Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №464/4705/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Суд: Сихівський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №464/4705/26

Суддя: Теслюк Д. Ю.

Справа № 464/4705/26

пр.№ 2/464/3125/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2026 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гирьки К.В.,

представника позивача Грошева І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» (далі — АТ «Ощадбанк»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про скасування заборони відчуження з майна,

у с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник — адвокат Грошев І.О., 25.06.2026 звернувся в суд із позовом, в якому просить скасувати обтяження, а саме заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , зареєстроване 12.09.2008 приватним нотаріусом Куц А.В. на підставі повідомлення Березнівського сбербанку №22 від 15.02.1989, реєстраційний номер обтяження 7904820.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він є співвласником 1/3 квартири АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності, відповідно до Свідоцтва про право власності на квартиру серії Г-16667 від 30.05.1997 та Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.08.2012 після смерті матері — ОСОБА_3 . При намірі подарувати свою частку квартири доньці позивачу стало відомо, що, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наявне обтяження, а саме заборона відчуження (реєстраційний номер 7904820), зареєстроване 12.09.2008 приватним нотаріусом Куц А.В. на підставі повідомлення Березнівського сбербанку №22 від 15.02.1989. На даний час приватний нотаріус Куц А.В. припинила приватну нотаріальну діяльність. Документи нотаріального діловодства та архіву приватний нотаріус Куц А.В. передала до Рівненського обласного державного нотаріального архіву. З метою встановлення на підставі яких документів останньою було внесено вказане обтяження, було надіслано адвокатський запит в Рівненський обласний державний нотаріальний архів. У відповідь на адвокатський запит Рівненським обласним державним нотаріальним архівом повідомлено, що відповідно до Реєстру з реєстрації заборон (арештів) на будинки за 1969-1986 роки Березнівської районної державної нотаріальної контори, було встановлено запис від 28.02.1989 про накладення заборони на ім`я ОСОБА_1 . Вказана заборона була накладена Березнівським сбербанком на майно, що знаходиться у с.Балашівка. Однак, позивач не мав та не має майна в с.Балашівка. З метою встановлення підстав формування повідомлення щодо накладення обтяження та наявності інформації щодо невиконаних фінансових зобов`язань перед АТ «Державний ощадний банк України» як правонаступника Березнівського сбербанку, представником позивача надіслано відповідний запит, у відповідь на який АТ «Державний ощадний банк України» зазначив, що останнє не має повноважень вчиняти дії щодо зняття обтяження (заборони) з нерухомого майна, оскільки не є суб`єктом державної реєстрації таких прав, а також, що зазначене повідомлення Березнівського сбербанку від 15.02.1989 не накладене в інтересах АТ «Ощадбанк». У позивача як власника майна на даний час наявні перешкоди у використанні та розпорядженні своєю власністю, у зв`язку з встановленим обтяженням на майно. Обтяження існує тривалий час, а саме 37 років, та станом на момент подання позову немає будь-яких правовідносин, зокрема договірних, кредитних чи будь-яких інших, які б могли свідчити про наявність в позивача зобов`язань перед банками.

Ухвалою від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

На адресу суду 13.07.2026 від представника відповідача АТ «Державний ощадний банк України» - Комаровського С.З. надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підтверджені належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами. Зазначив, що АТ «Ощадбанк» є неналежним відповідачем у справі, оскільки між банком та позивачем не укладалися договори позики чи застави (іпотеки) нерухомого майна. При цьому, як убачається з відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, заборону на відчуження майна позивача зареєстровано 12.09.2008 приватним нотаріусом Куц А.В. на підставі повідомлення № 22 від 15.02.1989 Березнівського сбербанку. Відтак, на думку відповідача, саме з Березнівським сбербанком у позивача могли існувати відповідні договірні відносини. Водночас представник відповідача зазначив, що АТ «Ощадбанк» було створено 31.12.1991 та є правонаступником прав і обов`язків Державного ощадного банку України, однак не є правонаступником Березнівського сбербанку. У зв`язку з цим вважав необґрунтованим ототожнення АТ «Ощадбанк» із зазначеною банківською установою. Також зазначив, що банк не вчиняв жодних дій та не допускав бездіяльності, які б перешкоджали позивачу володіти, користуватися чи розпоряджатися належним йому нерухомим майном, а також не порушував його прав та охоронюваних законом інтересів. Вказав, що проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, зокрема скасування заборони його відчуження, належить до повноважень державних реєстраторів, а не банківських установ.

Ухвалою від 21.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 — адвокат Грошев І.О. позов підтримав, просив такий задовольнити, судові витрати просив залишити за позивачем.

Представник відповідача АТ «Ощадбанк» в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу за відсутності сторони відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, 20.07.2026 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечила.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 від 30 травня 1997 року, виданого виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів, ОСОБА_1 та членам його сім`ї на праві спільної власності належала квартира АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації 13 червня 1997 року за реєстровим № 28372.

Співвласником зазначеної квартири також є ОСОБА_2 , яка набула право власності на 1/3 частку квартири в порядку спадкування після смерті матері — ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27 серпня 2012 року, зареєстрованим у реєстрі за № 4000, та витягом про державну реєстрацію прав від 03 жовтня 2012 року № 35714682.

Згідно з довідкою ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 20 квітня 2026 року, за даними інвентаризаційних матеріалів станом на 29 грудня 2012 року квартира АДРЕСА_1 була зареєстрована за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Загальна площа квартири становить 54,5 кв. м, житлова — 32,6 кв. м.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 477371292 від 15 травня 2026 року, щодо ОСОБА_1 наявний архівний запис про обтяження у вигляді заборони відчуження майна. Зокрема, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться відомості про реєстрацію 12 вересня 2008 року за реєстраційним номером обтяження 7904820 заборони, внесеної приватним нотаріусом Куц А.В. (Рівненська область, Березнівський район, м. Березне, вул. Котляревського, 2-а). Підставою реєстрації зазначено повідомлення № 22 від 15 лютого 1989 року Березнівського сбербанку. Об`єктом обтяження визначено невизначене майно, окреме майно, власником зазначено ОСОБА_1 . Додатково вказано архівний номер 271236ROVNO22279, архівну дату 19 грудня 2000 року та дату виникнення обтяження — 28 лютого 1989 року.

З відповіді Рівненського обласного державного нотаріального архіву від 02 червня 2026 року № 341/01-20 на адвокатський запит від 20 травня 2026 року № 79 вбачається, що відповідно до Реєстру для реєстрації заборон (арештів) на будинки за 1969–1989 роки Березнівської районної державної нотаріальної контори встановлено запис від 28 лютого 1989 року про накладення заборони на ім`я ОСОБА_1 . При цьому зазначену заборону накладено Березнівським сбербанком на майно, що знаходиться у с. Балашівка. Також, у вказаній відповіді повідомлено, що будь-які інші відомості та документи щодо накладення чи зняття заборони, а також реєстрації відповідних заборон та арештів стосовно майна ОСОБА_1 у Рівненському обласному державному нотаріальному архіві відсутні.

Судом встановлено, що приватний нотаріус Куц А.В. припинила здійснення приватної нотаріальної діяльності у 2005 році.

У відповіді АТ «Ощадбанк» від 02 червня 2026 року № 34/2-08/6187/2026/с зазначено, що банк не має повноважень вчиняти дії щодо зняття обтяження (заборони) з нерухомого майна, оскільки не є суб`єктом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Також банк повідомив, що відповідно до його статуту є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком України 31 грудня 1991 року за № 4, однак положень щодо правонаступництва Березнівського сбербанку законодавство та статут банку не містять. Окрім цього, у зв`язку із закінченням установлених строків зберігання документів банк не володіє документами та інформацією, запитуваними адвокатом, зокрема щодо підстав виникнення відповідного обтяження та можливих фінансових зобов`язань позивача.

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників, сформованою 19 травня 2026 року, за параметрами пошуку щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про нього як боржника відсутні.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відображеною в інформаційній довідці від 15.05.2026, щодо квартири АДРЕСА_1 наявні відомості про об`єкт нерухомого майна загальною площею 54,3 кв. м, житловою площею 32,6 кв. м, а також про зареєстроване за ОСОБА_1 право власності.

Позивач, обґрунтовуючи наявність правонаступництва між Березнівським ощадним банком, яким у 1989 році було накладено заборону відчуження майна, та АТ «Державний ощадний банк України», посилається на послідовність нормативних та організаційних перетворень банківської системи України.

Так, відповідно до пункту 2 Постанови Верховної Ради Української РСР від 20 березня 1991 року № 873-XII «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про банки і банківську діяльність» Український республіканський банк Ощадного банку СРСР разом із його мережею, обчислювальними центрами, усіма активами та пасивами було оголошено власністю Української РСР.

Надалі, згідно з наказом Українського республіканського банку від 02 січня 1992 року № 2-К, Український республіканський банк Ощадного банку СРСР із підзвітною йому інфраструктурою установ та організацій було перетворено на Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 року № 876 «Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України» останній було перетворено у відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», при цьому прямо встановлено, що новостворений банк є правонаступником прав і обов`язків Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України.

Відповідно до пункту 3 Статуту АТ «Державний ощадний банк України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 568, АТ «Ощадбанк» є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком України 31 грудня 1991 року за № 4.

З наведеного слідує, що АТ «Ощадбанк» з моменту утворення та на теперішній час є державним банком та правонаступником відповідного банку, в інтересах якого накладено заборону, що відповідачем не спростовано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі, від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 203/3435/21 (провадження № 61-5467св22) зазначено, що «наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».

Частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено порядок вирішення спорів, що виникають під час виконання судових рішень, захисту прав особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні, у зв`язку з накладенням арешту на майно. У разі виникнення такого спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про зняття з арешту з майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

У зв`язку із наведеним, право позивача ОСОБА_1 на володіння, користування та розпоряджання своїм майном підлягає захисту, шляхом скасування обтяження, а саме заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , оскільки, враховуючи наведені обставини справи, саме такий спосіб захисту відповідає положенню ст.16 ЦК України, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вирішення судових витрат у справі, слід вказати таке.

При поданні зазначеного позову до суду позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 1 331,30 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 25.06.2026.

Оскільки в судовому засіданні представник позивача просив не стягувати судовий збір із відповідача в користь позивача, відтак вказаний розмір судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 – 265 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Скасувати обтяження, а саме заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , зареєстроване 12.09.2008 приватним нотаріусом Куц А.В. на підставі повідомлення Березнівського сбербанку №22 від 15.02.1989, реєстраційний номер обтяження 7904820.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.10.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, м.Київ, вул.Госпітальна, буд.12Г.

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua