Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №686/12773/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12773/26

Провадження № 2/686/7996/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючої судді – Хараджі Н.В.,

при секретарі судових засідань – Мельник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Хмельницькому цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» подану та підписану представником Усенко Михайлом Ігоровичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 97 968 грн., а також судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» укладено Договір про надання фінансового кредиту №08006-07/2023, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 12000,00 грн., а він у свою чергу зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

16 листопада 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК Кредит Капітал» було укладено договір факторингу №16112023, відповідно до якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило на користь ТОВ «ФК Кредит Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами, у тому числі за кредитним договором №08006-07/2023 від 06.07.2023 року, що укладений між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 .

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача за договором №08006-07/2023 від 06.07.2023 року в сумі 97 968 грн., з яких: 12 000 грн. сума основного боргу за кредитом, 85 968 грн. сума заборгованості по відсотках.

Відповідач в зазначені строки умови договору не виконав, кредитні кошти у встановлені строки не повернув, а відтак позивач був змушений звернутися з даним позовом до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 року, головуючим суддею визначено суддю Хараджу Н.В.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.05.2026 року, прийнято та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін. Крім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк».

20.07.2026 року до суду надійшла витребувана судом інформація від АТ КБ «ПриватБанк».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності, вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи за останні відомим місцем реєстрації повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, відзиву відповідач до суду не подав та про причини своєї неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 526, 530, 599 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним .

Виходячи з положень статей 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що відповідає положенням ст. 628 ЦК України.

Судом встановлено, що 06.07.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 08006-07/2023, за умовами якого товариство надає клієнту кредит в розмірі 12 000 грн. строком на 360 днів (п.п. 1.1, 1.2 Договору), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, які становлять 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.2 договору (п. 1.4.1. Договору).

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8807.

Згідно позову, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом їх перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 у розмірі 12000 грн. На підтвердження зазначеного позивачем надано довідку про перерахування грошових коштів.

Водночас із витребуваної та наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації встановлено, що платіжна картка № НОМЕР_1 на ім`я відповідача ОСОБА_1 зазначеним банком не емітувалася.

Відповідно до пункту 1.6 Договору про надання фінансового кредиту, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, у тому числі з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази укладення кредитного договору між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , а також відсутні належні докази фактичного надання кредитних коштів відповідачу.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пункті 3 частини 2 статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Однак, як зазначалося вище, відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я відповідача ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_1 не емітовано, що спростовує факт отримання ним кредитних коштів. Доказів, що саме ця карта була верфікована товариством матеріали справи не містять. Відповідно, відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт виконання ним зобов`язання щодо надання кредиту відповідачу.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279 280, 281, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» подану та підписану представником Усенко Михайлом Ігоровичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата виготовлення повного тексту рішення суду 02.11.2026 року.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа