1 - висновок медичного огляду. При цьому неправильно оцінив його, оскільки даний висновок навпаки виправдовує ОСОБА_1 . Згідно даного висновку, за результатом проведеного огляду о 18 год 42 хв. 29 квітня 2026 року в КП «Броварська БКЛ» у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, він тверезий.

Додатково зазначає, що ч.2 ст.266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Наявний у матеріалах справи відеозапис із бодікамери поліцейського розпочинається 29 квітня 2026 року о 16 год 45 хв. На відеозаписі зафіксовано початок огляду ОСОБА_1 працівниками поліції за допомогою газоаналізатора «Драгер». Завершується відеозапис о 17 год 39 хв., де ОСОБА_1 повідомив працівника поліції, що він не згодний із результатом огляду на стан сп`яніння на місці, та погоджується пройти огляд в лікарні.

При цьому звертає увагу, що на відеозаписі не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем та момент зупинки автомобіля працівниками поліції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Швеця О.В., які підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи, які викладені в апеляційній скарзі, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04 серпня 2026 року суддею першої інстанції винесено постанову щодо ОСОБА_1 за його відсутності (а.с.15-16).

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Швець О.В. вказує, що оскаржувана постанова судді отримана ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 14 серпня 2026 року

Матеріали справи не містять доказів вручення копії постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 або його захиснику раніше ніж 14 серпня 2026 року.

Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_1 подав 18 серпня 2026 року, тобто протягом десяти днів з дня отримання постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) п.1 ст.6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у ст.6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Згідно з приписами ст.289 КУпАП, в разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що наведені адвокатом Швецем О.В. у клопотанні доводи про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови судді є обґрунтованими, а тому пропущений строк на оскарження постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року підлягає поновленню.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Швеця О.В. на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року, то апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з тим, вказаних вимог закону при розгляді даної справи суддею першої інстанції дотримано не було.

Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя першої інстанції обґрунтував сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №653041 від 29 квітня 2026 року, згідно з яким 29 квітня 2026 року о 16 год 40 хв. в Київській області, місто Бровари, вул. Київська, буд.316, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MAN L2000», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», результат позитивний - 0,49‰, чим порушив вимоги п.2.9 а) ПДР, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3);

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 квітня 2026 року (а.с.7);

направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4);

роздруківкою тесту на алкоголь газоаналізатора «Drager Alcotest-6820», прилад №ARLJ-0175, принтер №0250, згідно якою результат тестування ОСОБА_1 становить 0,49‰ (а.с.5);

відеозаписом з боді-камери поліцейського (а.с.8).

Разом з тим, незважаючи на посилання судді першої інстанції в оскаржуваній постанові на вказані вище докази, суд апеляційної інстанції не може з ними погодитися з огляду на таке.

Так, підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок №1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2 розділу І Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Водночас за змістом ст.266 КУпАП, пунктів 6, 8 Порядку №1103 поліцейські зобов`язані запропонувати водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу, у випадку відмови водія від проходження огляду у такому порядку, або незгоди з його результатами - запропонувати пройти огляд у медичному закладі і лише у випадку відмови від проходження огляду у закладі охорони здоров`я скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене відповідною частиною ст.130 КУпАП.

Отже, не буде порушень вимог зазначених вище нормативних документів у діях поліцейських, які висувають альтернативну вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вибір водія на місці за допомогою технічних засобів чи у закладі охорони здоров`я за умови можливості пройти такий огляд на місці з допомогою технічного засобу. Проте, водієві в обов`язковому порядку повинно бути запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці за допомогою технічного засобу, так і у закладі охорони здоров`я.

Право вибору порядку проходження огляду на стан сп`яніння у такому випадку належить виключно водієві. Поліцейські не мають права відмовити водію пройти огляд на стан сп`яніння у спосіб обраний ним особисто.

Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.

Так, до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу додано відеозапис, який розпочинається з моменту роз`яснення працівниками поліції порядку проходження тесту на алкоголь за допомогою приладу «Drager» та, відповідно проходження відповідного тесту ОСОБА_1 (16 год 45 хв. відеозапису). Результат огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager» склав 0,49‰ (16 год 49 хв. відеозапису). Надалі з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 виразив свою не згоду з результатами огляду за допомогою приладу «Drager» та наполіг на проходженні огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі (17 год 39 хв. відеозапису).

Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.5 Порядку №1103, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Проте, як встановлено з відеозапису ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Drager» та наполіг на проходженні огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

Відповідно до ч. 5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Тому проведений огляд на місці за допомогою приладу «Drager» вважається недійсним.

Разом з тим, відповідно до наявного в матеріалах справи висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції комунального некомерційного товариства «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» від 29 квітня 2026 року слідує, що за результатами огляду проведеного у вказаному закладі ОСОБА_1 тверезий (а.с.7).

Однак, суддя першої інстанції на вказане уваги не звернув та помилково послався, зокрема, на вказаний висновок як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім того апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи також міститься рапорт інспектора Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Лисенка О.П., згідно з яким він доповідає, що під час несення служби 27 квітня 2026 року за адресою: місто Бровари, вул. Київська, 316, було зупинено автомобіль «MAN L2000», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в якого було виявлено ознаки сп`яніння. Огляд на місці зупинки становив 0,49‰, з яким водій не погодився. Водія було доставлено в найближчий медичний заклад, де було встановлено, що водій в стані сп`яніння не перебуває, згідно медичного висновку (а.с.6).

Тому, враховуючи наявні в матеріалах докази, які свідчать про те, що працівники поліції після проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager» на місці зупинки транспортного засобу, з яким водій не погодився, тому водій був доставлений до найближчого медичного закладу з метою проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в якому було встановлено, що водій тверезий, у зв`язку з чим проведений поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння є недійсним.

З наведених підстав апеляційний суд вважає помилковим висновок судді першої інстанції про те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів, суддя відповідно положень ст.129 Конституції України повинен здійснювати правосуддя незалежно та керуватися принципом верховенства права, основними засадами якого, у тому числі, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно положень ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Отже, враховуючи наведене та встановлені у справі обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року - скасуванню, оскільки ухвалена з істотним порушенням вимог КУпАП, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Швецю Олександру Віталійовичу процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу адвоката Швеця Олександра Віталійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього Кодексу, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.М.Верланов