Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №517/1228/25 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/1228/25

Провадження № 2-о/517/33/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

секретаря судових засідань Грабової І.Г.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

свідків ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Захарівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області про встановлення факту батьківства

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою, в якій просить встановити факт батьківства ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Росіянівка Фрунзівського району Одеської області відносно дочки ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Росіянівка Фрунзівського району Одеської області.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 з народження проживала однією сім`єю з її батьком ОСОБА_5 та вели з ним спільне господарство, а після народження заявника він спільно з її матір`ю виховував та утримував її, вважав себе її батьком, спілкувався з нею та проявляв щодо неї батьківську турботу.

Вказує, що після смерті її батька відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) 5,6 умовних кадастрових гектарів, який знаходиться на території Роздільнянського (Фрунзівського)району села Козацьке (Росіянівка) Захарівської селищної ради, що посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД 0196809, який видано на підставі рішення Фрунзівської районної державної адміністрації від 19 серпня 1996 року № 325/96 та зареєстровано 10 вересня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) № 809, щодо якої він заповіт не залишив, а із спадкоємців за законом першої черги є тільки заявник як його дочка. Заявник прийняла вказану спадщину шляхом подання відповідної заяви до Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області. Встановлення факту батьківства необхідно їй для набуття права на спадщину свого батька за відсутності належного документального підтвердження її родинних відносин зі спадкодавцем.

Заявник ОСОБА_1 та її представник, адвокат Матвійчук Г.І. у судовому засіданні вимоги заяви про встановлення факту батьківства підтримали та просили їх задовольнити повністю.

Представник Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву, в якій справу просить розглянути за його відсутності, вимоги заяви визнає в повному обсязі і не заперечує проти їх задоволення (а.с. 65).

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у судовому засіданні підтвердили обставини викладені в заяві про встановлення факту батьківства та пояснили, що знали померлого батька заявника – ОСОБА_5 , який проживав з ними в одному селі. Вказали, що ОСОБА_5 є батьком заявника ОСОБА_1 , також вказали що померлий отримував сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши надані заявником докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження заявника, виданого на підставі актового запису № 39 складеного 16 березня 1988 року відділом ДРАЦС Фрунзівського райвиконкому Одеської області, вона як ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Росіянівка Фрунзівського району Одеської області від батьків – ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , громадян України (а.с. 5).

Відомості про батька до актового запису було внесено відповідно до ст. 55 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР, тобто при народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім`я, по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області № 06/61 від 20 лютого 2006 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 39 складений 16 березня 1988 року, від батьків – ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , громадян України. Відомості про батька до актового запису було внесено відповідно до ч.1ст.135 Сімейного кодексу України, тобто запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (а.с. 12).

Згідно свідоцтва про смерть, виданого на підставі актового запису за № 215 складеного 11 грудня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Росіянівка Фрунзівського району Одеської області (а.с. 4).

Мати заявника – ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Росіянівка Фрунзівського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 64).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла сестра заявника – ОСОБА_8 в с. Росіянівка Фрунзівського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 61).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 62).

Після смерті ОСОБА_5 залишилась спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) 5,6 умовних кадастрових гектарів, який знаходиться на території Роздільнянського (Фрунзівського) району села Козацьке (Росіянівка) Захарівської селищної ради, що посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД 0196809, який видано на підставі рішення Фрунзівської районної державної адміністрації від 19 серпня 1996 року № 325/96 та зареєстровано 10 вересня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) № 809 (а.с. 7).

Згідно листа роз`яснення Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області від 01.10.2025 року № 520/02-31, ОСОБА_1 повідомлено, що згідно поданих документів: у свідоцтві про народження спадкоємця прізвище батька вказано як « ОСОБА_10 », а у свідоцтві про смерть спадкодавця - « ОСОБА_11 » (а.с. 76).

Згідно виписки з погосподарської книги № 3, особовий рахунок № НОМЕР_4 Росіянівського старостинського округу Роздільнянського району Одеської області вбачається, що власником та головою домогосподарства являлась ОСОБА_7 . До складу її сім`ї входять: співмешканець – ОСОБА_5 , 1960 р.н.; донька – ОСОБА_1 , 1987 р.н.; донька – ОСОБА_9 , 1989 р.н.; донька – ОСОБА_8 , 1993 р.н. (а.с. 8).

Відповідно до довідки Росіянівського старостинського округу Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 27.10.2025 року № 148, батько заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживав і був зареєстрований до дня своєї смерті в житловому будинку АДРЕСА_1 . У житловому будинку, що розташований за вищевказаною адресою, крім покійного ОСОБА_5 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та до цього часу зареєстрована та постійно проживає його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка здійснювала догляд за ОСОБА_5 , а після смерті провела поховання (а.с. 9).

Оцінюючи досліджені докази та визначаючи існуючі щодо фактичних обставин справи правовідносини, суд виходить з положень чинної на час реєстрації народження заявника статті 53 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР, якими було встановлено наступне:

Походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір`ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану.

В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Статтею 55 цього Кодексу було передбачено, що якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду. При народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім`я, по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Цим Кодексом було визначено, що час виникнення прав і обов`язків подружжя визначається моментом реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану (ч. 3 ст. 13).

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 121СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

У п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» міститься роз`яснення про те, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст.53 Кодексу про шлюб та сім`ю України. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 2 ст.55 Кодексу про шлюб та сім`ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються

від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з

дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15травня 2006року №3у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Згідно зі ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст. 130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи.

У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 зроблено висновок, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою свого батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц,від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц.

За результатом дослідження описаних у цьому рішенні доказів та визначення згідно зазначених вище положень закону правовідносин заявника, суд приходить до висновку про наявність законних та обгрунтованих підстав для задоволення заяви виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на день народження заявника її мати не перебувала у зареєстрованому шлюбі з її батьком і була відсутня їх спільна заява щодо батьківства до заявника, а тому, відповідно до наведених вище положень КпШС, запис про батька заявника був проведений за прізвищем матері, ім`я, по батькові батька дитини були записані за її вказівкою.

Досліджені судом докази підтверджують ті обставини, що ОСОБА_5 з 1987 року проживав однією сім`єю з матір`ю заявника ОСОБА_7 та вів з нею спільне господарство, а після народження у ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 дочки ОСОБА_1 , він спільно з матір`ю дитини ОСОБА_7 виховував та утримував її, вважав себе її батьком, спілкувався з нею та проявляв щодо неї батьківську турботу.

Даний факт також підтверджується допитаними в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Зазначені обставини щодо спільного проживання та ведення спільного господарства матір`ю заявника і спадкодавцем до народження дитини, а також спільне виховання та утримання ними заявника з достовірністю підтверджують визнання спадкодавцем батьківства.

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає встановленими в судовому засіданні наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 315, 354, 355 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Захарівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області про встановлення факту батьківства – задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Росіянівка Фрунзівського району Одеської області відносно дочки ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Росіянівка Фрунзівського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено 02 листопада 2026 року.

Суддя: