Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №363/6260/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"30" жовтня 2026 р. Справа № 363/6260/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

встановив:

26.09.2026 року об 11 год. 22 хв. у с. Хотянівка Вишгородського району Київської області по вул. Валовій, 16 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volvo XC60, державний номерний знак НОМЕР_1 , після зупинки транспортного засобу та його паркування, відчиняючи двері водія, не переконався, що такі дії не створюють загрози безпеці та перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Seat, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.13 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, наполягав на відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що не очікував руху транспортних засобів у місці, де відбулося зіткнення, оскільки відповідна ділянка була позначена дорожньою розміткою зі стрілкою, спрямованою назустріч напрямку руху автомобіля Seat. Зазначив, що не передбачав можливості появи автомобіля з боку руху позаду припаркованого транспортного засобу. Двері водія він відчиняв обережно, однак автомобіль Seat з`явився раптово, унаслідок чого й відбулося зіткнення.

Захисник Конюшко Д.Б. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення. У письмових поясненнях захисник зазначив, що ОСОБА_1 припаркував автомобіль Volvo XC60 у межах розмітки паркувального місця та здійснив повну зупинку транспортного засобу. Перед виходом із автомобіля останній оглянув простір навколо, переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближалися, після чого почав обережно відчиняти двері водія. За твердженням сторони захисту, коли двері були лише мінімально привідкриті, ОСОБА_1 побачив інший автомобіль, який рухався безпосередньо через зону паркувальних місць, перетинаючи відповідну дорожню розмітку, внаслідок чого відбулося зіткнення, а двері автомобіля Volvo були вивернуті у протилежний бік. Захисник посилався на принцип довіри та правомірних очікувань, передбачений пунктами 1.3, 1.4 ПДР України, вважаючи, що ОСОБА_1 мав право розраховувати на дотримання іншими учасниками дорожнього руху встановлених правил і не повинен був передбачати появу транспортного засобу в зоні паркувальних місць. Також захисник зазначив про відсутність порушення п. 15.13 ПДР України, оскільки, на його переконання, відкриття дверей у межах законно зайнятого паркувального місця не може вважатися створенням перешкоди транспортному засобу, який рухається з порушенням Правил дорожнього руху. Крім того, сторона захисту вказала на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та наслідками дорожньо-транспортної пригоди, вважаючи безпосередньою причиною ДТП порушення іншим водієм правил дорожнього руху та рух через зону паркувальних місць. На підставі викладеного захисник просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що керував автомобілем Seat та, шукаючи місце для паркування, рухався поруч із припаркованим автомобілем Volvo XC60. Коли він проїжджав повз автомобіль Volvo, його водій раптово почав відчиняти двері, внаслідок чого відбулося зіткнення. Зазначив, що появу відчинених дверей не очікував, оскільки вони були відчинені раптово під час руху його автомобіля поруч.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи письмових заперечень сторони захисту, приходить до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Пунктом 15.13 ПДР України встановлено, що забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

Таким чином, зазначена норма встановлює обов`язок водія перед відчиненням дверей транспортного засобу оцінити дорожню обстановку та переконатися, що відповідні дії не створять небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Судом досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:

протокол про адміністративне правопорушення серії [номер] від [дата], відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volvo XC60, д.н.з. НОМЕР_1 , під час відчинення дверей водія не переконався у безпечності своїх дій, унаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Seat, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказаними діями водій порушив п. 15.13 ПДР України;

схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.09.2026 року, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів, місце зіткнення, дорожню розмітку, а також механічні пошкодження транспортних засобів;

фотоматеріали з місця ДТП, на яких зафіксовано розташування автомобіля Volvo XC60 відносно розмітки паркувального місця, стан дверей водія після зіткнення та характер механічних пошкоджень транспортних засобів;

письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких останній підтвердив, що після паркування автомобіля почав відчиняти двері водія, після чого відбулося зіткнення з автомобілем Seat;

письмові пояснення водія автомобіля Seat ОСОБА_2 , з яких убачається, що під час пошуку місця для паркування він проїжджав поруч з автомобілем Volvo, водій якого раптово відчинив двері;

додаткові письмові пояснення ОСОБА_2 , подані до суду, в яких останній зазначив, що рухався автомобілем Seat, коли водій автомобіля Volvo раптово почав відчиняти двері, унаслідок чого відбулося зіткнення;

відеозапис, наданий стороною захисту, на якому зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди, розташування автомобілів Volvo XC60, державний номерний знак НОМЕР_1 , та Seat, державний номерний знак НОМЕР_2 , відносно паркувальних місць і дорожньої розмітки. З відеозапису вбачається, що автомобіль Volvo XC60 перебував у межах ліній розмітки паркувального місця, автомобілі розташовані поруч один з одним, а двері водія автомобіля Volvo XC60 після зіткнення були затиснуті автомобілем Seat. Також на відеозаписі зафіксовано механічні пошкодження транспортних засобів, локалізація та характер яких відповідають пошкодженням, зазначеним у схемі місця ДТП.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони є належними, допустимими та достатніми для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, факту порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Факт початку відчинення дверей водія автомобіля Volvo XC60 до моменту зіткнення підтверджено поясненнями самого ОСОБА_1 , який не заперечував, що після паркування розпочав відчиняти двері для виходу з автомобіля. Пояснення іншого водія узгоджуються з цими обставинами в частині моменту та механізму зіткнення.

Крім того, схема місця ДТП, фотоматеріали та відеозапис, наданий стороною захисту, підтверджують взаємне розташування транспортних засобів після пригоди, перебування автомобіля Volvo XC60 у межах розмітки паркувального місця, затискання його дверей автомобілем Seat, а також характер і локалізацію механічних пошкоджень.

Оцінюючи причинно-наслідковий зв`язок, суд бере до уваги, що відчинення дверей автомобіля Volvo XC60 розпочалося до зіткнення, а характер пошкоджень транспортних засобів та їх взаємне розташування після ДТП узгоджуються з поясненнями учасників і матеріалами справи.

Таким чином, сукупність досліджених доказів підтверджує, що ОСОБА_1 , відчиняючи двері водія автомобіля Volvo XC60, не переконався у безпечності своїх дій, чим порушив вимоги п. 15.13 ПДР України. Це порушення перебувало у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена сукупністю належних та допустимих доказів. Підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суд не вбачає.

Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, характер вчиненого адміністративного правопорушення, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 33, 40-1, 124, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народженнявизнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя?????????????????С.В. Олійник