Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №679/1186/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 3/679/259/2026

Справа № 679/1186/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року місто Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Грибанова Л.О., розглянувши адміністративний матеріал, наданий ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Великий Правутин Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, –

встановив:

27 липня 2026 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, правопорушник ОСОБА_1 , являючись особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, перебуваючи за місцем спільного зі своєю колишньою дружиною – потерпілою ОСОБА_2 мешкання – у квартирі АДРЕСА_2 , умисно, вчинив словесну сварку, під час якої висловлювався на адресу останньої нецензурною лайкою, ображав, погрожував фізичною розправою, створюючи нестерпні умови проживання, тощо, чим завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілої, повторно, протягом року, скоївши домашнє насильство.

У судове засіданні правопорушник ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, – не з`явився, причини неявки – суду не повідомив, клопотання щодо відкладення розгляду справи – до суду не скерував, хоча, як вбачається зі змісту наявних в матеріалах справи судового виклику та відмітки у протоколі, – про необхідність явки до Нетішинського міського суду, з метою розгляду справи про інкримінований адміністративний проступок, передбачений ст.173-2 КУпАП, правопорушник ОСОБА_1 був сповіщений достеменно, в тому числі, щодо унеможливлення порушення процесуальних прав правопорушника, і неодноразово, виходячи із правової позиції, викладеної у Постанові ВС від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18 (провадження №61-185св23), за змістом якої – довідка поштового відділення про неможливість вручення судової повістки з позначкою «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, і зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки, що перебуває поза межами контролю відправника, – у зв`язку з чим, суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, – рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року, «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року, у яких наголошено, що особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їй судового рішення, – вважає поведінку учасника процесу такою, що направлена на безпідставне умисне затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП, та – уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, а неявку до суду особи, що притягується до адміністративної відповідальності, правопорушника ОСОБА_1 , котрий повинен добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, розцінює – як нівелювання завдання КУпАП, яким, зокрема, є – охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і Законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП),

і, відповідно, з урахуванням принципу судочинства, зазначеного у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, водночас, приймаючи до уваги поінформованість та обізнаність правопорушника ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, що, на думку суду, надає правопорушникові ОСОБА_3 можливість скористатись правом прийняття участі у судовому засіданні в будь-який спосіб, в тому числі, і в режимі відеоконференції, правом користуватися юридичною допомогою адвоката, правом скерувати письмові пояснення по суті інкримінованого адміністративного проступку, тощо, і, що, за вказаних обставин, на переконання суду, відповідає критеріям розумності, пропорційності, обґрунтованості, так як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутністю можливості/необхідності прийняти участь у судовому засіданні безпосередньо, – не позбавлена права реалізувати свої процесуальні повноваження, визначені у ст.268 КУпАП, та забезпечити належним чином свій судовий захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення,

– вважає за можливе, рахуючи поведінку правопорушника ОСОБА_1 та інші недобросовісні дії, які спрямовані на ухилення від участі в судовому засіданні у будь-якому форматі (шляхом надання письмових пояснень, застосування відеоконференції, тощо), – як нівелювання основних конституційних засад судочинства, – однією з яких є розумність строків розгляду справи судом (ст.129 Конституції України), що повністю узгоджується з приписами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, де гарантовано розгляд справи протягом розумного строку (ст.6), – провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, крім того, справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, не відноситься до переліку справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, оскільки, саме практика ЄСПЛ (рішення від 07 липня 1989 року «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії») виходить з того, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, і суд має реагувати на випадки, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, – законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство.

Тож, крім повного визнання своєї провини правопорушником ОСОБА_1 у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №139417 від 29 липня 2026 року (а.с.2), провина останнього у вчиненні інкримінованого адміністративного проступку, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, у судовому засіданні доведена зібраними та дослідженими під час судового розгляду доказами, наявними в матеріалах, скерованих до суду.

Так, із дослідженого у судовому засіданні – рапорту старшого інспектора-чергового ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Арістова В.В. від 28 липня 2026 року (а.с.4) вбачається, що 27 липня 2026 року до ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області зі служби «102» надійшло повідомлення – щодо сварки у родині та неправомірної поведінки правопорушника ОСОБА_1 , який 27 липня 2026 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, перебуваючи за місцем сумісного зі своєю колишньою дружиною – потерпілою ОСОБА_2 мешкання – по АДРЕСА_1 , вчиняє домашнє насильство психологічного характеру стосовно останньої.

Із досліджених у судовому засіданні – письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 27 липня 2026 року (а.с.6) вбачається, що 27 липня 2026 року правопорушник ОСОБА_1 що приходиться їй колишній чоловіком, прийшовши з роботи та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем їх спільного проживання – по АДРЕСА_1 , в черговий раз, створюючи нестерпні умови для проживання, влаштував сварку, під час якої висловлювався нецензурною лайкою, ображав, погрожував фізичною розправою, намагався схопити за одяг, поводив себе неадекватно, зухвало та агресивно, не реагуючи на зауваження припинити протиправну поведінку, у зв`язку з чим, вона вимушена була звернутися до правоохоронців, оскільки, означена поведінка носить систематичний характер.

Із дослідженої у судовому засіданні – таблиці «Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства», складеної у відповідності до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (розділ ІІ пункт І) від 27 липня 2026 року (а.с.5) вбачається, що 27 липня 2026 року співробітником ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, у зв`язку з вчиненням з боку правопорушника ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, у родині кривдника (правопорушника ОСОБА_1 ) та постраждалої особи (потерпілої ОСОБА_2 ) проведено оцінювання ризиків, внаслідок якого визначено – низький рівень небезпеки, у зв`язку з чим, стосовно кривдника (правопорушника ОСОБА_1 ) –терміновий заборонний припис не винесено.

Із дослідженої у судовому засіданні – копії постанови Нетішинського міського суду від 10 жовтня 2025 року (а.с.7-8) вбачається, що 10 жовтня 2025 року – правопорушника ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню – у виді штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 1190 гривень.

За таких обставин, суд, дослідивши письмові матеріали справи, у достовірності та істинності яких підстав сумніватися у суду – не має, та котрі, крім того, з боку безпосередньо правопорушника ОСОБА_1 – не оспорювалися, і, відповідно, оцінюючи наявні докази, які, на думку суду, узгоджуються проміж собою та не викликають будь-яких сумнівів у своїй належності та допустимості, – за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, вважає, що – винність правопорушника ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді, і дії останнього вірно і обґрунтовано кваліфіковані за ознаками ст.173-2 ч.3 КУпАП, – як вчинення домашнього насильства, оскільки, правопорушник ОСОБА_1 , являючись особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, умисно, повторно, протягом року, вчинив порушення, передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП, тобто, дії психологічного характеру, а саме, застосував насильство, пов`язане з погрозами, образами та іншими діями одного члена родини на психіку потерпілого члена родини, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю останнього.

При визначенні стягнення, суд, у відповідності до положень ст.33 КУпАП, враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: правопорушник ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів справи, – працює, не є особою з інвалідністю, має постійне місце мешкання, утриманців – не має, протягом року – притягувався до адміністративної відповідальності.

В якості обставини, що, згідно зі ст.34 КУпАП, пом`якшує відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги – повне визнання своєї провини.

Обставин, що, згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, судом – не встановлено.

Водночас, суд не визнає в якості обставини, що згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, – повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, так як дана обставина, на думку суду, – є обставиною, що саме визначає кваліфікований склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, і, яка, відповідно, на переконання суду, не може бути врахована, як обтяжуюча відповідальність, так як, за вказаних умов, буде погіршувати становище особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Приймаючи до уваги вищевказане, з урахуванням обставин та характеру вчиненого правопорушення, а також, особи, ступеню вини та майнового стану правопорушника ОСОБА_1 , який – працює, не є особою з інвалідністю, має постійне місце мешкання, має родину, однак, притягувався до адміністративної відповідальності, в судове засідання, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, – не з`явився, причини неявки – суду не повідомив, клопотання щодо відкладення розгляду справи – до суду не скерував, будь-яких докладних пояснень, як безпосередньо після вчинення протиправних дій, так і під час розгляду справи – до суду не надав, відповідно, належних висновків для себе – не зробив, провини – не усвідомив, тощо, і, разом з тим, враховуючи обставину, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, в тому числі, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують відповідальність порушника, і, одночасно, беручи до уваги – відсутність тяжких наслідків від скоєного, суд, – надаючи оцінку вказаним обставинам у їх сукупності, – вважає, що правопорушнику ОСОБА_1 слід призначити стягнення – у виді штрафу, передбаченого санкцією ст.173-2 ч.3 КУпАП, що, на думку суду, буде достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також, запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Підстав для призначення правопорушнику ОСОБА_1 будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст.173-2 ч.3 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

Втім, суд вважає за необхідне, – визнаючи правопорушника ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, за вказаних у протоколі обставин, викладених у даній постанові, одночасно, з призначенням останньому відповідного стягнення за адміністративне правопорушення, і, разом з тим, беручи до уваги схильність правопорушника ОСОБА_1 до вчинення протиправних дій в сфері домашнього насильства, на що вказує систематичність притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, з метою – припинення насильницької поведінки в подальшому, формування відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, в тому числі, усвідомлення нової психологічної моделі у стосунках зі своїми рідними та близькими, – направити правопорушника ОСОБА_1 – на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», з урахуванням положень ст.39-1 КУпАП, згідно яких – у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, суд, під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

На підставі вимог ст.40-1 КУпАП, суд вважає за необхідне, у відповідності до ст.4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір», стягнути з правопорушника ОСОБА_1 – судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, оскільки, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Речові докази у справі – відсутні.

Приймаючи до уваги вищенаведене, керуючись ст.33, ст.39-1, ст.40-1, ст.173-2 ч.3, ст.221, ст.284, ст.289, ст.294 КУпАП, суд, –

постановив:

ОСОБА_1 – визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП.

Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, адміністративному стягненню – у виді штрафу у розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.

ОСОБА_1 – направити на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір – у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: