Суд: Березнівський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №555/1957/26
Суддя: Собчук А. Ю.
Справа № 555/1957/26
Номер провадження 2/555/1204/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2026 року м.Березне
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Собчука А.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Стасюк І.Я.
представника позивача, адвоката Гаврильчика М.А.,
представника відповідача, адвоката Захарчука М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, та додаткових витрат на дитину, —
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 звернулася до Березнівського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, та додаткових витрат на дитину. З урахуванням уточненої позовної заяви від 20 серпня 2026 року позивачка просила суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, починаючи з дня пред`явлення позову до суду та до закінчення або припинення дочкою навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцятитрирічного віку, а також стягнути з відповідача 30560 грн 50 коп. додаткових витрат на дитину, понесених у період її неповноліття, та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на здобуття дочкою вищої освіти за денною платною формою, необхідність оплати навчання, придбання навчальних матеріалів і забезпечення повсякденних потреб. Стверджувала, що відповідач офіційно працює, має достатні доходи та не надає добровільної матеріальної допомоги на утримання дочки після її повноліття.
На підтвердження вимоги про додаткові витрати позивачка посилалася на оплату першого року навчання в сумі 42 200 грн, сплату 422 грн комісій за здійснення двох платежів, а також придбання планшета вартістю 18 499 грн. Заявлену до стягнення суму 30560 грн 50 коп. визначено як половину загальних витрат у розмірі 61 121 грн.
У відзиві на позовну заяву від 15 вересня 2026 року представник відповідача, адвокат Захарчук М.І., позовні вимоги визнав частково, не заперечуючи проти обов`язку відповідача надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, однак вважав заявлений позивачкою розмір аліментів у 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача необґрунтованим та просив визначити їх у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу). У задоволенні позовної вимоги про стягнення 30 560 грн 50 коп. додаткових витрат на дитину просив відмовити повністю.
На обґрунтування заперечень зазначив, що відповідач працює поліцейським офіцером громади ГУ НП в Рівненській області, а заробітна плата є єдиним джерелом його доходу. Згідно з наданою довідкою про доходи за період із січня по червень 2026 року відповідачу нараховано заробітну плату в розмірі 240 127 грн 23 коп., з якої утримано аліменти в загальній сумі 74 169 грн 33 коп. При цьому представник відповідача вказував, що останній продовжує сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу).
Крім того, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_2 05 квітня 2022 року уклав шлюб із ОСОБА_5 , від якого має малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка також потребує належного матеріального утримання. Посилався на те, що відповідно до статті 84 СК України відповідач має обов`язок щодо утримання дружини до досягнення їхньою спільною дитиною трирічного віку. На думку представника відповідача, наявність двох інших неповнолітніх дітей, сімейних обов`язків перед дружиною та відсутність додаткових джерел доходу істотно впливають на матеріальні можливості відповідача, а тому визначення аліментів на повнолітню дочку ОСОБА_6 в розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу), з урахуванням обов`язку матері також брати участь в утриманні дочки, відповідатиме принципам розумності та справедливості й забезпечуватиме необхідний баланс інтересів усіх дітей відповідача.
Заперечуючи вимогу про додаткові витрати, відповідач виходив із того, що оплата здобуття професійної освіти сама собою не підтверджує особливих обставин, передбачених статтею 185 СК України. Зазначав також, що до повноліття ОСОБА_6 виконував рішення суду про стягнення аліментів.
Відповіддю на відзив представник позивачки, адвокат Гаврильчик М.А. не погодився з доводами відповідача, підтримав позовні вимоги та навів правові аргументи щодо потреб повнолітньої дочки, можливості батька надавати допомогу і допустимості стягнення за певних обставин витрат на освіту, понесених до повноліття.
У судовому засіданні 12 жовтня 2026 року позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення та просила позов задовольнити.
У судовому засіданні представник позивачки, адвокат Гаврильчик М.А. підтримав позов у повному обсязі.
Представник відповідача, адвокат Захарчук М.І. проти задоволення вимог у заявленому розмірі заперечував, просив задовольнити позов частково з мотивів, викладених у відзиві: визначити аліменти у розмірі 1/8 доходу та відмовити у стягненні додаткових витрат.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 19 серпня 2026 року у справі позовну заяву залишено без руху та запропоновано усунути встановлені недоліки.
Ухвалою суду від 21 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено перше судове засідання на 17 вересня 2026 року.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 15 вересня 2026 року, а представник позивачки відповідь на відзив від 18 вересня 2026 року.
Під час судового засідання 12 жовтня 2026 року суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступні слова та пояснення учасників справи, після чого оголосив перерву до 29 жовтня 2026 року.
15 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» сформовано відповідь Державного реєстру фізичних осіб — платників податків № 3457646 щодо доходів відповідача.
20 жовтня 2026 року представником позивачки, адвокатом Гаврильчиком М.А., через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про долучення письмових доказів.
У судовому засіданні 29 жовтня 2026 року суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки докази подано після початку розгляду справи по суті, без належного обґрунтування неможливості їх своєчасного подання з причин, що не залежали від позивачки. При цьому суд врахував, що відповідні декларації перебувають у відкритому доступі, а відомості про доходи відповідача вже отримано судом безпосередньо з Державної податкової служби України згідно з відповіддю від 15 жовтня 2026 року № 3457646.
За таких обставин, відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України, підстав для прийняття додаткових письмових доказів суд не встановив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі досліджених письмових доказів, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , виданого 08 серпня 2008 року Березнівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 111 від 08 серпня 2008 року, народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Народження другої спільної дочки Софії 10 грудня 2012 року підтверджено також рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 29 квітня 2013 року у справі № 555/824/13-ц.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 29 квітня 2013 року у справі № 555/824/13-ц, стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей — ОСОБА_6 і ОСОБА_7 — у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу).
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 20 червня 2014 року у справі № 555/823/14-ц, шлюб між сторонами було розірвано, дітей залишено проживати з матір`ю.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 17 березня 2016 року у справі № 555/2439/15-ц, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , стягнуто 1 134 грн 35 коп. додаткових витрат на дітей, а у збільшенні розміру аліментів відмовлено.
ІНФОРМАЦІЯ_4 дочка ОСОБА_3 досягла повноліття.
Згідно з довідкою Державного торговельно-економічного університету від 17 червня 2026 року № 904/135 ОСОБА_3 здобуває вищу освіту на першому (бакалаврському) рівні за денною формою навчання факультету міжнародної торгівлі та права. Орієнтовний термін завершення навчання за навчальним планом — 2029 рік.
Укладення та умови платного навчання підтверджуються попереднім договором від 05 серпня 2025 року № 1979здб-2025, договором про денну платну форму навчання від 06 серпня 2025 року № ФМТП25-Д9-БД/22, договором про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівця від 02 вересня 2025 року № 2609л/6к-2025, а також додатковою угодою від 30 квітня 2026 року до договору № 2609л/6к-2025. За зазначеною додатковою угодою вартість навчання за 2025–2026 навчальний рік становить 42 200 грн, за 2026–2027 навчальний рік 45 576 грн.
Факт оплати за 2025–2026 навчальний рік підтверджується квитанціями до платіжних інструкцій від 06 серпня 2025 року № 73810735 та № 73810736, а також від 26 грудня 2025 року № 75109134 і № 75109135. Отже, позивачкою ОСОБА_1 сплачено на рахунок навчального закладу 42 200 грн плати за навчання та 422 грн банківських комісій.
Оплату за 2026–2027 навчальний рік підтверджено квитанціями до платіжних інструкцій від 03 серпня 2026 року № 76841280 на суму 45 576 грн та № 76841281 щодо комісії 455 грн 76 коп.
Це платежі за другий рік навчання, здійснені наступного дня після досягнення дочкою ОСОБА_3 вісімнадцятирічного віку; вони мають значення при оцінці її потреб за статтями 199–200 СК України та не входять до заявленого розрахунку додаткових витрат за час неповноліття.
Позивач ОСОБА_1 вказала в позовній заяві про купівлю планшета за 18 499 грн.
Відповідно до довідки про доходи від 08 вересня 2026 року № 208, виданої ГУНП в Рівненській області, відповідач ОСОБА_2 працює поліцейським офіцером громади та за січень–червень 2026 року йому нараховано 240 127 грн 23 коп. грошового забезпечення. За цей самий період відображено утримання аліментів на загальну суму 74 169 грн 33 коп., а також податкові відрахування; суму 153 951 грн 54 коп. у довідці зазначено як виплачену після утримань.
За відповіддю № 3457646 від 15 жовтня 2026 року з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків щодо сум виплачених доходів і утриманих податків, сформованою через підсистему ЄСІТС, сукупна нарахована заробітна плата відповідача за січень–серпень 2026 року становить 322 759 грн 15 коп., тобто в середньому 40 344 грн 89 коп. на місяць. Окремим рядком у відповіді № 3457646 від 15 жовтня 2026 року відображено інший дохід у сумі 1 000 грн.
Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 05 квітня 2022 року на підставі актового запису № 127 від 05 квітня 2022 року, вбачається, що відповідач зареєстрував шлюб із ОСОБА_8 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 , виданого 04 вересня 2024 року, актовий запис № 389, у зазначеному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася дочка ОСОБА_9 .
Отже, відповідач ОСОБА_2 має двох інших неповнолітніх дітей — ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , що належить до істотних обставин за статтями 182, 200 СК України.
Посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , підтверджує статус учасника бойових дій відповідача, сам по собі цей статус не припиняє аліментного обов`язку та не визначає розміру аліментів, однак враховується в сукупності з іншими обставинами.
У відзиві відповідач зазначив, що після досягнення ОСОБА_6 повноліття аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7 продовжують стягуватися у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу). Водночас рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 29 квітня 2013 року у справі № 555/824/13-ц, на виконання якого видано виконавчий лист, визначено аліменти на утримання двох дітей — ОСОБА_6 та ОСОБА_7 — у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 183 СК України, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Норми права, які застосовує суд.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності.
За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом статей 77–80 ЦПК України суд встановлює належність, допустимість, достовірність та достатність доказів.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.
Відповідно до частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно з частиною другою цієї статті право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Частиною третьою статті 199 СК України передбачено право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів того з батьків, з ким проживає повнолітня дитина, а також самої повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Згідно з частиною першою статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 200 СК України при визначенні розміру аліментів суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних членів сім`ї, його майновий стан та інші обставини, що мають істотне значення. При цьому передбачений частиною другою статті 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на неповнолітню дитину не підлягає автоматичному застосуванню до правовідносин щодо утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення нею трьох років за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Водночас наявність такого права сама собою не підтверджує конкретного розміру витрат відповідача на утримання дружини, який підлягає встановленню на підставі належних і допустимих доказів.
Відповідно до частини першої статті 185 СК України батьки зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, зумовлених особливими обставинами, зокрема розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо. Згідно з частиною другою цієї статті розмір участі одного з батьків у додаткових витратах у разі спору визначається судом з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Сам по собі факт понесення витрат без установлення передбачених законом підстав не свідчить про виникнення обов`язку їх відшкодування за цією нормою.
Відповідно до статті 191 СК України, яка застосовується до правовідносин щодо утримання повнолітніх дочки, сина на підставі статті 201 цього Кодексу, аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову за умови існування на цей час передбачених статтею 199 СК України підстав для їх стягнення.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України у разі усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк вона вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Практика Верховного Суду, яку враховує суд.
Частина четверта статті 263 ЦПК України зобов`язує суд при виборі та застосуванні норми права враховувати висновки щодо її застосування, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому висновки касаційного суду підлягають застосуванню з урахуванням фактичних обставин справи, у якій вони сформульовані.
У постанові Верховного Суду від 27 серпня 2018 року у справі № 359/9318/16-ц, провадження № 61-31269св18, Суд погодився з визначенням аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини доходу платника з огляду на його матеріальне становище та наявність інших дітей і дружини, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною. Наведена частка не є встановленим законом стандартом; релевантним є підхід до всебічної оцінки потреб дитини й можливостей батьків.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19, провадження № 61-19103св19, саме лише отримання професійної освіти не означає безумовної наявності особливих обставин для стягнення додаткових витрат за статтею 185 СК України. Вирішальне значення має з`ясування характеру та причин конкретних витрат.
Водночас у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 545/819/18, провадження № 61-49064св18, та постанові від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19, провадження № 61-2065св23, за обставин тих справ обґрунтованість додаткових витрат на навчання оцінювалася з урахуванням розвитку здібностей дитини, документального підтвердження платежів та участі батьків у виборі форми й закладу навчання. Суд застосовує відповідні висновки не механічно, а зіставляючи істотні обставини цих справ із доведеними обставинами даного спору.
Оцінка суду та мотиви часткового задоволення позову.
Дослідивши обставини справи, письмові докази, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та оцінивши доводи позовної заяви, відзиву й відповіді на відзив у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
У справі заявлено дві самостійні вимоги: про стягнення коштів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, та про компенсацію витрат, здійснених під час її неповноліття. Підстави виникнення цих зобов`язань є різними, встановлення підстав для задоволення однієї вимоги не свідчить автоматично про обґрунтованість другої.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на повнолітню дочку.
Для виникнення передбаченого статтею 199 СК України обов`язку необхідна сукупність юридично значущих обставин: досягнення дочкою повноліття, продовження нею навчання до двадцятитрирічного віку, потреба у матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням та спроможність батька її надавати. Відсутність хоча б однієї із зазначених умов виключає виникнення обов`язку в межах цієї норми.
Факт досягнення ОСОБА_3 повноліття підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08 серпня 2008 року.
Факт продовження навчання — довідкою Державного торговельно-економічного університету від 17 червня 2026 року № 904/135, договором про надання платної освітньої послуги від 02 вересня 2025 року № 2609л/6к-2025 та додатковою угодою від 30 квітня 2026 року.
Відповідач ОСОБА_2 факту навчання дочки не заперечував, про що свідчить відзив від 15 вересня 2026 року.
Матеріальні можливості відповідача ОСОБА_2 підтверджуються довідкою ГУ НП в Рівненській області про доходи від 08 вересня 2026 року № 208.
Додаткові відомості містить відповідь Державного реєстру фізичних осіб — платників податків від 15 жовтня 2026 року № 3457646. При оцінці таких відомостей суд відрізняє нарахований дохід від суми, фактично виплаченої після відрахувань, а також враховує, що відповідач визнав можливість надавати аліменти в розмірі 1/8 доходу у відзиві від 15 вересня 2026 року.
Витрати на навчання підтверджені договором від 02 вересня 2025 року № 2609л/6к-2025, додатковою угодою від 30 квітня 2026 рокута квитанціями від 03 серпня 2026 року № 76841280 і № 76841281.
Плата за 2026–2027 навчальний рік у розмірі 45 576 грн умовно відповідає 3 798 грн на місяць у розрахунку на дванадцять місяців, оскільки договором не встановлено щомісячного платежу саме в такому розмірі.
Потреби доньки ОСОБА_6 включають не лише освітні послуги, але й звичайні обґрунтовані витрати на проживання, харчування та навчальний процес.
Водночас суд враховує обов`язки відповідача ОСОБА_2 щодо двох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_7 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньки ОСОБА_9 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 04 вересня 2024 року).
Суд оцінює також пояснення відповідача, викладені у відзиві від 15 вересня 2026 року, щодо утримання дружини. Шлюб підтверджений свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 05 квітня 2022 року, а наявність спільної дитини віком до трьох років — свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 04 вересня 2024 року. Водночас ці документи без додаткових доказів не встановлюють фактичного розміру утримання дружини чи відсутності в неї доходів. Тому суд ураховує відповідну можливу сімейну обтяженість, не припускаючи конкретної суми витрат.
Суд враховує, що зобов`язання щодо утримання повнолітньої дочки покладається на обох батьків.
З квитанцій до платіжних інструкцій від 06 серпня 2025 року № 73810735, від 26 грудня 2025 року № 75109134 та від 03 серпня 2026 року № 76841280 убачається фактична участь ОСОБА_1 в оплаті навчання.
Належних доказів розміру доходів позивачки матеріали справи не містять. Водночас суд враховує її фактичну участь у матеріальному забезпеченні дочки, зокрема здійснення витрат на навчання та задоволення повсякденних потреб, не вдаючись до припущень щодо матеріальних можливостей матері.
Суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про стягнення 1/4 доходу. За наявних даних про заробіток відповідача ОСОБА_2 така частка становила б орієнтовно 10 тис. грн щомісячно до обов`язкових відрахувань. Водночас із наданих доказів не випливає, що саме така частина доходу є необхідною для забезпечення доведених потреб доньки ОСОБА_6 з урахуванням вартості навчання, відомостей про інші потреби, обов`язків відповідача щодо двох неповнолітніх дітей та участі матері ОСОБА_1 у фінансуванні навчання.
Суд вважає недостатньо обґрунтованою позицію відповідача ОСОБА_2 щодо визначення аліментів у розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу), що становило б орієнтовно 5 000 грн щомісяця до обов`язкових відрахувань. З урахуванням підтвердженої вартості навчання та необхідності забезпечення повсякденних життєвих потреб повнолітньої дочки ОСОБА_3 такий розмір не повною мірою забезпечуватиме належну участь батька в її утриманні.
Оцінивши докази в їх сукупності, врахувавши матеріальне становище сторін, потребу доньки ОСОБА_6 в матеріальній допомозі, розмір доходу відповідача та наявність у нього інших неповнолітніх дітей, суд вважає справедливим і співмірним визначити аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, що за встановленим середньомісячним нарахованим доходом становило б орієнтовно 6 700 грн до обов`язкових відрахувань.
Такий розмір забезпечуватиме розумний баланс між потребами повнолітньої дочки та матеріальними можливостями відповідача, не створюючи надмірного навантаження на виконання ним інших сімейних обов`язків.
Водночас суд не вбачає правових підстав для встановлення додаткового мінімального розміру аліментів у 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, оскільки законодавством такої гарантії для повнолітніх дітей, які продовжують навчання, не передбачено.
Отже, відповідно до статей 182, 199, 200, 201 СК України позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 щомісяця, починаючи з 17 серпня 2026 року, до закінчення або припинення навчання доньки ОСОБА_3 , але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Щодо вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину.
Вимогу про стягнення 30 560 грн 50 коп. позивачка ОСОБА_1 обґрунтовує додатковими витратами на навчання та придбання планшета, понесеними до досягнення донькою ОСОБА_6 повноліття.
Договором про надання платної освітньої послуги від 02 вересня 2025 року № 2609л/6к-2025, додатковою угодою від 30 квітня 2026 року та платіжними документами від 06 серпня і 26 грудня 2025 року підтверджено оплату навчання в розмірі 42 200 грн та банківських комісій у сумі 422 грн. Водночас сам факт здійснення зазначених платежів не свідчить про наявність особливих обставин, з якими стаття 185 СК України пов`язує обов`язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину.
Позивачкою ОСОБА_1 не доведено, що обрання платної форми навчання було зумовлене особливими обставинами, зокрема необхідністю розвитку індивідуальних здібностей ОСОБА_6 , які потребували відповідних додаткових витрат. Відсутність погодження відповідачем платного навчання сама собою не є підставою для відмови у стягненні таких витрат, однак оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами справи.
Щодо витрат на придбання планшета вартістю 18 499 грн суд зазначає, що матеріали справи не містять належного розрахункового документа, який підтверджував би його придбання, а також достатніх доказів необхідності таких витрат у зв`язку з особливими обставинами.
Суд також враховує, що сплата відповідачем ОСОБА_2 аліментів до повноліття доньки ОСОБА_6 не звільняє його від участі в додаткових витратах за наявності передбачених законом підстав, однак не свідчить про їх автоматичне виникнення.
Посилання представника позивачки на постанови Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 545/819/18 та від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19 не спростовують наведених висновків, оскільки питання відшкодування додаткових витрат вирішується з урахуванням конкретних установлених обставин та доказів у справі.
Отже, оскільки належними та достатніми доказами не підтверджено наявності особливих обставин, передбачених статтею 185 СК України, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідача 30 560 грн 50 коп. додаткових витрат на дитину.
Судові витрати.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судові витрати розподіляються з урахуванням результату розгляду позову, а витрати на професійну правничу допомогу підлягають оцінці за статтями 137, 141 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів та оплату додаткових витрат на дитину звільняються від сплати судового збору незалежно від досягнення дитиною повноліття у спорах про її утримання на період навчання.
Оскільки позивачкою ОСОБА_1 при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп., зазначена сума може бути повернута їй за відповідним клопотанням у порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України судовий збір за задоволеною вимогою про стягнення аліментів підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Позивачкою ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення з відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження зазначених витрат до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги від 15 серпня 2026 року № 18, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Михайла Гаврильчика», а також ордер на надання правничої допомоги.
Пунктом 4.1 договору визначено вартість правничої допомоги в розмірі 10 000 грн. Водночас пунктами 4.2, 4.4 договору передбачено здійснення оплати після отримання клієнтом рахунку та оформлення наданих послуг актом приймання-передачі із зазначенням їх обсягу і вартості.
Відповідно до частин другої, третьої статті 137 та частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється на підставі належних доказів щодо обсягу наданих послуг та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Суд враховує фактичне здійснення адвокатом Гаврильчиком М.А. представництва інтересів позивачки, підготовку процесуальних документів та участь у судовому розгляді.
Водночас матеріали справи не містять передбачених договором актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків на оплату або інших доказів, які підтверджують визначення сторонами остаточного обсягу наданої допомоги та виникнення обов`язку позивачки сплатити заявлену суму відповідно до погодженого сторонами порядку розрахунків.
Сам по собі ордер підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів позивачки, однак не встановлює розміру витрат на правничу допомогу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу належними та достатніми доказами не підтверджений, у зв`язку із чим підстав для їх стягнення з відповідача немає.
Інших обставин, які мають істотне значення для вирішення позовних вимог у заявлених межах, судом не встановлено.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76–81, 83, 89, 137, 141, 176, 185, 258, 259, 263–265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, статтями 84, 182, 183, 185, 191, 199–201 СК України, суд —
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, та додаткових витрат на дитину — задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 17 серпня 2026 року, до закінчення або припинення її навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
У задоволенні іншої частини позовної вимоги про стягнення аліментів — відмовити.
У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 30 560 (тридцяти тисяч п`ятисот шістдесяти) грн 50 коп. додаткових витрат на дитину — відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
У стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн — відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_6 , електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС відсутній, банківський рахунок IBAN НОМЕР_7 в АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_9 , відомості про наявність електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС відсутні, банківські реквізити не зазначені.
Суддя А.Ю. Собчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua