Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №760/35396/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 760/35396/25 Головуючий в суді І інстанції - Воронкін О.А.

Провадження № 33/824/3747/2026 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 травня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 травня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 07 грудня 2025 року об 11 годині 45 хвилин у м. Києві, на площі Солом`янській, 3 керував автомобілем марки «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказав про незаконність оскаржуваної постанови посилаючись на те, що відеозаписом спростовуються висновки суду про його відмову від проходження огляду за допомогою приладу Drager. Зауважив, що суд не врахував, що після проходження огляду на прилад Drager, який був пошкоджений або працівникам поліції не сподобалось як проходить тест, він не заперечував щодо проходження огляду в лікарні, проте після того як дружина не змогла забрати доньку, він повідомив, що відмовляється від огляду, оскільки не міг залишити дитину саму з невідомими людьми, а про наслідки такої відмови попереджений не був. Вважає, що суд також не прийняв до уваги те, що він був спокійний, адекватний, врівноважений, чітко відповідав на питання, тремтіння пальців рук не було, мова зрозуміла, а запах алкоголю сплутано з запахом ацетону, який пов`язаний з його підвищеним рівнем холестерину в крові, про що долучено відповідні аналізи в справу. Також звернув увагу, що його не було відсторонено від керування, що підтверджує відсутність у нього стану сп`яніння, а відеозапис не безперервний. На думку апелянта, суд не розглянув справу всебічно і повно та не належним чином дослідив наявні докази. Відтак просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вислухавши пояснення:

ОСОБА_1 , який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_1 не було ознак алкогольного сп`яніння є безпідставними з огляду на наступне. Підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп`яніння, перелік яких визначений у п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, останніми в ході оформлення матеріалів за фактом дорожньо - транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 , під час спілкування було виявлено у ОСОБА_1 запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим і було запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. У зв`язку із викладеним суд вважає, що зазначена обставина не є такою, яка дає підстави для скасування постанови судді щодо ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про не відсторонення його від керування транспортним засобом, що підтверджує відсутність в нього стану сп`яніння також не ґрунтуються на матеріалах справи. Як вбачається з відеозапису з бодікамери працівника поліції, останні в ході оформлення матеріалів за фактом ДТП повідомили ОСОБА_1 про необхідність виклику евакуатора, оскільки він в подальшому не може керувати транспортним засобом. Крім того, відсутність в матеріалах справи документа, який підтверджує факт відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не спростовує правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Також суд звертає увагу, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду, однак його не було проведено з незалежних від нього причин, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. З відеозапису, що міститься в матеріалах справи вбачається, що працівники поліції після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме запаху алкоголю з порожнини рота, висловили йому пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер, на що ОСОБА_1 погодився. Однак, в ході огляду ОСОБА_1 не виконував рекомендації працівників поліції щодо використання приладу Драгер, у зв`язку з чим огляд не було проведено. Після цього ОСОБА_1 висловив заперечення щодо проведення огляду на місці та виявив бажання пройти огляд у медичному закладі, однак в подальшому іхати до медичного закладу також відмовився. Суд звертає увагу на те, що працівниками поліції було роз`яснено ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан сп`яніння та наслідки відмови від проходження огляду. Відтак, доводи ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду та пройшов такий огляд, є безпідставними.

З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні.

Доводів на спростування наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.

Доводи апеляційної скарги щодо неповноти дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об`єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.

Порушень процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.

Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Свінціцька