Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №365/917/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/917/26

Номер провадження: 3/365/258/26

ПОСТАНОВА

іменем України

02 листопада 2026 року селище Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської області Хижний Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 769405, 11.09.2026 о 23:52 год. на трасі Згурівка-Усівка Броварського району Київської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ 31029, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії «В» на право керування ТЗ, тобто не мав права керувати даним ТЗ. Правопорушення вчинено повторно протягом року, постановою серії ЕНА5820961 від 28.09.2025 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з`явився, що не перешкоджає розгляду.

У судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Костенко О.М. вину свого підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, не визнав. Клопотав про закриття провадження з підстав не доведеності наявності кваліфікуючої ознаки вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП в частині повторності, оскільки до матеріалів справи не долучено постанову серії ЕНА5820961 від 28.09.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, на яку посилається особа, яка склала протокол, як доказ повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. За вказаних обставин, провадження у справі підлягає закриттю з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення. Клопотання про закриття подав до суду у письмові вигляді.

Судом дослідженні письмові докази долучені до адміністративного матеріалу: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 769405 від 12.09.2026 (а.с. 1), довідка згідно облікових даних ІКС ІПНП України про притягнення до адміністративної відповідальності, згідно якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності 28.09.2025 з ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 3400 грн (а.с. 6), відеозаписами подій з портативного відеореєстратора, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем, його зупинку працівниками поліції (а.с. 11).

Приписи ст. 7 КУпАП визначають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами й посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, відповідно до законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Поняття повторності розкрито в п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП, повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Адміністративний матеріал не містить беззаперечних доказів вчинення правопорушення повторно, відтак правильності кваліфікації вчиненого правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Довідка від 14.09.2026 сприймається судом критично, оскільки складена стороною обвинувачення. Копія постанови ЕНА5820961 від 28.09.2025 до адміністративного матеріалу не долучена.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Національне законодавство України повністю узгоджується і з усталеною судовою практикою ЄСПЛ, що сформульована зокрема у п. 43 рішення від 14.02.2008 в справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine) (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». При цьому розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом кримінального провадження, крім того, що інкримінований злочин вчинений і обвинувачений є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом кримінального провадження. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Згідно з положеннями п. 1 ст. 247 КУпАП, правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення

З огляду на вище викладене, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи витлумачені на його користь, тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Суд не вбачає за можливе, у даному випадку, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки розгляд справ про такі адміністративнеі праовпорушення належить до підвідомчості органів Національної поліції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126,245,247,251,252 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Суддя Р. В. Хижний