Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №580/5731/25
Суддя: Олексій РІДЗЕЛЬ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 рокусправа № 580/5731/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
22.05.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд з Шостого апеляційного адміністративного суду після скасування ухвали про повернення позовної заяви надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі премії, за серпень 2023 року;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, у тому числі премію, за серпень 2023 року;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час військового стану”, виходячи з розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди з 01 грудня 2023 року по 08 травня 2024, а також пропорційно часу перебування ОСОБА_1 у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарської комісії;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час військового стану”, виходячи з розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди з 01 грудня 2023 року по 08 травня 2024, а також пропорційно часу перебування ОСОБА_1 у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарської комісії;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки остаточного розрахунку при виключенні 28.05.2024 ОСОБА_1 зі списків військової частини НОМЕР_1 та звільненні у запас за підпунктом “Б”, з відрахуванням з такої суми податків зборів та інших обов`язкових платежів;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме: грошового забезпечення за серпень 2023 року, у тому числі премії, та додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМ України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану” за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період з 28.05.2024 по дату виплати;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з виплати грошового забезпечення, а саме: грошового забезпечення за серпень 2023 року, у тому числі премії, та додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМ України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану” за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період з 28.05.2024 по дату виплати.
В обґрунтування позову зазначено, що 08.11.2023 під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій ОСОБА_1 одержав поранення внаслідок обстрілу бліндажу з танку поблизу н.п. Іванівна Харківської області, а саме багатоуламковий перелом лівої клубової кістки з комбінованою змішаною контрактурою лівого кульшового суглобу при тимчасовому порушенні функції.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №18626 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.11.2023 по 15.11.2023.
Відповідно до довідки від 16.11.2023 №1275/01-13/1а ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні-комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» з 15.11.2023.
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5006 ОСОБА_1 , перебував на стаціонарному лікуванні з 27.11.2023 по 08.12.2023.
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №366 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 10.02.2024 по 05.03.2024.
Відповідно до Довідки ВЛК №380 від 27.11.2023: діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва: закритий багато уламковий перелом лівої здухвинної кістки 08.11.2023. Заочеревинна гематома, стан після операції 09.11.2023. Лапароцентез. Потребує проведення лікування в ортопедичному відділенні КНП «Клінічна лікарня “Святого Пантелеймона» СМР.
Відповідно до Довідки ВЛК №393 від 08.12.2023: діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва: закритий багато уламковий перелом лівої здухвинної кістки 08.11.2023. Заочеревинна гематома, стан після операції 09.11.2023, Лапароцентез. Потребує відпустки для лікування після поранення на тридцять календарних днів (копія додається до цього позову).
Відповідно до Довідки ВЛК №1313 від 17.01.2024: діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Перелом лівої клубової кістки (08.11.2023) з комбінованою змішаною контрактурою лівого кульшового суглобу при тимчасовому порушенні функцій. Потребує стаціонарного лікування в умовах «Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни» с. Циблі.
Відповідно до Довідки ВЛК №8841 від 10.04.2024: діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після МВТ (08.11.2023) миски з закритим багатоуламковим переломом лівої клубової кістки зі зміщенням уламків, лікованого консервативно у вигляді повільно-консолідуючого багатоуламкового перелому лівої клубової кістки зі зміщенням уламків та простеженням лінії перелому, нестійкої комбінованої. змішаної контрактури лівого кульшового суглобу з постійним больовим синдромом при тимчасовому порушенні функцій. Травма тяжка. Травма. ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (витяг із журналу бойових дій в/ч НОМЕР_2 за книгою обліку №148г від 01.11.2023 командира в/ч НОМЕР_2 ). Потребує звільнення від виконання службових обов`язків за станом здоров`я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів.
Відповідно до свідоцтва про хворобу від 02.05.2024 №11030 ОСОБА_1 перебував на обстеженні: у в/ч НОМЕР_2 з 09.11.2023 по 09.11.2023, у ВМКЦ Північного регіону з 09.11.2023 по 15.11.2023, у КНП «СОСДРЗН» м. Суми з 15.11.2023 по 27.11.2023, з 27.11.2023 по 08.12.2023, у ДУ «Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни» з 10.02.2024 по 05.03.2024.
Згідно із пунктом 12 свідоцтва про хворобу від 02.05.2024 №11030 ОСОБА_1 отримав травму, пов`язану із проходженням військової служби, проте постановою військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 21 вересня 2024 року №6906 устанволено, що травма позивача, пов`язана із захистом Батьківщини.
Листом від 04.12.2024 №779/ф/4302 командир ВЧ НОМЕР_1 повідомив, що була нарахована додаткова грошова винагорода за період лікування у зв`язку із пораненням з 09 по 30 листопада 2023 року в сумі 73333,33 грн.
Однак, за період з 01.12.2023 до 08.08.2024 додаткова винагорода протиправно не нарахована та не виплачена.
Крім того, ОСОБА_1 протиправно було позбавлено грошового забезпечення за серпень 2023 року у зв`язку із неправомірним включенням 30.08.2023 до списків відмовників.
Позивач вказує, що у період з 24 серпня по 02 вересня 2023 року перебував у щорічній основній відпустці за 2023 рік, що підтверджується відпускним квитком від 24.08.2023 №662, проте, як вбачається із рапорту командира 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 02.10.2023, ОСОБА_1 помилково включили до списку відмовників 30.08.2023.
Незважаючи на подання рапорту командира 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 02.10.2023 помилкове включення ОСОБА_1 до списку відмовників 30.08.2023, ОСОБА_1 станом на день подання цього позову так і не отримав грошове забезпечення за серпень 2023 року.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Стверджує, що на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05 жовтня 2026 року № 2847 «Про призначення службової перевірки за фактами встановлення статусу військовослужбовця ОСОБА_1 », на підставі рапорту помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи – начальника юридичної служби лейтенанта юстиції Володимира ЯНКІВА від 05.10.2026 № 1822/7880-в, в період 05-12 жовтня 2026 року у військовій частині НОМЕР_1 було проведено службову перевірку.
За результатами службової перевірки встановлено, що перебування солдата ОСОБА_1 у період з 24.08.2023 по 02.09.2023 у самовільному залишенні частини не підтверджується, а оголошення його таким згідно з пунктом 13.33 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2023 № 291 сталося внаслідок технічної або процедурної помилки посадових осіб 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Пункт 13.33 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2023 № 291 та пункт 6.13 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.12.2023 № 399 підлягають скасуванню як такі, що видані безпідставно та не відповідають фактичним обставинам справи стосовно солдата ОСОБА_1 .
Солдат ОСОБА_1 у період з 30.08.2023 по 14.12.2023 вважається таким, що проходив військову службу законно, у період з 24.08.2023 по 02.09.2023 - перебував у щорічній основній відпустці, надалі - виконував обов`язки військової служби та перебував на лікуванні за пораненням.
Призупинення виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди солдату ОСОБА_1 за серпень та грудень 2023 року було здійснено безпідставно внаслідок безпідставного оголошення його таким, що самовільно залишив військову частину.
Враховуючи висновки службової перевірки визначено: Начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 внести відповідні змини до наказів командира військової частини НОМЕР_1 , а саме: скасувати пункт 13.33 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31 серпня 2023 року № 291 щодо оголошення солдата ОСОБА_1 таким, що самовільно залишив військову частину; скасувати пункт 6.13 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 грудня 2023 року № 399 щодо солдата ОСОБА_1 таким, що повернувся з 14 грудня 2023 року.
Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 здійснити донарахування та виплату солдату ОСОБА_1 належного грошового забезпечення, у тому числі премії та додаткової винагороди за серпень та грудень 2023 року, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з урахуванням раніше виплачених сум.
Про нарахування та виплату грошового забезпечення за серпень 2023 року Позивачеві на адресу суду буде повідомлено окремо по факту перерахунку грошових коштів.
Стосовно нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, відповідач зазначає таке.
Позивач заявляє позовні вимоги за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, а також пропорційно часу перебування Позивача у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарської комісії за періоди з 01 грудня 2023 року по 08 травня 2024 року, однак при цьому ним не надано документів які б підтвердили факт перебування на стаціонарному лікуванні чи у відпустці для лікування за весь спірний період часу.
Позивачем надано Довідку ВЛК КНП СОР «СОСДРЗН» №393 від 08.12.2023. Висновок - Потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів. Травма тяжка. Однак у військовій частині НОМЕР_1 відсутній рапорт позивача про надання йому відпустки для лікування у зв`язку з пораненням та відповідно наказ про надання відпустки для лікування військовою частиною НОМЕР_1 не видавався.
В період з 09.12.2023 по 16.01.2024 доказів перебування позивача на стаціонарному лікуванні чи перебуванні у відпустці для лікування внаслідок поранення до позовної заяви не додано, в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 вказана інформація відсутня.
В період з 18.01.2024 по 09.02.2024 доказів перебування позивача на стаціонарному лікуванні чи перебуванні у відпустці для лікування внаслідок поранення до позовної заяви не додано, в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 вказана інформація відсутня.
В період з 06.03.2024 по 09.04.2024 доказів перебування позивача на стаціонарному лікуванні чи перебуванні у відпустці для лікування внаслідок поранення до позовної заяви не додано, в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 вказана інформація відсутня.
В період з 11.04.2024 по 01.05.2024 доказів перебування позивача на стаціонарному лікуванні чи перебуванні у відпустці для лікування внаслідок поранення до позовної заяви не додано, в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 вказана інформація відсутня.
Натомість згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №104 від 11.04.2024 солдата ОСОБА_1 з 11 квітня 2024 року звільнено від виконання службових обов`язків терміном на 30 календарних днів (підстава – лист ІНФОРМАЦІЯ_1 №2245/419 від 11.04.2026, Довідка ВЛК НВМКЦ «ГВКГ» м. Київ №8841 від 10.04.2024)
Підсумовуючи вищевикладене, позивачем наявними в справі доказами підтверджено лише періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 27.11.2023 по 08.12.2023, з 10.02.2024 по 05.03.2024 (також підтверджується наданою позивачем копією свідоцтва про хворобу від 02.05.2024 НВМКЦ «ГВКГ» м. Київ).
Всі інші спірні періоди заявлені в позовних вимогах ОСОБА_1 жодними доказами не підтверджені.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2024 №549 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), солдат ОСОБА_1 , 08.11.2023 одержав: Багатоуламковий перелом лівої клубової кістки з комбінованою змішаною контрактурою лівого кульшової о суглобу при тимчасовому порушенні функції; Гіпертонічна хвороба ІІ ступеню 3 ризик 3; Атеросклеротичний кардіосклероз; СН І.
За обставин: 08 листопада 2023р. близько 15:20-15:50 під час виконання бойового завдання отримав поранення внаслідок обстрілу позицій підрозділу поблизу н.п. Іванівка, Куп`янського району Харківської області. Поранення отримане під час захисту Батьківщини, а саме – виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій. Причиною отримання поранення є ворожий обстріл.
На момент отримання поранення перебував у засобах індивідуального захисту. Не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушень, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Тілесні ушкодження не спричинені собі навмисно.
Підстава: наказ командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 від 04 червня 2024 року №1301.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Військово-медичного клінічного центру Північного регіону №18626, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.11.2023 до 15.11.2023 у зв`язку із закритим багатоуламковим переломом лівої здухвинної кістки 08.11.2023. Заочеревинна гематома тазу. Операція лапароцентез 09.11.2023.
Довідкою від 16.11.2023 №1275/01-13/1а підтверджено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні-комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» з 15.11.2023.
Відповідно до Довідки ВЛК КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» від 27.11.2023 №380, ОСОБА_1 встановлено діагноз: закритий багато уламковий перелом лівої здухвинної кістки 08.11.2023. Заочеревинна гематома, стан після операції 09.11.2023. Лапароцентез. Потребує проведення лікування в ортопедичному відділенні КНП «Клінічна лікарня «Святого Пантелеймона» СМР.
Випискою з медичної карти стаціонарного хворого №5006 підтверджено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» з 27.11.2023 до 08.12.2023 із діагнозом - Закритий багатоуламковий перелом лівої здухвинної кістки 08.11.2023, Заочеревинна гематома, Стан після операції лапароцентез 09.11.2023.
Згідно з Довідкою ВЛК КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» від 08.12.2023 №393 встановлено діагноз: закритий багато уламковий перелом лівої здухвинної кістки 08.11.2023. Заочеревинна гематома, стан після операції 09.11.2023, Лапароцентез. Потребує відпустки для лікування після поранення на тридцять календарних днів.
Відповідно до Довідки ВЛК «Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» від 17.01.2024 №1313 встановлено діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Перелом лівої клубової кістки (08.11.2023) з комбінованою змішаною контрактурою лівого кульшового суглобу при тимчасовому порушенні функцій. Травма, пов`язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми не надана). Потребує стаціонарного лікування в умовах «Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни» с. Циблі. Травма тяжка.
Випискою з медичної карти стаціонарного хворого №366 підтверджено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в «Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни» з 10.02.2024 до 05.03.2024.
Відповідно до Довідки ВЛК «Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» від 10.04.2024 №8841 встановлено діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):
Стан після МВТ (08.11.2023) миски з закритим багатоуламковим переломом лівої клубової кістки зі зміщенням уламків, лікованого консервативно у вигляді повільно-консолідуючого багатоуламкового перелому лівої клубової кістки зі зміщенням уламків та простеженням лінії перелому, нестійкої комбінованої змішаної контрактури лівого кульшового суглобу з постійним больовим синдромом при тимчасовому порушенні функцій. Травма тяжка.
Травма. ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (витяг із журналу бойових дій в/ч НОМЕР_2 за книгою обліку №148г від 01.11.2023 командира в/ч НОМЕР_2 ).
Потребує звільнення від виконання службових обов`язків за станом здоров`я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів (копія додається до цього позову).
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 11.04.2024 №104 солдата ОСОБА_1 , колишнього стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 звільнено від виконання службових обов`язків за станом здоров`я на термін необхідний для оформлення звільнення з 11 квітня 2024 року терміном на 30 календарних діб. Підстава: лист ІНФОРМАЦІЯ_1 №2245/419 від 11.04.2024, довідка ВЛК №8841 від 10.04.2024.
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 28.05.2024 №151 позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу військової частини.
Не погоджуючись із невиплатою позивачу у додаткової винагороди за періоди лікування та відпустки з 01.12.2023 по 08.05.2024 позивач звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі – Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (далі – Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (далі – Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до цього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова №168).
Відповідно до абз.3-4 п.1-2 Постанови №168 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
До 01.02.2023 Порядок № 260 не містив в собі норм щодо виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої Постановою №168.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 лютого 2023 року, затверджено зміни до Порядку №260.
Вказаними змінами Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Пунктами 11-13 розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000 здійснюється військовослужбовцям, які проходять стаціонарне лікування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.
Як вбачається із довідки військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2024 №549 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), солдат ОСОБА_1 , 08.11.2023 одержав: Багатоуламковий перелом лівої клубової кістки з комбінованою змішаною контрактурою лівого кульшової о суглобу при тимчасовому порушенні функції; Гіпертонічна хвороба ІІ ступеню 3 ризик 3; Атеросклеротичний кардіосклероз; СН І.
За обставин: 08 листопада 2023р. близько 15:20-15:50 під час виконання бойового завдання отримав поранення внаслідок обстрілу позицій підрозділу поблизу н.п. Іванівка, Куп`янського району Харківської області. Поранення отримане під час захисту Батьківщини, а саме – виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій. Причиною отримання поранення є ворожий обстріл.
При цьому, відповідно до Довідки ВЛК «Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» від 10.04.2024 №8841 встановлено діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):
Стан після МВТ (08.11.2023) миски з закритим багатоуламковим переломом лівої клубової кістки зі зміщенням уламків, лікованого консервативно у вигляді повільно-консолідуючого багатоуламкового перелому лівої клубової кістки зі зміщенням уламків та простеженням лінії перелому, нестійкої комбінованої змішаної контрактури лівого кульшового суглобу з постійним больовим синдромом при тимчасовому порушенні функцій. Травма тяжка.
Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (витяг із журналу бойових дій в/ч НОМЕР_2 за книгою обліку №148г від 01.11.2023 командира в/ч НОМЕР_2 ).
За наслідками ВЛК позивача визнано непридатним до військової служби.
Оцінюючи вищевказані виписки із медичних карток стаціонарного хворого у поєднанні із вказаною довідкою ВЛК позивача, суд встановив, що у періоди лікування:
з 09.11.2023 до 15.11.2023 (виписка №18626 Військово-медичного клінічного центру Північного регіону);
з 15.11.2023 до 08.12.2023 (Довідка від 16.11.2023 №1275/01-13/1а та виписка №5006 КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення»)
з 10.02.2024 до 05.03.2024 (виписка №366 «Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни»), - позивач проходив лікування від травми, пов`язаної із захистом Батьківщини (Закритий багатоуламковий перелом лівої здухвинної кістки 08.11.2023, Заочеревинна гематома, Стан після операції лапароцентез 09.11.2023), - що відповідно до вищевикладених норм Постанови №168 та Порядку №260 є підставою для виплати додаткової винагороди до 100000 тис. грн.
Як установлено судом, та не заперечується сторонами, позивачу за період з 09.11.2023 до 30.11.2023 нарахована додаткова грошова винагорода за період лікування в розмірі 73333,33 грн (виплачено з відрахуванням військового збору 72315,67 грн 29.11.2023).
Відтак, на переконання суду, позивач має право на виплату вказаної винагороди за періоди: 01.12.2023 до 08.12.2023 та з 10.02.2024 до 05.03.2024.
Щодо періоду з 09.12.2023 до 09.02.2024, суд зазначає таке.
Як установлено судом, згідно з Довідкою ВЛК КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» від 08.12.2023 №393, позивач Потребує відпустки для лікування після поранення на тридцять календарних днів.
Так, відповідно до абзацу 1 пункту 11 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
На підставі п.п.8.11., 8.12. Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра
оборони України 10.04.2009 № 170, про вибуття військовослужбовців у відпустку, відкликання із щорічних основних відпусток у випадках, визначених пунктами 192-1, 252 Положення, та їх повернення з відпустки оголошується в наказі командира військової частини по стройовій частині.
Військовослужбовець не пізніше ніж за п`ятнадцять календарних днів до початку відпустки, визначеного графіком відпусток, подає командиру підрозділу рапорт про надання відпустки, в якому зазначається, зокрема: вид відпустки; тривалість відпустки в календарних днях; адреса, за якою буде проводитися відпустка, та контактний номер телефону для оповіщення.
Рапорт військовослужбовця, підписаний командиром підрозділу, за підпорядкованістю подається для прийняття рішення командиру військової частини через штаб військової частини.
Військовослужбовцям, які вибувають у відпустку, видаються відпускні квитки встановленого зразка.
Суд зазначає, що хоча вказані норми Інструкції №170 і стосуються основних відпусток, на переконання суду, положення щодо необхідності подання командиру рапорту про надання відпустки та видачі відповідного наказу стосуються також відпустки для лікування на підставі висновку ВЛК.
Вказане обумовлене п. 6.13 глави 6 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, в якому передбачено, що відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу, установи), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.
Суд врахував, що позивач не надав доказів, а відповідач заперечує звернення позивача встановленим порядком із рапортом для надання йому відпустки для лікування після поранення на тридцять календарних днів згідно з Довідкою ВЛК КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» від 08.12.2023 №393.
Відповідно, наказ про надання позивачу відпустки для лікування у період з 09.12.2023 до 07.01.2024 не видавався.
Більш того, матеріали справи не містять жодного доказу лікування позивача у період з 09.12.2023 до 10.02.2024, оскільки чергове лікування позивача відбувалось з 10.02.2024 до 05.03.2024 (виписка №366 «Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни»).
З огляду на відсутність доказів надання позивачу відпустки для лікування встановленим порядком та безпосередньо проходження лікування, підстави для виплати позивачу додаткової винагороди у період з 09.12.2023 до 09.02.2024 – відсутні.
Щодо періоду з 06.03.2024 до 08.05.2024, суд зазначає таке.
Як установлено судом випискою з медичної карти стаціонарного хворого №366 підтверджено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в «Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни» з 10.02.2024 до 05.03.2024.
Відповідно до Довідки ВЛК «Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» від 10.04.2024 №8841, прийнята постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Травма. ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.
Також, відповідно до свідоцтва про хворобу від 02.05.2024 №11030 гарнізонної ВЛК «Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців.
Суд зазначає, що відповідно до п.6.17. Положення №402 у разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається.
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду визнані непридатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, та виписуються із закладу охорони здоров`я (установи) до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу, яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) видається довідка ВЛК з постановою «Потребує звільнення від виконання службових обов`язків на _____ календарних днів». У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що лікування травми (поранення, каліцтва, контузії) військовослужбовця завершується у військовому лікувальному закладі. Лікування завершується проходженням військовослужбовцем військово-лікарської експертизи для встановлення ступеня придатності до військової служби.
Таким чином, лікування позивача у зв`язку з травмою, отриманим 08.11.2023 під час захисту Батьківщини, було завершено 05.03.2024 в «Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни».
Факт направлення позивача для проходження ВЛК і визначення ступеню придатності до військової служби підтверджує, що лікування було завершено та що наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, є сформованим.
За таких обставин, відсутні підстави для виплати позивачу додаткової винагороди після закінчення лікування, тобто у період з 06.03.2024 до 08.05.2024.
Щодо вимог зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, у тому числі премію, за серпень 2023 року.
Суд встановив, що на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05 жовтня 2026 року №2847 «Про призначення службової перевірки за фактами встановлення статусу військовослужбовця ОСОБА_1 », на підставі рапорту помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи – начальника юридичної служби лейтенанта юстиції ОСОБА_3 від 05.10.2026 №1822/7880-в, в період 05-12 жовтня 2026 року у військовій частині НОМЕР_1 проведено службову перевірку.
За результатами службової перевірки встановлено, що перебування солдата ОСОБА_1 у період з 24.08.2023 по 02.09.2023 у самовільному залишенні частини не підтверджується, а оголошення його таким згідно з пунктом 13.33 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2023 № 291 сталося внаслідок технічної або процедурної помилки посадових осіб 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Пункт 13.33 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2023 № 291 та пункт 6.13 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.12.2023 № 399 підлягають скасуванню як такі, що видані безпідставно та не відповідають фактичним обставинам справи стосовно солдата ОСОБА_1 .
Солдат ОСОБА_1 у період з 30.08.2023 по 14.12.2023 вважається таким, що проходив військову службу законно, у період з 24.08.2023 по 02.09.2023 - перебував у щорічній основній відпустці, надалі - виконував обов`язки військової служби та перебував на лікуванні за пораненням.
Призупинення виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди солдату ОСОБА_1 за серпень 2023 року було здійснено безпідставно внаслідок безпідставного оголошення його таким, що самовільно залишив військову частину.
Враховуючи висновки службової перевірки визначено: Начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 внести відповідні змини до наказів командира військової частини НОМЕР_1 , а саме: скасувати пункт 13.33 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31 серпня 2023 року № 291 щодо оголошення солдата ОСОБА_1 таким, що самовільно залишив військову частину; скасувати пункт 6.13 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 грудня 2023 року № 399 щодо солдата ОСОБА_1 таким, що повернувся з 14 грудня 2023 року.
Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 здійснити донарахування та виплату солдату ОСОБА_1 належного грошового забезпечення, у тому числі премії та додаткової винагороди за серпень 2023 року, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з урахуванням раніше виплачених сум.
Зважаючи на викладене та відсутність доказів нарахування позивача грошового забезпечення за серпень 2023 року, суд вважає таку бездіяльність протиправною та необхідність зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за серпень 2023 року.
Щодо вимог зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з виплати грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Суд зазначає, що вищенаведені спеціальне законодавство що регулює грошове забезпечення військовослужбовців (Закон №2011-ХІІ) не містить норм щодо порядку та відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби.
З цього приводу суд врахував правову позицію Верховного Суду у п.27 постанови від 18.12.2018 (справа №820/4619/16), що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню, згідно з якою за загальним правилом норми спеціального законодавства є пріоритетними перед нормами загальними. Тобто, норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.
Тому наявні підстави застосувати для спірних правовідносин норми КЗпП, а доводи відповідача що до спірних правовідносин такі норми не застосовуються суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Частинами 1, 2 ст.117 КЗпП встановлено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
З аналізу зазначених законодавчих норм вбачається, що умовами застосування ч.1 ст.117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під “належними звільненому працівникові сумами” необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Отже, передумовою застосування ст.ст.116, 117 КЗпП України є остаточний розрахунок при звільненні.
Також, питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі – Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1 та 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, грошове забезпечення).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18, від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а.
Положення Закону №2050-ІІІ пов`язують виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Відповідно до ст.4 Закону №2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Отже, основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та 2) виплата нарахованих доходів.
При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Відтак, Закон №2050-ІІІ пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Разом з тим, суд зазначає, що остаточний розрахунок при звільненні з позивачем не проведений, оскільки, як установлено судом за наслідками розгляду цією справи, позивачу не виплачено додаткову винагороду до 100000,00 грн. за період лікування з 01.12.2023 до 08.12.2023, з 10.02.2024 до 05.03.2024 та за серпень 2023 року.
Оскільки остаточний розрахунок після звільнення з позивачем ще не проведений, відсутні підставі для застосування норм ст.ст.116, 117 КЗпП України, Закону №2050-ІІІ та, як наслідок, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити, середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні та компенсацію втрати частини доходів.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині на підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 у розмірі до 100000,00 грн пропорційно періоду лікування з 01.12.2023 до 08.12.2023, з 10.02.2024 до 05.03.2024, а також виплати грошового забезпечення за серпень 2023 року.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 у розмірі до 100000,00 грн пропорційно періоду лікування з 01.12.2023 до 08.12.2023, з 10.02.2024 до 05.03.2024, а також нарахувати та виплатити грошове забезпечення за серпень 2023 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
СуддяОлексій РІДЗЕЛЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua