Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №398/4237/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4237/26

провадження №: 2/398/4004/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" жовтня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Москалик В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Новий Колектор» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 000,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.12.2020 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 14.12.2020-100006034, за умовами якого відповідач отримав кредит в загальному розмірі 6000,00 грн, строком на 14 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом фіксована процентна ставка "Економ"- 2 % в день, "Стандартна" - 2,5 % в день. В свою чергу позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 24.06.2026 утворилась заборгованість у розмірі 18 000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту- 6 000,00 грн та прострочена заборгованість за відсотками – 12 000,00 грн, чим порушуються права та інтереси позивача. ТОВ "Споживчий центр" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» уклали договір факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024, відповідно до умов якого ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набув права вимоги до відповідача за кредимтним договором № 14.12.2020-100006034 від 14.12.2020.

Ухвалою суду від 11.09.2026 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вона є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов таких висновків.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема : електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

14.12.2020 ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 14.12.2020-100006034, за умовами якого відповідач отримав кредит в загальному розмірі 6000,00 грн, строком на 14 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом фіксована процентна ставка "Економ"- 2 % в день, "Стандартна" - 2,5 % в день.

Відповідно до платіжного документа №325387542 про перерахування суми кредиту за договором №14.12.2020-100006034 від 14.12.2020, через платіжну систему FONDY на картку НОМЕР_1 було здійснено переказ в сумі 6000 грн.

Відповідно до інформації АТ "Акцент-Банк", наданої на виконання ухвали суду №71698/47-261021/367-БТ від 23.10.2026, на ім`я ОСОБА_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Відповідно до виписки за банківським рахунком 14.12.2020 на зазначену картку було здійснено переказ в сумі 6000,00 грн.

Позивач надав кредит відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача.

Кредитний договір містить додатки у вигляді таблиць обчислення загальної вартості кредиту (графік за договором) та паспорт споживчого кредиту, інформація, що надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит. Зазначені документи відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

09.10.2024 ТОВ "Споживчий Центр" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» уклали договір факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024, відповідно до п. 2.3 якого клієнт відступає право вимоги до боржника за кредитним договором факторові, а фактор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за кредитним договором. клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошових вимог, право яких відступається факторові за цим договором, але не відповідає за невиконання вимоги боржником.

Відповідно карточки субконто боржника (виписка) за кредитним договором № 14.12.2020-100006034 від 14.12.2020 станом на 24.06.2026 утворилась заборгованість у розмірі 18 000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту- 6 000,00 грн та прострочена заборгованість за відсотками – 12 000,00 грн.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 14.12.2020-100006034 від 14.12.2020.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 18 000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту- 6 000,00 грн та прострочена заборгованість за відсотками – 12 000,00 грн.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач до суду відзив не подав, не заперечував факт укладання кредитного договору, отримання кредиту, не спростував розміру боргу, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідач не довів відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростував підстав позову.

Щодо позовних вимог в частині заборгованості за сумою кредиту суд зазначає, що позивач належними доказами підтвердив факт зарахування відповідачу коштів. Відповідач не заперечив факту укладення договору, а також не надав доказів виконання зобов`язань у частині повернення тіла кредиту. Суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми 6000,00 грн заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення відсотків в сумі 12 000,00 грн, суд зазначає, що згідно правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Подібні правові висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).

Умовами договору передбачено можливість пролонгації строку користування кредитом, яка здійснюється позичальником шляхом сплати нарахованих процентів. Разом із тим матеріали справи не містять доказів виконання позичальником передбачених договором умов, необхідних для пролонгації строку кредитування, а тому підстав вважати такий строк продовженим суд не вбачає.

Відповідно до умов кредитного договору строк кредитування становив 14 календарних днів з дати надання кредиту, а розмір процентів за користування кредитними коштами протягом зазначеного строку становить 1 680,00 грн (6 000,00 грн х 2 % х 14 днів).

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення процентів підлягають задоволенню в частині нарахованих в межах строку кредитування в сумі 1 680,00 грн.

З урахуванням викладеного, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № 14.12.2020-100006034 від 14.12.2020 в сумі 7 680,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 000,00 грн та заборгованість за відсотками – 1 680,00 грн .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, на підставі п. 4 ч.3 ст.133 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати позивача, понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками, як такі, що пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 – 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, оф. 601, код ЄДРПОУ 43170298) заборгованість за кредитним договором № 14.12.2020-100006034 від 14.12.2020 в сумі 7 680,00 грн (сім тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 коп.), з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 6 000,00 грн та прострочена заборгованість за відсотками – 1 680,00 грн .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, оф. 601, код ЄДРПОУ 43170298) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 96 коп. та 89 (вісімдесят дев`ять) грн 60 коп. витрат, понесених позивачем на відправлення копії позовної заяви.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.10.2026.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК