Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №560/14487/26
Суддя: Петричкович А.І.
Справа № 560/14487/26
РІШЕННЯ
іменем України
02 листопада 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач-1) , Військової частини НОМЕР_1 (Відповідач-2) , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Відповідач-3) про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_1 адвокат Шевчук Ірина Анатоліївна звернулася до суду з адміністративним позовом від 22.07.2026 в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 за № 5527 від 01.05.2026 в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 1988 року народження, РНОКПП: НОМЕР_2 ; 2) визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_3 02.05.2026 про зарахування ОСОБА_1 1988 року народження, РНОКПП: НОМЕР_2 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на відповідну посаду; 3) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби та виключити солдата ОСОБА_1 1988 року народження, РНОКПП: НОМЕР_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 з 29.03.2024 працював водієм у приватному підприємстві «ТРАНС-АВТО-Д», що підтверджується наказом №75-к від 29.03.2024. Відповідно до результату бронювання за заявою №20260121-1804445 від 21.01.2026 ОСОБА_1 є заброньованим до 08.01.2027, що надає йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до норм чинного законодавства України. Згідно з Військово обліковим документом ОСОБА_1 у розділі «Тип відстрочки» вказано «бронювання» та вказано відстрочка до 08.01.2027. 01.05.2026 ОСОБА_1 по дорозі на роботу було примусово затримано та доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) та в подальшому доставлено до м. Хмельницький (без вручення жодних повісток) із застосуванням психологічного тиску та погроз, ігноруванням відомостей про його бронювання, про які він повідомляв працівників ТЦК та СП, без перевірки таких відомостей та без можливості надання ним відповідних документів, що призвело до подальших незаконних дій з приводу проведення його мобілізації та відправлення для проходження військової служби до відповідної військової частини за оспорюваним наказом. Проходження ВЛК відбулось без участі та будь якого наказу про призов на військову службу під час мобілізації, позивачу не було вручено. На даний момент ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 02.05.2026, що підтверджується довідкою виданою командиром ВЧ НОМЕР_1 №1/1319/С від 03.05.2026. У зв`язку із протиправними діями відповідачів, Позивач вимушений звертатися до суду для захисту своїх порушених прав (арк. спр.1-8).
Відповідно до ухвали від 27.07.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, залучив до участі у справі як другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 , та витребував докази (арк. спр.25).
06.08.2026 до суду поступив Відзив на позов, в якому представник Військової частини НОМЕР_1 просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що Військова частина НОМЕР_1 не приймала участі в процедурі мобілізації позивача на військову службу. Вважає, що немає підстав для скасування наказу і задоволення вимоги про звільнення позивача з військової служби, а представником позивача обрано неефективний спосіб захисту інтересів позивача. Процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, а визнання призову протиправним не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, шляхом її звільнення. Позивач не звертався з рапортом про звільнення з військової служби (арк. спр. 40-44).
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 у Відзиві на позов від 07.08.2026 просить відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Позивач в період з 21.01.2026 до 08.01.2027 був заброньований. У зв`язку з завершенням терміну критичності (відповідно до інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів) 30.04.2026 бронювання було анульовано (арк. спр. 52-54).
Ухвалою суду від 07.08.2026 витребувано в Приватного підприємства «ТРАНС-АВТО-Д» докази, а саме: 1) докази бронювання ОСОБА_1 в період з 21.01.2026 до 08.01.2027; 2) докази встановлення Приватному підприємству «ТРАНС-АВТО-Д» статусу "критичного", а також докази завершення терміну критичності 30.04.2026. Також, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 надати до суду докази, а саме рішення про скасування (анулювання) бронювання ОСОБА_1 з 30.04.2026 (арк. спр.60).
10.08.2026 представник позивача подала до суду заяву від 10.08.2026, в якій вказує, що звернулася з адвокатським запитом до Приватного підприємства «Транс-Авто-Д», на якому працював позивач, з метою отримання інформації та доказів, чи мало статус критичності підприємство станом на 30.04.2026. У відповідь надано лист Департаменту мобілізації Міністерства оборони України, згідно з яким, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 10.04.2026№ 68дск ПП “ТАД” визначено критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період та відповідає критерію визначеному абзацом одинадцятим підпункту 1 пункту 9 Критеріїв та порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 червня 2024 року № 650) до 31.12.2026. Враховуючи те, що наказом від 10.04.2026 ПП «Транс-Авто-Д» визначено критичним до 31.12.2026, станом на 30.04.2026 воно, безсумнівно, мало статус критичного. Вважає, що твердження Відповідача є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються інформацією, зазначеною у листі Департаменту мобілізації Міністерства оборони України (арк. спр.63-64).
На виконання вимог ухвали суду від 07.08.2026, Приватне підприємство «Транс-Авто-Д» надало письмову інформацію №963 від 13.08.2026, в якій вказує, що на підтвердження бронювання ОСОБА_1 надає «Результат бронювання за заявою № 20260121-1804445» з порталу «ДІЯ» згідно з яким з 21.01.2026 по 08.01.2027 заброньовано 327 працівників, зокрема під номером 221 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім того, на підтвердження трудових відносин з ОСОБА_1 надає копію Наказу № 75-к від 29.03.2024 про прийняття на роботу. Зазначає, що згідно з листом Департаменту мобілізації Міністерства оборони України відповідно до наказу Міністерства оборони України від 10.04.2026 № 68дск ПП "ТАД” визначено критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період та відповідає критерію визначеному абзацом одинадцятим підпункту 1 пункту 9 Критеріїв та порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 червня 2024 року № 650) до 31.12.2026. Отож, востаннє статус критичності ПП «ТРАНС-АВТО-Д» було підтверджено 10.04.2026. Даний статус діє і станом на зараз, не припинявся та не анулювався ані 30.04.2026, ані в іншу дату. На сьогоднішній день на підприємстві працює 641 військовозобов`язаний в тому числі 506 заброньованих працівників (арк. спр.69).
Відповідно до ухвали від 05.10.2026 суд залишив без руху позов та витребував докази (арк. спр.84-85).
Згідно з ухвалою від 22.10.2026 суд встановив новий строк для усунення недоліків позову та витребував докази (арк. спр.90-92).
Ухвалою суду від 02.11.2026 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, визнавши причини пропуску строку звернення до суду поважними. Продовжено розгляд справи №560/14487/26 за правилами спрощеного позовного провадження.
Встановивши обставини (факти), якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані ними докази, беручи до уваги норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки, враховуючи наступне.
Згідно з наказом Приватного підприємства «ТРАНС-АВТО-Д», №75-к від 29.03.2024 ОСОБА_1 з 29.03.2024 прийнятий на роботу водія транспортних засобів (арк. спр.18).
Листом №370/1/5/1714-44 від 11.04.2024 начальник Центрального управління координації військових перевезень та транспортування Командування Сил логістики полковник ОСОБА_3 повідомив, що «Приватне підприємство «ТРАНС-АВТО-Д» надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом в інтересах збройних Сил України. Зазначені перевезення здійснюються на підставі укладеного договору №370/1/5/13 від 30.05.2024 між Міністерством оборони України (в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та ПП «ТАД». Повідомлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 задіяний у виконанні військових перевезень автомобільним транспортом і інтересах сил безпеки та оборони України, які є критично важливими для обороноздатності держави (арк. спр. 17).
Згідно Довідки військово-лікарської комісії №2025-0627-1302-5953-7 від 27.06.2025 проведено медичний огляд "ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 , який придатний до військової служби (арк. спр.38-39).
Відповідно до Результату бронювання за заявою №20260121-1804445 від 21.01.2026 ОСОБА_1 є заброньованим до 08.01.2027, що надає йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації під №222 (арк. спр. 20-24).
Згідно з Військово - обліковим документом "Резерв+" сформованого 06.02.2026 щодо ОСОБА_1 у розділі «Тип відстрочки» вказано «бронювання» та зазначено: "відстрочка до 08.01.2027" (арк. спр. 16).
Отже, позивач є придатний до військової служби, однак був заброньований і мав оформлену відстрочку до 08.01.2027.
Відповідач-1 не спростовує затримання та доставлення 01.05.2026 ОСОБА_1 до приміщення 7 відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) та в подальшому до АДРЕСА_2 , так як цей та інші відповідачі не надали жодних доказів на спростування цієї обставини.
При цьому, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.05.2026 №5527 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період", ОСОБА_1 призвано на військову на службу та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_4 (арк. спр. 55).
Отже, за відсутності доказів добровільної явки позивача чи за повісткою ОСОБА_1 був безпідставно доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ).
Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.05.2026 № 127 – солдат ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 02 травня 2026 року зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , та на всі види забезпечення, з призначенням на посаду водія 2 автомобільного відділення 2 автомобільного взводу підвозу боєприпасів автомобільної роти підвозу боєприпасів батальйону логістики (арк. спр. 51).
Листом Департаменту мобілізації Міністерства оборони України 220/25/800 від 24.04.2026 стверджено, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 10.04.2026 № 68дск ПП “ТАД” визначено критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період та відповідає критерію визначеному абзацом одинадцятим підпункту 1 пункту 9 Критеріїв та порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 червня 2024 року № 650) до 31.12.2026.
Частиною 1 статті 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно частини 5 статті 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” встановлено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” встановлено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Відповідно до абзацу 3 частини 6 статті 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Абзацом 4 статті 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно із пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) комісій з питань направлення для проходження базової військової служби; готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань направлення громадян України для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі - Порядок №560).
Згідно з пунктом 56 Порядку №560 в редакції на час спірних правовідносин, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Щодо анулювання бронювання позивача, про що у Відзиві пояснив Відповідач-3 та надав таблицю, як інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (арк. спр.56), суд вважає, що ця таблиця в якій дійсно є записи: 21.01.2026 анульовано автоматично системою за запитом Мінцифри у зв`язку із втратою критичності не підтверджує анулювання бронювання, адже: 1) ця таблиця не є доказом в розумінні статей 73-76 КАС України (звідки її зроблено, коли, ким, хто підтверджує та відповідно несе відповідальність за достовірність її змісту, тощо); 2) немає доказу щодо запиту Мінцифри про анулювання критичності підприємства в якому працював позивач; 3) листом Департаменту Мобілізації Міністерства оборони України від 24.04.2026 за №220/25/800 підтверджено статус критично важливого підприємства - ПП «ТРАНС-АВТО-Д» (арк. спр.76).
Відтак, відповідачі не надали суду жодних доказів завершення терміну критичності Приватного підприємства «ТРАНС-АВТО-Д», та підстав для анулювання з 30.04.2026 бронювання ОСОБА_1 , тому не було підстав для мобілізації позивача, який і так був задіяний у виконанні військових перевезень автомобільним транспортом і інтересах сил безпеки та оборони України, які є критично важливими для обороноздатності держави та був призваний наказом Відповідача-1 від 01.05.2026 №5527.
За встановлених обставин, зокрема, очевидної протиправності наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.05.2026 №5527 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період", згідно з яким ОСОБА_1 призвано на військову на службу та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_4 , суд вважає, що підлягає скасуванню наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 127 від 02.05.2026 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу і призначення на посаду водія 2 автомобільного відділення 2 автомобільного взводу підвозу боєприпасів автомобільної роти підвозу боєприпасів батальйону логістики. При цьому, суд не погоджується з незворотністю призову особи, на що вказують відповідачі, адже позивач не може відновити порушене право в інший спосіб, зокрема поданням рапорту до Відповідача-2 про звільнення з військової служби. Також потрібно враховувати що: 1) ОСОБА_1 і так був задіяний у виконанні військових перевезень автомобільним транспортом на критично важливому підприємстві - Приватне підприємства «ТРАНС-АВТО-Д», яке продовжує бути критичним; 2) немає доказів скасування (анулювання) бронювання ОСОБА_1 , яке чинне до 08.01.2027; 3) неправомірні дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затримання та призову заброньованого позивача наказом від 01.05.2026 №5527 не можуть виправдовувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.05.2026 № 127 про зарахування ОСОБА_1 з 02 травня 2026 року до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Тобто, відповідачі, які є суб`єктами владних повноважень, повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України), і вони не можуть своїми протиправними діями (рішеннями) виправдовувати порушення прав ОСОБА_1 , Конституції України та законів України. Відсутність ефективного судового захисту у протилежному випадку фактично буде спонукати суб`єктів владних повноважень продовжувати порушення під час призову інших громадян, покликаючись на реалізацію наказу про призов. При цьому, суд не ставить під сумнів важливість мобілізації, яка повинна не викликати соціальну напругу у суспільстві і відбуватись без порушень Конституції та законодавства України, чого немає у цьому випадку.
Щодо надання представником позивача суду доказів (скріншоти переписки з довірителем) про застосування до позивача фізичних дій у вигляді побиття у Військовій частині НОМЕР_1 , суд вважає, що адвокат може і повинен вжити відповідних заходів на припинення порушень щодо військовослужбовця ОСОБА_1 шляхом звернення до відповідних правоохоронних органів, що суд роз`яснює учасникам судового розгляду. У цій адміністративній справі, суд розглядає справу на засадах змагальності не інакше як за позовною заявою в межах позовних вимог.
Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, суд робить висновок, що позивач частково довів позовні вимоги, що підтверджено доказами, які перевірено судом. Зокрема, суд вважає, що доведено протиправність наказу Відповідача-1 від 01.05.2025 №5527 про призов ОСОБА_1 , який хоч є протиправним, але не скасовується так як фактично реалізований. Наказ Відповідача-2 за встановлених обставин також є протиправним і підлягає скасуванню. При цьому, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача за цих обставин, зокрема відновлення порушених прав позивача, буде зобов`язання Військової частини НОМЕР_4 прийняти наказ про звільнення позивача з військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 від 22.07.2026 задовольнити частково.
Визнати протиправним наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.05.2026 №5527 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" щодо призову на військову на службу та направлення для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 .
Визнати протиправним і скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №127 від 02.05.2026 щодо зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу і призначення на посаду водія 2 автомобільного відділення 2 автомобільного взводу підвозу боєприпасів автомобільної роти підвозу боєприпасів батальйону логістики.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу.
В решті позовних вимог позову відмовити.
Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 02 листопада 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідачі:ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 )
Головуючий суддя А.І. Петричкович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua