Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №607/13447/26
Суддя: Грицай К. М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.10.2026 Справа №607/13447/26 Провадження №2/607/6051/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
у складі головуючого судді Грицай К.М.,
за участю секретаря судового засідання Дикої С.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути з відповідача на користь Товариства заборгованість за Кредитним договором № 282630 від 13.05.2025 у розмірі 15241,60 гривень.
Позов мотивований тим, що 13.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 282630. Згідно умов договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 8000,00 грн, дата надання кредиту - 13.05.2025, строк кредиту - 90 днів, відсоткова ставка - 0,72% на добу. 19.12.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/1, за умовами якого до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 282630. Станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 15241,60 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 8000,00 грн, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 5241,60 грн, заборгованості за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 договору - 2000,00 грн. Оскільки відповідач не виконала свої зобов`язання за кредитним договором та має перед позивачем зазначену вище заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вказані суми заборгованості та понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн, та витрати на правничу допомогу в сумі 15500,00 грн.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.07.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
28.07.2026 від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» Пархомчука С.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи.
Враховуючи, що відповідач відзиву на позов не подала, від сторін інших заяв чи клопотань не надійшло, суд вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини.
Суд встановив, що 13.05.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 282630, яку підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL7876.
Згідно п. 1.1 Договору, товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 8000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту - кредит.
Відповідно до п. 1.2 Договору, кредит надається строком на 90 днів, тобто до 10.08.2025. Строк дії договору 90 днів. Але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.
Згідно п. 1.3 Договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.
За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25% від суми фінансового кредиту (п.1.4 Договору).
В реквізитах сторін відповідач ОСОБА_1 зазначила рахунок позичальника: НОМЕР_1 .
Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 282630 від 13.05.2025 є графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, згідного якого строк, на який надано кредит - 90 днів, сума кредиту - 8000,00 грн, сума нарахованих процентів - 5184,00 грн, сума комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2000,00 грн, до сплати всього - 15184,00 грн.
Згідно довідки про ідентифікацію, ТОВ «Клай Інвест» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 282630 від 13.05.2025, ідентифікована товариством. Акцепт договору підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором KL7876, який відправлено 13.05.2025 на номер телефону НОМЕР_2 .
З підтвердження наданого ТОВ «ПрофітГід» слідує, що відповідно до платіжної інструкції А997158В436088CLY282630T2489003 від 13.05.2025, на виконання умов Кредитного договору №282630, позивачем перераховано відповідачу кредит в розмірі 8000,00 грн, на карту НОМЕР_1 .
19.12.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 282630 від 13.05.2025 в сумі 15241,60 грн, що складається із: заборгованості за тілом - 8000,00 грн, заборгованості за сумою відсотків - 5241,60 грн, заборгованості за комісією - 2000,00 грн.
З виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 282630 від 13.05.2025, яка складена ТОВ «ФК «Венера Фінанс», ОСОБА_1 станом на 20.02.2026 (включно) має заборгованість в розмірі 15241,60 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 8000,00 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 5241,60 грн; прострочена заборгованість за комісією в розмірі 2000,00 грн.
17.03.2026 ТОВ «ФК «Венера Фінанс» надіслало вимогу ОСОБА_1 про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором № 282630 від 13.05.2025 у сумі 15241,60 грн, у строк протягом 30 днів з дати отримання вимоги.
Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 підтвердив висновок щодо застосування норм права, що належними та допустимими доказами укладання між сторонами договору про надання фінансового кредиту є його підписання особою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст.1056-1 ЦК України).
Згідно змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення, що регулюють договір позики (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
В силу ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом із тим, згідно із нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
В силу приписів ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ч. 1. ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18 та у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).
Так, суд встановив, що ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту, факт перерахунку коштів на виконання кредитного договору підтверджено дослідженими доказами та не оспорювалось відповідачем.
Як встановлено судом, право вимоги по Кредитному договору №282630 від 13.05.2025 на підставі договору факторингу, який уклали ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» 19.12.2025, перейшло до позивача, що підтверджується змістом договору, витягом з реєстру прав вимог та платіжними інструкціями, які досліджені судом.
Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Кредитним договором №282630 від 13.05.2025, належним чином не виконала та кредитні кошти (суму кредиту) 8000,00 грн не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість. Тому, позов в цій частині підлягає до задоволення.
Суд, дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, кредитний договір, встановив, що відповідно до графіку розрахунків та загальної вартості кредиту, розмір відсотків складає 5184,00 грн, що відповідає його умовам (розмір процентів, строк дії договору протягом якого вони нараховані).
Виходячи з викладеного, враховуючи, що позивач не подав обґрунтованого розрахунку, що підтверджує порядок нарахування процентів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення відсотків підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 5184,00 грн.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в сумі 2000,00 грн задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 1.4 Договору про надання фінансового кредиту №282630 від 13.05.2025 позивачем нарахована плата за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 2000,00 грн, що становить 25 % від суми кредиту.
Однак за змістом частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялися та які не є самостійною послугою для споживача.
Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність фінансової установи з надання споживачу грошових коштів на умовах договору. Водночас надання кредиту є безпосереднім обов`язком кредитодавця за кредитним договором відповідно до статті 1054 ЦК України, тому виконання такого обов`язку не може обумовлюватися додатковою оплатою з боку позичальника у вигляді окремої плати за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту.
Надання фінансового інструменту, перерахування кредитних коштів, супроводження кредитного договору, обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок та інші дії, передбачені п. 1.4 Кредитного договору, є діями, які кредитодавець здійснює в межах виконання власних договірних обов`язків та у власних інтересах, а тому такі дії не можуть розглядатися як окремі послуги, що підлягають оплаті позичальником.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.12.2019 року у справі № 524/5152/15.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що умова Договору про надання фінансового кредиту №282630 від 13.05.2025 щодо сплати за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 2000,00 грн є нікчемною, оскільки встановлює плату за дії, які кредитодавець здійснює у власних інтересах при укладенні та виконанні договору. Тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за такими послугами у сумі 2000,00 грн задоволенню не підлягають.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, а тому позов слід задовольнити частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 282630 від 13.05.2025 в розмірі 13184,00 грн, з який: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5184,00 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом, відмовивши у задоволенні решти позовних вимог.
Щодо вирішення питання судових витрат позивача суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на
На підтвердження заявлених вимог у розмірі 15500,00 грн, позивачем було надано: договір про надання правової допомоги №09/04/2026 від 09.04.2026 укладений між ТОВ «Венера Фінанс» та Адвокатським об`єднанням «Пархомчук та партнери»; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10 від 18.07.2019; акт про отримання правової допомоги від 22.07.2026; рахунок; платіжну інструкцію № 4717 від 22.07.2026.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на характер спору, його складність, ціну позову, яка є незначною, типовість заявлених вимог, обсяг виконаної представником роботи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності судових витрат, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2302,98 грн (2662,40 грн х 13184,00 грн : 15241,60 грн).
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за Договором про надання фінансового крудиту № 282630 від 13.05.2025 в розмірі 13184 (тринадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 00 коп., з яких: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5184,00 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2302 (дві тисячі триста дві) грн 98 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», місцезнаходження: вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, м. Київ, код ЄДРПОУ 43561872.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складений та підписаний 26.10.2026.
Головуючий суддя К. М. Грицай
Оригінал: reyestr.court.gov.ua