Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №520/31015/26
Суддя: Смагар С.В.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
02 листопада 2026 року №520/31015/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/31015/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (вул. Тихого Олекси, буд. 10-і, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, ЄДРПОУ 38652962) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області щодо зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 03.03.2026 року № 50/01-05-54 станом на 01.01.2024 рік розміру премії в неналежному розмірі у відсотках;
- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 рік, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в якій, в тому числі на підставі Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623, вказати премію у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 рік для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року.
Аргументуючи ці вимоги, позивач зазначив, що на виконання судового рішення відповідач склав довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року, однак зазначив у ній премію в розмірі 55 відсотків посадового окладу, який не відповідає середньому розміру премії, фактично виплаченої за відповідною посадою у місяці, в якому виникло право на перерахунок пенсії. Позивач вважає, що між сторонами виникли нові спірні правовідносини, вирішення яких не охоплюється попереднім судовим рішенням, і посилається на статті 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанову № 704, Інструкцію № 623 і на висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 380/19324/23.
Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 520/31015/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Цією самою ухвалою у відповідача витребувано копію довідки від 03 березня 2026 року № 50/01-05-54 з розрахунком кожної складової, документи, на підставі яких визначено розмір премії, відомості про середній розмір премії, фактично виплаченої за відповідною посадою у місяці, в якому виникло право на перерахунок пенсії, з підтвердними документами, а також докази направлення довідки до органу Пенсійного фонду України.
Відповідач подав відзив від 14 жовтня 2026 року, у якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що довідку видано на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 200/9662/25, тому позивач фактично не погоджується зі способом виконання цього рішення, захист щодо чого здійснюється в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не шляхом пред`явлення нового позову; що премія має дискреційний характер, залежить від результатів служби діючого службовця і встановлюється в межах фонду преміювання в розмірі не менше 10 відсотків, а позивач діючим службовцем не є; що встановлення розміру премії є виключним дискреційним повноваженням керівника. Послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 592/5164/16-а. Відповіді на відзив позивач не подав.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах і підрозділах цивільного захисту, на час звільнення 22 червня 2015 року обіймав посаду начальника 9 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, має спеціальне звання «полковник служби цивільного захисту» і з 23 червня 2015 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 200/9662/25, яке набрало законної сили 03 квітня 2026 року, визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року та станом на 18 червня 2025 року і зобов`язано відповідача підготувати і надати таку довідку з визначенням посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року та на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. У задоволенні позовних вимог у частині зазначення у довідці премії в розмірах у відсотках, встановлених за відповідною посадою, суд у тій справі відмовив як у передчасних, оскільки відповідна довідка на той час ще не була видана.
На виконання цього рішення відповідач склав довідку від 03 березня 2026 року № 50/01-05-54 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2024 року за посадою начальника 9 державного пожежно-рятувального загону, у якій зазначив: посадовий оклад - 9690 грн, оклад за спеціальним званням - 2540 грн, надбавку за вислугу років (45 відсотків) - 5503,50 грн, надбавку за особливості проходження служби (50 відсотків) - 8866,75 грн, премію (55 відсотків посадового окладу) - 5329,50 грн, усього 31 929,75 грн. До довідки складено розрахунок, у примітці до якого зазначено, що сукупний розмір грошового забезпечення у довідці прирівняно до фактичного розміру грошового забезпечення за посадою начальника загону станом на 01 січня 2024 року. Листом від 30 березня 2026 року довідки направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке листом від 07 квітня 2026 року залишило їх без розгляду.
На виконання ухвали суду відповідач надав довідку від 14 жовтня 2026 року № 50/01-05-143, у якій зазначив, що розмір місячної премії у січні 2024 року формувався згідно з наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 02 січня 2024 року № 4 і пунктом 1 розділу XVI Інструкції № 623, встановлювався наказом керівника підрозділу по кожній особі і становить від 10 відсотків до 290 відсотків посадового окладу. Відомостей про середній розмір премії, фактично виплаченої за посадою начальника загону у січні 2024 року, наказів про преміювання та відомостей про виплату відповідач суду не надав.
Стверджуючи про протиправність дій відповідача щодо зазначення у довідці премії в розмірі, що не відповідає середньому розміру, фактично виплаченому за відповідною посадою, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Насамперед суд вирішує довід відповідача про те, що цей спір стосується способу виконання рішення у справі № 200/9662/25 і не може бути предметом окремого судового провадження. Рішенням у справі № 200/9662/25 відповідача зобов`язано видати довідку із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, однак питання про те, у якому саме розмірі премія має бути зазначена в довідці, судом у тій справі по суті не вирішувалося: відповідну вимогу суд відхилив як передчасну саме тому, що довідка на той час ще не була видана. Після видання довідки від 03 березня 2026 року № 50/01-05-54 між сторонами виникли нові правовідносини щодо правомірності визначеного в ній розміру премії, які не були предметом розгляду у справі № 200/9662/25. Тому довід про тотожність спорів і про необхідність захисту виключно в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України суд відхиляє.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Отже, премія належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і в силу частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII враховується при обчисленні пенсії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2024 року у зразковій справі № 380/19324/23 дійшла висновку, що у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії розмір премії належить указувати в середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Аналогічну позицію щодо необхідності зазначення у довідках для перерахунку пенсій розміру премії, визначеного в середньому розмірі, що фактично виплачений за відповідною посадою, Велика Палата Верховного Суду виклала в постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2196/17-а. Ці висновки стосуються застосування статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, дія яких поширюється і на осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а тому відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом.
Отже, премія в довідці для перерахунку пенсії відображає не розмір, який міг би бути встановлений самому позивачу за результатами його служби, а середній розмір премії, фактично виплаченої діючим службовцям за відповідною посадою в тому державному органі, з якого позивач звільнився, за місяць виникнення права на перерахунок. Тому доводи відповідача про те, що премія має дискреційний характер, залежить від особистого внеску діючого службовця і не може бути встановлена позивачу, який діючим службовцем не є, висновків суду не спростовують. Не спростовує їх і посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 592/5164/16-а, яка стосується питання про те, чи є зміна розміру премії відомчими актами самостійною підставою для перерахунку пенсії; у цій справі підстава для перерахунку станом на 01 січня 2024 року встановлена судовим рішенням у справі № 200/9662/25, а спір стосується лише змісту виданої довідки.
У цій справі відповідач зазначив у довідці премію в розмірі 55 відсотків посадового окладу, однак не довів, що саме такий розмір є середнім розміром премії, фактично виплаченої за посадою начальника загону у січні 2024 року. З розрахунку до довідки вбачається, що розмір премії визначено не за даними про фактично виплачені премії, а шляхом прирівняння сукупного розміру грошового забезпечення до фактичного, тобто як розрахункову величину, що забезпечує задану загальну суму. Витребуваних судом відомостей про середній розмір премії, фактично виплаченої за відповідною посадою у січні 2024 року, наказів про преміювання та відомостей про виплату відповідач не надав, обмежившись зазначенням діапазону від 10 відсотків до 290 відсотків посадового окладу, який середнього розміру не визначає.
Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач правомірності зазначення у довідці премії в розмірі 55 відсотків посадового окладу не довів.
Відтак дії відповідача щодо зазначення у довідці від 03 березня 2026 року № 50/01-05-54 розміру премії є протиправними, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача скласти та подати до органу Пенсійного фонду України нову довідку станом на 01 січня 2024 року із зазначенням премії в середньому розмірі, фактично виплаченому за відповідною посадою у січні 2024 року. Визначення конкретного розміру премії суд залишає за відповідачем, оскільки відомості про фактичні виплати знаходяться в його розпорядженні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Судові витрати зі сплати судового збору позивачем не понесені, витрат на професійну правничу допомогу до стягнення не заявлено, у зв`язку з чим судові витрати розподілу за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають.
Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (вул. Тихого Олекси, буд. 10-і, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, ЄДРПОУ 38652962) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ЄДРПОУ 38652962) щодо зазначення у довідці від 03 березня 2026 року № 50/01-05-54 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01 січня 2024 року премії в розмірі 55 відсотків посадового окладу.
Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ЄДРПОУ 38652962) скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01 січня 2024 року для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року, зазначивши в ній премію в середньому розмірі, що фактично виплачений за січень 2024 року за відповідною посадою (посадами) в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, обчисленому з урахуванням розмірів посадових окладів, встановлених станом на 01 січня 2024 року.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 2 листопада 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua