Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №560/2635/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2635/26

РІШЕННЯ

іменем України

02 листопада 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 з 01.01.2026 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", та з обмеженням пенсії максимальним розміром;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 01.01.2026 відповідач під час визначення розміру пенсійної виплати застосував до пенсії позивача обмеження максимальним розміром, а також коефіцієнти, установлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки умови та норми його пенсійного забезпечення визначені спеціальним Законом №2262-XII та не можуть бути змінені Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" і підзаконним нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати до суду в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

Представник відповідача на вимогу ухвали суду від 19.03.2026 надав матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов. Тому відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-XII.

З матеріалів пенсійної справи встановлено, що станом на 01.01.2026 підсумок пенсії позивача з надбавками становив 39326,66 грн.

Водночас відповідач визначив розмір пенсії з урахуванням максимального розміру у сумі 30586,98 грн.

Надалі, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, до відповідних сум перевищення застосовано понижуючі коефіцієнти, внаслідок чого розмір пенсійної виплати позивача з 01.01.2026 визначено у сумі 28064,29 грн.

27.01.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо виплати з 01.01.2026 пенсії у повному призначеному розмірі без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Листом від 29.01.2026 №6705-6519/В-02/8-2600/26 відповідач повідомив позивача, що з 01.01.2026 органами Пенсійного фонду проведено перерахунок пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

У зазначеному листі відповідач повідомив, що на виконання рішення суду розмір пенсії позивача без обмеження максимальним розміром становить 30586,98 грн, а відповідно до постанови №1778 з 01.01.2026 розмір пенсійної виплати встановлений у сумі 28064,29 грн з урахуванням знижувальних коефіцієнтів 0,5 та 0,4. Підстав для виплати пенсії без застосування положень постанови №1778 відповідач не встановив.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною 2 статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі - Указ №64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Строк дії режиму воєнного стану продовжено і до теперішнього часу.

Отже, Указом №64/2022 обмеження права, передбаченого статтею 46 Конституції України, не встановлено.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно з положеннями частин 1, 3 статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, статтею 30 Закону України від 03.12.2025 №4695-ІХ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" (далі - Постанова №1778) встановлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 №379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Таким чином, положеннями статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та Постанови №1778 запроваджено тимчасове, на 2026 рік, застосування до призначених (перерахованих) пенсій певної категорії осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, коефіцієнтів зменшення відповідних сум перевищення.

Водночас частина третя статті 1-1 Закону №2262-ХІІ містить імперативний припис про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію відповідно до цього Закону, здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону №2262-ХІІ та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зміни до Закону №2262-ХІІ у частині запровадження відповідних понижуючих коефіцієнтів до пенсійних виплат не вносилися.

При цьому Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" має визначений Конституцією України предмет правового регулювання та не може підміняти собою спеціальний закон, яким установлені умови і норми пенсійного забезпечення відповідної категорії осіб.

Конституційний Суд України неодноразово звертав увагу на недопустимість установлення законом про Державний бюджет України іншого правового регулювання суспільних відносин, які є предметом спеціального регулювання інших законів.

Так, у Рішенні від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд України зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

У Рішенні від 18.06.2020 №5-р(II)/2020 Конституційний Суд України зазначив про необхідність застосування класичних для юридичної практики формул (принципів): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori), "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali), "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali).

Отже, під час вирішення спірних правовідносин пріоритетному застосуванню підлягають положення спеціального Закону №2262-ХІІ.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у справі №580/1002/26 сформував правовий висновок щодо застосування положень статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та Постанови №1778.

Верховний Суд дійшов висновку, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, положень статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та Постанови №1778, якими передбачено виплату таких пенсій із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи зазначений правовий висновок до обставин цієї справи, суд встановив, що відповідач з 01.01.2026 фактично застосував до пенсійної виплати позивача коефіцієнти 0,5 та 0,4, визначені Постановою №1778, внаслідок чого розмір пенсії до виплати було додатково зменшено з 30586,98 грн до 28064,29 грн.

Тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування з 01.01.2026 до пенсії ОСОБА_1 понижуючих коефіцієнтів, установлених пунктом 1 Постанови №1778, є протиправними.

Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром суд зазначає таке.

Частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII було передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини зазначеного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, після 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-XII не може бути правовою підставою для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Крім того, статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" також було передбачено обмеження максимального розміру пенсій, призначених, зокрема, відповідно до Закону №2262-XII.

Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини цього Рішення приписи статті 2 Закону №3668-VI, визнані неконституційними, втратили чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, станом на 01.01.2026 зазначені положення Закону №3668-VI не могли бути застосовані як правова підстава для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Верховний Суд у постановах від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 неодноразово наголошував на відсутності правових підстав для обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Матеріалами справи підтверджено, що підсумок пенсії позивача станом на 01.01.2026 становив 39326,66 грн, однак відповідач спочатку обмежив її розмір сумою 30586,98 грн, після чого до цієї суми застосував коефіцієнти Постанови №1778 та визначив до виплати 28064,29 грн.

Отже, при визначенні пенсійної виплати позивача з 01.01.2026 відповідач застосував два окремі механізми зменшення належної позивачу пенсії: обмеження її максимальним розміром та подальше застосування понижуючих коефіцієнтів.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що як обмеження пенсії позивача максимальним розміром, так і застосування до відповідних сум перевищення коефіцієнтів, установлених Постановою №1778, не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своїх дій щодо виплати пенсії позивачу з 01.01.2026 із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою №1778, та з обмеженням її максимальним розміром.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 з 01.01.2026 пенсії із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 Постанови №1778, та з обмеженням пенсії максимальним розміром.

Для повного відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2026 нарахування та виплату пенсії без застосування зазначених коефіцієнтів та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивач є особою з інвалідністю II групи, а тому звільнений від сплати судового збору.

Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 з 01.01.2026 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", та з обмеженням пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2026 нарахування та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053 , код ЄДРПОУ - 42098368)

Головуючий суддя Є.В. Печений