Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №398/2203/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2203/26

провадження №: 2/398/2841/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"27" жовтня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Шинкаренко І.П.,

за участю секретаря судового засідання Воронцова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про застосування наслідків нікчемності правочину,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 23163,84 грн та понесені судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що 24.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 23.08.2025-100000805, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 6000,00 грн на умовах зворотності, строковості та платності, строком до 10.01.2026, в подальшому внаслідок укладення додаткової угоди між сторонами до кредитного договору було внесено відповідні зміни, а саме: сума кредиту – 7000,00 грн, збільшено строк кредитування. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на час звернення позивача до суду утворилась заборгованість у розмірі 23163,84 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000,00 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 8820,00 грн, комісії пов`язаної з наданням кредиту – 343,84 грн, заборгованість за відсотками нарахованими в порядку ст. 625 ЦК України - 7000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

24.04.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія ухвали була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

11.05.2026 року за клопотанням відповідача по справі суд перейшов з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначив справу до судового розгляду на 04.06.2026 року.

18.05.2026 року від представника відповідача – адвоката Старовойтова О.В., надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача просив суд поновити строк для подання відзиву у зв`язку з тим, що процесуальний строк було пропущено з поважних причин, позовну заяву задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 23.08.2025-100000805 в розмірі 1420,00 грн, з яких 1000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 420,00 грн – заборгованість по нарахованим відсоткам, встановити додатковий строк для подання доказів по справі. Крім того 27.05.2026 року, 03.06.2026 та 24.06.2026 представник відповідача подав до суду клопотання про витребування доказів.

03.06.2026 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Старовойтова О.В. надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину щодо п. 1.3. примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), а також положення п. 7 заявки кредитного договору № 23.08.2025-100000805 (кредитної лінії) від 24.08.2025 року (у частині нарахування комісії за надання кредиту) та зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» здійснити перерахунок заборгованості, графіку платежів заявки кредитного договору №23.08.2025-100000805 (кредитної лінії) від 24.08.2025 року, графіка платежів примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), виключивши комісію за надання кредиту, та здійснити зарахування грошових коштів у розмірі 1056,16 грн., сплачених 06.09.2025 року як погашення заборгованості за комісією згідно кредитного договору №23.08.2025-100000805 (кредитної лінії) від 24.08.2025 року, в рахунок погашення інших платежів по договору. Також представник відповідача просив суд поновити ОСОБА_1 процесуальний строку звернення до суду із зустрічної позовною заявою, обґрунтовуючи тим, що він отримав доступ до електронної справи як представник відповідача 12 травня 2026 року, проте для подання зутрічного позову необхідно було отримати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» додаткову інформацію про перелік додаткових та супутніх послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у зв`язку з чим адвокат 28 травня 2026 року звернувся із адвокатським запитом до ТОВ «Споживчий центр», проте на момент подання зустрічного позову запитувану інформацію представник відповідача

Ухвалою від 04.06.2026 року поновлено строк для пред`явлення зустрічного позову, прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зустрічний позов ОСОБА_1 до «Споживчий центр» про застосування наслідків нікчемності правочину, встановлено ТОВ «Споживчий центр» п`ятнадцятиденний строк із дня вручення ухвали від 04.06.2026 для подання відзиву на позов, здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження у загальне позовне провадження і призначено підготовче судове засідання.

18.06.2026 року представник ТОВ «Споживчий центр» подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити, в обґрунтування зазначив, що до заявки кредитного договору зазначено: «Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит». Отже, комісія за обслуговування пов`язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме: організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, щодо складу даної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.

24.06.2026 року представника позивач за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив, представник наполягав на задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою суду від 24.06.2026 року вирішено клопотання про витребування доказів по справі.

21.09.2026 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 27.10.2026 року.

27.10.2026 року представник ОСОБА_1 подав заяву про проведення судового засідання у відсутності нього та довірителя, просив первісний позов задовольнити частково стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за договором № 23.08.2025-100000805 в розмірі 14763,84 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7763,84 грн – заборгованість по нарахованим відсоткам, зустрічний позов задовольнити, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину щодо п. 1.3. примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), а також положення п. 7 заявки кредитного договору №23.08.2025-100000805 (кредитної лінії) від 24.08.2025 року (у частині нарахування комісії за надання кредиту) та зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» здійснити перерахунок заборгованості, графіку платежів заявки кредитного договору №23.08.2025-100000805 (кредитної лінії) від 24.08.2025 року, графіка платежів примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), виключивши комісію за надання кредиту, та здійснити зарахування грошових коштів у розмірі 1056,16 грн., сплачених 06.09.2025 року як погашення заборгованості за комісією згідно кредитного договору № 23.08.2025-100000805 (кредитної лінії) від 24.08.2025 року, в рахунок погашення інших платежів по договору.

У судове засідання сторони не з`явились, в матеріалах справи містяться їх заяви про проведення судового розгляду у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позов оцінивши подані сторонами докази, з урахуванням письмових пояснень представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 24.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 23.08.2025-100000805, (кредитної лінії), заявка кредитного договору № 23.08.2025-100000805, відповідно до умов якого кредитор зобов`язався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Сума кредиту склала 6000,00 грн. Строк, на який надається кредит: 140 днів з дати його надання, дата видачі 24.08.2025 року, дата повернення 10.01.2026 року, із фіксованою незмінною процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит і не може бути збільшений в односторонньому порядку. Комісія за надання кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 1200,00 грн, нараховується та обліковується в день видачі кредиту, крім того умовами договору обумовлені наслідки невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

31.08.2025 між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 23.08.2025-100000805, внесено відповідні зміни щодо суми кредиту до 7000,00 грн, комісія за надання додаткового траншу кредиту – 200,00 грн, строк, на який надається кредит (другий транш) – 133 дні.

Кредитний договір і додаткова угода до нього підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Проценти розраховуються шляхом множення суми кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку.

Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок споживача, за реквізитами електронного платіжного засобу споживача № 5169-15хх-хххх-7023.

Отримання відповідачем кредитних коштів 24.04.2025 та 31.08.2025 в загальному розмірі 7000,00 грн підтверджується відомостями про перерахування вказаної суми за договором № 23.08.2025-100000805 за допомогою системи іPAY на платіжну карту, вказану позичальником в договорі, інформацією АТ « Акцент-Банк» наданою на запит суду, та не заперечується відповідачем по справі.

Згідно з наданою позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 23.08.2025-100000805, розмір заборгованості відповідача за даним кредитним договором становить 23163,84 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000,00 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 8820,00 грн, комісії пов`язаної з наданням кредиту – 343,84 грн, заборгованість за відсотками нарахованими в порядку ст. 625 ЦК України - 7000,00 грн, з урахуванням сплаченої відповідачем суми в рахунок погашення заборгованості в розмірі 1966,16 грн.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач, через свого представника подала до суду відзив на позовну заяву, не заперечувала факт укладання кредитного договору, отримання кредиту, не навела доказів належного виконання зобов`язання, відсутності вини у порушенні зобов`язання, погодилась з існуючою перед позивачем заборгованістю перед позивачем в розмірі 14763,84 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7763,84 грн – заборгованість по нарахованим відсоткам, в той же час заперечила проти заборгованості розмірі 7000,00 грн – відсотків нарахованими в порядку ст. 625 ЦК України та існування обов`язку зі сплати комісії за надання кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами кредитний договір і додаткова угода до нього в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як визначено ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту, існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Таким чином, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати комісії за надання, а також подальше зарахування сплачених відповідачем коштів в рахунок сплати комісії, є таким, що відповідає вимогам законодавства.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ч.1 та ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно наданого до суду розрахунку, сума відсотків нарахованих позивачем в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 7000,00 грн за 2025 рік, в той же час як згідно з пунктом 18 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого в неї утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, тому суд вважає позовні вимоги щодо стягнення тіла кредиту в розмірі - 7000,00 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом 8820,00 грн, комісії пов`язаної з наданням кредиту – 343,84,00 грн, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, на загальну суму 16163,84 грн.

В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7000,00 грн – відсотків нарахованими в порядку ст. 625 ЦК України.

Щодо зустрічного позову

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).

У частині першій статті 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваної угоди) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Однак у договорі сторони можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий у силу прямої вказівки акта законодавства, а також, якщо ці відносини врегульовані імперативними нормами.

Сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 01 червня 2021 року у справі № 910/12876/19).

В ході розгляду первісного позову судом встановлено, що кредитний договір № 23.08.2025-100000805 укладений між сторонами в електронній формі, отримання кредитних коштів в сумі 7000, 00 грн відповідач не заперечувала, доказів на під підтвердження наявності зауважень сторін щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання матеріали справи не містять.

Звертаючись із зустрічним позовом ОСОБА_1 , в особі та інтересах якої діє представник – адвокат Старовойтов О.В., просила про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину щодо п. 1.3. примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), а також положення п. 7 заявки кредитного договору №23.08.2025-100000805 (кредитної лінії) від 24.08.2025 року (у частині нарахування комісії за надання кредиту) та зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» здійснити перерахунок заборгованості, графіку платежів заявки кредитного договору №23.08.2025-100000805 (кредитної лінії) від 24.08.2025 року, графіка платежів примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), виключивши комісію за надання кредиту, та здійснити зарахування грошових коштів у розмірі 1056,16 грн, сплачених 06.09.2025 року як погашення заборгованості за комісією згідно кредитного договору №23.08.2025-100000805 (кредитної лінії) від 24.08.2025 року, в рахунок погашення інших платежів по договору.

З аналізу положень кредитного договору №23.08.2025-100000805 та додаткової угоди до нього вбачається, що умовами кредитного договору передбачено, що комісія в розмірі 20 % від суми кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим договором, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору.

Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і нарахована при отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів, що передбачено відповідною додатковою угодою до цього договору, що сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів.

Тарифи за цим договором є незмінними впродовж дії договору.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №756/6038/20 незгода позичальника з умовою договору про сплату комісії за ініціювання кредиту на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

Спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребовувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про те, що одноразова комісія при видачі кредиту за кредитним договором нарахована ТОВ «Споживчий центр» у передбачений умовами договору та законодавством, яке регулює ці правовідносини, спосіб, тому порушень прав ОСОБА_1 в частині оплати одноразової комісії за надання коштів у кредит не встановлено.

Доводи позивача за зустрічним позовом висновків суду за первісним позовом, викладених в мотивувальній частині не спростовують.

За таких обставин підстави для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину щодо п. 1.3. примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), а також положення п. 7 заявки кредитного договору №23.08.2025-100000805 (кредитної лінії) від 24.08.2025 року (у частині нарахування комісії за надання кредиту) та зобов`язання ТОВ «Споживчий центр» здійснити перерахунок заборгованості, графіку платежів заявки кредитного договору №23.08.2025-100000805 (кредитної лінії) від 24.08.2025 року, графіка платежів примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), виключивши комісію за надання кредиту, та здійснити зарахування грошових коштів у розмірі 1056,16 грн., сплачених 06.09.2025 року як погашення заборгованості за комісією згідно кредитного договору №23.08.2025-100000805 (кредитної лінії) від 24.08.2025 року, в рахунок погашення інших платежів по договору відсутні, отже, такі позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Судові витрати.

Розподіл між сторонами судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач за первісним позовом поніс судові витрати у виді сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1857,82 грн (69,78 % від 2662,40 грн).

Позивач за зустрічним позовом звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Доказів наявності інших судових витрат суду не надано.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 – 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (остання відома адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 23.08.2025-100000805 від 24.08.2025 в загальному розмірі 16163 (шістнадцять тисяч сто шістдесят три) грн 84 коп., та судовий збір в сумі 2207 (дві тисячі двісті сім) грн 40 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (остання відома адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) витрати зі сплати судового збору за первісним позовом в розмірі 1857 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят сім) грн 82 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про застосування наслідків нікчемності правочин відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 27.10.2026 року.

Суддя І.П. Шинкаренко