Суд: Шишацький районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №551/1251/25
Суддя: Вергун Н. В.
Справа № 551/1251/25
ВИРОК
Іменем України
02 листопада 2026 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника – адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12025170550001079 від 30 жовтня 2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Покровськ Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно – технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, військовозобов`язаного, не особу з інвалідністю І чи ІІ групи, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , згідно з ст. 89 КК України раніше несудимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 30 жовтня 2025 року, близько 12 год. 00 хв., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи разом із співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем їх спільного проживання, що по АДРЕСА_2 , під час розпивання спиртних напоїв на побутовому рівні між ними виник конфлікт, під час якого обвинувачений спричинив потерпілій тілесні ушкодження за слідуючих обставин.
Так, перебуваючи у приміщенні кухні ОСОБА_4 умисно завдав не менше тринадцяти ударів кистями рук, стиснутими у кулак, і ногами у взутті, по голові, тулубу та кінцівках потерпілої ОСОБА_6 , а саме не менше восьми ударів по голові та обличчю і не менше п`яти ударів по кистях і правому передпліччю останньої. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 втратила свідомість, після чого ОСОБА_4 припинив свої протиправні дії.
30 жовтня 2025 року, о 14 год. 30 хв. ОСОБА_6 з тілесними ушкодженнями госпіталізовано до УНП «Миргородська ЛІЛ» ММР, де 31 жовтня 2025 року, не приходячи до тями, остання внаслідок отриманих тілесних ушкоджень померла.
Відповідно до висновку комісійної судово – медичної експертизи № 84 від 24 червня 2026 року у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені наступні тілесні ушкодження:
А) закрита тяжка черепно – мозкова травма: забій головного мозку лівої лобної, скроневої, тім`яної долей, правої потиличної долі та стовбуру головного мозку, правобічна субдуральна гематома ( крововилив під тверду оболонку головного мозку ), майже тотальний субарахноїдальний ( під павутинну оболонку ) крововилив; п`ять ділянок крововиливів у м`які покриви голови: три з яких - у правій лобно - тім`яно - скроневій ділянці, по одному - у лівій скроневій та потиличній ділянці ліворуч; крововиливи під слизову оболонку верхньої губи та нижньої губи праворуч; синці на спинці носа, на верхніх повіках обох очей, у лівій надбрівній ділянці - зі садном, які могли утворитися не менш ніж від 8 ( восьми ) ударів тупими предметами з обмеженою поверхнею контактування, якими могли бути кисті рук, стиснені в кулаки, ноги людини у взутті, не виключено, що і колінні чи ліктьові суглоби, та інші предмети з подібними характеристиками та по ступеню тяжкості стосовно живої особи оцінюються лише у своїй сукупності, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознаками небезпеки для життя, що призвели до настання смерті потерпілої;
Б) дрібні синці по передній поверхні обох плечей: справа - у кількості п`яти, зліва - у кількості восьми, три синці по тильній поверхні обох променевих суглобів та два - по розгинальній поверхні правого передпліччя, садно по задньо - паховій лінії на рівні 6 – 7 ребер, які могли утворитися не менш, ніж від 5 ( п`яти ) ударів, які як у сумі, так і окремо, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Причиною смерті ОСОБА_6 стала тяжка черепно – мозкова травма з забоєм головного мозку та крововиливами під його оболонки.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні 19 січня 2026 року вину у вчиненому визнав повністю, однак від дачі пояснень відмовився, посилаючись на неприємність споминів ( т. 1, а.с. 267- 268 )
У подальшому обвинувачений вказав, що у с. Яреськах Миргородського району Полтавської області разом з ОСОБА_6 та її сином Єгором проживали з вересня 2025 року, житло знайшла ОСОБА_6 . Після смерті мати ОСОБА_6 стосунки з вітчимом ОСОБА_7 погіршилися, оскільки він постійно спонукав ОСОБА_6 до вживання спиртних напоїв і виявляв до неї сексуальний інтерес, здійснюючи небажанні залицяння.
ОСОБА_6 не планувала святкувати свій день народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте згодом було прийнято рішення провести час за спільним вживанням алкоголю.
Напередодні 29 жовтня 2025 року придбав 10 л пива. Повернувшись з роботи, випив 1 л пива та близько 22 години пішов спати. ОСОБА_6 залишилася на кухні та продовжила вживати алкогольні напої. Прокинувшись наступного дня близько 07 год. 30 хв., ОСОБА_8 спав, а ОСОБА_6 вдома не було. Близько 09 - 10 години до квартири зайшла ОСОБА_6 , яка відмовлялася відповідати на питання: де вона була, згодом повідомила, що перебувала біля під`їзду.
Конфлікт виник із-за того, що ОСОБА_6 не ночувала вдома. Під час сварки, яка спочатку відбувалася в коридорі, наніс їй ляпас і удар кулаком правої руки у живіт, від чого у неї з носа потекла кров. Умившись та переодягнувшись, ОСОБА_6 зайшла до кухні, де почала вживати пиво, при цьому висловлювала в його адресу образи. На прохання заспокоїтися, ОСОБА_6 не реагувала та продовжувала провокувати, у зв`язку з чим наніс їй ляпас до лівій щоці. Коли ОСОБА_6 встала із – за столу, наніс удар у потиличну ділянку голови та штовхнув у ліве плече, у результаті чого вона вдарилася головою об стіну та втратила свідомість. Поклавши ОСОБА_6 на ліжко у кімнаті, з метою привести її до тями, наніс ляпас по щоці. Оскільки ОСОБА_6 перебувала без свідомості, викликав швидку медичну допомогу. У подальшому ОСОБА_6 було госпіталізовано.
Переодягнувшись у чистий одяг, пішов за пивом, коли повернувся до квартири, випив ще і горілку. 30 жовтня 2025 року до моменту конфлікту з ОСОБА_6 спиртні напої не вживав.
ОСОБА_8 не бачив нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, оскільки події відбувалися на кухні, двері якої були зачинені, а дитина знаходилася у іншій кімнаті.
Орієнтовно через дві години після госпіталізації ОСОБА_6 приїхали працівники поліції, розмова з якими першочергова відбулася на сходовій клітці біля квартири. ОСОБА_8 , у той час, перебував у квартирі.
На запитання суду, обвинувачений відповів: хотів провчити ОСОБА_6 , відчував до неї злість через зловживання спритними напоями, не думав, що вона так сильно вдариться головою об стіну від поштовху. Вдруге зателефонував на службу « 103 », щоб довідатися про стан здоров`я ОСОБА_6 і до якого медичного закладу її було госпіталізовано.
Під час судових дебатів обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав та висловив жаль з приводу того, що сталося.
Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 при постановлені вироку просив суд врахувати, що під час проведення обшуку біологічні зразки відібрані в обвинуваченого без постанови прокурора, а відтак, на думку сторони захисту, докази, отримані за результатами їх дослідження, є недопустимими та не можуть бути прийняті судом.
Крім того, захисник звернув увагу на те, що обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, зокрема вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та у присутності малолітньої дитини, не знайшли свого підтвердження в ході з`ясування фактичних обставин справи, оскільки за твердженням обвинуваченого алкоголь він вживав після нанесення потерпілій тілесних ушкоджень. Просив не брати до уваги свідчення свідків, які вказували, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння, так як вони не були очевидцями досліджених подій, бачили обвинуваченого після їх перебігу та не мають медичної освіти.
Конфлікт обвинуваченого та потерпілої відбувався у приміщені кухні у відсутність малолітнього потерпілого, який, у той час, перебував у іншій кімнати.
З огляду на наведене, адвокат ОСОБА_5 просив виключити з пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення обставини, які обтяжують покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння в присутності малолітньої дитини.
Разом з тим, зважаючи на щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину та повне визнання вини ОСОБА_9 , просив призначити йому мінімальний розмір реального покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 121 КК України.
25 грудня 2026 року від малолітнього потерпілого ОСОБА_10 та його законного представника ОСОБА_11 на адресу суду надійшли заяви про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у їх відсутність, при вирішенні яких покладаються на розсуд суду ( т. 1 а.с. 24, 25 ).
Потерпіла ОСОБА_6 є матір`ю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21 жовтня 2014 року, яке видано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області. Батьком ОСОБА_12 являється ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ( т. 1, а.с. 115-116, 128, 248, т. 2, а.с. 17 ).
31 жовтня 2025 року ОСОБА_12 у присутності законного представника ОСОБА_14 та психолога ОСОБА_15 допитано в якості свідка з застосуванням відеофіксації слідчої дії ( т. 2, а.с. 18 – 23 ).
Під час допиту ОСОБА_8 вказав, що не пам`ятає року свого народження, його матері 32 роки, а йому - 11 років. Проживав разом із матір`ю та ОСОБА_16 протягом тривалого часу, точної адреси не пам`ятає, може лише назвати вулицю Липова, на якій розташований магазин. Дитячий садок не відвідував, навчався у школі у м. Покровську. Вважав, що ОСОБА_17 догрався, про що йому наголошував.
Щодо обставин події ОСОБА_8 пояснив, що того дня мама придбала п`ять пляшок пива, об`ємом два літри кожна, та рибу, а ОСОБА_17 купив горілку. ОСОБА_18 разом із ОСОБА_16 вживали алкогольні напої. Саша чіплявся до мами, на що вона говорила йому, щоб він пішов геть, після чого ОСОБА_17 ліг спати.
Коли ОСОБА_17 заснув, мама пішла розмовляти з ОСОБА_19 . Прокинувшись, ОСОБА_17 звернувся до мами зі словами: « ОСОБА_20 з ОСОБА_21 ?», після чого почав вставати й кидатися на неї, висловлюючи невдоволення тим, що вона вживає алкогольні напої. Мама у відповідь завдала ОСОБА_22 удар по обличчю.
Конфлікт розпочала мама, яка висловлювала ОСОБА_22 претензії, під час якого останній завдав їй удар ногою в живіт, коли вона стояла. Мама запитувала, навіщо він це робить, однак ОСОБА_17 не реагував. ОСОБА_17 напився, почав моргати очима та наказав йому піти до кімнати гратися телефоном, який знаходився у мами. ОСОБА_17 забрав у мами телефон, кинувши його під котел, а вона його знайшла.
Коли ОСОБА_17 сильно напився, у нього змінився погляд, очі стали страшними, після чого він почав бити маму по животу, обличчю та голові з верху. ОСОБА_17 сильно штовхнув маму, внаслідок чого вона, ймовірно, вдарилася головою об раковину на кухні. Після цього, мама почала хрипіти й впала. ОСОБА_17 кидав маму, бив об підлогу, намагаючись її розбудити. При цьому, хрипіння у мами посилювалося, вона не рухалася. Після чого, ОСОБА_17 почав плакати, просив маму взяти себе в руки.
Саша викликав швидку медичну допомогу, відчинив двері квартири. Лікар повідомив, що маму необхідно доставити до лікарні.
Разом з цим, малолітній ОСОБА_8 вказав, спочатку все було нормально, однак згодом між мамою та ОСОБА_16 виникла сварка, під час якої мама завдала ОСОБА_22 удару по обличчю за те, що він її бив. Мама намагалася втекти, проте ОСОБА_17 зачинив квартиру, забрав ключі, не випускав її та продовжував бити. Коли мама намагалася відчинити двері, він наказував їй відійти від дверей. Мама просила зателефонувати власниці квартири - бабі ОСОБА_23 , однак він боявся вмикати телефон, оскільки ОСОБА_17 міг його розбити. Того дня говорив мамі, що ОСОБА_17 нап`ється та почне битися, однак мама запевняла, що все буде добре.
Коли між ними відбувалася бійка, ОСОБА_17 зачинив двері кухні. Говорив йому, що він ненормальний, на що ОСОБА_17 наказав іти геть. Із - за відчуття страху боявся вдарити ОСОБА_24 . Безпосередньо того, що відбувалося на кухні, не бачив, оскільки двері були зачинені. Бійку спостерігав крізь скло у дверях, однак через страх боявся зайти. ОСОБА_17 запитував, чого там стоїш. Відчинивши двері, сказав, досить бити маму, на що ОСОБА_17 відповів нехай розуміє та не вживає алкоголь. Підійшовши до мами, вона поцілувала, у неї з носа текла кров.
До цього випадку ОСОБА_17 вже бив маму, зокрема, завдавав їй ударів пляшкою. Коли вони проживали у Шишаках, він також її бив. Протягом трьох днів вони проживали на вулиці, на зупинках. ОСОБА_17 розбив новий мамин фен. Коли мама була твереза, говорила, що ОСОБА_17 їх любить, тому їм варто до нього повернутися.
Коли ОСОБА_17 намагався покінчити життя самогубством, шляхом повішення, у нього була кров, він хрипів, з рота почала виділятися піна, після чого він почав «виживати». Дитина висловила припущення, що так само може бути і з мамою, вона виживе. При цьому, зазначив, що коли мама й вживала алкогольні напої, вона поводилася нормально, готувала їжу.
Власниця квартири, баба ОСОБА_25 , приходила вранці та говорила, щоб вони виїжджали з квартири. Вона приходила у тому випадку, коли сусіди скаржилися на те, що ОСОБА_17 з мамою вживають алкогольні напої.
Також пояснив, що коли ОСОБА_17 тверезий, він маму не бив, однак у стані сильного алкогольного сп`яніння починав завдавати їй ударів. Пригадав випадок, коли ОСОБА_17 кинув у маму колонку, розбив їй об голову телефон, а також наносив удари і йому. Зазначив, що батько також бив маму та він помер. Коли ОСОБА_22 не було, усе було добре.
Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року у справі № 541/4237/25, клопотання заступника начальника СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_26 задоволено, ухвалено допитати в закритому судовому засіданні в порядку ст. 225 КПК України в режимі відеоконференції поза залом судового засідання у приміщенні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, малолітнього потерпілого ОСОБА_10 , 07 жовтня 2014 року, за участю прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_27 , заступника начальника СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_26 , законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_11 , підозрюваного ОСОБА_4 і його захисника – адвоката ОСОБА_5 ( т. 1, а.с. 265 – 266 ).
Із відтвореного у судовому засіданні допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_10 слідує, що з ними жив ОСОБА_17 , друг мами. Проживав тривалий час, скільки саме не пам`ятає. Між ними часто були сварки та бійки, вони били один одного.
День народження мами 10 жовтня, у цьому році ( 2025 рік ) його не святкували. ОСОБА_17 бив маму, бив кулаком у живіт, скільки разів не пам`ятає, від якого вона присіла. Наніс декілька ударів кулаком по обличчю. ОСОБА_18 пила горілку. Мама просила зателефонувати власниці квартири, не встиг цього зробити. На обличчі у мами бачив синці та кров. Бив об підлогу головою. Це відбувалося на кухні. Мама хрипіла, з рота виділялася піна, а з носа текла кров. ОСОБА_17 намагався її підняти. За ноги притягнув у кімнату та поклав на ліжко. Саша викликав швидку допомогу. Потім зібрав свій та мамин одяг. До цього дня, бійок між ними не було.
Свідок ОСОБА_28 суду повідомила, що є власницею квартири, де з 10 жовтня 2025 року проживали обвинувачений з потерпілою та сином. Під час проживання двічі їх навідувала, наче було все добре.
30 жовтня 2025 року, близько 12 години зателефонувала сусідка ОСОБА_29 і повідомила, що у квартирі щось відбувається, лунав сильний стукіт. Прийшовши до квартири, двері відчинив ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_6 лежала на дивині, до неї спиною, вкрита пледом, тому зробила висновок, що вона спить. Дитини сиділа на кріслі, гралася телефоном, нічого не говорила. Розмова з обвинуваченим відбулася в коридорі, сварила його, на що він просив не виганяти їх з квартири. Запропонував розбудити ОСОБА_6 . З огляду на те, що вони перебували в стані алкогольного сп`яніння, повідомила, що розмова відбудеться у вечері.
Коли прийшла додому, майже відразу зателефонувала сусідка і повідомила, що ОСОБА_6 забрала швидка. У подальшому зателефонували працівники поліції. У той день проводився обшук у квартирі. Хтось із сусідів говорив, що чув гуркіт, який доносився з квартири. Обвинувачений був одягнутий у темні штани і носки.
Свідок ОСОБА_30 вказав, що точної дати не пам`ятає, пам`ятає, що це була осінь. Під`їхавши до будинку АДРЕСА_3 побачив карету швидкої медичної допомоги. Через деякий час дружина попросила допомогти медичним працівникам знести жінку до автомобіля швидкої допомоги, на що погодився. Піднявшись на тертій поверх, на сходовій клітки перебували лікарка, водій ОСОБА_31 , також до них вийшов хлопчик 10 – 11 років, який спустився у низ. Обвинувачений, який з видимих ознак ( запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідала обстановці, порушення координації рухів ) перебував у стані алкогольного сп`яніння, та постійно просив допомоги у медичних працівників. Зайшовши до кімнати, побачив потерпілу без свідомості, яка лежала на дивані головою до дверей, на одязі якої ( футболці чи халаті, не пам`ятає ) в ділянці грудної клітини були плями крові. Потерпілу, на голові якої була кров, до карети швидкої допомоги зносини втрьох, він з дядею Мішею попереду, а водій швидкої допомоги позаду. Обвинувачений постійно був поруч. Знаходячись біля автомобіля швидкої допомоги, обвинувачений шукав дитину, запитуючи у присутніх, де його син.
Свідок ОСОБА_32 вказала, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_4 , тобто нижче поверхом від квартири, де проживала потерпіла. 29-30 жовтня 2025 року перебувала вдома. 30 жовтня 2025 року чула гучні звуки, які заважали спати, нерозбірливу розмову. Ці звуки доносилися близько 07 – 08 години з квартири, де проживала потерпіла. Батько з цього приводу зателефонував власниці квартири.
30 жовтня 2025 року потерпілої, яка проживала з чоловіком і сином, не бачила. Проте, що потерпілу забрала швидка допомога дізналася від діда, який прийшов до них у гості орієнтовно о 13 години.
Свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що проживає поверхом нижче від квартири, де жила потерпіла. Обвинуваченого бачив лише декілька разів. Повернувшись 30 жовтня 2025 року, близько 08 години з нічної зміни, з квартири, де проживала потерпіла, було чути гучні звуки, складалося враження, що щось періодично падає. Ці звуки доносилися з певним проміжком часу. Близько 12 години зателефонував власниці квартири. Пізніше прийшов батько та повідомив, що приїхала швидка допомога. Коли швидка допомога поїхала, бачив як обвинувачений гуляє з дитиною.
Свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні вказав, що проживає на одному поверсі з родиною потерпілої, квартири розташовані поруч. Обвинуваченого не бачив, потерпілу бачив декілька разів, яка в розмові повідомила, що її мама загинула.
Пам`ятає, що близько 06 години, потерпіла виходила з під`їзду палити, була одягнена у щось біле, виготовлене з плащової тканини, запитала, що роблю, на що відповів, годую кота.
У той день чув звуки з квартири, де проживала потерпіла, гадав, що дитина бігає або меблі переставляють. Припускає, що можливо 30 жовтня 2025 року приходив до сина додому. Бачив швидку допомогу, яка стояла біля під`їзду від 30 хвилин до години. Через вікно бачив як винесли потерпілу та поклали до карети швидкої допомоги. Власницю квартири ОСОБА_34 бачив у той день близько 11 години.
Свідок ОСОБА_35 у судовому засіданні вказала, що обвинуваченого вперше бачить у судовому засіданні. Відомо, що квартиру АДРЕСА_5 хтось винаймає, проживає по сусідству у квартирі АДРЕСА_6 . Прийшовши додому, стало відомо, що померла жінка, напевно це було в літку, точної календарної дати не пам`ятає. У вечері біля під`їзду бачила працівників поліції. Зазвичай у денний час відсутня вдома, тому ніяких сварок не чула.
Свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що він являвся вітчимом ОСОБА_6 , її мати загинула у м. Покровськ Донецької області. З травня 2025 року разом з своєю матір`ю переїхали до сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області. ОСОБА_6 разом з сином та обвинуваченим забрав з м. Слав`янки Донецької області у вересні 2025 року. ОСОБА_6 ніде не працювала, обвинувачений підробляв. Проживали спільно близько 2 місяців, потім потерпіла з родиною почала проживати в с. Яреськи Миргородського району Полтавської області. Свідок не заперечував того факту, що інколи разом вживали алкоголь.
На початку жовтня 2025 року подарував ОСОБА_6 мобільний телефон, який виявляє бажання забрати після судового розгляду та подарувати її сину. Із слів ОСОБА_6 відомо, що обвинувачений кидався до неї битися, хапав за руки. Згодом бачив на її тілі синці, однак вона стверджувала, що впала.
06 жовтня 2025 року ОСОБА_6 зателефонувала та повідомила, що не бажає проживати з обвинуваченим, який до того ж ображає дитину. При цьому, вказала, що палить на вулиці.
27 жовтня 2025 року ОСОБА_6 приїздила з сином. Обвинуваченого з ними не було, оскільки через застосування до потерпілої фізичного насильства з ОСОБА_4 склалися неприязні відносини.
30 жовтня 2025 року отримав від обвинуваченого повідомлення, в якому, використовуючи нецензурну лексику, він запитував, що з ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_36 суду повідомила, що працює лікарем - анестезіологом Миргородської лікарні інтенсивного лікування. Потерпіла була госпіталізована орієнтовно 30 чи 31 жовтня 2025 року,точної дати не пам`ятає. Коли прийшла на чергування о 16 годині потерпіла була без свідомості з ознаками тяжкої черепно – мозкової травми, гостра субдуральна гематома. Травми несумісні з життям.
На підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні, пред`явленого у його вину кримінального правопорушення, судом дослідженні надані стороною обвинувачення наступні письмові докази.
Зокрема, із змісту електронного рапорту від 30 жовтня 2025 року, який зареєстрований в ЄО за № 11431, слідує, що 30 жовтня 2025 року, о 14 год. 48 хв. надійшло повідомлення зі служби « 102 » про те, що до приймального відділення Миргородської ЦРЛ доставлено ОСОБА_6 з діагнозом: крововилив у мозок, садна на обличчі та травми на ногах і руках. Обставини, за яких отримано травми невідомо. Перебуває у приймальному відділенні, буде госпіталізована до реанімації ( т. 1 а.с. 61 ).
Згідно даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025170550001079 за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 121 КК України, 30 жовтня 2025 року, о 14 год. 38 хв. до Миргородської ЛІЛ доставлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з діагнозом забій головного мозку тяжкого ступеню, закрита черепно – мозкова травма, травматична субдуральна гематома справа, синці та садна на обличчі і руках. 31 жовтня 2025 року, внаслідок спричинених тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 померла (т. 1 а.с. 54).
Відповідно до протоколу обшуку з фототаблицями до нього від 30 жовтня 2025 року, місцем обшуку є квартира АДРЕСА_5 , в ході якого виявлено: у ванній кімнаті куртку, жіночу жовтого кольору, зі слідами РБК, полотенце зеленого кольору зі слідами РБК, у спальній кімнаті на ліжку покривало зі слідами РБК, на столі у кімнаті мобільний телефон марки « Redmi A5 », IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 , мобільний телефон марки « Motorola », власником якого є ОСОБА_4 , у кухні на підлозі фрагменти волосся чорного кольору, у кухні на поверхні стільця два сліди РБК, у кухні на мотузці полотенце коричневого кольору зі слідами РБК, у кухні у пакеті для сміття з трьома фрагменти вати зі слідами РБК. Окрім того, під час обшуку виявлено пару кросів, штани спортивні чорного кольору, пару носків чорного кольору, кофту сіро – чорного кольору, курточку чорно - зеленого кольору, відібрані зрізи нігтів із підньогтовим вмістом з лівої та правої рук, а також змиви з правої та лівої долоні ОСОБА_4 . Перераховані в протоколі обшуку речі вилучені та поміщені до сейф-пакету Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.
До протоколу обшуку занесені зауваження адвоката ОСОБА_5 про те, що відібрання нігтьових зрізів та змивів з лодонь у ОСОБА_4 здійснено за відсутності постанови прокурора ( т. 1 а.с. 62 – 79, т. 2, а.с. 27 - 29 ).
Згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук у приміщенні квартири АДРЕСА_5 , був проведений з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12025170550001079 від 30 жовтня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 жовтня 2025 року у справі № 541/4237/25, клопотання заступника начальника СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про проведення обшуку задоволено, надано старшому слідчому Миргородського РВП, капітану поліції ОСОБА_37 дозвіл на проведення обшуку у приміщенні квартири АДРЕСА_5 , де тимчасово проживали ОСОБА_6 і ОСОБА_4 , з метою врятування ( збереження ) майна, шляхом виявлення та вилучення: жіночої куртки жовтого кольору зі слідами речовини бурого кольору, виявленої у ванній кімнаті зліва на підлозі у мисці для прання; полотенця зеленого кольору зі слідами РБК, виявленого у ванній кімнаті на шворці, покривало зі слідами РБК, з ліжка у спальній кімнаті; мобільного телефону марки « Redmi A5 », IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 , який виявлено на столі у кімнаті; мобільного телефону марки « Motorola » бірюзового кольору, власником якого є ОСОБА_4 , який виявлено на столі у кімнаті; фрагменти волоссі чорного кольору з поверхні стільця на кухні; полотенця коричневого зі слідами РБК, виявленого на шворці в кухні; трьох фрагментів вати зі слідами РБК № 1, № 2, № 3, у пакеті для сміття в кухні, що матимуть значення речових доказів у кримінальному провадженні № 12025170550001079 від 30 жовтня 2025 року ( т. 1, а.с. 85 – 86 ).
Оцінюючи доводи сторони захисту щодо порушення встановленого законом порядку отримання зрізів нігтьових пластин та змивів із долонь обвинуваченого та недопустимості результатів їх подальшого експертного дослідження, суд враховує, що відповідна процесуальна дія проводилася під час обшуку 30 жовтня 2025 року та була зафіксована на відеозаписі, який відтворений у судовому засіданні.
Із змісту протоколу обшуку та дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що обвинувачений добровільно погодився на зрізання нігтів та відібранні змивів із долонь, а безпосередній процес отримання відповідних об`єктів був зафіксований технічними засобами.
Водночас адвокат ОСОБА_5 заперечував проти проведення зазначеної процесуальної дії, посилаючись на відсутність передбачених законом підстав для її здійснення, про що вніс відповідні зауваження до протоколу обшуку.
Суд звертає увагу, що в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова дізнавача, слідчого або прокурора про проведення освідування особи чи відібрання біологічних зразків.
За правилами ч. 1 ст. 241 КПК України освідування особи здійснюється для виявлення на її тілі, одязі, в якому вона перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.
За змістом ч. 2 ст. 241 КПК України в редакції, чинній на момент проведення відповідної слідчої дії, особі пропонується добровільно пройти освідування на підставі постанови дізнавача, слідчого або прокурора, а в разі відмови освідування здійснюється примусово виключно на підставі постанови прокурора.
Крім того, ч. 3 ст. 245 КПК України передбачає здійснення відібрання біологічних зразків у особи за правилами, встановленими ст. 241 цього Кодексу.
Отже, незалежно від визначення відповідної дії як освідування з метою вилучення слідів кримінального правопорушення або відібрання біологічного матеріалу для проведення експертного дослідження, орган досудового розслідування зобов`язаний дотримуватися спеціального процесуального порядку, встановленого КПК України.
Як слідує з дослідженого судом відеозапису обшуку, за своїм фактичним змістом зрізання нігтьових пластин обвинуваченого та відібрання змивів з долонь, що суд оцінює як один комплекс процесуальної дії, було спрямоване на отримання безпосередньо з його тіла матеріальних об`єктів, на яких могли міститися сліди кримінального правопорушення. Відтак зазначені дії не можуть розглядатися виключно як звичайне вилучення речей під час обшуку, оскільки передбачали активне отримання матеріалу з тіла особи, для якого кримінальним процесуальним законом установлено спеціальні гарантії. Сам факт проведення невідкладного обшуку не звільняв орган досудового розслідування від обов`язку дотримання відповідної процедури.
При цьому, добровільна згода обвинуваченого на проведення відповідної дії не є тотожною наявності передбаченої законом процесуальної підстави для її здійснення та не замінює рішення уповноваженої службової особи, ухвалення якого прямо передбачене кримінальним процесуальним законом.
У цьому контексті суд враховує правову позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 758/13214/18 (провадження № 51-855км21), відповідно до якої отримання зрізів нігтів і змивів із рук особи поза встановленою КПК процедурою освідування було визнано істотним порушенням прав особи, що зумовило недопустимість висновків експертів, предметом дослідження яких були відповідні об`єкти.
Аналогічний за своїм змістом підхід викладено в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 487/3326/15-к, у якій касаційний суд установив порушення належної правової процедури відібрання піднігтьового вмісту та визнав недопустимими висновки експертів, отримані за результатами дослідження відповідних зразків.
Суд звертає увагу на те, що наведені правові висновки сформульовано за іншої редакції ст. 241 КПК України, проте вони є релевантними для оцінки необхідності дотримання спеціального процесуального порядку отримання матеріалу з тіла особи та правових наслідків його порушення.
Таким чином, орган досудового розслідування не лише не оформив отримання зрізів нігтьових пластин та змивів із долонь окремим процесуальним рішенням, а й фактично здійснив зазначену дію в межах обшуку 30 жовтня 2025 року, не дотримавшись установленої законом процедури отримання матеріалу з тіла особи.
На переконання суду, за встановлених обставин таке порушення не може бути зведене виключно до недоліків оформлення процесуальних документів, оскільки стосується передбаченого законом порядку здійснення втручання у сферу тілесної недоторканності особи та гарантій його законності.
Відповідно до статей 86, 87 КПК України докази, отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, є недопустимими та не можуть використовуватися при ухваленні судового рішення. Також підлягають оцінці докази, здобуті завдяки інформації, отриманій унаслідок такого порушення.
Відповідно до висновку експерта № 569 від 14 листопада 2025 року, при судово – медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових платин ОСОБА_4 ( об`єкти № 1, 2 ) виявлена кров людини. Статеву належність крові та епітеліальних клітин встановити не вдалося, у зв`язку з відсутністю клітинних елементів крові і клітин, придатних для цитологічного дослідження в об`єктах № 1, 2.
При серологічному дослідженні слідів крові в об`єктах № 1, 2, виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0, який може походити від особи ( осіб ), в крові якої ( яких ) він знаходиться, в тому числі й від ОСОБА_6 ( т. 1, а.с. 219-220 ).
Згідно з висновком експерта № 568 від 14 листопада 2025 року, при судово – медичній експертизі слідів на змивах з поверхні правої та лівої долонь кистей рук ОСОБА_4 ( об`єкти № 1 і 2 ), крові не знайдено ( т. 1, а.с. 224 – 225 ).
Таким чином, як убачається з досліджених судом висновків експерта, об`єктами відповідних досліджень були саме зрізи нігтьових пластин обвинуваченого та змиви з поверхні правої та лівої долонь, отримані з недотриманням передбаченого кримінальним процесуальним законом порядку.
За результатами їх дослідження експертом в одному випадку виявлено кров людини, походження якої пов`язано з потерпілою, у іншому випадку, - висновок експерта не містить відомостей, які б підтверджували наявність на зазначених об`єктах біологічних слідів потерпілої.
Водночас суд наголошує, що доказове значення отриманого результату, зокрема встановлення біологічних слідів потерпілої, не може усунути порушення належної правової процедури отримання об`єктів експертного дослідження.
Оскільки висновок експерта № 569 від 14 листопада 2025 року ґрунтується безпосередньо на дослідженні матеріалу, отриманого з істотним порушенням передбаченого законом порядку, між таким порушенням та одержаною доказовою інформацією існує безпосередній причинний зв`язок.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що зазначений висновок експерта є недопустимим доказом у розумінні статей 86, 87 КПК України та не може бути покладений в основу обвинувального вироку.
Разом з тим, визнання недопустимим зазначеного висновку експерта не зумовлює автоматичної недопустимості протоколу обшуку вцілому та інших доказів, отриманих незалежно від порушення порядку зрізання нігтьових пластин.
Отже, доводи сторони захисту щодо недопустимості експертних досліджень за результатами дослідження зрізів нігтьових пластин обвинуваченого та змивів з поверхні правої та лівої долонь останнього, суд визнає обґрунтованими, у зв`язку із чим виключає зазначені висновки із сукупності доказів, на яких ґрунтується висновок сторони обвинувачення про винуватість ОСОБА_4 .
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 30 – 31 жовтня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності адвоката ОСОБА_5 , був затриманий 30 жовтня 2025 року, о 19 год. 47 хв. за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Яреськи, вул. Миру, після спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , 1993 року народження. Особистий обшук ОСОБА_4 проведений в ході проведеного невідкладного обшуку за місцем його фактичного проживання. ОСОБА_4 відмовився від надання будь - яких пояснень ( т. 1, а.с. 88 – 91 ).
Згідно даних електронного рапорту, який зареєстровано 31 жовтня 2025 року в ЄО № 11442, 31 жовтня 2025 року, о 09 год. 20 хв. до чергової частини Миргородського РВП надійшло повідомлення від реанімаційного відділення про те, що 31 жовтня 2025 року, близько 08 години за адресою: АДРЕСА_7 , померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка раніше доставлена з тілесними ушкодженнями: ЗЧМТ, перелом кісток носу, гематоми, крововилив у мозок, садна на обличчі, травми на ногах та руках ( т. 2, а.с. 93 ).
Із змісту даного рапорту також слідує, що 30 жовтня 2025 року, о 14 год. 42 хв. надійшло повідомлення від чергового лікаря приймального відділення Миргородського ЛІЛ про те, що бригадою ЕМД без свідомості доставлена ОСОБА_6 , 1993 року народження, уродженка м. Красноармійськ Донецької області, мешканка с. Яреськи Миргородського району Полтавської області, з діагнозом: крововилив у мозок, садна на обличчі, руках та ногах, стан тяжкий. Під час обстеження встановлено повний діагноз: субарахноїдальна кровотеча, забій головного мозку тяжкого ступеню, ЗЧМТ, травматична субдуральна гематома справа, садна на обличчі та руках, перелом кісток носу.
При виїзді СОГ за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_6 , її співмешканець ОСОБА_4 , раніше судимий за ст. 185 ч. 1, 309 ч. 1, 126 ч. 1 КК України, непрацюючий, її син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 30 жовтня 2025 року у ОСОБА_6 був день народження та вона святкувала його разом з ОСОБА_4 у квартирі, де вживали алкогольні напої. Під час вживання алкогольних напоїв, близько 13 години між ними виникла словесна сварка, під час якої, як пояснив ОСОБА_9 , він наніс ОСОБА_6 декілька ударів кулаком по обличчю. Після чого, ОСОБА_6 вийшла з кухні, пішла до спальної кімнати та лягла на ліжко. Через деякий час у ОСОБА_6 з`явилося важке дихання, у зв`язку з чим ОСОБА_4 викликав бригаду ЕМД, яка доставила її без свідомості до лікарні.
Як пояснив ОСОБА_8 , 30 жовтня 2025 року, близько 13 години між його матір`ю ОСОБА_6 і ОСОБА_4 на кухні відбулася словесна сварка під час вживання спиртних напоїв, у ході якої останній наніс удари кулаками по голові, руках, ногах потерпілої. Після цього, ОСОБА_6 пішла у спальну кімнату, де лягла на ліжко та почала важко дихати. ОСОБА_4 викликав швидку допомогу. Скільки наніс ударів ОСОБА_8 вказати не може.
ОСОБА_9 вину визнає частково, вказуючи, що наніс ОСОБА_6 декілька ударів по голові. На кистях у ОСОБА_9 маються свіжі садна ( т. 1, а.с. 94 ).
Відповідно до протоколу огляду речей ( документів ) з фототаблицями від 31 жовтня 2025 року, огляд розпочато о 11 год. 40 хв. і закінчено о 12 год. 15 хв. Огляд проведено за адресою: АДРЕСА_7 , де розташована території КНП Миргородської ЛІЛ, де знаходиться споруда моргу. У секційному залі на столі лежить труп ОСОБА_6 , який на час огляду оголений, на лівій та правій внутрішніх поверхнях ліктьових суглобів знаходяться гематоми. На правій та лівій кістівках рук синці. За наслідками огляду вилучено змиви з долоней рук та контролі до них, нігті з піднігтьовим змістом з обох рук, волосся з п`яти частин голови ( т. 1, а.с. 95 – 99 ).
Згідно з протоколом огляду речей ( документів ) з фототаблицями до нього від 31 жовтня 2025 року, який проведений в приміщенні КНП Миргородської ЛІЛ, де в приміщенні гардеробу знаходиться одяг ОСОБА_6 , в який вона була одягнена під час отримання тілесних ушкоджень, зокрема, халат сірого кольору з пошкодженнями та слідами РБК, футболка сірого кольору з розірванням тканини та слідами РБК, які за наслідками слідчої дії вилучені ( т. 1, а.с. 100- 102 ).
Відповідно до інформації директора КНП « Миргородська лікарня інтенсивного лікування » від 06 листопада 2025 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була доставлена екстреною медичною допомогою до реанімаційного відділення 30 жовтня 2025 року, якій встановлено діагноз: ЗЧМТ, забій головного мозку, субдуральна гематома, САК, перелом кісток носа, що підтверджується журналом обліку прийому хворих у стаціонар відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії ( т. 1, а.с. 132 – 135 ).
За даними лікарського свідоцтва про смерть № 188 від 31 жовтня 2025 року, виданого Миргородською філією ДСУ « Полтавське обласне бюро судово - медичної експертизи », ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті: набряк мозку, крововилив у мозок ( т. 1, а.с. 130 – 131 ).
Відповідно до висновку експерта № 188 за наслідками судово - медичної експертизи ОСОБА_6 , яка розпочата 31 жовтня 2025 року та закінчена 05 грудня 2025 року, на підставі даних судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_6 , з урахуванням лабораторних досліджень і обставин справи, а також у відповідь на поставлені питання, судово - медичний експерт ОСОБА_38 дійшов до наступних висновків:
1. причиною смерті ОСОБА_6 стала тупа травма голови, що призвела до виникнення крововиливів у м`які тканини голови, у м`яку мозкову оболонку, утворення субдуральної гематоми та ускладнились набряком речовини головного мозку.
2.3.4.5.6.7. при дослідженні трупа ОСОБА_6 у неї були виявлені слідуючи тілесні ушкодження:
крововилив у м`які тканини голови скроневої ділянки зправа, потиличної ділянки зліва та лобно-тім`яно-скроневої ділянки зправа ( три ) та у м`яку мозкову оболонку майже по всій конвекситальній поверхні, субдуральна гематома правої тім`яно - скроневої ділянки;
садна, що розташовані: в надбрівній ділянці зліва ( на фоні синця ), на задньо – боковій поверхні грудної клітини зліва по задньо - під паховій лінії на рівні 6-7 ребер,
синці, що розташовані: в надбрівній ділянці зліва, на верхній повіці лівого ока, на верхній повіці правого ока, на спинці та стінках носа, на передньо - зовнішній поверхні середньої третини лівого плеча в кількості 8 ( вісім ), на передньо - внутрішній поверхні середньої третини правого плеча в кількості 5 ( п`яти ), на задній поверхні середньої третини правого передпліччя, на тилі правого променево – п`ясткового суглобу, на тилі лівого променево – п`ясткового суглобу,
крововиливи, що розташовані: на слизовій оболонці верхньої губи зправа та ліва, на слизовій оболонці нижньої губи зправа, які могли утворитися від дії твердих тупих предметів, якими також могли бути удари кистю руки, стиснутої в кулак, стопою ноги, взутою у взуття, зігнутим колінним суглобом, з силою, достатньою для їх утворення, по давності утворення можуть відповідати близько добовій давнині та по ступеню тяжкості відносяться:
А) крововилив у м`які тканини голови скроневої ділянки зліва, потиличної ділянки зліва та лобно –тім`яної – скроневої ділянки зправа ( три ) та у м`яку мозкову оболонку майже по всій конвекситальній поверхні; субдуральна гематома правої тім`яно – скроневої ділянки;
садна, що розташовані: в надбрівній ділянці зліва ( на фоні синця );
синці, що розташовані: в надбрівній ділянці зліва; на верхній повіці лівого ока; на верхній повіці правого ока; на спинці та стінках носа; крововиливи, що розташовані: на слизовій оболонці верхньої губи зправа та зліва; на слизовій оболонці нижньої губи зправа, могли утворитися не менше ніж восьми точок прикладення сили та по ступеню тяжкості оцінюються тільки у своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті; стосовно живої особи, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент спричинення;
Б) садно, що розташоване на задньо – боковій поверхні грудної клітини зліва по задньо - під паховій лінії на рівні 6-7 ребер, синці, що розташовані: на передньо - зовнішній поверхні середньої третини лівого плеча в кількості восьми; на передньо - внутрішній поверхні середньої третини правого плеча в кількості п`яти; на задній поверхні середньої третини правого передпліччя; на тилі правого променево – п`ясткового суглобу; на тилі лівого променево - п`ясткового суглобу могли утворитися не менш, ніж від 19 ( дев`ятнадцяти ) точок прикладення сили та по ступеню тяжкості стосовно живої особи, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, носять ознаки легких тілесних ушкоджень.
8.9. Враховуючи кількість та характер тілесних ушкоджень групи « А », виявлених у ОСОБА_6 , судово – медичний експерт вважає, що вони у своїй сукупності не могли утворитися при її падінні з висоти власного зросту та ударі бо тверду поверхню, предмети, як з прискоренням, так і без нього.
10. Об`єктивних, судово – медичних даних, про положення ОСОБА_6 під час отримання тілесних ушкоджень не мається.
11. Враховуючи характер та анатомічну локалізацію тілесних ушкоджень у вигляді: синців, розташованих: на задній поверхні середньої третини правого передпліччя ( два ) , на тилі правого променево – п`ясткового суглобу ( два ), на тилі лівого променево - п`ясткового суглобу, виявлених у ОСОБА_6 , судово – медичний експерт вважав, що вони могли утворитися при її самозахисті.
12. Зазвичай даний вид черепно - мозкової травми супроводжується втратою свідомості, а тому, в цей час, здійснювати будь – які активні дії ( розмовляти, пересуватися, чинити опір, тощо ) експерт вважає малоймовірним.
При судово - токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_6 етиловий спирт не виявлено ( т. 1, а.с. 144- 146 ).
Згідно висновку експерта № 3033 від 07 листопада 2025 року, кров потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до першої групи із ізогемаглютинінами анти – А та анти – В за ізосерологічною системою АВ0 ( т. 1, а.с. 155 ).
Відповідно до висновку експерта № 3041 від 14 листопада 2025 року, на змиві з правої руки трупа ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( об`єкт № 1 ), який наданий на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в зазначеному об`єкті виявлений антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від ОСОБА_6 , крові якої властивий антиген Н. ( т. 1, а.с.159- 160 ).
Згідно з висновком експерта № 3040 від 12 листопада 2025 року, на рушнику ( полотенці ), ( об`єкт № 1 ), наданому на дослідженні знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в зазначеному об`єкті виявлений антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Таким чином, ця кров може походити від ОСОБА_6 , крові якої властивий антиген Н.
На покривалі ( об`єкт № 6,7,9 ), наданому на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні і об`єкта № 6,9 виявлений антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Таким чином, ця кров може походити від ОСОБА_6 , крові якої властивий антиген Н.
При серологічному дослідженні в об`єкті № 7 виявлені антигени А та Н за ізосерологічною системою АВ0. Таким чином, ця кров може походити від особи ( осіб ), крові якої ( яких ), властиві виявлені антигени Н ( т. 1, а.с. 164 – 166 ).
Відповідно до висновку № 3036 від 14 листопада 2025 року, на жіночій куртці жовтого кольору ( об`єкт № 1 – 3 ), яка надана на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в зазначених об`єктах виявлений антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від ОСОБА_6 , крові якої властивий антиген Н. ( т. 1, а.с. 170-172 ).
Згідно з висновком експерта № 3035 від 12 листопада 2025 року, на трьох фрагментах вати ( об`єкт № 1 – 3 ), що надані на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в зазначених об`єктах виявлений антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Таким чином, ця кров може походити від ОСОБА_6 , крові якої властивий антиген Н ( т. 1, а.с. 181-182 ).
Як пояснив у судовому засіданні обвинувачений, вата на ліжку залишилася після ін`єкцій ОСОБА_6 , які були зроблені лікарем швидкої медичної допомоги.
Відповідно до висновку експерта № 3037 від 17 листопада 2025 року, на штанах спортивних чорного кольору ( об`єкти № 5 – 7 ), наданих на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у зазначених об`єктах виявлений антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від потерпілої ОСОБА_6 , крові якої властивий антиген Н ( т. 1, а.с. 191-193 ).
Згідно з висновком експерта № 3038 від 14 листопада 2025 року, на халаті сірого кольору ( об`єкти № 1 – 7 ) та футболці сірого кольору ( двох фрагментах ) ( об`єкти № 8 – 11 ), які надані на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в зазначених об`єктах виявлений антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від ОСОБА_6 , крові якої властивий антиген Н ( т.1, а.с. 197-199 ).
Відповідно до висновку експерта №3042 від 12 листопада 2025 року, на куртці ( об`єкт № 1 ), що надана на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в зазначеному об`єкті виявлений антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Таким чином, ця кров може походити від ОСОБА_6 , крові якої властивий антиген Н ( т. 1, а.с. 203 – 204 ).
Згідно з висновком експерта № 3043 від 28 листопада 2025 року, 14 об`єктів ( об`єкти 1 – 14 ), що вилучені з підлоги кухні 30 – 31 жовтня 2025 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 та надані для дослідження є волоссям.
9 волосин ( об`єкти № 1-3, 5-7, 10, 13, 14 ) є волоссям людини і походять з голови. Характер кореневих кінців цього волосся свідчить про те, що: 2 волосини відживаючі випавши, 3 волосини обірвані повільним рухом, 4 волосини обірвані швидким рухом. На 6 волосинах ( об`єкти № 1-3,5,7,10 ) виявленні пошкодження характерні для дії тупого твердого предмету, слід відмітити, що серед зразків волосся з голови ОСОБА_6 виявлені схожі пошкодження. Всі дев`ять волосин піддавалися знебарвленню та фарбуванню. Категорично висловитися про можливість походження цього волосся від ОСОБА_6 не представляється можливим, оскільки в цьому волоссі відсутній зернистий пігмент, однак слід відмітити, що зразки волосся з голови ОСОБА_6 фарбовані в такий же колір, що і ці дев`ять волосин.
1 волосина ( об`єкт № 4 ), що вилучена з підлоги кухні, є волоссям людини і походить з голови. Характер кореневого кінця цієї волосини свідчить про те, що вона обірвана швидким рухом. На цій волосині ( об`єкт № 4 ) виявлені пошкодження характерні для дії тупого твердого предмету. Оскільки мова йде про поодиноке волосся, з урахуванням морфологічного дослідження, даних про можливість походження цієї волосини від ОСОБА_6 експертизою не отримано ( т. 1, а.с. 208 – 210 ).
Відповідно до висновку експерта № 570 від 14 листопада 2025 року, при судово – медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин ОСОБА_6 ( об`єкти № 1, 2 ), виявлена кров людини в об`єктів № 2, в об`єкті № 1 - крові не виявлено. Статеву належність в об`єкті № 2, епітеліальних клітин в об`єктах № 1, 2, встановити не вдалося, у зв`язку з відсутністю клітинних елементів крові та клітин придатних для цитологічного дослідження.
При серологічному дослідженні слідів крові в об`єкті № 2, виявлений антиген Н ізосерелогічної системи АВ0, який може походити від особи ( осіб ), в крові яких ( якої ) він знаходиться, в тому числі і від ОСОБА_6 ( т. 1, а.с. 214-215 ).
Відповідно до інформації КНП « Миргородська лікарня інтенсивного лікування » від 05 листопада 2025 року, ОСОБА_4 було оглянуто 31 жовтня 2025 року в травматологічному пункті КНП « МЛІЛ », ММР та встановлено діагноз: осадна правої кисті ( т. 1, а.с. 136 - 142 ).
Згідно з висновком експерта № 406 від 10 листопада 2025 року, при судово - медичній експертизі ОСОБА_4 , за наданою медичною документацією, у нього були виявлені слідуючи тілесні ушкодження: « … осадна правої кисті … », які могли утворитися від дії твердих тупих предметів, по давності можуть відповідати даті та обставинам вказаним в описовій частині ( 30 жовтня 2025 року ) та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень та не є небезпечними для життя у момент спричинення ( т.1, а.с. 150 – 151 ).
Даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 20 листопада 2025 року, який проведений у період часу з 11 год. 33 хв. до 11 год. 46 хв. у приміщенні кімнати ізолятора тимчасового тримання № 3 ГУНП в Полтавській області, що за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Якова Усика, 34, у присутності захисника останнього - адвоката ОСОБА_39 за участю, в тому числі, судово – медичного експерта ОСОБА_40 , під час якого ОСОБА_4 повідомив, що більше року проживав з ОСОБА_6 у складі однієї сім`ї. 29 жовтня 2025 року пришов додому, ліг спати. Близько 22 години ОСОБА_6 пішла й прийшла під ранок у стані алкогольного сп`яніння, який був тяжчим, ніж напередодні. Сварка виникла із - за того, що ОСОБА_6 не ночувала вдома. На запитання де вона була, ОСОБА_6 відповіла: на вулиці, біля під`їзду. Перебуваючи в приміщені кухні в після обідній час, під час сварки, ОСОБА_6 почала чіплятись, виводячи на емоції, на що спочатку не реагував. Оскільки ОСОБА_6 не заспокоювалася, наніс їй удар у потиличну частину голови і відштовхнув від себе, від чого вона вдарилася об стіну та впала, втративши свідомість. З метою привести її до тями, вилив на неї кружку води та дав декілька ляпасів. Оскільки ОСОБА_6 не приходила до свідомості, викликав швидку медичну допомогу.
Із відтвореного у судовому засіданні відеозапису слідчого експерименту слідує, що ОСОБА_4 за допомогою статиста відтворив механізм нанесення зазначених ударів. При цьому, обвинувачений розмістився ліворуч позаду статиста та зімітував удар правою долонею в потилично - тім`яну ділянку голови та зімітував поштовх в ліве плече статиста, якого розмістив правим боком від стіни, від себе двома руками. При цьому, ОСОБА_4 вказав на місце на стіні праворуч на рівні плеча з прикладенням голови статиста. Припускав, що коли ОСОБА_6 падала, могла вдаритись об поріг кухні.
Після чого, ОСОБА_4 уточнив, після того як ОСОБА_6 впала спочатку поклав її на диван, потім вилив на неї кружку води та долонею наніс декілька ляпасів по щоках задля того, щоб привести її до свідомості. Після нанесених ляпасів, ОСОБА_6 почала хрипіти, після чого відразу викликав швидку допомогу ( т. 2, а.с. 1- 9 ).
Відповідно до додаткового висновку експерта № 188 А від 19 грудня 2025 року, при перегляді відеозапису слідчої дії від 20 листопада 2025 року ОСОБА_4 вказав: « …завдав удару по потиличній ділянці голови і відштовхнув від себе, вона вдарилася об стіну…дав кілька ляпасів … » та показав на статистові зімітований удар долонею руки в потиличну частину; поштовх в ліве плече з послідуючим ударом правою волосяною частиною голови об стіну.
Враховуючи анатомічну локалізацію тілесних ушкоджень у вигляді крововиливу у м`які тканини голови потиличної ділянки зліва, одного з трьох крововиливів у м`які тканини лобно - тім`яної - скроневої ділянки зправа, виявлених на трупі ОСОБА_6 , які відносяться до пошкоджень групи А, судово – медичних експерт ОСОБА_38 вважав, що вони могли утворитися за вказаних обставин ( т. 1, а.с. 25 ).
Допитаний у судовому засіданні 06 березня 2026 року судово – медичний експерт ОСОБА_38 з приводу роз`яснення наданим ним висновків не зміг пояснити, в який час могли утворитися тілесні ушкодження, зокрема групи А ( вісім точок прикладення сили ), від якого моменту необхідно відраховувати добову давнину їх утворення, чи був між ними певний проміжок часу ( ушкодження групи А ), чи були вони утворені в один момент ( в один час та від одного удару ), чи могли утворитися декілька тілесних ушкоджень групи А, за обставин, викладених під час проведення слідчого експерименту з обвинуваченим, чи перебуває дане ушкодження, про яке зазначив обвинувачений під час слідчого експерименту, в причинно - наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілої, чи могла потерпіла в період часу між отриманими тілесними ушкодженнями ( групи А ), якщо вони здійснені в різні проміжки часу, здійснювати будь – які активні дії.
Не зміг судово - медичний експерт надати роз`яснення щодо суперечливих його висновків в частині механізму отримання потерпілою тілесних ушкоджень, зокрема: у висновку № 188 зазначено, що « враховуючи кількість та характер тілесних ушкоджень групи А, виявлених у ОСОБА_6 , вони, у своїй сукупності, не могли утворитися при її падінні з висоти власного зросту та ударі об тверду поверхню, предмети як з прискоренням, так і без нього …», в той же час у висновку експерта № 188 А зазначено, що « враховуючи анатомічну локалізацію тілесних ушкоджень у вигляді крововиливу у м`які тканини голови потиличної ділянки зліва, одного з трьох крововиливів у м`які тканини лобно - тім`яної – скроневої ділянки з права, виявлених на трупі ОСОБА_6 , які відносяться до пошкоджень групи А, вони могли утворитися за вищевказаних обставин ( т. 2, а.с. 114 – 115 ).
З метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та матеріалами справи, ухвалою суду від 25 березня 2026 року клопотання прокурора ОСОБА_3 задоволено, у справі призначено комісійну судово - медичну експертизу, проведення якої доручено експертам ДСУ « Полтавське обласне бюро судово – медичної експертизи » ( т. 2, а.с. 137 - 139 ).
Відповідно до висновку комісійної судово – медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 84 від 24 червня 2026 року, причиною смерті ОСОБА_6 була тяжка черепно - мозкова травма з забоєм головного мозку та крововиливами під його оболонки, на що вказують дані макро- та мікроскопічного дослідження трупа, медична документація на її ім`я.
Згідно з даними висновку експерта № 188, даних судово - гістологічних досліджень, з урахуванням карт виїзду швидкої медичної допомоги № 348, № 408, медичної карти стаціонарного хворого № 7117/419 ОСОБА_6 було заподіяно такі тілесні ушкодження:
А) закрита тяжка черепно - мозкова травма: забій головного мозку лівої лобної, скроневої, тім`яної долей, правої потиличної долі та стовбуру головного мозку, правобічна субдуральна гематома ( крововилив під тверду оболонку головного мозку ), майже тотальний субарахноідальний ( під павутинну оболонку ) крововилив; п`ять ділянок крововиливів у м`які покриви голови: три з яких - в правій лобно – тім`яно - скроневій ділянці, по одному - в лівій скроневій та потиличній ділянці ліворуч; крововиливи під слизову оболонку верхньої губи та нижньої губи праворуч; синці на спинці носа, на верхніх повіках обох очей, в лівій надбрівній ділянці - зі садном;
Б) дрібні синці по передній поверхні обох плечей: справа - у кількості п`яти, зліва – у кількості восьми, три синці по тильній поверхні обох променевих суглобів та два – по розгинальній поверхні правого передпліччя, садно по задньо - пахвовій лінії на рівні 6-7 ребер.
Враховуючи морфологічні особливості тілесних ушкоджень групи а), їх кількість, взаєморозміщення, характер пошкоджень структур головного мозку та його оболонок, судово - медична експертна комісія вважає, що в ділянку носа, губ, ліву надбрівну, скроневу область, праву лобно - тім`яно - скроневу ділянку та потиличну область було нанесено не менше восьми ударів тупими предметами з обмеженою поверхнею контактування, якими могли бути кисті рук, стиснені в кулак, ноги людини у взутті, не виключено, що і колінні чи ліктьові суглоби, та інші предмети з подібними характеристиками.
Дрібні синці в ділянках обох плечей можуть свідчити про стискання даних анатомічних ділянок тупими предметами округлої форми, якими могли бути пальці рук людини при захваті.
П`ять синців по тильній поверхні обох променево - зап`ястних суглобів та по розгинальній поверхні правого передпліччя могли утворитися і при захисті руками від ударів.
Садно на грудній клітці свідчить про дотичну взаємодію з тупими предметом, слідоутворюючі характеристики якого на ушкодженні не відобразились.
По давності всі тілесні ушкодження не суперечать строку їх заподіяння - 30 жовтня 2025 року.
По ступеню тяжкості стосовно живої особи всі тілесні ушкодження групи а) оцінюються лише в своїй сукупності, адже кожен з ударів в обличчя та по волосистій частині голови міг внести свій внесок у розвиток еквівалентів черепно - мозкової травми, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Синці верхніх кінцівок, садно грудної клітки ( група б ) як в сумі, так і окремо, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Удари в обличчя і по волосистій частині голови були нанесені зі значною силою, достатньою для виникнення тяжкої черепно - мозкової травми.
Синці променево - п`ясткових суглобів та правого передпліччя - нанесені з незначною силою, достатньою для їх заподіяння.
Ушкодження групи а) – тяжка черепно – мозкова травма – є небезпечними для життя, а в даному випадку призвела до настання смерті потерпілої. Ушкодження групи а) перебувають з настанням смерті у прямому причинному зв`язку.
Виходячи з викладених даних, по голові та обличчю ОСОБА_6 було нанесено не менше 8 ударів, по кистях і правому передпліччю - близько 5 ударів.
Зовнішня кровотеча могла відбуватися за рахунок травматизації зовнішнього носа.
Враховуючи динаміку опису травматичних ушкоджень, відображених в картках виїзду швидкої медичної допомоги ( перший виклик до якої був отриманий 30 жовтня 2025 року, о 12 год. 26 хв. ), медичній карті стаціонарного хворого ( згідно з якою клінічна смерть потерплої була констатована 31 жовтня 2025 року о 08 годині, а біологічна, - 08 год. 30 хв. 31 жовтня 2025 року ) морфологічні особливості тілесних ушкоджень ( всі синці синьо - червоного кольору, садна - під світло - червоною западаючою кіркою, субарахноідальні крововиливи – темно – червоного кольору, субдуральна гематома - у вигляді рідкої крові з домішками пухких неоформлених дрібних згортків, майже не спаяних з твердою мозковою оболонкою ), одинакову ступінь вираженості судинних і клітинних реакцій, колір фібрину та негативну реакцію на гемосидерин у всіх зразках, вилучених на судово - гістологічне дослідження; незворотню втрату свідомості підекспертної, зафіксованої медичними працівниками з 12 год. 39 хв. 30 жовтня 2025 року до настання її смерті, експертна комісія дійшла висновку про те, що між заподіянням тілесних ушкоджень до настання її смерті пройшов проміжок часу близько 20 – 21 години.
Синці по тильній поверхні променевих суглобів та правого передпліччя могли утворитися при захисті руками від ударів. Тілесних ушкоджень, які б могли виникнути при нанесенні ударів ОСОБА_6 іншій особі не виявлено.
Під час заподіяння тілесних ушкоджень групи а) обличчя та волосиста частина голови були доступні для нанесення ударів. Після спричинення тілесних ушкоджень групи а) відбулася незворотна втрата свідомості, що унеможливлювало будь – які активні дії ОСОБА_6 .
Морфологічні особливості тілесних ушкоджень на макро- та мікроскопічному рівні, переконливо свідчать про те, що всі тілесні ушкодження утворилися в короткий проміжок часу, обчислюваний приблизно в кілька хвилин чи десятків хвилин. Об`єктивних судово - медичних даних про нанесення тілесних ушкоджень в різні проміжки часу не виявлено. Після заподіяння усіх еквівалентів черепно - мозкової травми з забоєм стовбура головного мозку коматозний стан потерпілої позбавляв її можливості скоювати активні дії.
Даних за падіння потерпілої проведенням комісійної судово – медичної експертизи не виявлено ( т. 2, а.с. 143 – 163 ).
З огляду на наведене, суд, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних під час досудового розслідування доказів, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6 .
Відповідно до положення, викладеного у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17 вересня 2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Як слідує із рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання суд відповідно до вимог ст. ст. 65 - 67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особливості та обставини вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочину та після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому покарання, суд відповідно до ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, зокрема те, що згідно із ст. 12 КК України, злочин вчинений ОСОБА_4 відносяться до категорії тяжких.
Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, органами досудового розслідування не встановлено.
Натомість, сторона захисту при призначенні обвинуваченому покарання просила суд врахувати в якості обставин, які пом`якшують покарання, повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Оцінюючи доводи сторони захисту щодо повного визнання обвинуваченим своєї вини, суд вважає, що таке твердження не повною мірою відповідає його фактичній позиції, висловленій як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду.
Так, обвинувачений, не заперечуючи самого факту застосування фізичного насильства відносно потерпілої, водночас визнавав лише окремі насильницькі дії, зазначаючи про завдання одного удару в живіт, удару в потиличну частину голови, декілька ляпасів і поштовху, внаслідок якого ОСОБА_6 , нібито, вдарилася об стіну та втратила свідомість. Аналогічний механізм заподіяння тілесних ушкоджень обвинувачений демонстрував під час проведення слідчого експерименту на стадії досудового розслідування.
Проте, наведена версія події не узгоджується з висновком комісійної судово-медичної експертизи, яким виключено можливість утворення встановлених у потерпілої тілесних ушкоджень за описаним обвинуваченим механізмом.
Так, за даними висновку комісійної судово – медичної експертизи № 84 від 24 червня 2026 року, тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_6 , не могли утворитися за обставин, зазначених ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту 20 листопада 2025 року: « … я спочатку наніс удар у потиличну ділянку голови, а потів відштовхнув від себе. Вона вдарилася об стіну і … впала… до свідомості не приходила …».
Тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_6 ( група А ), не могли утворитися за обставин, зазначених ОСОБА_4 від час допиту в судовому засіданні 28 січня 2026 року та 05 лютого 2026 року: « завдав потерпілій один удар правою долонею руки по лівій частині обличчя та один удар правою кистю руки, стиснутою у кулак, у ділянку черевної порожнини, після чого в потерпілої почала бігти кров з носу…Через деякий час … завдав один удар долонею в ліву частину обличчя…долонею правої руки завдав один удар в потиличну частину голови та здійснив поштовх в ліве плече, від чого остання впала з прискоренням в напрямку руху вперед з послідуючим ударом правою частиною голови об тверду поверхню, можливо об стіну, дверний наличник або раковину…».
Тілесні ушкодження групи а)-всі еквіваленти черепно – мозкової травми утворилися не менш ніж від восьми ударів і не могли утворитися від одного удару.
Крововиливи у м`які покрови голови потиличної ділянки зліва та один з трьох крововиливів у м`які тканини лобно – тім`яно-скроневої ділянки справа, в рівній мірі як і всі інші ушкодження мяких тканин обличчя і волосистої частини голови ОСОБА_6 , є місцем прикладення сили ( ударів ) і не можуть оцінюватися окремо від усіх еквівалентів черепно – мозкової травми, в тому числі внутрішньочерепних ушкоджень головного мозку, його стовбуру та оболонок.
Таким чином, попри заявлене під час судового розгляду визнання вини, фактично обвинувачений визнавав свою причетність до заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, однак не підтверджував істотних обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема характеру, обсягу та механізму застосованого насильства, установлених судом на підставі сукупності досліджених доказів.
За таких обставин, суд розцінює позицію обвинуваченого як часткове визнання вини, що простежувалося як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду, а тому не погоджується з доводами сторони захисту щодо повного та беззастережного визнання ним винуватості та не вбачає достатніх підстав для надання їй значення самостійної обставини, що пом`якшує покарання, у розумінні вимог ч. 2 ст. 66 КК України.
При прийнятті такого рішення, суд враховує правовий висновок Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 05 березня 2025 року у справі № 344/15512/21, відповідно до якого часткове визнання вини не може безумовно свідчити про знижений ступінь суспільної небезпечності особи або про щире каяття.
Вирішуючи питання про наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченому, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, а саме щирого каяття, суд враховує доводи сторони захисту щодо визнання обвинуваченим своєї вини та висловлення ним жалю з приводу вчиненого, однак виходить із наступного.
Так, за змістом кримінального закону та відповідно до усталеної практики Верховного Суду щире каяття не може ототожнюватися виключно з формальним визнанням особою своєї винуватості, оскільки передбачає дійсне усвідомлення протиправності вчиненого, належну критичну оцінку власної поведінки, її осуд, щирий жаль із приводу заподіяних наслідків та прагнення виправити спричинену шкоду.
Зокрема, у постанові від 10 лютого 2020 року у справі № 643/13256/17 (провадження № 51-2221км19) Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зазначив, що щире каяття характеризує ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення та передбачає визнання вини, правдиве висвітлення обставин вчиненого, щирий жаль, негативну оцінку власної поведінки, бажання виправити ситуацію, співчуття потерпілому та готовність понести заслужене покарання.
У постанові у справі № 199/6365/19 Верховний Суд наголосив, що щире каяття не є формальним визнанням вини, а передбачає належну критичну оцінку особою своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має знаходити об`єктивне підтвердження у матеріалах кримінального провадження.
При цьому, особливої уваги заслуговує правова позиція, викладена у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 січня 2025 року у справі № 157/1158/22 (провадження № 51-4480км24), у якій касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність щирого каяття, урахувавши, серед іншого, що пояснення засудженого щодо кількості завданих ударів і знаряддя вчинення злочину не узгоджувалися з іншими дослідженими доказами.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 спочатку заявив про визнання своєї вини, однак від дачі показів відмовився, пояснивши небажання говорити про обставини події неприємністю відповідних спогадів. У подальшому надав показання, відповідно до яких завдав потерпілій одного удару в живіт, удару по потилиці, після чого штовхнув її, внаслідок чого остання вдарилася об стіну та втратила свідомість. Аналогічний механізм події він відтворював під час проведення слідчого експерименту.
Разом із тим, наведена версія обвинуваченого щодо механізму спричинення потерпілій тілесних ушкоджень спростовується висновком комісійної судово-медичної експертизи, згідно з яким установлені тілесні ушкодження не могли утворитися за описаних ним обставин.
Отже, попри загальне визнання вини, обвинувачений у своїх фактичних поясненнях не підтвердив істотних обставин застосованого до потерпілої насильства, які суд визнав установленими на підставі сукупності досліджених доказів. Висловлені обвинуваченим під час судових дебатів слова « Каюсь, мені шкода, що так вийшло » свідчать про заявлений ним жаль із приводу події та її наслідків, однак самі собою, без урахування інших обставин, не є достатнім підтвердженням щирого каяття в розумінні вимог п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Оцінюючи наведені обставини в сукупності, суд приходить висновку, що заявлене обвинуваченим визнання вини та висловлення жалю не знайшли достатнього підтвердження як прояв належної критичної оцінки ним власної протиправної поведінки та усвідомлення фактичного характеру вчинених дій.
За таких обставин, суд не вбачає достатніх підстав для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, передбаченою п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Вирішуючи питання про наявність обставини, що пом`якшує покарання, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, а саме активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, суд виходить із наступного.
Так, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення передбачає добровільну, дієву допомогу особи органам досудового розслідування або суду у встановленні істотних обставин кримінального правопорушення, зокрема шляхом повідомлення раніше невідомих обставин, надання доказів, сприяння виявленню слідів кримінального правопорушення, знарядь його вчинення чи вчинення інших дій, що об`єктивно сприяють установленню обставин події.
У постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 608/67/23 (провадження № 51-4216км23) Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду наголосив, що активне сприяння розкриттю злочину повинно характеризуватися конкретними діями особи, які свідчать про її активність та ініціативність, а саме лише підтвердження обставин, уже відомих органу досудового розслідування, не є достатньою підставою для визнання відповідної обставини такою, що пом`якшує покарання.
Аналогічного підходу Верховний Суд дотримався у постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 161/4501/19 (провадження № 51-3099км21), зазначивши про необхідність встановлення конкретних дій особи, спрямованих на надання допомоги у розкритті раніше невідомих обставин кримінального правопорушення.
Оцінюючи поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що під час досудового розслідування він надавав пояснення щодо обставин застосування фізичного насильства до потерпілої та брав участь у проведенні слідчого експерименту, під час якого відтворив власну версію механізму заподіяння їй тілесних ушкоджень, яка не знайшла свого підтвердження за результатами проведеної комісійної судово-медичної експертизи, якою виключено можливість утворення встановлених ушкоджень за описаних ним обставин.
Таким чином, сама по собі участь обвинуваченого у проведенні слідчого експерименту та надання ним пояснень щодо окремих обставин події не є достатніми для висновку про активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Судом не встановлено конкретних дій обвинуваченого, завдяки яким органу досудового розслідування стали відомі раніше невідомі істотні обставини вчиненого кримінального правопорушення або були отримані нові докази, що об`єктивно сприяли його розкриттю.
Оскільки установлена судом поведінка обвинуваченого не містить достатніх об`єктивних проявів активної та ініціативної допомоги у встановленні істотних обставин кримінального правопорушення, суд не вбачає достатніх правових підстав для визнання активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
З огляду на наведене, обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Натомість обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
Разом з цим, під час судових дебатів захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просив суд не враховувати в якості обставин, які обтяжують покарання, вчинення правопорушення у присутності дитини та в стані алкогольного сп`яніння, оскільки насильницькі дії відносно потерпілої ОСОБА_4 вчинив у приміщенні кухні, двері якої були зачинені, у відсутність малолітнього ОСОБА_12 , який, у той час, перебував у іншій кімнаті.
Про перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння вказують лише свідки, які не були очевидцями досліджуваних подій. При тому, що ОСОБА_4 не заперечує того факту, що алкогольні напої вживав після сварки з потерпілою.
Аналізуючи позицію захисту, суд вважає її такою, що не заслуговує на увагу з огляду на наступне.
Так, під час судового розгляду встановлено, що насильницькі дії обвинуваченого щодо потерпілої відбувалися у квартирі, в якій перебував її малолітній син. Із досліджених у судовому засіданні пояснень малолітнього потерпілого слідує, що він через скляні двері кухні спостерігав окремі епізоди конфлікту між обвинуваченим та матір`ю, під час якого останній застосовував до неї фізичне насильство.
При цьому, ОСОБА_8 не лише повідомив про завдання обвинуваченим ударів потерпілій, а й за допомогою іграшки продемонстрував механізм їх завдання у ділянки живота та голови, відтворивши у доступний для свого віку спосіб сприйняті ним насильницькі дії. Акцентуючи увагу, що боявся заходити до кухні, оскільки побоювався застосування насильства і до нього, водночас звертався до обвинуваченого з вимогою припинити бити матір.
Суд бере до уваги, що малолітній потерпілий не був безпосереднім очевидцем усіх без винятку дій обвинуваченого та не зміг у повному обсязі відтворити послідовність і механізм утворення всіх тілесних ушкоджень потерпілої, проте це не спростовує факту вчинення кримінального правопорушення в його присутності, оскільки встановлення відповідної обтяжуючої обставини не вимагає обов`язкового безперервного спостереження дитиною кожної насильницької дії чи моменту заподіяння всіх тілесних ушкоджень.
Істотним є те, що дитина перебувала в безпосередній близькості від місця вчинення кримінального правопорушення, фактично сприймала насильницькі дії обвинуваченого, розуміла їх характер, відчувала страх і намагалася словесно припинити побиття матері.
Крім того, суд враховує обізнаність обвинуваченого про присутність малолітньої дитини, що підтверджується повідомленими ОСОБА_41 обставинами їх безпосереднього спілкування під час події, що також не заперечувалось ОСОБА_4 під час з`ясування фактичних обставин справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому, передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України, - вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
Оцінюючи доводи сторони захисту щодо недоведеності перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння під час конфлікту з потерпілою через відсутність відповідного медичного огляду та спеціальних медичних знань у допитаних свідків, суд виходить із такого.
За змістом статей 84, 92, 94 КПК України стан алкогольного сп`яніння як обставина, що обтяжує покарання, може встановлюватися на підставі сукупності належних, допустимих та достовірних доказів і не потребує обов`язкового підтвердження виключно результатами медичного огляду.
Аналогічний правовий підхід викладено Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постанові від 15 березня 2023 року у справі № 672/1420/17, у якій наголошено на можливості встановлення стану алкогольного сп`яніння за сукупністю доказів, зокрема показань свідків, за умови належної оцінки їх достовірності, узгодженості та достатності для доведення відповідної обставини поза розумним сумнівом.
Так, із показань малолітнього ОСОБА_12 слідує, що обвинувачений разом із потерпілою вживав алкогольні напої ще до виникнення конфлікту. При цьому, дитина детально описала зміни зовнішнього вигляду та поведінки обвинуваченого після вживання алкоголю, зазначивши, що він почав моргати, у нього змінився погляд, очі стали «страшними», після чого він поводився агресивно та застосовував насильство відносно матері.
Більше того, малолітній потерпілий пояснив, що застерігав матір про можливість повторного побиття обвинуваченим після вживання останнім алкогольних напоїв.
На переконання суду, наведені показання мають істотне значення для встановлення послідовності подій, оскільки підтверджують факт вживання обвинуваченим алкоголю до початку конфлікту та характеризують сприйняття дитиною змін його поведінки.
Водночас допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 , який після події допомагав переносити потерпілу до автомобіля швидкої медичної допомоги, повідомив про конкретні зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння обвинуваченого, які особисто спостерігав, а саме запах алкоголю, порушення координації рухів, що проявлялося в похитуванні, та поведінку, яка, на його думку, не відповідала обстановці, що склалася.
Про перебування обвинуваченого ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння відразу після події також повідомила допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_28 , яка безпосередньо з ним спілкувалася та вказала, зважаючи на стан алкогольного сп`яніння обвинуваченого припинила розмову з ним, вказавши на її продовження у вечері.
Повідомлені свідками відомості про конкретні зовнішні прояви поведінки обвинуваченого, безпосереднє сприйняття яких, на переконання суду, не потребує спеціальних медичних знань, відтак доводи сторони захисту про неможливість їх використання виключно через відсутність у свідків медичної освіти суд вважає необґрунтованими.
Наведені показання суд оцінює у взаємозв`язку з відеозаписом обшуку, проведеного невдовзі після події, на якому зафіксовано уповільнене мовлення обвинуваченого при збереженні ним здатності підтримувати розмову та відповідати на поставлені запитання.
Твердження обвинуваченого про те, що алкогольні напої він уживав лише після завдання потерпілій тілесних ушкоджень, не узгоджується з показаннями малолітнього ОСОБА_12 про спільне вживання обвинуваченим і потерпілою алкогольних напоїв до конфлікту.
У сукупності з безпосередніми спостереженнями свідків ОСОБА_42 , ОСОБА_28 щодо стану обвинуваченого невдовзі після події та відомостями, зафіксованими на відеозаписі обшуку, ці докази дають суду підстави для висновку про перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння саме під час вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, оцінивши наведені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому, передбаченої п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, - вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю передумов за яких, норми, передбачені даною статтею можуть бути застосовані.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Тому, визначаючи міру і вид покарання обвинуваченому, суд враховує дані про його особу, зокрема те, що він у силу ст. 89 КК України є таким, що раніше не судимий ( т. 1, а.с. 245 – 246 ), на обліку у лікаря - нарколога, психіатра не перебуває ( т.1, а.с. 247 ), а також спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, спрямовану на забезпечення надання потерпілій медичної допомоги, суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що обтяжують покарання, та за відсутністю обставин, які його пом`якшують, зважаючи на часткове визнання вини у вчиненому, висловлений жаль із приводу наслідків вчиненого, позицію малолітнього потерпілого та його законного представника, які при розгляді матеріалів кримінального провадження покладалися виключно на розсуд суду, та приходить до висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України.
На думку суду, такий захід примусу внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини.
Постановою заступника начальника слідчого відділення Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_26 від 31 жовтня 2025 року визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12025170550001079, жіночу куртку жовтого кольору зі слідами РБК, виявлену у ванній кімнаті зліва на підлозі у мисці для прання, полотенце зеленого кольору зі слідами РБК, виявлене у ванній кімнаті на шворці; поривало з ліжка у спальній кімнаті; мобільний телефон « Redmi A5 », IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 , який виявлено на столі у кімнаті; мобільний телефон марки « Motorola », бірюзового кольору, власником якого є ОСОБА_4 , який виявлено на столі у кімнаті; фрагмент волосся чорного кольору № 1, № 2, № 3, які виявлено на підлозі посередині кухні; два сліди РБК ( змив № 1 і № 2 ) з поверхні стільця в кухні; полотенце коричневого кольору зі слідами РБК, виявленого на шворці на кухні; три фрагменти вати зі слідами РБК № 1, № 2, № 3, у пакеті для сміття в кухні, пару кросівок марки « Bonote », штани спортивні чорного кольору, пару носків чорного кольору, кофту сіро – чорну, куртку зелено - чорного кольору, нігті з піднігтьовим вмістом з правої та лівої рук ОСОБА_4 , змиви з поверхні правої та лівої долонь кистей рук ОСОБА_4 , халат сірого кольору зі слідами РБК, футболку сірого кольору зі слідами РБК, змиви з правої та лівої кистей рук трупа ОСОБА_6 і контроль до них; змиви з правої та лівої кистей рук трупа ОСОБА_6 і контроль до них, зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом правої та лівої рук трупа ОСОБА_6 , які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Якова Усика, 34 ( т. 1, а.с. 103 – 104, 226 – 243 ).
Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 листопада 2025 року у справі № 541/4237/25, накладено арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування власниками, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку, на наступне майно: жіночу куртку жовтого кольору зі слідами РБК, виявлену у ванній кімнаті зліва на підлозі у мисці для прання, полотенце зеленого кольору зі слідами РБК, виявлене у ванній кімнаті на шворці, покривало зі слідами РБК, з ліжка у спальній кімнат, мобільний телефон марки «Redmi A5», який виявлено на столі у кімнаті, мобільний телефон марки « Motorola » бірюзового кольору, власником якого є ОСОБА_4 , який виявлено на столі у кімнаті,фрагменти волосся чорного кольору №1, №2, №3, які виявлено на підлозі посередині кухні, два сліди РБК (змив №1 та №2) з поверхні стільця в кухні, полотенце коричневого кольору зі слідами РБК, виявленого на шворці в кухні, три фрагменти вати зі слідами РБК №1, №2, №3, у пакеті для сміття в кухні. Визначено місцем зберігання зазначених речових доказів, - кімнату зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Якова Усика, 34, м. Миргород Полтавської області ( т. 1, а.с. 108 – 109 ).
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Питання скасування, накладеного арешту, суд вирішує відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід продовжити до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 ( восьми ) років позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити, раніше обраний, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання – 30 жовтня 2025 року.
Зарахувати у строк покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення за цим вироком суду з 30 жовтня 2025 року по день набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 листопада 2025 року у справі № 541/4237/25 на: жіночу куртку жовтого кольору зі слідами речовини бурого кольору, виявлену у ванній кімнаті зліва на підлозі у мисці для прання, полотенце зеленого кольору зі слідами РБК, виявлене у ванній кімнаті на шворці, покривало зі слідами РБК, з ліжка у спальній кімнат, мобільний телефон марки «Redmi A5», який виявлено на столі у кімнаті, мобільний телефон марки « Motorola » бірюзового кольору, власником якого є ОСОБА_4 , який виявлено на столі у кімнаті, фрагменти волосся чорного кольору №1, №2, №3, які виявлено на підлозі посередині кухні, два сліди РБК (змив №1 та №2) з поверхні стільця в кухні, полотенце коричневого кольору зі слідами РБК, виявленого на шворці в кухні, три фрагменти вати зі слідами РБК №1, №2, №3, у пакеті для сміття в кухні, - скасувати.
Речові докази у вигляді:
- жіночої куртки жовтого кольору зі слідами РБК, полотенця зеленого кольору зі слідами РБК, покривала, полотенця коричневого кольору зі слідами РБК, халату сірого кольору зі слідами РБК, футболки сірого кольору зі слідами РБК, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ( адреса місцезнаходження: Полтавська область, м. Миргород, вул. Якова Усика, 34 ), - знищити;
- мобільного телефону « Redmi A5 », IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 , - повернути малолітньому потерпілому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , законним представником якого є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_8 ;
- мобільного телефону марки « Motorola », бірюзового кольору, пари кросівок марки « Bonote », штанів спортивні чорного кольору, пари носків чорного кольору, кофти сіро – чорного кольору, куртки зелено - чорного кольору, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ( адреса місцезнаходження: Полтавська область, м. Миргород, вул. Якова Усика, 34 ), - повернути власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- фрагменту волосся чорного кольору № 1, № 2, № 3, двох слідів РБК ( змив № 1 і № 2 ) з поверхні стільця в кухні; трьох фрагментів вати з слідами РБК № 1, № 2, № 3, зрізів нігтьових пластин із піднігтьовим вмістом із правої та лівої рук ОСОБА_4 , змивів з поверхні правої та лівої долонь кистей рук ОСОБА_4 , змивів із правої та лівої кистей рук трупа ОСОБА_6 і контролю до них, змивів із правої та лівої кистей рук трупа ОСОБА_6 і контролю до них, зрізів нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом правої та лівої рук трупа ОСОБА_6 , які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ( адреса місцезнаходження: Полтавська область, м. Миргород, вул. Якова Усика, 34 ), - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження № 12025170550001079 від 30 жовтня 2025 року протягом усього часу їх зберігання.
Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Головуючий суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua