Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №188/2016/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 188/2016/26

Провадження № 2/686/11088/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої – судді Павловської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Солдатової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2026 року позивач звернулась до суду із позовною заявою та вказала, що перебуває у шлюбі з відповідачем, зареєстрованому у Муніципалітеті Зейдплас, Нідерланди, витяг з акту про шлюб №300094. Спільне проживання подружжям припинено, позивач просить розірвати шлюб.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримала, просила задовольнити, проти заочного розгляду не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся судом в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності сторін в судовому засіданні, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити, оскільки позивачкою в установленому законом порядку не доведено факту укладення шлюбу. Так, на підтвердження цього факту позивачкою суду надано оригінал документа та його переклад з нідерландської, французької, німецької, та англійської мови та українську мову, однак сам документ не містить апостиля, а його переклад не засвідчений нотаріально.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05.10.1961, учасниками котрої є Нідерланди та Україна, ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються:

a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця;

b) адміністративні документи;

c) нотаріальні акти;

d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Конвенції, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

В силу вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Крім того, відповідно до частин 1, 2 ст. 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Також і згідно пунктів 7, 8 глави 1 розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5), документи, складені іноземною мовою, подаються / пред`являються для державної реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку, які залишаються у справах органу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву. Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За таких обставин в позові слід відмовити за його недоведеністю.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 141, 265, 280 - 289 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його складення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Суддя: