Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №538/1976/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Суд: Лохвицький районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №538/1976/26

Суддя: Бондарь В. А.

Справа № 538/1976/26

Провадження по справі № 2/538/1442/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання – Горілей Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лохвицького районного суду Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» адвокат Рудзей Ю.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 20114833332 від 09.12.2019. Кредитний договір було укладено шляхом підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www. pumb. ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку). З умовами цього договору відповідач погодився, про що свідчить наявність його власноручного підпису на відповідній заяві. Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком. Заборгованість відповідача перед банком станом на 26.06.2026 складала 11068 грн 09 коп, з яких: 5674 грн 71 коп – заборгованість за кредитом; 5393 грн 38 коп – заборгованість по процентам. 26.06.2026 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» уклали Договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладання договору факторингу за кредитним договором склала 11068 грн 09 коп, з яких: 5674 грн 71 коп – сума заборгованості за основною сумою боргу, та 5393 грн 71 коп – сума заборгованості за відсотками.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; без повідомлення причин такої неявки, правом подачі відзиву не скористалася.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що між Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 20114833332 від 09.12.2019.

Кредитний договір було укладено шляхом підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www. pumb. ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку). Заява підписана шляхом власноручного підпису ОСОБА_1 .

Факт встановлення АТ «ПУМБ» ОСОБА_1 кредитного ліміту 09.12.2019 в сумі 3000 грн та його збільшення 20.02.2020 у сумі 7000 грн, підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту по Договору № 20114833332 від 09.12.2019.

Також, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів від АТ «ПУМБ» по Договору № 20114833332 від 09.12.2019, користування ними та погашення відсотків по договору, підтверджується випискою з особового рахунку з 09.12.2019 по 25.06.2026.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № 20114833332 від 09.12.2019 згідно з яким, станом на 26.06.2026 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 11068 грн 09 коп, з яких: 5674 грн 71 коп – заборгованість за кредитом; 5393 грн 38 коп – заборгованість по процентам.

26.06.2026 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» уклали договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладання договору факторингу за кредитним договором склала 11068 грн 09 коп, з яких: 5674 грн 71 коп – сума заборгованості за основною сумою боргу, та 5393 грн 71 коп – сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно з матеріалами справи має заборгованість перед ТОВ «ФК «Смарт Пей», яке є правонаступником кредитодавця.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав відзиву на позов, доказів повернення кредиту та контррозрахунку заборгованості, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 11068 грн 09 коп.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача підлягають задоволенню, то з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп.

Також позивачем заявлено вимогу про компенсацію йому за рахунок відповідача витрат з оплати правової допомоги адвоката в сумі 10000 грн.

Надаючи оцінку вимогам позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Проте, у частині третій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин четвертої, п`ятої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Також у постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015р.). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи судом встановлено, що в якості доказів розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано: копію Договору про надання правничої допомоги від 26.03.2026; копію Акту наданих послуг правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 26.03.2026.

Оцінюючи складність характеру спірних правовідносин, суд звертає увагу, що позовні вимоги ґрунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною.

Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 10000 грн є необґрунтованою та неспівмірною з реальним обсягом правової допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, а також не відповідає критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду в суді, яка обмежується виключно консультацією та складанням позовної заяви).

За таких обставин, беручи до уваги зміст позовних вимог, складність справи, сутність спірних правовідносин, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, процесуальну поведінку учасників справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми 2000 грн, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об`єм справи, ціні позову, а також результат розгляду справи судом, зміст і значення остаточного рішення суду для сторін.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (адреса: 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, ідентифікаційний код юридичної особи 43696954, рахунок НОМЕР_2 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК») заборгованість за кредитним договором у сумі 11068 грн 09 коп.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (адреса: 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, ідентифікаційний код юридичної особи 43696954, рахунок НОМЕР_2 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК») судові витрати суму сплаченого судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу 2000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 02.11.2026.

Суддя В.А. Бондарь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua