Вирок від 01 листопада 2026 р. у справі №554/12125/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №554/12125/26

Суддя: Сметаніна А. В.

Дата документу 02.11.2026Справа № 554/12125/26

Провадження № 1-кп/554/1297/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«02» листопада 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №12026170420000571 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сошанське, Вінницької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1)12.08.2019 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч.1 ст.162, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України на 1 рік;

2)06.01.2021 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

3)27.09.2022 року Липовецьким районним судом Вінницької області року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, звільнений 29.02.2024 року по відбуттю строку покарання;

4)10.12.2025 Хмельницьким апеляційним судом за ч.1 ст. 286, ч.5 ст. 185, ч.1 ст. 209, ч.1 ст. 70, 72 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною із укладенням правочинів щодо рухомого майна, строком на 1 рік та з конфіскацією всього належного засудженому на праві власності майна; ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 27.04.2026 року звільнений умовно-достроково, для проходження військової служби за контрактом,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ВИЗНАНЕ СУДОМ ДОВЕДЕНИМ

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_4 призначений на посаду гранатометника військової частини НОМЕР_1 .

21.05.2026 року, в період часу з 21:00 години по 21:20 годин, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом та корисливих мотивів, будучи засудженим вироком Хмельницького апеляційного суду від 10.12.2025 року за ч.1 ст. 286, ч.5 ст. 185, ч.1 ст. 209 КК України, тобто повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись, що його злочинні дії залишилися непоміченими, шляхом проникнення у будинок, через відчинені вхідні двері будинку, викрав речі, а саме: грошові кошти у сумі 10 (десять) тисяч гривень, які належать ОСОБА_7 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи на подвір`ї будинку за адресою АДРЕСА_2 , діючи з єдиним умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись, що його злочинні дії залишилися непоміченими, шляхом проникнення у автомобіль марки «SAMSUNG», моделі «SM5» д.н.з. НОМЕР_2 , через відкриті двері автомобілю викрав речі, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», моделі «S21 Ultra IMEІ1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , вартістю 9249 гривень 50 копійок, який належить ОСОБА_7 .

ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 19249 гривень 50 копійок.

ІІ. ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинувачені визнав повністю, фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті повністю підтвердив, кваліфікацію кримінальних правопорушень не оспорює. Суду пояснив, що 21.05.2026 року в період часу з 21:00 год. по 21:20 год. перебував за адресою: АДРЕСА_2 , зайшов у двір, а потім проник у будинок, через відчинені вхідні двері будинку, підійшов до шафи, де побачив шкатулку, відкрив її, звідки викрав грошові кошти у сумі 10 тисяч гривень. Після чого, у дворі проник у автомобіль марки «SAMSUNG», через відкриті двері, з якого викрав мобільний телефон марки «Samsung». В подальшому мобільний телефон повернув працівникам поліції. В скоєному розкаюється, просить суворого не карати.

ІV. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою провину, щиросердно розкаявся у скоєному, не оспорює фактичні обставини та кваліфікацію кримінального правопорушення, правильно розуміє зміст обставин кримінального провадження, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а тому, суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, обмежився тільки допитом обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувались.

V. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю.

Також обвинувачений щиросердно розкаявся у скоєному, активно спряв розкриттю кримінального правопорушення, частково відшкодував завдану потерпілому шкоду на суму 9 249 грн.50 коп., шляхом повернення викраденого майна, що визнається судом обставинами, які пом`якшують його покарання.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.05.2026 №133, солдата ОСОБА_4 , з 05.05.2026 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 05.05.2026 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до довідки-доповіді про відсутність на військовій службі військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , 19.05.2026 року о 14 год. при проведенні перевірки наявності особового складу військової частини НОМЕР_1 було виявлено відсутність солдата ОСОБА_4 , який самовільно залишив розташування підрозділу (без зброї) нікого не попередивши.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.05.2026 №147, солдату ОСОБА_4 , призупинити усі виплати, вважати таким, що самовільно залишив частину з 19.05.2026 року.

Відповідно до медичної характеристики, наданої начальником медичної служби військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби до медичного пункту не звертався.

Згідно службової характеристики, виданої тво командира в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_4 під час проходження служби у колективі поводить себе активно, підтримує командну роботу, до виконання службових обов`язків та поставлених задач відноситься відповідально. Рівень поваги та авторитет у колективі середній.

Відповідно до листа КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. Акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» від 05.06.2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був оглянутий 02.08.2017 року лікарем-наркологом КП ВОНД «Соціотерапія» з діагнозом: «На момент огляду без наркологічної потології». Двічі перебував на стаціонарному лікуванні та стацобстеженні в ВОКПЛ ім. Акад. О.І. Ющенка, остання госпіталізація на стацобстеження в психіатричне відділення №17 з 05.02.2018 по 27.02.2018 з діагнозом: «Змішаний розлад емоцій та поведінки».

Відповідно до листа директора КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради від 08.06.2026 №912, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває та за медичною допомогою в психіатричний кабінет КП «Козятинська ЦРЛ» не звертався.

Відповідно до висновку експерта №420 від 30.07.2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння не виявляв ознак будь-якого психічного розладу. ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, за своїм психічним станом міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними ОСОБА_4 у даний час не виявляє ознак будь-якого психічного розладу. ОСОБА_4 у даний час за своїм психічним станом здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_4 за своїм психічним станом здатний самостійно реалізувати своє право на захист. ОСОБА_4 за своїм психічним станом здатний брати участь в проведенні з ним процесуальних дій.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, вчинив тяжке кримінальне правопорушення, будучи звільненим умовно-достроково, що свідчить про те, що останній висновків не робить, продовжує вчиняти нові кримінальні правопорушення та займатись злочинною діяльністю.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) ( 2341-14 ) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов?язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м?які види покарання.

На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку скоєного ним діяння, його обставини та наслідки, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, всі інші вищевикладені обставини, а також той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами, думку сторони обвинувачення та сторони захисту, висловлену в судових дебатах, а тому, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, визначивши остаточне покарання за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Хмельницького апеляційного суду від 10.12.2025 року.

За глибоким переконанням суду саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співрозмірною із ступенем тяжкості, характером, обставинами та наслідками вчиненого кримінального правопорушення, відповідати особі обвинуваченого та меті покарання, а також буде розумним балансом між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав і свобод особи.

VІ. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді триманні під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експертів у розмірі 10 589,92 грн., у відповідності до наданих довідок.

Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 /п?яти/ років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупність вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Хмельницького апеляційного суду від 10.12.2025 року остаточно до відбування призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 /п?яти/ років 1 /одного/ місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк досудового тримання під вартою (попереднього ув?язнення) з 22 травня 2026 року по день набрання вказаним вироком законної сили з розрахунку: одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_5 , на користь держави, витрати на проведення судових експерти в розмірі 10 589 /десять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять/ гривень 92 копійки.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- футболку білого кольору, яку вилучено та поміщено до сейф-пакету НПУ №WAR1411556, яка відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 22.05.2026 року, зберігається в камері зберігання речових доказів Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області – повернути законному володільцю ОСОБА_4 .

-мобільний телефон марки «Samsung», моделі «S21 Ultra IMEІ1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , в корпусі чорного кольору, який відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 22.05.2026 року, відповідно до зберігальної розписки передано на зберігання потерпілому ОСОБА_7 – повернути законному володільцю ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.

Обмеження щодо оскарження вироку, визначені в ч.3 ст. 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя Шевченківського районного суду

міста Полтави: ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua