Постанова від 20 березня 2025 р. у справі №357/13790/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Апеляційне провадження № 33/824/1129/2025

Справа № 357/13790/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2024 року про відмову в задоволенні подання заступника начальника Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області - Мизиної М.В. про закриття постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2024 року за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

встановив:

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Постановою Київського апеляційного суду від 25.01.2024 року апеляційна скарга - залишена без задоволення, а постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2023 року - без змін.

29 жовтня 2024 року заступник начальника Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області М. Мизина звернулась до суду із заявою про закриття постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2023 року за ч.1 ст.183-1 КУпАП у виді суспільно корисних робіт строком 120 годин у зв`язку з неможливістю виконання даної постанови, оскільки ОСОБА_1 знаходиться в СІЗО та щодо нього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні №42024112030000087 від 15.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні подання заступника начальника Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи «Цент пробації» в місті Києві та Київській області Мизиної М.В., про «закриття постанови» Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2023 року за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП у виді суспільно корисних робіт строком 120 годин.

Не погоджуючись з постановою суду від 13 листопада 2024 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2024 року, закрити постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2024 року за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що на момент прийняття постанови ОСОБА_1 борг по аліментам сплачений в повному обсязі, виконавче провадження закрито у зв`язку з виконанням рішення суду. Відтак у суду були відсутні підстави у відмові задоволення подання про закриття постанови.

Повідомляє, що він перебуває у ДУ «Київський слідчий ізолятор» та не має можливості виконати постанову суду від 24 листопада 2023 року, тому просить закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення строків з моменту винесення постанови від 24 листопада 2023 року.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За положеннями ч.7 ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2023 року ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він не сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців і станом на 03.11.2023 року становить 223 370 грн. 20 коп., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 годин.

Відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року апеляційна скарга особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишена без задоволення, а постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2023 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

У жовтні 2024 року заступник начальника Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області М. Мизина звернулась до суду із поданням про «закриття постанови» Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2023 року за ч.1 ст.183-1 КУпАП у виді суспільно корисних робіт строком 120 годин у зв`язку з неможливістю виконання даної постанови.

В обґрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_1 сплатив борг по аліментам в повному обсязі, виконавче провадження закрито, у зв`язку з досягненням повноліття донькою.

Крім того ОСОБА_1 станом на дату звернення до суду з клопотанням перебуває у СІЗО, тому просить закрити постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2023 року у зв`язку з неможливістю виконання постанови.

10.01.2024 року на виконання до Білоцерківського міськрайонного відділу Філії ДУ «Центр пробації» надійшла постанова щодо ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт.

10.01.2024 року на адресу місця проживання, яка вказана у постанові суду, надіслано виклик ОСОБА_1 щодо необхідності прибуття останнього до уповноваженого органу з питань пробації для ознайомлення з порядком та умовами відбування стягнення у виді суспільно корисних робіт.

16.01.2024 року уповноваженим органом з питань пробації із ОСОБА_1 проведено бесіду, під час якої заповнено анкету та роз`яснено права й обов`язки правопорушника, порядок та умови відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, та видано направлення до КП БМР «Спецкомбінат з надання ритуальних послуг», однак від отримання направлення ОСОБА_1 відмовився, мотивуючи це тим, що подав апеляційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 24.11.2023 року, копію якої надав до матеріалів справи.

Постановою Київського апеляційного суду від 25.01.2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2023 року - без змін.

ОСОБА_1 був направлений виклик від 27.02.2024 року до уповноваженого органу з питань пробації.

29.02.2024 року ОСОБА_1 з`явився до уповноваженого органу з питань пробації та отримав направлення для відбування стягнення у вигляді суспільно корисних робіт до КП БМР «Спецкомбінат з надання ритуальних послуг».

Відповідно до пояснень, відібраних провідним інспектором Білоцерківського районного відділу №1 Іванченко О. від 29 лютого 2024 року, ОСОБА_1 зобов`язався відпрацювати суспільно корисні роботи, строком на 120 годин, відповідно до направлення від 16.01.2024 року у КП БМР «Спецкомбінат з надання ритуальних послуг», крім того зобов`язався приступити до відпрацювання з 01 березня 2024 року.

Відповідно до наказу КП БМР «Спецкомбінат з надання ритуальних послуг» №15/к від 01.03.2024 року ОСОБА_1 був прийнятий для виконання робіт по благоустрою міста для відбування суспільно корисних робіт строком 120 годин з 04.03.2024 року з режимом роботи з понеділка по п`ятницю з 08.00 год. до 12.00 год - по 4 години. Вихідні дні - 04 та 05 березня 2024 року, субота, неділя, святкові неробочі дні та складено відповідний графік з яким ОСОБА_1 ознайомився під підпис та погодився.

Згідно з повідомленням від КП БМР «Спецкомбінат з надання ритуальних послуг» до Білоцерківського РВ №1 від 18.03.2024 року ОСОБА_1 не приступив до виконання робіт, не з`являвся з 06.03.2024 року по 08.03.2024 року до КП БМР «Спецкомбінат з надання ритуальних послуг». Вийшов на відбування суспільно корисних робіт 11.03.2024 року, проте відмовився від виконання роботи, яку йому надали в цей день.

18.03.2024 року ОСОБА_1 направлено виклик до уповноваженого органу з питань пробації у зв`язку з неявкою на відпрацювання суспільно корисних робіт, цього ж дня, здійснено телефонний дзвінок на номер телефону ОСОБА_1 , що належить правопорушнику, та повідомлено, що йому необхідно з`явитись до Білоцерківського РВ №1, для надання письмового пояснення та причин неявки на відпрацювання суспільно корисних робіт. В ході телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив, що не з`являвся з 06.03.2024 по 08.03.2024 до КП БМР «Спецкомбінат з надання ритуальних послуг», у зв`язку з викликом до військкомату, а 11.03.2024 року дійсно відмовився від виконання роботи, а саме вирубування кущів акації, оскільки йому не видали засобів захисту рук (рукавиці), а без рукавиць, зі слів правопорушника, він пошкодить собі руки та не зможе потім взагалі нічого робити. Зобов`язався з`явитись до Білоцерківського РВ №1 для надання письмового пояснення. Крім того, правопорушника попереджено, про те, що у випадку не підтвердження поважних причин неявки на відбування суспільно корисних робіт щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 183-2 КУпАП.

Проте в зазначений час ОСОБА_1 до Білоцерківського РВ №1 не прибув, письмових пояснень щодо причин неявки на відпрацювання суспільно корисних робіт з 06.03.2024 року по 08.03.2024 року та відмови від виконання роботи, яку йому надали 11.03.2024 року не надав, факту виклику до військомату не підтвердив.

19.03.2024 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-2 КУпАП.

Примірник протоколу про адміністративне правопорушення та виклик для ознайомлення з протоколом направлено ОСОБА_1 через мобільний застосунок «Viber». Повідомлення абоненту було доставлено.

21.03.2024 року працівниками пробації було здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 , проте двері ніхто не відчинив, було залишено виклик для ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення, проте в зазначений час ОСОБА_1 не прибув, на телефонні дзвінки не відповідає.

23.04.2024 року надійшло повідомлення з поштового відділення про вручення особисто ОСОБА_1 копії протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-2 КУпАП.

26.03.2024 року до Білоцерківського міськрайонного суду направлено справу про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ст. 183-2 КУпАП.

Відповідно до повідомлення з КП БМР «Спецкомбінат з надання ритуальних послуг» ОСОБА_2 до КП БМР «Спецкомбінат з надання ритуальних послуг» для відпрацювання суспільно корисних робіт в березні та квітні 2024 не з`являвся.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2024 року справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 183-2 КУпАП закрито на підставі ст. 247 ч. 1 п.1 КУпАП, за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

10.06.2024 року надійшла відповідь з Білоцерківського ДВС про те, що виконавче провадження, щодо ОСОБА_1 завершено у зв`язку з повним погашенням боргу зі сплати аліментів на момент повноліття, згідно передачі майна - частини житлової квартири, за адресою: АДРЕСА_1 стягувачу в рахунок погашення заборгованості на підставі постанови та акту від 22.03.2024 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення заборгованості.

31.07.2024 року ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту по 30.09.2024 року.

На даний час ОСОБА_1 знаходиться в СІЗО та щодо нього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №42024112030000087 від 15.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України.

Відмовляючи у задоволенні подання про закриття постанови відносно ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що на теперішній час відсутній законодавчо визначений механізм щодо вжиття будь-яких заходів у випадку відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, за її місцем проживання, зокрема через триманням під вартою, у зв`язку з чим у задоволенні подання Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи «Цент пробації» в місті Києві та Київській області, необхідно відмовити.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно положень ст. 30-1 КУпАП суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день.

Суспільно корисні роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

Згідно з розділом ХІ Наказу Міністерства юстиції від 19.03.2013 № 474/5 «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт», виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

Строк стягнення у вигляді суспільно корисних робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно корисну працю.

Відповідно до п. 12.1. Наказу при виконанні постанов суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладаються: облік порушників; роз`яснення порушникам порядку та умов відбування суспільно корисних робіт; погодження з власниками підприємств переліку об`єктів, на яких порушники відбувають суспільно корисні роботи, та видів таких робіт; контроль за відбуванням стягнення порушниками та виконанням обов`язків власником підприємства за місцем відбування порушниками суспільно корисних робіт; облік відпрацьованого порушниками часу; проведення у разі потреби контрольних перевірок за місцем відбування порушниками суспільно корисних робіт; з`ясування причин невиходу порушників на суспільно корисні роботи; складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно порушників, які ухиляються від відбування суспільно корисних робіт.

Згідно з розділу ХІІІ п. 13.2 Наказу відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється на об`єкті у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до місця проживання порушника.

Як вбачається з матеріалів справи, з дня набуття постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 24 листопада 2023 року - 25 січня 2024 року та до 31 липня 2024 року ОСОБА_1 не здійснив виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2023 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк 120 годин, не зважаючи на своєчасне звернення постанови до виконання.

Наказом КП БМР «Спецкомбінат» від 01 березня 2024 року «Про відбування порушником суспільно корисних робіт» , для відбування суспільно корисних робіт ОСОБА_1 було прийнято з 04 березня 2024 року прибиральником території кладовищ, з режимом роботи до 8 годин у вільний від основної роботи час.

Проте до 31 липня 2024 року ОСОБА_1 до відбування призначеного адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт не приступив.

У липні 2024 року, станом на час виконання постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності у виді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 годин, на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2024 року до ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у межах двомісячного строку досудового розслідування за місцем його реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши йому цілодобово залишати житло.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого судді СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні № 42024112030000087 від 15.03.2024 року про тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України ОСОБА_1 . Змінено підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 10 діб у межах двомісячного строку досудового розслідування до 28.09.2024 року.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2024 року ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк досудового розслідування до 30.10.2024 року.

Відповідно до розділу ХІІІ Наказу, якщо після перевірки за місцем проживання порушника встановлено, що він за цим місцем не проживає, місцеперебування його невідоме або наявні підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов`язаних з виконанням постанови.

Згідно з розділом ХV Наказу виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт припиняється, а порушник знімається з обліку у зв`язку із:

відбуттям призначеної судом кількості годин суспільно корисних робіт - за наявності табеля про відпрацьований час, завіреного підписом та печаткою власника підприємства;

скасуванням постанови - за наявності постанови суду;

наявністю підстав, що унеможливлюють виконання постанови суду,- після отримання відповідного судового рішення;

смертю порушника - за наявності довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Перелік питань, пов`язаних із виконанням постанов, викладений у V розділі КУпАП. Зокрема під час виконання постанови можуть вирішуватися питання про відстрочку, припинення, давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, заміну одного виду стягнення на інший тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 183-1 КУпАП несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Частина 1 ст. 183-1 КУпАП не передбачає іншої відповідальності крім виконання суспільно корисних робіт.

Виходячи з зазначеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що на теперішній час відсутній законодавчо визначений механізм щодо вжиття будь-яких заходів у випадку відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, за її місцем проживання, зокрема через тримання під вартою.

При цьому у поданні не вказано, яке саме питання, пов`язане з виконанням даної постанови, необхідно вирішити. Натомість у прохальній частині подання заявник просить «закрити постанову» Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2023 року у зв`язку з неможливістю її виконання.

Проте чинним КУпАП не передбачено такого терміну або стадії провадження як «закриття постанови».

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі; 10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.

Разом з тим, постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт строком 120 годин - набула законної сили та звернута до виконанняу визначеному законом порядку, проте у період з 01 березня 2024 року до 31 липня 2024 року ОСОБА_1 не приступив до виконання постанови у вигляді суспільно корисних робіт.

Доводи апеляційної скарги про те, що провадження у справі повинно бути закрито у зв`язку з тим, що з моменту винесення постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2023 року станом на 25 листопада 2024 року пройшло більше 1 року, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки постанова була своєчасно звернута до виконання, а положення п.7 ч.1 ст.247 КУпАП є застосовними на стадії вирішення справи щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а не на стадії виконання постанови про застосування адміністративного стягнення.

З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності та законності постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2024 року, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук