Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №520/14986/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 листопада 2026 року № 520/14986/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватної фірми "Артон" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватна фірма "Артон" (проїзд Верещаківський, буд. 38-А,м. Харків,61030, код 30359284) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43997555), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA100430/2025/000005/1 від 11.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначив, що надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Проте Відповідач все рівно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача надано відповідь на відзив, де останній наголошує на задоволенні позовних вимог.

Представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив, згідно яких відповідач просить відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог по справі.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 10.11.2025 по 14.11.2025, з 22.12.2025 по 13.01.2026, з 29.06.2026 по 13.07.2026, з 30.07.2026 по 31.07.2026 та з 07.10.2026 по 09.10.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Так, декларантом ОСОБА_1 10.02.2025 до відділу митного оформлення № 3 митного поста «Вишневе» в електронному вигляді надіслано митну декларацію для здійснення митного оформлення у митному режимі «ІМ 40 ДЕ» товару: « 1.Креветка свіжоморожена (frozen Vannamei shrimp IQF RAW) роду (Litopenaeus Vannamei), заморозка IQF, в панцирі, без голови, сира, без теплової обробки, без харчових домішок, з додаванням води 30%. Розмірний ряд: 16-20 шт/фунт. Вага нетто: 10500кг, з урахуванням ваги крижаної глазурі 30%, упаковано в 1050 карт.коробів (з вкладенням п/е пакета, термоусадочна плівка,п/е тесьма). Дата виробництва: 08/2024р. Термін придатності: 24 місяці. Виробник: S.A. Exports (#1302). Країн виробництва: IN».

Товар надійшов на адресу «Приватна фірма "Артон" » (Україна,61030,м.Харків Верещаківський проїзд,буд.38-А) від експортера «S.A.Exports 548-Jessore Road,Kolkata 700 055 West Bengal India» згідно з зовнішньоекономічним договором від 07.10.2022 « 0710». Умови поставки згідно з контрактом та інвойсом від 30.07.2024 є CIF Constanta. Вартість товару відповідно до митної декларації 25UA100430580942UA1– 54600.0000 доларів США.

Вказаній МД присвоєно реєстраційний номер 25UA100430580942U1.

Разом із декларацією з метою підтвердження митної вартості ввезеного товару позивачем відповідно до вимог МК України та за даними Картки відмови в прийнятті митної декларації № UA100430/2025/000020 подано наступний перелік наявних у нього документів:- Сертифікат якості (Certificate of quality) сертифікат якості б/н від 23.11.2024- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № SAE/107-24 від 30.07.2024- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № SAE/3973-24 від 17.08.2024- Коносамент (Bill of lading) № 246845916 від 02.12.2024- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №171346 від 04.02.2025- Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) № 25ROCT1900BC9626K9 від 04.02.2025- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 012202404731 від 04.12.2024- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 79 від 06.08.2024- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 8 від 24.01.2025- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 0302-1 від 03.02.2025- Страховий поліс № IIB-245137-013 від 25.01.2025- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 0710 від 07.10.2022- Договір про надання послуг митного брокера № 25-08-22 від 25.08.2022- Договір (контракт) про перевезення № 141218-Д від 14.12.2018- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12457490 від 10.02.2025- Митна декларація, за якою було відмовлено № 25UA100430580942U1 від 10.02.2025.

Вищезазначеній митній декларації спрацювала система аналізу ризиків, а саме: 203-1 Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. 911-1- «Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки».

Скориставшись правом, передбаченими ч.8 ст. 53 Митного кодексу України, згідно якого протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, додаткові документи, що підтверджують числові значення, внесені до електронної митної декларації, позивач додатково разом із листом б/н від 29.04.2025 надав Митному органу наступні документи:

На підтвердження вартості перевезення: 1. ДОГОВІР З ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ N? 010919 від 01/09/19 між ТОВ «ТОВ «ОЛИМП А.С.» та ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «АВТО АССЕДО»; 2. ДОГОВІР-ЗАЯВКА НА ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИТОРСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ №2401-1 від 24.01.2025; 3. АКТ № ОУ-00000000566 здачі-прийняття робіт (надання послуг); 4. Рахунок-фактура № СФ-0000566 від 20 Лютого 2025 року.

На підтвердження виконання контракту на поставку товару: 1. Автотранспортна накладна (КРАЩА ЯКІСТЬ).

За результатами вивчення направлених додаткових документів Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100430/2025/000005/1 від 11.02.2025 залишене без змін, а недоліки у документах, що стали підставою для його прийняття відповідач вважав не усунутими (відповідь митниці № 7.8-2/15-02//8141 від 05.05.2025).

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 246 Митного кодекс України (далі по тексту - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію..

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями ч. 7 ст. 257 МК України встановлено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

За змістом положень ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема митна вартість товарів та метод її визначення.

Стаття 49 МК України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частин 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Положення частин 1-3 ст. 57 МК України передбачають, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

За змістом ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За змістом п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктами 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, і у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 53 МК України, у визначених МК України випадках декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. При цьому вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст. 53 МК України заборонено.

Водночас ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у випадках коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

За змістом частин 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо митним органом застосовується ст. 64 МК України, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

З вищезазначених норм законодавства вбачається, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, які наведені у ст. 58 МК України.

Щодо спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР, та наявність у митного органу інформації, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС, суд зазначає, що спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією, обов`язковою до виконання посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного контролю та митного оформлення документи.

Таким чином, у Київської митниці Державної митної служби України виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.

Застосування митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для висновків про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого висновку характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Щодо зауважень відповідача у п. 33 спірного рішення суд зазначає наступне.

У підпункті 2 пункту 33 Рішення № UA100430/2025/000005/1 Митниця зазначає: «Довідка про транспортні витрати від 03.02.2025 № 0302-1, які видані транспортно експедиторською компанією ТОВ «ОЛІМП А.С». та договір транспортного експедирування від 14.12.2018 № 141218-Д між ПП «Артон» та ТОВ «ОЛІМП А.С». Проте згідно з даними зазначеними в автотранспортній накладній СМР від 04.02.2025 № 171346 перевізником товарів виступає інша особа ТОВ Транспортна компанія «АВТО АССЕДО.»

Суд зауважує, що відмінність даних про видавника документів не є розбіжністю, оскільки їх складення обумовлено такими договорами та документами як Договір № 141218-Д від 14.12.2018 на транспортно-експедиторське обслуговування, укладений між ТОВ «Олімп А.С.» (експедитор) та ПФ «АРТОН» (замовник) згідно с. 1.1 якого Замовник доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Замовника транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних вантажів територією України та в міжнародному сполученні, а також надання інших послуг Замовнику відповідно до ст. 8 Закону «Про транспортно експедиторську діяльність» за погодженням Сторін; Договір з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 010919 від 01.09.2019, укладений між ТОВ «Олімп А.С.» (замовник) та ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «АВТО АССЕДО» ( перевізник), згідно п. 1.1. якого замовник залучає Перевізника для перевезення вантажів автомобілями по території України і країн СНД та Договір – заявка № 2401-1 від 24.01.2025 на транспортно-експедиторське обслуговування щодо доставки товару експедитором «ТОВ «Олімп А.С.» за маршрутом Констанца (Румунія) – Київ – Харків, контейнер MNBU4243770.

Отже, всі документи, видані обома підприємствами («ТОВ «Олімп А.С.» та ТОВ «Транспортна компанія «АВТО АССЕДО»), видані ними на підставі укладених договорів та повністю відповідають ходу виконання доручення Позивача щодо доставки товару.

Щодо ненадання митниці документів, передбачених наказом МФУ № 599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правил її заповнення» щодо підтвердження витрат на транспортування декларантом за ч. 2 ст. 53 МКУ, суд зазначає наступне.

У пункті 33 Рішення про коригування митної вартості відповідач зазначає, що позивачем не надані документи, передбачені наказом МФУ № 599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правил її заповнення» щодо підтвердження витрат на транспортування декларантом за ч. 2 ст. 53 МКУ транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (транспортний договір; рахунок-фактура; заявка на здійснення транспортно-експедиційних послуг; акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу)).

З матеріалів справи встановлено, що під час безпосереднього митного оформлення товару та в подальшому, митниці Позивачем були надані наступні докумети: Договір № 141218-Д від 14.12.2018 на транспортно-експедиторське обслуговування, укладений між ТОВ «Олімп А.С.» (експедитор) та ПФ «АРТОН» (замовник) згідно с. 1.1 якого Замовник доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Замовника транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних вантажів територією України та в міжнародному сполученні, а також надання інших послуг Замовнику відповідно до ст. 8 Закону «Про транспортно експедиторську діяльність» за погодженням Сторін; Договір з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 010919 від 01.09.2019, укладений між ТОВ «Олімп А.С.» (замовник) та ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «АВТО АССЕДО» ( перевізник), згідно п. 1.1. якого замовник залучає Перевізника для перевезення вантажів автомобілями по території України і країн СНД; Договір – заявка № 2401-1 від 24.01.2025 на транспортно-експедиторське обслуговування щодо доставки товару експедитором «ТОВ «Олімп А.С.» за маршрутом Констанца (Румунія) – Київ – Харків, контейнер MNBU4243770. Вартість доставки товару від Констанці до митного переходу Орлівка за цією заявкою становить 40000,00 грн; CMR № 171346 від 04.02.2025, складений ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «АВТО АССЕДО» щодо доставки контейнеру MNBU4243770 за інвойсом № SAE/3973-24 від 17.08.2024 від м. Констанца (Румунія) до м. Харків (Україна); Акт № ОУ-00000000566 від 20.02.2025 здачі-прийняття робіт, складений «ТОВ «Олімп А.С.» та ПФ «АРТОН», за яким вартість доставки контейнеру MNBU4243770 від Констанці до митного переходу Орлівка становить 40000,00 грн; Рахунок-фактура № СФ-0000566 від 20.02.2025, складений ТОВ «Олімп А.С.» щодо оплати за доставку контейнеру MNBU4243770, за даними якої вартість доставки від Констанці до митного переходу Орлівка становить 40000,00 грн; Довідка про транспортні витрати № 0302-1 від 03.02.2025, видана ТОВ «Олімп А.С.», за якою вартість доставки контейнеру MNBU4243770 від Констанці до митного переходу Орлівка становить 40000,00 грн. Страхування вантажу не проводилося, навантаження здійснювалося за рахунок продавця.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

У свою чергу, позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Відтак Митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості № UA100430/2025/000005/1 від 11.02.2025 діяла не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку Відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Приватної фірми "Артон" (проїзд Верещаківський, буд. 38-А,м. Харків,61030, код 30359284) до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA100430/2025/000005/1 від 11.02.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Приватної фірми "Артон" (проїзд Верещаківський, буд. 38-А,м. Харків,61030, код 30359284) судові витрати зі сплати судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тітов О.М.