Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №556/795/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 556/795/26

Провадження № 2/565/1242/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Данилко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Процент» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 44 450,00 грн заборгованості за кредитним договором №24518 від 05 грудня 2024 року, 2 662,40 грн судового збору, 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 05 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 уклали договір №24518 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 7 000,00 грн, строком на 730 днів (до 15 грудня 2026 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «ПУМБ», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних). Відповідач в порушення умов кредитного договору своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до графіку платежів. У зв`язку з порушенням зобов`язань заборгованість відповідача за договором станом на 23 лютого 2026 року становить 30 450,00 грн заборгованість за процентами за період з 05 грудня 2024 року по 13 лютого 2026 року, що нараховані відповідно до п.1.2. кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів та 14 000,00 грн штраф за порушення умов кредитного договору (за наявності).

Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Процент».

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

05 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №24518 відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені договором.

Згідно з п.1.2. договору процентна ставка за користування кредитом становить – 1,0% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00%) користування кредитом.

Відповідно до п.1.3. договору строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку №1 до договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є додатком №1 до договору.

В п.1.6. договору зазначено, що товариство переказує суму кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові. Переказ суми кредиту здійснюється товариством через платіжний сервіс (фінансову установу, що здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків) або іншим способом.

Додатком №1 до договору №24518 від 05 грудня 2024 року є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, у якій зазначено, що сума платежу за розрахунковий період складе 58 100,00 грн, загальні витрати за споживчим кредитом складуть 51 100,00 грн, денна процентна ставка складає 1,0%, розрахунок денної процентної ставки: (36500.00/5000.00)/730*100%, проценти за користування кредитом складуть 51 100,00 грн, реальна річна процентна ставка складе 2899,05% річних, загальна вартість кредиту складе 58 100,00 грн. Сума кредиту у розмірі 7 000,00 грн сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається кредит.

Договір №24518 від 05 грудня 2024 року та додаток №1 до нього підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 743542.

05 грудня 2024 року відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 756819 підписано паспорт споживчого кредиту у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

Підписавши вказаний договір, відповідач погодився із зазначеними у договорі умовами та взяв на себе зобов`язання з їх виконання.

З листа ТОВ «Пейтек» №20260218-73 від 18 лютого 2026 року убачається, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта з маскою 5355280016246272 від ТОВ «ФК «Процент» на суму 7 000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - fbf77f1a-34b9-47bd-8906-c439d67ca2e7, номер транзакції в системі ТОВ «ФК «Процент» - 271741=0e88587a-96d4-4564-839d-6c69dbb6d023=53950, Session ID – 028461010563, сайт торгівця - https://procent.com.ua/uk, електронний платіжний засіб – 5355280016246272, код авторизації – 005635, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», дата і час створення – 05 грудня 2024 року 15:39:23, дата і час прийняття в роботу - 05 грудня 2024 року 15:39:26, дата і час виконання - 05 грудня 2024 року 15:39:26, мета платежу: перерахування коштів за договором 24518 від 05 грудня 2024 року на умовах фінансового кредиту.

На виконання ухвали суду АТ «ПУМБ» у листі №КНО-07.8.5/17416-БТ від 30 вересня 2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 . Згідно з наданою випискою по рахунку ОСОБА_1 , 05 грудня 2024 року на вказану картку було зараховано 7 000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Процент» за договором №24518 від 05 грудня 2024 року станом на 13 лютого 2026 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становила 51 450,00 грн, в тому числі: строкова заборгованість за сумою кредиту - 7 000,00 грн; строкова заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом - 0,00 грн; строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн; прострочена заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом - 30 450,00 грн; прострочена заборгованість за комісією - 0,00 грн; заборгованість за штрафами - 14 000,00 грн; заборгованість по несплаченим процентам за неправомірне користування грошовими коштами, згідно п.3.3. договору - 0,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача за договором №24518 від 05 грудня 2024 року 30 450,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 05 грудня 2024 року по 13 лютого 2026 року, що нараховані відповідно до п.1.2. договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів та 14 000,00 грн штрафу за порушення умов кредитного договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір №24518 від 05 грудня 2024 року, ТОВ «ФК «Процент» належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 05 грудня 2024 року на картковий рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 7 000,00 грн.

Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги та розрахунок заборгованості судом не встановлено, обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості та відзиву на позов відповідачем не надано.

Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, факт отримання кредиту та розмір заборгованості за процентами не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 30 450,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом за договором №24518 від 05 грудня 2024 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі №183/7850/22.

За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача 14 000,00 грн штрафу нарахованого у період дії в Україні воєнного стану.

Позивач також просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано договір про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03 червня 2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг №103 від 26 січня 2026 року, витяг з Реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №103 від 26 січня 2026 року, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №4298 від 30 січня 2026 року про оплату за надання юридичних послуг до договору №03/06/2024 від 03 червня 2024 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Руденко К.В. серії ПТ №2412 від 23 жовтня 2018 року

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» 30 450,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом за договором №24518 від 05 грудня 2024 року, 1 823,85 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (б-р Вацлава Гавела, буд.4, м. Київ, ЄДРПОУ 41466388).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Г.В. Бренчук