Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №580/9069/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

Суд: Черкаський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №580/9069/25

Суддя: Валентина ОРЛЕНКО

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокусправа № 580/9069/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , Міністерства оборони України про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - Позивач) з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач 1), військової частини НОМЕР_2 (далі - Відповідач 2), Міністерства оборони України (далі - Відповідач 3), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати кадрові рішення військової частини НОМЕР_2 , визначені наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2023 №451 та військової частини НОМЕР_1 , визначені наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2023 №199 щодо кадрового призначення ОСОБА_1 , на посаду Офіцера резерву 44 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Міністерство оборони України здійснити забезпечення і контроль належного скасування зазначених кадрових рішень військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України через неналежний розгляд поданих ОСОБА_1 звернень;

- зобов`язати Міністерство оборони України здійснити перевірку і надати правову оцінку дій військової частини НОМЕР_1 щодо протиправності рішення про кадрове призначення ОСОБА_1 на посаду Офіцера резерву 44 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 року позовну заява ОСОБА_1 у справі № 580/9069/25 залишено без руху з підстав не сплати судового збору на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду за подання позову щодо кожної позовної вимоги або обґрунтоване клопотання про відстрочення (розстрочення) такої сплати, а також обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі вказівкою поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із вказаними вище позовними вимогами.

В подальшому, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 року у справі № 580/9069/25 відмовлено повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.10.2025 року про поновлення строку звернення до суду, в зв`язку з чим позовну заяву повернуто Позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 року у справі № 580/9069/25 - задоволено частково. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України, через неналежний розгляд поданих ОСОБА_1 звернень - скасовано, а справу в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 року - залишено без змін.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року у справі № 580/9069/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишено без руху. Роз`яснено Позивачу про необхідність уточнити позовні вимоги та вказати, які саме звернення ним надсилалися, коли вони датовані, їх зміст та прохальну частину, а також інформацію щодо дати отримання відповідачем таких звернень, а в разі необхідності надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі вказівкою поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом.

27.03.2026 року Позивачем була подана заява про усунення недоліків позовної заяви залишеної без руху, а також заява про зміну та доповнення позовних вимог, в якій ОСОБА_1 з урахуванням змін просив:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України через неналежний розгляд поданих ним звернень та зобов`язати розглянути їх по суті з урахуванням вимог законодавства та прийняти за результатами розгляду відповідні вмотивовані рішення;

- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо правомірності кадрових рішень військової частини НОМЕР_2 , оформлених наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2023 року №451 та військової частини НОМЕР_1 , оформлених наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2023 року №199 щодо кадрового призначення ОСОБА_1 на посаду Офіцера резерву 44 запасної роти військової частини НОМЕР_1 та, за наявності підстав, вжити заходи щодо їх скасування;

- стягнути з Міністерства оборони України на користь Позивача моральну шкоду завдану протиправними діями та бездіяльністю, з урахуванням характеру правопорушення у розмірі 2000,00грн.

В подальшому, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 року у справі № 580/9069/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - повернуто Позивачеві з усіма доданими до неї документами.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, в зв`язку з чим ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 року про повернення позовної заяви у справі № 580/9069/25 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

14.07.2026 року адміністративна справа №580/9069/25 повернулася до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду та була передана судді Кульчицькому С.О.

Ухвалою судді Кульчицького С.О. від 21.07.2026 року заяву про самовідвід судді задоволено. Справу передано для визначення іншого складу суду автоматизованою системою документообігу Черкаського окружного адміністративного суду, яка за результатами розподілу передана шляхом автоматизованого розподілу судді Орленко В.І.

Ухвалою судді Орленко В.І. від 27.07.2026 року адміністративну справу №580/9069/25 прийнято до свого провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування вимог, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, Позивач зазначає, що ним у встановленому порядку було подано рапорт про переведення для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 на підставі висновку військово-лікарської комісії від 08.06.2023 року № 7142 та письмової згоди (відношення) командування військової частини НОМЕР_3 від 08.06.2023 року № 21/2/1/2343. Проте командування військової частини НОМЕР_1 вказаний рапорт належним чином не розглянуло, у його задоволенні протиправно відмовило та, всупереч наявним підставам і стану здоров`я військовослужбовця, здійснило переміщення Позивача до 44 запасної роти військової частини НОМЕР_1 згідно з планом переміщення офіцерського складу № 1502/06 від 30.06.2023. З метою адміністративного врегулювання зазначених у позові питань Позивачем було здійснено звернення до Міністерства оборони України листами від 19.06.2023, 10.08.2023, 28.08.2023, 16.10.2023, 26.10.2023, 02.02.2024, 25.04.2025. Проте у порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Відповідач 3 належних відповідей на вказані звернення не надав, а порушені у них питання по суті не вирішив. Така тривала протиправна бездіяльність Міністерства оборони України призвела до порушення прав та законних інтересів Позивача, що змусило останнього звернутися за їх захистом до суду.

Представник Міністерства оборони України позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов в якому зазначив, що твердження Позивача про ненадання йому відповідей на звернення не відповідають дійсності, а протиправна бездіяльність з боку Міністерства оборони України відсутня. Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що всі 7 зазначених Позивачем звернень (від 19.06.2023, 10.08.2023, 28.08.2023, 16.10.2023, 26.10.2023, 02.02.2024 та 25.04.2025) надійшли до Міністерства оборони України та були зареєстровані Управлінням по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації в установленому порядку. Оскільки Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України, а не безпосередньо в апараті Міноборони, вказані звернення з урахуванням специфіки порушених питань були скеровані за належністю та підпорядкованістю до Генерального штабу ЗСУ та ІНФОРМАЦІЯ_1 для розгляду по суті компетентними органами військового управління. Представник Відповідача 3 наголосив, що згідно з нормами чинного законодавства та Інструкції про організацію розгляду звернень у МОУ та ЗСУ, відповідь за результатами розгляду дається безпосередньо тим органом чи військовою частиною, до компетенції яких належить вирішення питань. За результатами розгляду вказаних звернень Позивачу було надано письмові відповіді підпорядкованими військовими частинами та органами військового управління (зокрема, в/ч НОМЕР_2 , Військовою службою правопорядку та Командуванням Сухопутних військ).

Від інших відповідачів відзиви на позову заяву не находили.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 в період з лютого по листопад 2023 року проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 .

Під час проходження військової служби у Позивача відбулося погіршення стану здоров`я, у зв`язку з чим на підставі висновку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 від 08.06.2023 року № 7142 останнього було визнано обмежено придатним до військової служби. Згідно з указаним висновком ВЛК, Позивач є непридатним до служби в десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах та придатним до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військових комісаріатах), установах, організаціях і навчальних закладах.

На підставі вищевказаного, Позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про переведення його до військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження служби, на підставі наявних документів, таких як висновок ВЛК від 08.06.2023 №7142 та письмова згода командування військової частини НОМЕР_3 від 08.06.2023 №21/2/1/2343.

За результатами розгляду рапорту Позивача у його задоволенні було відмовлено. Натомість наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2023 року № 451 та відповідним наказом командира військової частини НОМЕР_1 по особовому складу від 14.07.2023 року № 199 Позивача було призначено на посаду офіцера резерву 44 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

Позивач наголошує, що зазначене кадрове рішення є призначенням на нижчу посаду, передбачає переміщення з вищої посади з ШПК – «майор» і тарифним розрядом 23 на посаду з невизначеним ШПК і тарифним розрядом 12.

Вважаючи дії командування військової частини НОМЕР_1 щодо його призначення на посаду офіцера резерву 44 запасної роти цієї ж частини протиправними, Позивач скористався правом на досудове врегулювання спору та звернувся до органів військового управління та контролю. Зокрема, Позивачем було спрямовано звернення (скарги) від 19.06.2023, 10.08.2023, 28.08.2023, 16.10.2023, 26.10.2023, 02.02.2024 та 25.04.2025 на адресу Міністерства оборони України з клопотанням про відновлення його порушених прав та вирішення питання кадрового призначення у відповідність до висновку військово-лікарської комісії.

При цьому Позивач зазначає про отримання на вищевказані запити відповідей від військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не від Міністерства оборони україни.

Вважаючи, що Міністерство оборони України належним чином не відреагувало на вказані звернення та не надало на них обґрунтованих відповідей, чим допустило протиправну бездіяльність, як суб`єкт владних повноважень, Позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі – Закон №393/96), під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно ст.18 Закону №393/96 громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження (ст.20 Закону №393/96).

Положенням про Міністерство оборони України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 671 (далі – Положення).

Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба, що визначено ч.1 Положення.

Підпунктом 127 п.4 Положення визначено, що Міноборони відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Міноборони, Збройних Сил, підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони, а також стосовно актів, які ними видаються, забезпечує в установленому порядку доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Міноборони.

В свою чергу, наказом Міністерства оборони України від 05.09.2022 року №257 затверджено Положення про Управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації.

Вказане Положення визначає основні завдання і функції Управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації (далі – Управління), порядок взаємодії зі структурними підрозділами Міністерства оборони України (далі – Міноборони), Збройними Силами України (далі – Збройні Сили), Державною спеціальною службою транспорту (далі – Держспецтрансслужба), органами військового управління, установами, організаціями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, а також повноваження його керівника (п.1).

Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює прийом, реєстрацію, облік, попередній розгляд та аналіз звернень громадян, запитів на публічну інформацію фізичних і юридичних осіб, що надійшли до Міноборони, отриманих під час проведення особистого прийому громадян керівництвом Міноборони, через телекомунікаційні системи загального доступу (мережу Інтернет), “гарячу лінію” Міноборони, урядову телефонну “гарячу лінію” від державної установи “Урядовий контактний центр” і надсилає їх в електронній формі для розгляду по суті до структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу Збройних Сил України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Держспецтрансслужби та органів військового управління Збройних Сил, відповідно до компетенції (п.7).

Так, в заяві від 27.03.2026 року про уточнення позовних вимог Позивач зазначив, що ним були направлені на адресу Міністерства оборони України звернення:

- 19.06.2023 року до Міністра оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, Начальника Генерального штабу Збройних Сил України, стосовно порушення порядку проходження військової служби, що стало причиною неправомірних рішень; скасування рішень про кадрові призначення;

- 10.08.2023 року Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу Збройних Сил України, Командувача військової служби правопорядку у Збройних Силах України, стосовно порушення порядку проходження військової служби, що стало причиною неправомірних рішень; скасування рішень про кадрові призначення; порушення проведення службових розслідувань; порушення порядку розгляду звернень;

- 28.08.2023 року до Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу Збройних Сил України, Командувача військової служби правопорядку у Збройних Силах України, стосовно порушення порядку проходження військової служби, що стало причиною неправомірних дій; скасування рішень про кадрові призначення; порушення порядку розгляду звернень;

- 16.10.2023 року до Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу Збройних Сил України, Командувача військової служби правопорядку у Збройних Силах України, стосовно порушення порядку проходження військової служби, що стало причиною неправомірних рішень; порушення порядку розгляду звернень;

- 26.10.2023 року до Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу Збройних Сил України, Командувача військової служби правопорядку у Збройних Силах України, стосовно порушення порядку проходження військової служби, що стало причиною неправомірних рішень; порушення порядку розгляду звернень;

- 02.02.2024 року до Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу Збройних Сил України, Командувача військової служби правопорядку у Збройних Силах України, стосовно порушення порядку проходження військової служби, що стало причиною неправомірних рішень; порушення порядку розгляду звернень; порушення порядку виплати грошового забезпечення;

- 25.04.2025 року до Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , Командування військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", стосовно порушення порядку проходження військової служби, що стало причиною неправомірних рішень; скасування рішень про кадрові призначення; порушення проведення службових розслідувань; порушення порядку виплати грошового забезпечення.

На думку Позивача, Міністерство оборони України належним чином не відреагувало на вказані звернення та не надало на них обґрунтованих відповідей, в зв`язку з чим така бездіяльність є протиправною.

Вказані твердження суд розцінює критично, з огляду на наступне.

Так, у відзиві на позовну заяву представником Міністерства оборони України зазначено, що для з`ясування питання щодо направлених на адресу Міноборони звернень від ОСОБА_1 був скерований запит до Управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації Міноборони (далі - Управління), яке листом повідомило, що до Управління за період з 13.06.2023 року до цього часу надійшло 43 звернення від ОСОБА_2 , які були встановленим порядком надіслані для опрацювання до Генерального штабу Збройних Сил України, Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, Головного управління реагування на кризові ситуації та Головного управління захисту прав військовослужбовців.

Відповідно до п.2 розділу II Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.01.2017 року за № 94/29962 (далі – Інструкція), письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що звернення ОСОБА_3 від 19.06.2023, 10.08.2023, 28.08.2023, 16.10.2023, 26.10.2023, 02.02.2024, 25.04.2025 надійшли до Міністерства оборони України та були зареєстровані за №№: Б-34695 від 19.06.2026; Б-56847 від 11.09.2023; Б-60077 від 20.09.2023; Б-70097 від 17.10.2023; Б-73940 від 26.10.2023; Б-13258 від 06.02.2024; Б-88337 від 02.05.2025 відповідно.

Суд наголошує, що оскільки Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України, а не безпосередньо в апараті Міноборони чи безпосередньо підпорядкованих структур, то вищевказані запити з дорученням відповідно до компетенції були направлені у встановленому порядку до Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідно до абз.5 п.5 розділу II Інструкції, відповідь за результатами розгляду звернень в обов`язковому порядку дається тим органом військового управління, військовою частиною, які отримали ці звернення і до компетенції яких входить вирішення порушених у зверненнях питань, за підписом керівника, командира або осіб, які виконують його обов`язки згідно з письмовим наказом.

Судом встановлено, що вищевказані запити Позивача були перенаправлені до підлеглих органів військового управління та військових частин, зокрема:

- на звернення від 19.06.2023 (резолюція Управління №Б-34695 від 19.06.2023) відповідь була надана Військовою частиною НОМЕР_2 листом від 13.07.2023 №501/23/1302;

- на звернення від 10.08.2023 (резолюція Управління №Б-56847 від 11.09.2023) відповідь була надана Військовою службою правопорядку ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 29.09.2023 №674/1/7454;

- на звернення від 26.10.2023 (резолюція Управління №Б-73940 від 26.10.2023), відповідь була надана ще 29.09.2023, про що ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснено доповідь у листі від 06.11.2023 №674/7/8740;

- на звернення від 02.02.2024 (резолюція Управління №Б-13258 від 06.20.2024) відповідь була надана Військовою частиною НОМЕР_2 листом від 02.03.2024 №501/26/86.

Щодо звернення від 28.08.2023 (резолюція Управління №Б-60077 від 20.09.2023), звернення від 16.10.2023 (резолюція Управління №Б-70097 від 17.10.2023), звернення від 25.04.2025 (резолюція Управління №Б-88337 від 02.05.2025) судом встановлено, що Міністерством оборони України скерувало запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідь на який останні повідомили, що за результатами розгляду ОСОБА_1 надано відповіді від 25.12.2023 та 04.01.2024.

Зазначені відповіді органів військового управління та військових частин містяться в матеріалах справи, були безпосередньо, повно та всебічно досліджені судом у ході судового розгляду, є належними, допустимими та достовірними доказами, а тому не викликають у суду жодних сумнівів щодо їх справжності та об`єктивності. В даному контексті суд наголошує, що Позивачем не заперчується факт надання йому вищевказаних відповідей.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що критерії правомірності були дотримані Міністерством оборони України в повному обсязі. Досліджені матеріали справи свідчать про те, що Міністерством оборони України було вжито всіх передбачених Законом України «Про звернення громадян» та Інструкцією заходів щодо належного прийняття, реєстрації та перенаправлення за належною компетенцією звернень Позивача від 19.06.2023, 10.08.2023, 28.08.2023, 16.10.2023, 26.10.2023, 02.02.2024, 25.04.2025 років.

В даному контексті суд наголошує, що нормами вищевказаного законодавства не передбачена обов`язковість розгляду Міністерством оборони України, як окремою юридичною особою або центральним органом виконавчої влади, звернення громадянина в межах своєї компетенції, якщо таке звернення потребує направлення за підпорядкованістю до підлеглих органів військового управління чи військових частин.

За таких обставин суд вважає доведеною відсутність протиправної бездіяльності та/або будь-яких інших порушень вимог законодавства України з боку Міністерства оборони України при розгляді вказаних звернень ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для зобов`язання такого органу військового управління розглянути питання щодо правомірності кадрових рішень військової частини НОМЕР_2 , оформлених наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2023 року №451 та військової частини НОМЕР_1 , оформлених наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2023 року №199 щодо кадрового призначення ОСОБА_1 на посаду Офіцера резерву 44 запасної роти військової частини НОМЕР_1 та стягнення на його користь моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Решта доводів Позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Керуючись статтями 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення складене та підписане 02.11.2026.

СуддяВалентина ОРЛЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua