Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №523/21923/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 523/21923/25

Провадження № 2/522/4112/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Головей-Станіславчук К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» укладений договір №4201827 про надання споживчого кредити від 24.07.2021, згідно з умовами якого відповідач отримав 10 000,00 гривень. Також, між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладені договори позики №75211186 від 26.06.2021, згідно з умовами якого відповідач отримав 15 000,00 гривень, та №979337 від 27.09.2021, згідно з умовами якого відповідач отримав 2 000,00 гривень. Позивач зазначає, що первісні кредитори умови договорів виконали в повному обсязі, надавши відповідачеві кредити на потрібну суму. Відповідач не виконав умов договорів, термін повернення кредитів настав, а заборгованість за договорами у встановлений строк не повернута. Позивач зазначає, що в результаті укладення ряду договорів між первісними кредиторами та новими кредиторами, а саме:

договір №30-12_2021 від 30.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», договір №10-03_2023_01 від 10.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - позивачу відступлено право вимоги до відповідача за договором №75211186 про надання споживчого кредити від 26.06.2021;

договір №25_01_2022_1 від 25.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», договір №10-01_2023 від 10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - позивачу відступлено право вимоги до відповідача за договором №979337 про надання споживчого кредити від 27.09.2021;

договір №26-01_2022-83 від 26.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», договір №10-01_2023 від 10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - позивачу відступлено право вимоги до відповідача за договором №4201827 про надання споживчого кредити від 24.07.2021.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2026 року відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначення судового засідання.

28.04.2026 на електронну адресу Приморського районного суду м. Одеси від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, недоведеність набуття права вимоги та розміру заборгованості, а також неправомірність нарахування процентів після закінчення строку кредитування. Вважала витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн неспівмірними зі складністю справи. Просила поновити строк для подання відзиву, застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судові засідання учасники справи не з`являлись, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомляли.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою у судові засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно з п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону України № 675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно з ч. ч. 3, 12 ст. 11 Закону України № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України № 675-VIII).

Щодо кредитного договору № 75211186 від 26.06.2021

Суд встановив, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 26.06.2021 укладений договір позики №75211186, згідно з умовами якого товариство зобов`язалось надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався його повернути.

Сторони погодили такі умови кредитування: сума кредиту 15 000,00 грн., строк кредитування - 30 днів, процента ставка 1,99% на день.

Згідно умов договору кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі. Відповідач зазначив у договорі свій номер картки НОМЕР_1 .

Договір підписаний відповідачем 26.06.2021 року за допомогою одноразового ідентифікатора r97QFGЦ4ХВ.

У матеріалах справи наявна довідка сервісу онлайн платежів про перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на картку відповідача коштів у сумі 15 000,00 гривен.

Згідно наданої АТ «Універсал Банк» інформації банківська картка НОМЕР_1 емітована на ім`я відповідача. 26.06.2021 на картковий рахунок відповідача була зарахована сума коштів у розмірі 15 000,00 гривень.

Отже, наявні у справі докази у сукупності свідчать про перерахування первісним кредитором відповідачу грошових коштів у сумі 15 000,00 гривень на виконання умов договору позики.

Наявні в матеріалах справи докази: копія договору факторингу №30-12/2021, укладений 30.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», копія акту приймання передавання реєстру боржників за договором факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021, копія реєстру боржників за договором факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021, копія договору №10-03/2023/01 про відступлення права вимоги від 10.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», копія акту прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-03/2023/01 про відступлення права вимоги від 10.03.2023 року, копія реєстру боржників за договором №10-03/2023/01 про відступлення права вимоги від 10.03.2023 року, свідчать про відступлення позивачу права вимоги до відповідача за договором №75211186 про надання споживчого кредити від 26.06.2021.

Щодо кредитного договору № 979337 від 27.09.2021

27.09.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладений договір позики №979337, згідно з умовами якого товариство зобов`язалось надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався його повернути.

Сторони погодили такі умови кредитування: сума кредиту 2000,00 грн., строк кредитування - 30 днів, процента ставка 2,00% на день.

Згідно умов договору кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі. Відповідач зазначив у договорі свій номер картки НОМЕР_2 .

Договір підписаний відповідачем 24.09.2021 року за допомогою одноразового ідентифікатора 4Н70cFCGG7.

У матеріалах справи наявна довідка сервісу онлайн платежів про перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на картку відповідача коштів у сумі 2 000,00 гривен.

Отже, наявні у справі докази у сукупності свідчать про перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у сумі 2000,00 гривень на виконання умов договору про надання кредиту.

Наявні в матеріалах справи докази: копія договору факторингу №25/01/2022/1 від 25.01.2022 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», копія акту приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №25/01/2022/1 від 25.01.2022, копія реєстру боржників №1 за договором факторингу №25/01/2022/1 від 25.01.2022, копія договору №10-01/2023 про відступлення права вимоги від 10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», копія акту прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення права вимоги від 10.01.2023 року, копія реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення права вимоги від 10.01.2023 року, свідчать про відступлення позивачу права вимоги до відповідача за договором №979337 про надання споживчого кредити від 27.09.2021.

Щодо кредитного договору № 4201827 від 24.07.2021

24.07.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» укладений договір №4201827 про надання споживчого кредити, згідно з умовами якого товариство зобов`язалось надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався його повернути.

Сторони погодили такі умови кредитування: сума кредиту 10000,00 грн., строк кредитування - 30 днів, процента ставка 1,25% на день.

Згідно умов договору кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі. Відповідач зазначив у договорі свій номер картки НОМЕР_1 .

Договір підписаний відповідачем 24.07.2021 року за допомогою одноразового ідентифікатора V51206.

У матеріалах справи наявна довідка сервісу онлайн платежів про перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» на картку відповідача коштів у сумі 2 000,00 гривен.

Згідно наданої АТ «Універсал Банк» інформації банківська картка НОМЕР_1 емітована на ім`я відповідача. 24.07.2021 на картковий рахунок відповідача була зарахована сума коштів у розмірі 10 000,00 гривень.

Отже, наявні у справі докази у сукупності свідчать про перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у сумі 10000,00 гривень на виконання умов договору про надання кредиту.

Наявні в матеріалах справи докази: копія договору факторингу №26-01/2022/-83 від 26.01.2022 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», копія акту приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №26-01/2022/-83 від 26.01.2022, копія реєстру боржників за договором факторингу №26-01/2022/-83 від 26.01.2022, копія договору №10-01/2023 про відступлення права вимоги від 10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», копія акту прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення права вимоги від 10.01.2023 року, копія реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення права вимоги від 10.01.2023 року, свідчать про відступлення позивачу права вимоги до відповідача за договором №4201827 про надання споживчого кредити від 24.07.2021.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у позивача права вимоги за спірними кредитними договорами оскільки вони спростовуються наявними у матеріалах справи договорами факторингу, договорами відступлення права вимоги, платіжними документами, актами приймання-передавання реєстрів боржників та витягами з відповідних реєстрів.

Наведені документи в сукупності підтверджують перехід права вимоги від первісних кредиторів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», а надалі - до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».

Що стосується строків позовної давності, суд зазначає наступне

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Разом з цим, відповідно до п.12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.

Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З 12.03.2020 по 01.07.2023 перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 та по 04.09.2025 перебіг строків позовної давності було зупинено. Отже, строки позовної давності позивачем не були пропущені, а тому суд не вбачає правових підстав для застосування строку позовної давності.

Щодо стягнення на користь позивача відсотків за користування кредитами, суд зазначає наступне.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що з наданих позивачем розрахунків вбачається нарахування відсотків після закінчення строків кредитування за кредитними договорами, що є недопустимим з урахуванням правових позицій Великої палати Верховного Суду.

Перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості за спірними договорами, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість заперечень відповідача, в частині нарахування відсотків за користування коштами, та зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежуються, зокрема, строком кредитування та визначеними в його межах періодичними платежами, протягом яких позичальник має право правомірно не повертати кредитору відповідну суму коштів. У разі порушення позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту регулятивні правовідносини в цій частині трансформуються в охоронні. Оскільки поведінка боржника не може одночасно бути правомірною та неправомірною, регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України та охоронна норма частини другої статті 625 ЦК України не можуть застосовуватися одночасно. Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту кредитодавець більше не надає позичальнику кредит на новий строк, а позичальник втрачає право правомірно не повертати отримані кошти. За таких обставин кредитор має право вимагати повернення заборгованості та сплати процентів, нарахованих у межах строку кредитування. Оскільки після закінчення такого строку позичальник не отримує від кредитора відповідного блага у вигляді можливості користуватися кредитними коштами на погоджених умовах, підстави для подальшого нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України відсутні. Натомість у боржника виникає обов`язок нести відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання шляхом сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів. Так, неможливо розумно пояснити, чому, наприклад, замовник робіт або послуг, який прострочив їх оплату, має сплачувати проценти річних за статтею 625 ЦК України, розмір яких може бути зменшений судом, якщо він надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, а за прострочення повернення кредиту в такій самій сумі позичальник має додатково сплачувати ще й проценти як плату за «користування кредитом», розмір якої не може бути зменшений судом.

Таким чином, наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду свідчать про те, що після закінчення строку кредитування кредитор не має правових підстав продовжувати нарахування процентів за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України. У цей період застосуванню підлягають положення статті 625 ЦК України щодо відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Щодо стягнення на користь позивача відсотків за договором №75211186 від 26.06.2021.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №75211186 про надання споживчого кредити від 26.06.2021, станом на 30.09.2025 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 35416,96 грн., з яких 15 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 19909,80 грн. заборгованість за відсотками, 438,12 грн. – інфляційні збитки, 69,04 грн. – 3% річних.

Згідно з п. 2.1. Договору №75211186, строк позики (строк договору) – 30 днів.

Відповідно до п. 2.3. Договору №75211186, процентна ставка (базова) 1,99 % на день, дата надання позики 26.06.2021, дата повернення позики (останній день) 26.07.2021, Знижена процентна ставка/день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) – 0,80%, Процентна ставка за понаднормове користування Позикою (її частиною) на день (не застосовується в період карантину – 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1253,68%, орієнтовна загальна вартість позики – 18582,00 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору №75211186, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об?єм зобов?язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Згідно з п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» затверджених Рішенням загальних зборів ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Протокол №11/02/2021 від 11.02.2021 (далі Правила), у раз неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

З наведеного вбачається, що загальний строк позики за договором №75211186, з урахуванням строку встановленого п. 6.5 Правил, складає 120 днів, та саме в межах цього строку кредитор може нарахувати відсотки за користування кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №75211186 здійсненим первинним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», нарахування відсотків здійснено за період з 26.06.2021 по 30.12.2021, в якому з 26.06.20251 по 26.07.2021 застосовано ставко 0,80% на день, з 27.07.2021 по 30.12.2021 застосовано відсоткову ставку 2,00% на день.

Суд не приймає розрахунок заборгованості в частині нарахування процентів за користування кредитом поза межами погодженого сторонами строку кредитування та граничного строку нарахування за понадстрокове користування Позикою, а саме за межами 120 днів з моменту укладення договору, а тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором №75211186, в частині нарахування процентів за користування кредитом починаючи з 24.10.2021 по 30.12.2021 задоволенню не підлягають.

За вказаних обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором №75211186 у розмірі 15000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, та 9040,80 грн. – заборгованість за процентами розрахованими з 26.06.2021 по 26.07.2021 з застосуванням відсоткової ставки 0,80% на день, та з 27.07.2021 по 23.10.2021 з застосуванням відсоткової ставки 2,00% на день, 438,12 грн. – інфляційні збитки, 69,04 грн. – 3% річних.

Щодо стягнення на користь позивача відсотків за договором №979337 від 27.09.2021.

Відповідно до наданого позивачем розрахунок заборгованості за договором №979337 від 27.09.2021, станом на 30.09.2025 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 6836,93 грн., з яких: 2000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4800,00 грн. заборгованість за відсотками, 4,93 грн. 3% річних, 32,00 грн. інфляційні збитки.

Згідно з п. 2.2. Договору №979337, строк позики (строк договору) – 30 днів.

Відповідно до п. 2.3. Договору №979337, процентна ставка (базова) 2,00 % на день, дата надання позики 27.09.2021, дата повернення позики (останній день) 26.10.2021, Процентна ставка за перший день користування позикою 29,71%, Знижена процентна ставка з другого дня крористування позикою до дати повернення Позики – 0,01%, Процентна ставка за понаднормове користування Позикою (її частиною) на день (не застосовується в період карантину) – 2,70%, пеня/день – 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2617,16%, орієнтовна загальна вартість позики – 2600,00 грн.

Відповідно до п. 6.2. Договору №979337, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об?єм зобов?язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Згідно з п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» затверджених Рішенням загальних зборів ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Протокол №11/02/2021 від 11.02.2021 (далі Правила), у раз неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

З наведеного вбачається, що загальний строк позики за договором №979337, з урахуванням строку встановленого п. 6.5 Правил, складає 120 днів, та саме в межах цього строку кредитор може нарахувати відсотки за користування кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №979337 здійсненим первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», нарахування відсотків здійснено за період з 27.09.2021 по 25.01.2022, тобто в межах строку передбаченого Договором та Правилами.

За вказаних обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором за договором №979337 у розмірі 6836,93 грн., з яких: 2000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4800,00 грн. заборгованість за відсотками, 4,93 грн. 3% річних, 32,00 грн. інфляційні збитки.

Щодо стягнення на користь позивача відсотків за договором № 4201827 від 24.07.2021.

Відповідно до наданого позивачем розрахунок заборгованості за договором №4201827 від 24.07.2021, станом на 30.09.2025 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 31484,56 грн., з яких: 8086,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 22298,56 грн. заборгованість за відсотками, 1100,00 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. Договору кредит надається строком на 30 днів з 24.07.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 23.08.2021.

Умови договору передбачають можливість його пролонгації.

Пункт 2.3.1.1. передбачає можливість неодноразової пролонгації договору на пільгових умовах, шляхом внесення комісію за користування кредитом та певну частку від тіла кредиту, а саме: за три дні 3%, сім днів 5%, п`ятнадцять днів 10%.

В такому разі, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою, визначеною п.1.5.2. Договору, тобто, у розмірі 1,25% від фактичного залишку кредиту.

Пункт 2.3.1.2 Договору передбачає можливість його пролонгації за стандартних умовах, відповідно до якого позичальник може збільшити строк кредитування шляхом продовження користування кредитними коштами після закінчення строку кредитування, але загалом такий термін не може перевищувати 60 днів.

Процентна ставка в такому випадку застосовується за умовами, визначеними у п.1.6. Договору, тобто, у розмірі 5%.

З зазначеного вбачається, що загальний розмір строку кредитування з урахуванням первісного строку та строку пролонгацій на пільгових умовах є не обмеженим та залежить від внесення позичальником комісію за користування кредитом та певної частки від тіла кредиту, а строк кредитування з урахуванням первісного строку та строку пролонгацій на стандартних умовах який не може перевищувати 60 днів, в загальному складає 90 днів, та саме в межах цього строку кредитор може нараховувати відсотки за користування кредитом

Як убачається з розрахунку заборгованості за договором №4201827, здійсненого первісним кредитором – Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», відсотки нараховувалися за період з 25.07.2021 по 09.12.2021. При цьому:

з 24.07.2021 по 23.08.2021 діяв первинний строк кредитування визначений п. 1.3. Договору;

з 24.08.2021 по 31.08.2021 строк кредитування пролонговано на пільгових умовах, відповідно до п. 2.3.1.1. Договору;

з 01.09.2021 по 08.09.2021 строк кредитування пролонговано на стандартних умовах, відповідно до п. 2.3.1.2. Договору;

з 09.09.2021 по 23.09.2021 та з 24.09.2021 по 08.10.2021 строк кредитування пролонговано на пільгових умовах, відповідно до п. 2.3.1.1. Договору;

з 09.10.2021 по 26.10.2021 строк кредитування пролонговано на стандартних умовах, відповідно до п. 2.3.1.2. Договору;

з 27.10.2026 по 10.11.2021 строк кредитування пролонговано на пільгових умовах, відповідно до п. 2.3.1.1. Договору;

з 11.11.2021 по 09.12.2021 строк кредитування пролонговано на стандартних умовах, відповідно до п. 2.3.1.2. Договору.

Суд встановив, що здійснений первісним кредитором – Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» розрахунку заборгованості за договором №4201827 в частині нарахування відсотків за користування кредитом є вірним, оскільки строк кредитування був пролонгований на пільгових умовах з дотриманням умов передбачених пп. 2.3.1.1. Договору, а строк пролонгації строку кредитування за стандартними умовами дорівнює та не перевищує 60 днів.

Що стосується нарахування відсотків за користування коштами, яке здійснювалось новим кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», суд зазначає наступне.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за договором №4201827, здійсненого новим кредитором – Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», відсотки нараховувалися за період з 26.01.2022 по 23.02.2022.

Однак, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про продовження пролонгації строку кредитування за договором №4201827 на пільгових умовах у відповідності до пп. 2.3.1.1. Договору, а термін пролонгації строку кредитування на стандартних умовах за договором №4201827, який не може перевищувати 60 днів, вичерпаний 09.12.2021 в ході нарахування відсотків за користування кредитними коштами первісним кредитором.

За вказаних обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором №4201827 у розмірі 19759,86 грн., з яких: 8086,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10573,86 грн. заборгованість за відсотками, 1100,00 грн заборгованість за комісією.

Враховуючи досліджені під час розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості:

за договором №75211186 від 26.06.2021 у розмірі 24547,96 грн., з яких: 15000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, та 9040,80 грн. – заборгованість за процентами розрахованими з 26.06.2021 по 26.07.2021 з застосуванням відсоткової ставки 0,80% на день, та з 27.07.2021 по 23.10.2021 з застосуванням відсоткової ставки 2,00% на день, 438,12 грн. – інфляційні збитки, 69,04 грн. – 3% річних;

за договором №979337 від 27.09.2021 у розмірі 6836,93 грн., з яких: 2000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4800,00 грн. заборгованість за відсотками, 4,93 грн. 3% річних, 32,00 грн. інфляційні збитки;

за договором №4201827 від 24.07.2021 у розмірі 19759,86 грн., з яких: 8086,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10573,86 грн. заборгованість за відсотками, 1100,00 грн заборгованість за комісією,

у задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення на користь позивача судового збору та витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 3-4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 591/2393/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 сформульовано такий висновок: «Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи».

Враховуючи, що справа не значної складності, розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони у судові засідання не з`являлись, справа не становить значного суспільного інтересу, впливає виключно на відносини між кредитором та боржником, враховуючи предмет і ціну позову, суд вважає, витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 гривень неспівмірними.

З урахуванням критерію співмірності, пропорційності та складності справи, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи додана копія платіжної інструкції про сплату позивачем судового збору у розмірі 2 422,0 гривень. Факт зарахування сплаченої суми грошових коштів до спеціального фонду державного бюджету України встановлений судом та підтверджений відповідною випискою.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1679,93 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку зі значним навантаженням, рішення суду ухвалено 28.10.2026.

Керуючись ст. ст. 2, 4-5, 76-83, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 625, 626, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, б. 3, офіс 306) заборгованість у розмірі 51144,75 гривень (п`ятдесят одна тисяча сто сорок чотири гривні 75 коп.).

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, б. 3, офіс 306) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1679,93 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят дев`ять гривень 93 коп.), та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисячі гри. 00 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 28.10.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА