Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №607/18066/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026 Справа №607/18066/26 Провадження №2-а/607/475/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Багрія Т.Я., з участю секретаря судового засідання Новосад С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ороновська Ольга Михайлівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

Адвокат Ороновська О.М. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №R698696 від 13 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.; закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП; стягнути з відповідача в користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що позивач не отримував особисто/поштою жодної повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, не володів інформацією про наявність повісток, жодних повідомлень в його поштовій скриньці не було, тому ОСОБА_1 не було відомо про необхідність з`явитися до ТЦК та СП. Станом на 03 червня 2026 року ОСОБА_1 вчасно оновив свої військово-облікові дані відповідно до чинного законодавства, перебуває на обліку та є заброньованим до 12 січня 2027 року. Оформлення повістки з метою «уточнення даних» не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки всі дані було уточнено позивачем вчасно. При цьому, відповідач мав можливість перевірити дані позивача за допомогою Єдиного державного реєстру призовників та військовозобов`язаних та резервістів та пересвідчитися у його бронюванні. Крім того, представником відповідача не дотримано вимог закону при накладенні на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення, оскільки у постанові зазначено про накладення на позивача адміністративного штрафу у конкретній грошовій сумі, без зазначення кількості неоподатковуваних мінімумів.

Ухвалою судді від 24 серпня 2026 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Ороновська О.М. в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи. Від представника позивача - адвоката Ороновської О.М. до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача ОСОБА_1 . У з`яві представник позивача зазначила, що позовні вимоги підтримує та просять позов задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. У встановлений судом строк відзиву не подав та із клопотанням про продовження строку на його подання не звертався. Заяв про відкладення розгляду справи до суду від представника відповідача не надходило.

Згідно із ч. 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Зі змісту оскаржуваної постанови №R698696 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 13 серпня 2026 року вбачається, що під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 з 01 червня 2026 року перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 та з 19 липня 2026 року йому відповідно до п.30 постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року надіслано повістку №8317086 засобами поштового зв`язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_4 на 29 липня 2026 року о 09 год. 00 хв. для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора АТ «УКРПОШТА» щодо надсилання рекомендованого поштового відправлення №067231016756 громадянину ОСОБА_1 , поштове відправлення повернулось в ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період.

Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства (ч.3 ст.17 Закону України «Про оборону України»).

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Аналогічне положення передбачене у п. 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року (далі Порядок №560).

Відповідно до п.30 Порядку №560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

В оскаржуваній постанові №R698696 від 13 серпня 2026 року зазначено, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.

Зі змісту копії витягу із застосунку «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дата ВЛК – 29 лютого 2024 року. У ОСОБА_1 наявна відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації до 12 січня 2027 року. У вказаному витязі також міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 дані уточнив вчасно.

Представник позивача у позовній заяві стверджує, що ОСОБА_1 не отримував повістки чи іншого повідомлення про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 29 липня 2026 року о 09 год. 00 хв., тобто позивач не був належним чином оповіщений про виклик до центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 4 ст.159 КАС України встановлено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відзиву на позов відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 не подано, а також не надано доказів про надсилання позивачу повістки про виклик на 29 липня 2026 року о 09 год. 00 хв. до центру комплектування, а також доказів про те, коли саме поштове відправлення було доставлене на адресу позивача, а також чи був повідомлений ОСОБА_1 про необхідність отримання рекомендованого листа. На переконання суду, відповідачем не доведено факту належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення даних.

Суд враховує, що у відповідності до копії витягу із застосунку «Резерв+», позивач вчасно уточнив дані, про що свідчить відповідна відмітка. При уточненні даних ОСОБА_1 вказав свій номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, адресу місця проживання. При цьому, доказів сповіщення позивача за номером телефону чи будь-якими іншими засобами, а також доказів порушення ОСОБА_1 правил військового обліку суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за своєю правовою природою є бланкетною, оскільки вона не містить вичерпного переліку конкретних протиправних дій чи бездіяльності, а лише передбачає відповідальність за «порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період». Водночас судом встановлено, що в оскаржуваній постанові не зазначено, яку саме конкретно норму (статтю, частину, пункт) спеціального закону чи іншого нормативно-правового акта порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності. В оскаржуваній постанові відповідач обмежився лише загальним посиланням на кваліфікацію дій позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не вказавши конкретного припису законодавства про мобілізаційну підготовку, мобілізацію, що був ним порушений.

Згідно зі ст. 62 Конституції України винуватість особи має бути доведена у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи недоведення відповідачем факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови, та вважає, що постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, із бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до частин першої п`ятої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи викладене, оскільки сторона позивача не надала доказів на підтвердження фактичного понесення або виникнення обов`язку щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної вимоги.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ороновська Ольга Михайлівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову №R698696 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 13 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень - скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

У задоволенні вимоги про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяТ. Я. Багрій