Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №381/6385/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: факту народження, з них:

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №381/6385/26

Суддя: Осаулова Н. А.

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-о/381/161/26

381/6385/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Савенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Фастівський відділ державної реєстрації акті цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2026 року заявник ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 за допомогою системи «Електронний суд» звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області, заінтересована особа: Фастівський відділ державної реєстрації акті цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, із заявою в порядку окремого провадження, у якій просили суд встановити факт народження нею ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк дитини чоловічої статі ОСОБА_4 .

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на тимчасово окупованій території, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, народила дитину чоловічої статі – ОСОБА_4 , про що органом окупаційної влади видано свідоцтво про народження.

Заявник ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 з 23.06.2015 року.

Встановлення факту народження необхідно для отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України дитини та реалізації в подальшому дитиною всіх належних їй прав та свобод громадянина України.

Отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану українського зразка неможливо, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, який відповідає встановленій формі.

У судове засідання заявник та її представник не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Заявлені вимоги просили задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив вимоги заяви задовольнити.

Представник заінтересованої особи Фастівського відділу державної реєстрації акті цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності, у якій вказав, що заперечень проти заяви немає.

Ухвалою суду від 12.10.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання, залучено до участі в справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, встановив наступні обставини справи.

Згідно копії паспорта громадянина України, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Артемівськ Донецької області, зареєстрована за аресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Донецьк, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З 23.06.2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

На підтвердження факту народження дитини надано копію медичного свідоцтва про народження серії 21 №2026030784 від 20 березня 2026 року форми №103/у, затвердженої наказом Мінздоров`я росії від 13.10.2021 року №987н, у якій вказано, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 народила дитину чоловічої статі у м. Донецьк.

Також наявні відомості акушерського стаціонару про новонародженого форми №113/у-20, затвердженої наказом Мінздоров`я росії від 20.10.2020 року №1130н про дитину матері ОСОБА_1 .

Крім того, надано копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин російської федерації, мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянка російської федерації, видане так званим Донецьким міським відділом запису актів громадянського стану управління РАЦС Донецької народної республіки 08 квітня 2026 року.

Також до матеріалів справи додано фотографії заявника ОСОБА_1 з новонародженою дитиною.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Ч. 2 ст. 317 ЦПК України встановлено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків (ч. 3 ст. 317 ЦПК України).

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», органами державної реєстрації актів цивільного стану є: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; 2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); 3) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.

Статтею 6 цього ж Закону передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 за № 52/5, підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів: а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236. Електронний примірник медичного висновку про народження та відомості, необхідні для проведення державної реєстрації народження, отримуються органом державної реєстрації актів цивільного стану засобами Порталу Дія або шляхом автоматизованого обміну відомостями між інформаційними ресурсами Національної служби здоров`я України та Міністерства юстиції України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів за сформованим запитом, що містить відомості про унікальний номер медичного висновку, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та реквізити паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу матері. б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 за №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 за № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; ґ) медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є відповідний медичний документ, виданий закладом охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження.

Пунктом п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам дано роз`яснення, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлено, що заявник не зверталась у позасудовому порядку із заявою про проведення державної реєстрації до заінтересованої особи, а звернулась до суду з даною заявою, тобто обрала такий спосіб захисту своїх прав.

Згідно із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. № 987), до нього включено м. Донецьк, як тимчасово окуповану територію з 07.04.2014 року.

Згідно з ч. 2 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною 1 ст.17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до ч.1, 3, 4 ст.144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Однак, реєстрація народження дитини не була проведена у відповідності до законодавства України. Заявнику для підтвердження факту народження подано документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, слід керуватись положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Як зазначено у вказаному вище Інформаційному листі, такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України, щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, беруться до уваги судом та оцінюються разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

Виходячи із вищевикладеного, взявши до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що надані в якості доказу медичні відомості про народження, хоча і не є документом, що видане уповноваженим органом, водночас вважається доказом, який достовірно свідчить про народження особи у певний час і за певних обставин, а саме у м. Донецьк.

Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Встановлення вказаного факту має для заявника юридичне значення, тому що це надасть можливість зареєструвати народження дитини у встановленому чинним законодавством України порядку та отримати свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_4 , який народився у м. Донецьк, ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки на даний час м. Донецьк є тимчасово окупованою територією.

При цьому суд вважає достовірними дані про те, що заявники є громадянками України, хоча у свідоцтві про народження, що видано окупаційним органом, вказано, що заявники є громадянами російської федерації, адже територія, де народилась дитина, є тимчасово окупованою російською федерацією.

Щодо зазначення у даному рішенні даних про батька дитини варто зауважити наступне.

Відповідно до ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Згідно частини 1 статті 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дитини.

На підставі ч. 4, 5 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 256-259, 294, 315, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 122, 125, 126, 133, 135, 144 СК України, Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 за № 52/5, суд, –

у х в а л и в :

Вимоги заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Фастівський відділ державної реєстрації акті цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини, - задовольнити.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі – ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Донецьк, Донецька область, Україна, у матері – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України та батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Реквізити учасників:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Фастівський відділ державної реєстрації акті цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 33258077, адреса: Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, 2.

Суддя Н.А. Осаулова

Рішення суду виготовлено 26.10.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua