Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №332/1496/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 332/1496/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/1496/26 Головуючий в 1 інст. Сапунцов В.Д.

Провадження № 33/807/1146/26 Доповідач в 2 інст. Нікітін В.В.

Категорія ч. 1 ст. 1726 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., за участю прокурора Фоміної Г.В., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Кравченка О.П., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючу, яка до 30.06.2023 займала посаду заступниці начальника управління – начальниці відділу з організації соціально-побутового обслуговування та нагляду за призначенням і виплатою пенсій Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.1726 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваною постановою встановлено наступне.

Відповідно до примітки до ст. 1726 КУпАП суб`єктом правопорушення у цій статті є особи, які відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700 від 14.10.2014 (далі – Закон № 1700) визначено, що до осіб, які зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відносяться, в тому числі, особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону.

Згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700 суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493 від 07.06.2001 р. (далі – Закон № 2493) посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 7 Закону № 2493 передбачено, що посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим – також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Ч. 3 ст. 7 Закону № 2493 визначено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до розпорядження Запорізького міського голови № 1159-к від 31.03.2011, ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника начальника управління – начальника відділу з організації соціально-побутового обслуговування інвалідів та ветеранів та нагляду за призначенням і виплатою пенсій Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району та присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування шляхом переведення з 05.04.2011 р.

Таким чином, ОСОБА_1 , відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

У відповідності до абз. 2 п. 2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1700 про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймається рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону № 1700 особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з розпорядженням Запорізького міського голови № 2064 к/тр від 22.06.2023, ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника управління – начальника відділу з організації соціально-побутового обслуговування та нагляду за призначенням і виплатою пенсій Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району у зв`язку з припиненням шляхом ліквідації управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району з 30.06.2023 р.

Відповідно до п. 2-7 розділу ХІІІ Закону № 1700, особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Враховуючи вищевикладене, у ОСОБА_1 , виник обов`язок подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, за 2022 рік, декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні») в термін не пізніше 31.01.2024, та за 2023 рік (після звільнення) в термін до 00:00 год. 01.04.2024 р.

Проте встановлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

За 2021 рік шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, лише 30.05.2025 о 14 год. 43 хв.;

за 2022 рік шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, лише 30.05.2025 о 15 год. 06 хв.;

декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні») шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, лише 02.03.2026 о 12 год. 38 хв.;

за 2023 рік (після звільнення) шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, лише 28.05.2025 о 09 год. 21 хв., що є порушенням вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», вимог п. 2-7 прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП – несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

ОСОБА_1 підтвердила ознайомлення із вимогами та обмеженнями встановленими ЗУ «Про запобігання корупції» в частині фінансового контролю. Декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в електронному вигляді подавала з 2017 року. Згідно роз`яснень ОСОБА_1 встановлено, що поважні причини несвоєчасного подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік у неї відсутні. Провину визнає.

Таким чином, заступниця начальника управління – начальник відділу з організації соціально-побутового обслуговування та нагляду за призначенням і виплатою пенсій управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району ОСОБА_1 , будучи згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування та згідно до примітки до ст. 1726 КУпАП, суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 1726 КУпАП, у порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 2-7 прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП, а саме несвоєчасно подала без поважних причин щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік (після звільнення) та за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»).

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є: м. Запоріжжя, вул. Аматорська, б. 56, оскільки обов`язок подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік (після звільнення) та за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні») у ОСОБА_1 виник у зв`язку із призначенням на посаду та звільненням з даної посади в органі місцевого самоврядування, що зареєстрований та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 28.05.2025, 30.05.2025 та 02.03.2026, оскільки в ці дні ОСОБА_1 несвоєчасно подала щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік (після звільнення) та за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»).

Фактичним днем виявлення вказаних адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідно до ст. 251, 252 КУпАП є 03.03.2026, оскільки саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надається оцінка зібраним доказам у їх сукупності та цього ж дня отримано пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності у неї поважних причин несвоєчасного подання нею вказаних декларацій.

В апеляційній скарзі захисник, адвокат Кравченко О.П. просить поновити строк для подання апеляційної скарги на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31.08.2026, скасувати постанову суду першої інстанції, провадження по справі закрити.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31.08.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1726 КУпАП. У судовому засіданні 31.08.2026 вказану постанову судом не оголошено. Повний текст постанови оприлюднено засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 04.09.2026 о 16:47. З огляду на фактичні обставини захисник вважає, що строк на подання апеляційної скарги пропущено з поважних причин.

Захисник зазначає, що описова частина постанови від 31.08.2026 містить взаємовиключні дані щодо місця та дати вчинення ОСОБА_1 правопорушення: місцем вчинення суд першої інстанції вважає місце знаходження управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району: м. Запоріжжя, вул. Аматорська, б. 56, але датою вчинення судом визнано 28.05.2025, 30.05.2025 та 02.03.2026. У жоден з цих днів ОСОБА_1 фізично не могла знаходитись у приміщенні управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району, оскільки згідно з розпорядження Запорізького міського голови №2064 к/тр від 22.06.2023 її було звільнено з посади у зв`язку з припиненням шляхом ліквідації Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району з 30.06.2023 р.

Починаючи з того дня й до теперішнього часу включно ОСОБА_1 не є посадовою особою цього органу місцевого самоврядування (далі – ОМС), не має у займаному цим ОМС приміщенні власного робочого місця, вона є фізичною особою без будь-якого спеціального статусу.

Таким чином, на думку захисника, її не може бути визнано суб`єктом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, оскільки у дати, які вказано у постанові від 31.08.2026, вона не була посадовою особою ОМС та не мала жодної можливості, у тому числі фізичної, вчинити протиправні дії, знаходячись у приміщенні вказаного ОМС.

Захисник зазначає, що до початку судового засідання в суді першої інстанції вона надала клопотання про закриття справи у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, але будь-якої оцінки наведеним у ній доводам та підставам судом не наведено, та їх взагалі не враховано.

Захисник вказує, що згідно частин 2, 4 статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 66 від 11.03.2026, у ОСОБА_1 , виник обов`язок подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік в термін до 00:00 год. 01.04.2023, однак, відповідно до п. 2-7 розділу XIII Закону № 1700-VII, особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Саме з того дня розпочато відлік терміну вчинення вказаного адміністративного правопорушення, й граничним терміном, до якого особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1726 КУпАП є 31.01.2026. Відповідно, стосовно ОСОБА_1 не може бути накладено адміністративне стягнення на підставі ч. 4 ст. 38 КУпАП.

31.08.2026 аналогічні клопотання про закриття справ № 332/1498/26 (за протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 67 від 11.03.2026), № 332/1499/26 (за протоколом № 65 від 11.03.2026) та № 332/1501/26 (за тим самим протоколом № 65 від 11.03.2026), з якими справу № 332/1496/26 було об`єднано судом першої інстанції в одне провадження та присвоєно єдиний номер № 332/1496/26, направлено до суду представником ОСОБА_1 адвокатом Кравченком О.П. засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Судом першої інстанції не враховано наведені у цих клопотаннях доводи, при цьому в усіх цих справах закінчились встановлені ч.ч. 2, 4 ст. 38 КУпАП граничні терміни, після закінчення яких ОСОБА_1 не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Таким чином, викладене у постанові від 31.08.2026 рішення суду про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень, на думку захисника, є незаконним й таким, що підлягає скасуванню.

Також в клопотанні захисника від 31.08.2026 зазначено, що до матеріалів справи долучено повідомлення про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за підписом керівника Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національної агенції з питань запобігання корупції ОСОБА_2 № 17-02/36674-25 від 29.04.2025 на ім`я ОСОБА_1 , у якому зазначено про факт встановлення неподання нею декларації за 2023 рік з вимогою в 10-денний термін з дня отримання цього повідомлення подати таку декларацію у встановленому законом порядку. Отримавши це повідомлення 20.05.2025 ОСОБА_1 виконала цю вимогу, про що, зокрема, свідчать дані протоколу № 67 від 11.03.2026, у якому зазначено, що: «згідно з відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (після звільнення) шляхом заповнення відповідної форми на вебресурсі https://nazk.gov.ua, лише 30.05.2025 о 15 год. 06 хв.». Тобто з одного боку ОСОБА_1 виконала цю вимогу у встановлений строк, а з іншого боку цей лист № 17-02/36674-25 від 29.04.2025 свідчить про те, що уповноваженим органом – НАЗК було виявлено факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації саме того дня – 29.04.2025. Натомість цією ж посадовою особою начальником управління НАЗК ОСОБА_2 направлено до ДСР Національної поліції лист №17?05/6661-26 від 04.02.2026, у якому вказано про несвоєчасне подання декларації кількома особами, серед яких вказано й ОСОБА_1 з проханням про вжиття заходів відповідного реагування та у разі встановлення підстав - скласти протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Тобто згідно цього листа лише 04.02.2026 уповноваженим органом – НАЗК було виявлено факт неподання декларації ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності та спростовується даними листа № 17-02/36674-25 від 29.04.2025. Ці фактичні обставини також виключають законну можливість для накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Таким чином, захисник зазначає, що моментом виявлення факту неподання ОСОБА_1 декларацій уповноваженою посадовою особою контролюючого органу, тобто НАЗК, є момент складення та направлення на її ім`я Повідомлення про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за підписом керівника Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національної агенції з питань запобігання корупції ОСОБА_2 № 17-02/36674-25 від 29.04.2025 (далі – Повідомлення від 29.04.2026), а не 03.03.2026, про що хибно вказано у постанові від 31.08.2026.

При цьому у вказаному Повідомленні викладено вимогу у 10-денний термін з дня його отримання подати таку декларацію у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 її виконала, отримавши повідомлення 20.05.2026 та склавши декларації 28.05.2025 та 30.05.2026, про що свідчить зміст оскаржуваної постанови від 31.05.2026.

Захисник звертає увагу на те, що статтею 18846 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі. При цьому суб`єкт вчинення цього правопорушення є загальним, на відміну від правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 цього Кодексу, яке може бути вчинено лише спеціальним суб`єктом.

Крім того, подавши на ім`я ОСОБА_1 . Повідомлення від 29.04.2026, уповноважена особа – керівник Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК ОСОБА_2 діяв у відповідності до приписів абзацу 1 частини 2 статті 521 Закону № 1700, але встановлений абзацом 2 частини 2 цієї ж статті Закону обов`язок про одночасне направлення письмового повідомлення про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції ним не виконано.

Таке повідомлення цією ж посадовою особою НАЗК направлено до ДСР Національної поліції лише 04.02.2026 листом № 17-05/6661-26, тобто саме ОСОБА_2 як керівником управління уповноваженого органу, яким є НАЗК, пропущено строк звернення до суб`єкта у сфері протидії корупції із відповідним письмовим повідомленням.

Натомість судом першої інстанції при ухваленні постанови від 31.08.2026 ці факти залишено поза увагою.

Таким чином, на думку захисника, при ухваленні постанови від 31.08.2026 судом першої інстанції не враховано приписи ч. 4 ст. 38 КУпАП, якою встановлено граничний шестимісячний термін з дня виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного із корупцією, протягом якого на особу може бути накладено адміністративне стягнення.

Щодо наявності поважних причин для пропущення строку подання ОСОБА_1 декларацій захисник зазначає, що ОСОБА_3 подано до суду клопотання про закриття цієї справи від 22.05.2026, яке обґрунтовано тим, що в неї були поважні причини для несвоєчасного подання декларації.

В цьому клопотанні наведено доводи та підстави, які вказують про вчинення стосовно неї незаконних довготриваючих дій у вигляді незаконного позбавлення премій у період з липня 2020 року до червня 2023 року включно, які підтверджено у тому числі долученими до цього клопотання судовими рішеннями: а саме рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі № 280/4409/23, що набрало законної сили на підставі ч. 2 ст. 255 КАС України у відповідності до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2024 року, та рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі № 280/9447/24, що набрало законної сили у відповідності до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року.

Наведені у цьому клопотанні доводи і підстави захисник вважає повністю законними й обґрунтованими, оскільки вони прямо вказують про наявність у ОСОБА_1 поважних причин для несвоєчасного декларування.

У вказаному позові ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради та до Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та про зобов`язання вчинити певні дії, а саме визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради та Запорізької міської ради у формі відмови у задоволенні заяви про нарахування та виплату ОСОБА_1 преміальної складової заробітної плати за період з липня 2020 року до червня 2023 року включно, оформлену листом директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 26.05.2026 за № М-819 та зобов`язати здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 преміальної складової заробітної плати за період з липня 2020 року до червня 2023 року включно.

Факт нарахування або не нарахування преміальної складової заробітної плати ОСОБА_1 упродовж тривалого часу – з липня 2020 року до червня 2023 року включно, який наразі є предметом спору між нею та її колишнім роботодавцем в особі Запорізької міської ради, має істотне значення для визначення розміру її доходу у вказаний період для заповнення декларацій, оскільки у разі встановлення факту подання суб`єктом декларування недостовірних відомостей доходу, у т.ч. заробітної плати, з урахуванням її преміальної складової, таку особу може бути притягнуто до адміністративної або до кримінальної відповідальності у залежності від суми такого доходу. Якщо така сума перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то підлягає застосуванню частина 4 статті 1726 КУпАП.

За таких фактичних обставин захисник вважає наявними у ОСОБА_1 поважні причини для несвоєчасного подання декларацій, відсутність яких є невід`ємною складовою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

На підставі викладеного, захисник вважає обґрунтованими та законними підстави для застосування судом приписів п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП про закриття провадження у цій справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Заявлене захисником клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки у судовому засіданні 31.08.2026 вказану постанову судом не оголошено. Повний текст постанови розміщено у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 04.09.2026 о 16:47.

10.09.2026 захисником подано апеляційну скаргу, в якій, окрім іншого, він просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31.08.2026.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Зважаючи на те, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст. 8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

В судове засідання апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) не з`явилася. Її захисник, адвокат Кравченко О.П. зазначив про обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, підтвердив можливість розгляду справи апеляційним судом за її відсутності та з урахуванням узгодженості спільної правової позиції захисника з клієнтом.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .

Заслухавши аргументи захисника, адвоката Кравченка О.П., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; прокурора Фоміну Г.В., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала постанову суду законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи в цілому дотримався.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи убачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1726 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться: у протоколі № 66 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 11 березня 2026 року; у протоколі № 65 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 11 березня 2026 року; у протоколі № 67 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 11 березня 2026 року; у протоколі № 64 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 11 березня 2026 року; у письмових поясненнях ОСОБА_1 від 03 березня 2026 року; у результатах пошуку щорічних декларації ОСОБА_1 на веб-порталі НАЗК; у розпорядженні Запорізького міського голови № 1159к від 31 березня 2011 року про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника управління – начальника відділу з організації соціально-побутового обслуговування інвалідів та ветеранів та нагляду за призначенням і виплатою пенсій Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району; у розпорядженні Запорізького міського голови № 2064 к/тр від 22 червня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління – начальника відділу з організації соціально-побутового обслуговування та нагляду за призначенням і виплатою пенсій Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району; у повідомленні Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 квітня 2025 року про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст.1726 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» від 25 травня 1998 року, для своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи судам необхідно звертати увагу на роз`яснення в кожній справі таких питань, зокрема чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

При цьому, особливістю правопорушень, пов`язаних з корупцією, є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення незалежно від того, чи є зазначене порушення триваючим.

У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов`язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення (в даному випадку – Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області ДСР НПУ), як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 149/2498/17, днем виявлення адміністративного правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе його вчинення.

Згідно з роз`ясненнями Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року № 1089/0/2-21, виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією.

З огляду на вищевикладене, для цілей обрахунку строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, саме дата отримання відомостей щодо всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення уповноваженим органом має визначальне значення як дата виявлення правопорушення.

Згідно з наявними матеріалами справи, датами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є – 30 травня 2025 року, оскільки саме в цей день ОСОБА_1 несвоєчасно було подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (а.с. 18 т. 1); 30 травня 2025 року, оскільки саме в цей день ОСОБА_1 несвоєчасно було подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (а.с. 18 т. 2); 28 травня 2025 року, оскільки саме в цей день ОСОБА_1 несвоєчасно було подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (а.с. 18 т. 3); 02 березня 2026 року, оскільки саме в цей день ОСОБА_1 несвоєчасно було подано декларацію «при звільненні» (а.с. 18 т. 4) .

Як убачається з письмових пояснень ОСОБА_1 про те, що вона є суб`єктом декларування та зобов`язана виконувати вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» в частині фінансового контролю, як посадової особи місцевого самоврядування, їй відомо. ОСОБА_1 зазначила, що під час ліквідації управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району діяло відтермінування щодо декларування. В подальшому при отриманні відомостей для декларування нею виявлені розбіжності щодо отриманого доходу в ДПІ та ПФУ на суму приблизно 20000 грн. За вказаним фактом вона зверталась до НАЗК, який у свою чергу рекомендував подавати відповідні декларації, а потім звернутись за виправленням відомостей, що в них зазначені. Після змін чинного законодавства щодо поновлення декларування їй ніхто з колишніх роботодавців не надали контрольного нагадування про обов`язок декларування. 20.05.2025 вона отримала лист НАЗК з нагадуванням про необхідність подання декларацій.

04 лютого 2026 року за № 47-05/6661-26 НАЗК до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України направлено документи для перевірки та у разі встановлення підстав складання протоколів про адміністративні правопорушення з метою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1726 КУпАП (а.с. 39 т. 1, а.с. 40 т. 2, а.с. 39 т. 3, а.с. 37 т. 4).

11 лютого 2026 року за № 6184/02-2026 Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України до начальника управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України направлено для організації розгляду в межах компетенції та прийняття рішення відповідно до вимог законодавства України повідомлення НАЗК щодо можливого порушення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства (а.с. 38 т. 1, а.с. 39 т. 2, а.с. 38 т. 3, а.с. 36 т. 4).

Протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією № 64, 65, 66, 67 стосовно ОСОБА_1 складені 11 березня 2026 року оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що фактичним днем виявлення адміністративних правопорушень в цьому випадку є 03 березня 2026 року, оскільки саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надається оцінка зібраним доказам у їх сукупності та цього ж дня отримано пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності у неї поважних причин несвоєчасного подання щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік (після звільнення) та за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»).

На викладене обґрунтовано звертала увагу прокурор при апеляційному розгляді, зазначивши, що в законодавстві чітко не визначено термін «дата виявлення правопорушення», проте спеціально уповноважені суб`єкти з питань протидії корупції вважають датою виявлення правопорушення саме дату складання протоколу – день, коли уповноважений суб`єкт надає оцінку доказам і може чітко зазначити, що наявний склад правопорушення, за яким може наступати адміністративна відповідальність.

В цьому контексті не можна погодитись з доводами апелянта про те, що днями виявлення правопорушень в цьому провадженні слід вважати дні, коли уповноваженим органом було виявлено факти несвоєчасної подачі ОСОБА_1 декларацій, оскільки на той час ще не було належним чином перевірено всі обставини, що мають значення. Зокрема, у своїх поясненнях, наданих 03 березня 2026 року, ОСОБА_1 повідомила про обставини, які також потребували додаткової перевірки і які могли впливати на рішення уповноваженого органу про складання або не складання протоколу (наприклад, в разі надання ОСОБА_1 пояснень та доказів, що підтвердили б поважність причин пропуску строку декларування). Крім того, НАЗК не є тим органом, який уповноважений складати протоколи у справах про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 1726 КУпАП відносно посадових осіб місцевого самоврядування, в тому числі й колишніх.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику, адвокату Кравченку Олегу Павловичу строк на апеляційне оскарження постанови Заводського районного суду міста Запоріжжя від 31 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду міста Запоріжжя від 31 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.1726 КупАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.В. Нікітін