Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №681/1401/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1401/26

Провадження № 2/681/1337/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої – судді Горгулько Н.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Полонне цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі – Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 112655 у розмірі 13 017,8 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та 6 000 грн витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позову вказано, що 06.06.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Авіра груп» та ОСОБА_1 укладено договір №112655 про надання фінансового кредиту.

Оскільки ТОВ «ФК «Авіра груп» направлено відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідачка підтверджує прийняття умов кредитного договору №112655 від 06.06.2024, який також знаходиться у власному кабінеті відповідачки на офіційному вебсайті кредитодавця.

Таким чином, відповідачка уклала кредитний договір № 1121655 від 06.06.2024 із ТОВ «ФК «Авіра груп» та ОСОБА_1 перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4 000 грн.

23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра груп» та Товариством укладений Договір факторингу №23122024 згідно з умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 112655 від 06.06.2024.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 13 017,8 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4 000 грн; заборгованість за відсотками становить 2 481,6 грн; заборгованість за пенею становить 6 536,2 грн.

Відповідно до ухвали судді від 23.09.2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи.

07.10.2026 відповідачка подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у стягненні пені в розмірі 6 536,20 грн, посилаючись на її нарахування під час дії воєнного стану. Також зазначила про необхідність перевірки правомірності нарахування процентів після 03.09.2024 та врахування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у разі нарахування платежів за прострочення грошового зобов`язання. Вказала, що визначення дійсного розміру заборгованості має здійснюватися з урахуванням усіх здійснених платежів і законності нарахованих сум. При цьому факт зарахування 4 000,00 грн на її рахунок не заперечувала. Крім того, заперечувала проти відшкодування недоведених судових витрат, а в разі встановлення підстав для їх стягнення просила зменшити їх розмір до 1 500,00 грн або іншої співмірної суми з урахуванням частки задоволених позовних вимог.

12.10.2026 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що відповідачка не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн, а погоджені умови договору, зокрема процентна ставка 1,22 % на день, були їй відомі. Вказав, що пеня в розмірі 6 536,20 грн нарахована за період з 20.06.2024 до 13.08.2024 та її розмір обмежений відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому зазначив, що суми, відображені в розрахунку як «відсотки на прострочці», є пенею за порушення грошового зобов`язання, передбаченою пунктом 5.3 кредитного договору, а не процентами за користування кредитом. Також заперечував проти зменшення витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх у розмірі 6 000,00 грн обґрунтованими та співмірними зі складністю справи, обсягом виконаної роботи й ціною позову.

19.10.2026 відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких не погодилася з доводами позивача щодо правомірності нарахування пені, правильності розрахунку процентів за користування кредитом та розміру витрат на професійну правничу допомогу. Просила застосувати пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та відмовити у стягненні пені в розмірі 6 536,20 грн, перевірити правильність нарахування процентів у розмірі 2 481,60 грн і відмовити у стягненні непідтвердженої їх частини. Також просила зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 06.06.2024 між ТОВ «ФК «Авіра груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 112655 (а.с.20-24).

ТОВ «ФК «Авіра груп» направлено відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор «KL2564», при веденні якого відповідачка підтверджує прийняття умов кредитного договору № 112655 від 06.06.2024, що підтверджується даними довідки про ідентифікацію від 01.07.2026 (а.с.11).

Відповідно до п.1.1 Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4 000 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених договором.

Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 03.09.2024 (п.1.2 Договору).

За користування кредитом клієнт сплачує Товариству 445,3% річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % на добу. Тип процентної ставки – фіксована (п. 1.3 Договору).

За даними пункту 1.4. Договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором.

Згідно з пунктом 1.5. Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 5.3. Договору у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного договору, клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 25 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про надання фінансового кредиту, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

ТОВ «ФК «Авіра груп» виконало свої обов`язки за кредитним договором та надало для відповідачки кредит в розмірі 4 000 грн, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , про що свідчать дані підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с. 17) та інформації АТ «Універсал Банк», що надійшла на виконання ухвали суду 23.09.2026.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №112113 від 30 травня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 14 305,8 грн, яка складається з: основної суми кредиту (тіла) - 4 000 грн, відсотки по кредиту – 2 481,6 грн, які нараховані у період з 07.06.2024 до 09.03.2024 та пеня – 6 536,2 грн (а.с. 9-10).

23.12.2024 між ТОВ «Авіра груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №23122024 (а.с. 12-16), за яким ТОВ «Авіра груп» відступило для Товариства право вимоги за кредитним договором № 112655 від 06.06.2024, а останнє набуло права вимоги до відповідачки на суму боргу в розмірі 13 017,8 грн, що складається з: 4 000 грн - заборгованості за тілом кредиту, 2 481,6 грн - заборгованості за відсотками, 6 536,2 грн - заборгованості за пенею, що підтверджується даними витягу із додатку №1 до договору факторингу (а.с. 8).

Факт оплати позивачем набутих прав вимог підтверджується копіями платіжних інструкцій №11416 від 15.01.2025 та №11417 від 13.02.2025.

Відтак, відповідно до умов зазначеного договору факторингу ТОВ «Діджи Фінанс» за плату прийняло належне ТОВ «Авіра груп» право вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, зокрема до відповідачки ОСОБА_1 .

Вирішуючи відповідність заявлених позовних вимог законодавчим нормам суд зазначає про таке.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що договір про надання фінансового кредиту №112655 від 06.06.2024 підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Сторонами визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів.

Перерахування кредитних коштів у сумі 4 000 грн на рахунок відповідачки підтверджено листом ТОВ «ПрофітГід» та наданою інформацією АТ «Універсал Банк», що не заперечується відповідачкою.

Відповідачка уклала договір добровільно, з власної волі та підтвердивши, що умови договору є йому зрозумілими.

Оскільки ОСОБА_1 отримані кошти у визначений договором строк не повернула, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами підлягають задоволенню і з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 4 000 грн за кредитним договором.

Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за укладеним з відповідачкою кредитним договором суд виходить з такого.

Відповідно до даних розрахунку заборгованості за кредитним договором № 112655 від 06.06.2024 вбачається, що нарахування процентів здійснено за період з 06.06.2024 по 03.09.2024, тобто в межах строку, передбаченого Договором. Також вбачається, що відповідачкою частково сплачено проценти за користування кредитом, що враховано позивачем при визначенні суми заборгованості.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки пені, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 5.3. Договору у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного договору, клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 25 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про надання фінансового кредиту, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1,3 ст. 549 ЦК України).

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення заборгованості за пенею в загальній сумі 6 536,2 грн задоволенню не підлягає.

Відповідно до даних розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачка здійснювала погашення кредитної заборгованості, в сумі 4 074,2 грн частину з яких було зараховано в погашення пені в сумі 1 463,8 грн. Тому сплачена відповідачкою пеня в сумі 1 463,8 грн підлягає зарахуванню в погашення процентів за користуванням кредитом, на підставі п.3.4 Договору.

У зв`язку з вищевикладеним, з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитними договором №112655 від 06.06.2024 в розмірі 5 017,8 грн.

У силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 38,5%, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 025,1 грн.

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6).

У пункті 44 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01.06.2026, укладений з адвокатом Міньковською А.В. та додаткову угоду до нього №112655 від 29.06.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом від 29.06.2026, виконаних вказаним адвокатом, відповідно до яких витрати на правничу допомогу склали 6 000 грн, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Міньковської А.В.

Відповідачкою заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу обґрунтовуючи тим, що позивач просить стягнути 6 000,00 грн за консультації, правовий аналіз, складання позову та формування додатків. Справа стосується одного кредитного договору, розглядається у спрощеному провадженні без виклику сторін, а позов значною мірою містить загальні положення законодавства та опис типових кредитних правовідносин.

З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт, враховуючи ціну позову, суддя приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суми 4 000 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що у зв`язку з частковим задоволенням позову на 38,5% від заявлених вимог, необхідно стягнути із відповідачки на користь позивача 1 540 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №112655 від 06.06.2024, яка складається з: 4 000 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 1 017,8 грн – заборгованість за відсотками, а всього в загальному розмірі 5 017 (п`ять тисяч сімнадцять) грн 80 коп.

У решті вимог позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 025 (одна тисяча двадцять п`ять) грн 10 коп. та на правову допомогу в розмірі 1 540 (одна тисяча п`ятсот сорок) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул.Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київська область, поштовий індекс 07406.

Відповідачка – ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А. Горгулько