Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №607/20457/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2026 Справа №607/20457/26 Провадження №2-а/607/523/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

секретаря с/з Захарчич Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії БАД №530109 від 07.09.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122, ч.4 ст. 126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

1.Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії БАД №530109 від 07.09.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122, ч.4 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в оскаржуваній постанові відсутні дані, які би вказували на його обізнаність про відсутність у нього права керування транспортним засобом. Додав, що у мобільному застосунку «ДІЯ» 07.09.2026 відображалося посвідчення водія, яке він продемонстрував поліцейським, відображалось воно і станом на день подання даного позову до суду.

Також у оскаржуваній постанові відсутнє посилання на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис і відсутнє посилання на засіб вимірювальної техніки, яким було здійснено вимірювання швидкості, його марку та модель, а також відсутні відомості про його технічні характеристики, допустимий рівень похибки та про проходження таким ЗВТ періодичної повірки в органах метрології. Крім того, відсутні інформація про перебування такого ЗВБ на балансі органу поліції та про передачу його на патрулювання особі, яка винесла оскаржувану постанову.

І також розгляд даної адміністративної справи проведено без участі уповноваженого фахівця у галузі права (адвоката).

З огляду на вказане, просить постанову скасувати постанову серії БАД №530109 від 07.09.2026 та закрити провадження у вказаній справі.

2. Рух справи.

2.1. Ухвалою суду від 22.09.2026 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії БАД №530109 від 07.09.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122, ч.4 ст. 126 КУпАП.

2.2. 05.10.2026 на адресу суду надійшов письмовий відзив від Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач позов не визнає, заперечує проти нього та просить відмовити у його задоволенні.

Зокрема вказано, що під час несення служби в м. Тернополі по вул. Об`їзна, 6, 07.09.2026 працівниками управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI20/20 (серійний номер ТС001012) було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу марки OPEL ASTRA з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 ( сімдесят три ) км/год, при дозволеній 50 (п`ятдесят) км/год, чим порушив п. 12.9 б ПДР України.

Після чого, на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію", поліцейським було подано сигнал про зупинку транспортного засобу.

Інспектор підійшов до водія, яким виявився ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки

документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст.

32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України.

Під час перевірки документів було встановлено, що позивач позбавлений права керування транспортними засобами згідно постанови Богодухівського районного суду Харківської області від 20 січня 2026 р справі № 613/1901/25, яка набрала законної сили 30.01.2026.

Таким чином, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на думку відповідача, є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.

2.3. 15.10.2026 до суду надійшли письмові пояснення від позивача, у яких останній зазначив, що у відзиві відсутнє будь-яке посилання на те, що він знав про позбавлення його права керування та що він умисно їхав завідомо знаючи про це.

У відзиві містяться тільки загальні цитування ПДР та Закону України «Про дорожні рух», що водій повинен мати посвідчення водія та на вимогу поліцейського пред`явити його. Тому саме на виконання цих норма законодавства він і надав поліцейським своє електронне посвідчення водія у застосунку ДІЯ. Однак, про те, що він пред`явив дане посвідчення у застосунку ДІЯ - нічого не йдеться у відзиві. Тобто, таким чином, орган поліції навіть визнає те, що ним це було зроблено.

Також до відзиву додано роздруківку постанови із ЄДРСР, яка була роздрукована аж 01.10.2026 о 10:16. Тобто, це свідчить про те, що і у самих поліцейських станом на 07.09.2026 також не було жодних доказів того, що стосовно нього було винесено таку постанову, оскільки вони їх не надають, що навіть їм 07.09.2026 було відомо, що стосовно нього винесена така постанова та виконана шляхом внесення відповідної інформації у відповідний реєстр МВС.

Більше того, після аналізу застосунку ДІЯ, цифрові документи в ньому мають повну юридичну силу та прирівняні до паперових аналогів, виявилося, що у ньому відсутня судова справа щодо нього №613/1901/26 Богодухівського районного суду Харківської області. Наявна лише дана справа №607/20457/26 Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Також у розділі «Меню» застосунку ДІЯ, у підрозділі «Повідомлення» відсутні відомості про те, що стовно нього ухвалювалася будь-які судові рішення Богодухівським районним судом Харківської області. Є тільки інформація про надходження ухвали у даній справі №607/20457/26 від Тернопільського міськрайонного суду. Більше жодних інших судових рішень не надходило ні в електронній, ні в письмовій формі.

Тому він вважав, що має право керувати транспортним засобом, оскільки у нього в офіційному державному додатку ДІЯ відображається до цього часу посвідчення водія, яке дає право керувати транспортними засобами відповідних категорій, а рішень про права керування він не отримував.

3. Позиція сторін у судовому засіданні.

3.1. Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, скерував на адресу суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, у зв`язку із перебуванням на лікуванні.

3.2. Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Лобач М.В. повторно не з`явилась, скерувала на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч.1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до п.2 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

За наявності вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності позивача та представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

4. Норми законодавства, якими керується суд при вирішенні даної позовної заяви.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КУпАП України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

В силу вимог статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 8 ч. 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 11 ч. 1 статті 23 даного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до п.12.9 «б» ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху». Позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів.

В свою чергу, диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі LTI 20/20 ІІ TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Тому достовірність інформації про порушенняправил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 ІІ TruCam отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/І-2903-2012, копію якого було надано відповідачем.

До відзиву відповідач також долучив копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинний до 21.11.2026 на лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №ТС001012.

Як вбачається із відповіді ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 №22-38/49 лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач LTI 20/20 TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Алгоритм обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювання швидкості руху ТЗ в межах максимально допустимої похибки, як в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.

Також у вказаній відповіді зазначено, що опломбування лазерних вимірювачів швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 не передбачене експлуатаційними документами, методикою повірки або іншими нормативними документами.

Згідно з п. 1.10. Правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Згідно з вимогами пункту 2.1. а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. цих Правил, зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з приписами ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП характеризується виною у формі умислу, який полягає в усвідомленні особою факту позбавлення її права керування транспортними засобами, передбаченні протиправного характеру своїх дій та свідомому керуванні транспортним засобом, незважаючи на встановлену щодо такої особи заборону.

Отже, склад вказаного адміністративного правопорушення має місце лише за умови, якщо особа достовірно знала про набрання законної сили рішенням суду щодо позбавлення її права керування транспортними засобами та, усвідомлюючи цю обставину, керувала транспортним засобом.

Відповідно до ст.285 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення, оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 265-1 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, поліцейський тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до стаття 317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Пленум Верховного суду України у п.24 постанови від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

5. Установлені судом факти, необхідні для вирішення позовної заяви.

5.1. 07.09.2026 о 12:05 поліцейською 2 взводу 3 роти, батальйону УПП в Тернопільській області ДПП, сержантом поліції, Собко Анжелою Володимирівною винесено постанову серії БАД №530109 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 07.09.2026 о 11:51, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому перевищив швидкісний режим в населеному пункті м. Тернопіль, рухався із швидкістю 73 км./год. при дозволеній швидкості 50 км./год., при цьому керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування Богодухівським районним судом Харківської області 20.01.2026 по 20.01.2027, чим порушив п. 12.4. ПДР України та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 та ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

5.2. Окрім того відповідачем долучено до відзиву роздруківку із загальнодоступного сервісу Карти Google, який є картографічним вебсервісом та здійснює пошук місць за координатами. Саме на фотознімку з приладу ТruCam відображені такі географічні координати, які при переведенні на карту місцевості показують точку, що знаходиться саме в населеному пункті м. Тернопіль.

5.3. На відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції, що були долучені до відзиву на позовну заяву №477650, 477652 зафіксовано момент зупинки транспортного засобу Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , попереджено водія про ведення відеофіксації в порядку ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», а також роз`яснено причину зупинки керованого позивачем транспортного засобу.

Крім того, слід зазначити, що впродовж всього часу фіксації відеозапису, позивач не заперечував факт перевищення швидкості чи необхідності у залученні для його захисту спеціаліста у сфері права, або будь-яких інших клопотань, щодо обмеження його прав співробітниками поліції.

Водночас, водій ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що не знав про рішення суду, згідно з яким його було позбавлено права керування транспортними засобами, а також зазначив про наявність у нього дійсного посвідчення водія в застосунку «Дія» в електронному вигляді та показав його працівникам поліції.

5.4. Як вбачається із постанови Богодухівського районного суду Харківської області 20.01.2026 у справі №613/1901/25, що набрала законної сили, згідно відомостей ЄДРСР, 30.01.2026, була ухвалена за відсутності особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Окрім того, відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу отримання позивачем копії зазначеної постанови, або ж ознайомлення з її змістом у будь-який інший спосіб (як то, надіслання чи вручення постанови ОСОБА_1 в порядку ст.285 КУПАП, сплата штрафу за вказаною постановою добровільно, чи у порядку примусового виконання, вилучення у ОСОБА_1 посвідчення водія на виконання вищевказаної постанови суду в порядку ст.317-1 КУпАП).

6. Висновки суду.

Застосовуючи вищевказані норми закону до установлених фактів, судом встановлено, що постанова Богодухівським районним судом Харківської області 20.01.2026 у справі №613/1901/25 була ухвалена за відсутності ОСОБА_1 , матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу отримання позивачем копії зазначеної постанови, повідомлення його про результати розгляду справи чи іншого підтвердження ознайомлення з її змістом, у зв`язку з чим суд вважає, що відповідачем не доведено факту обізнаності позивача про позбавлення його права керування транспортними засобами, що є необхідною умовою для встановлення суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Крім того, доводи позивача щодо його необізнаності про позбавлення права керування транспортними засобами підтверджуються дослідженим судом відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції, наданим відповідачем разом із відзивом, з якого вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив, що не знав про рішення суду, згідно з яким його було позбавлено права керування транспортними засобами, а також зазначив про наявність у нього дійсного посвідчення водія в застосунку «Дія» в електронному вигляді, що в сукупності з іншими встановленими судом обставинами свідчить про наявність у позивача об`єктивних та обґрунтованих підстав вважати, що він не є позбавленим права керування транспортними засобами та вправі здійснювати керування ними.

За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Підсумовуючи вказане, з огляду на встановленні в судовому засіданні обставини та визначенні відповідно до них правовідносини, враховуючи те, що відповідачем не долучено жодного доказу, та не доведено факту порушення позивачем п. 2.1а ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАп, вважаю, що постанова про притягнення ОСОБА_1 , в цій частині є протиправною та підлягає скасуванню.

Що стосується притягнення ОСОБА_1 , до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. Слід зазначити, що знайшли своє підтвердження встановлення перевищення швидкості руху при керуванні транспортним засобом Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 07.09.2026 о 17:51 на 73 км./год. в межах руху в населеному пункті м. Тернопіль. наданими відповідачем доказами, зміст яких описаний вище.

Положеннями статті 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

У ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у частині частини другої статті 2 КАС України не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за наявними критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень – єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 530109 від 7 вересня 2026 року необхідно скасувати лише у частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн., а справу передати на новий розгляд до компетентного органу – Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 9, 10, 245, 252 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії БАД №530109 від 07.09.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122, ч.4 ст. 126 КУпАП – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №530109 від 07.09.2026 у частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.

Справу надіслати на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

У решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, адреса місця знаходження: м. Тернопіль, вул. І. Котляревського, 24, 46003, email: public@patrol.police.gov.ua.

Головуючий Гуменний П.П.