Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №509/3289/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №509/3289/26

Суддя: Кочко В. К.

Справа № 509/3289/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

при секретарі Савченко М.В.,

за участі прокурора Клименко Н.О.,

представника позивача Тіщенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Овідіополь у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Таїровської селищної ради, Виконавчий комітет Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19.05.2026 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання обох дітей у розмірі 1/3 заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, від дня пред`явлення позову - 19.05.2026.

В обґрунтування позову зазначила, що мати дітей ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач тривалий час не бере участі у вихованні та утриманні дітей, не цікавиться їхнім здоров`ям і навчанням, не підтримує з ними належних стосунків. Після смерті матері діти тимчасово влаштовані до сім`ї позивачки, яка забезпечує їхні повсякденні потреби. Позивачка вважає, що тривале самоусунення відповідача від виконання батьківських обов`язків є підставою для позбавлення його батьківських прав. Позивачка також зазначила, що до квітня 2022 року діти проживали разом із матір`ю в АДРЕСА_1 . У зв`язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією міста мати з дітьми переїхала до м. Одеси, де вони проживали за адресою: АДРЕСА_2 . 2 За доводами позову, після смерті матері відповідач не телефонував дітям, не звертався до навчальних чи медичних закладів, не вживав заходів для з`ясування їхнього місцеперебування або налагодження контакту. До смерті матері вихованням та утриманням дітей займалася мати, а надалі ці обов`язки фактично взяла на себе позивачка.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилалася також на рішення про примусове повернення відповідача з України від 10.06.2016, яким його зобов`язано залишити територію України до 10.07.2016, та відомості щодо справи № 766/9784/20 про визнання шлюбу недійсним. Ці обставини наведені позивачкою як додаткові доводи щодо поведінки відповідача. Метою звернення позивачка визначила захист дітей, які після смерті матері фактично залишилися без батьківського піклування, та створення правових передумов для їх подальшого сімейного влаштування і належного законного представництва.

Ухвалою суду від 20.05.2026 р. відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.06.2026 р. третю особу - Службу у справах дітей Таїровської селищної ради замінено на Орган опіки та піклування Таїровської селищної ради та витребувано письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Ухвалою суду від 20.08.2026 р. до участі у справі залучено прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області та Виконавчий комітет Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області.

Представник позивачки - адвокат Тіщенко М.В. - у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явився про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.

Прокурор Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Клименко Н.О. не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник органу опіки та піклування у судове засідання не з`явився. У супровідному листі від 31.08.2026 № 09-02/163, яким до суду направлено висновок органу опіки та піклування, заявлено прохання розглядати справу без участі представника та прийняти рішення з урахуванням найвищих інтересів дітей.

Висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо обох дітей затверджено рішенням виконавчого комітету Таїрівської селищної ради від 24.07.2026 № 280. Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та представників третіх осіб, суд керується положеннями статті 223 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки та позицію прокурора, дослідивши письмові докази і висновок органу опіки та піклування, дійшов таких висновків.

Месіка ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 01.04.2010 міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 334. Батьком дитини є відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . Первісно її народження зареєстровано як ОСОБА_7 , що підтверджувалося свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 14.05.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, актовий запис № 259, а відомості про батька внесено відповідно до частини першої статті 135 СК України. У 2020 році на підставі спільної заяви матері ОСОБА_4 та відповідача про визнання батьківства до актового запису внесено зміни, прізвище дитини змінено на « ОСОБА_8 ». 03.07.2020 р. видано повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 Суворовським районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Мати дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 18.04.2026 Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 396.

Наказами Служби у справах дітей Одеської міської ради від 27.04.2026 р. № 89/1 та № 90/1 дітей тимчасово влаштовано до сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_3 , строком на шість місяців. Відповідно до довідки служби у справах дітей Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області від 05.05.2026 № 104, підтверджено наявність родинних зв`язків гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітньою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є її онуками.

Проживання дітей за вказаною адресою також підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.05.2026 р. № 5125- 7002429257 та № 5125-7002429267. Позивачка фактично здійснює догляд за дітьми, забезпечує їх утримання та виховання.

Неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учнем ДНЗ «Херсонське вище професійне училище сервісу та дизайну». Відповідно до інформації зазначеного закладу від 05.05.2026 № 2-1/73, до ДНЗ «Херсонське вище професійне училище сервісу та дизайну» із заявою щодо зарахування на 4 навчання ОСОБА_2 зверталась мати, батько дитини- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністрації закладу освіти, педагогічних працівників з питань, пов`язаних із навчанням, відвідуванням занять, успішністю або поведінкою дитини не звертався. Батько не брав участі у заходах, пов`язаних з освітнім процесом, не цікавився результатами навчання сина, відвідуванням занять, рівнем успішності, дисципліною та іншими питаннями, пов`язаними з навчанням. У межах наявної у закладі освіти інформації встановлено, що батько дитини не бере участі у його житті в частині освітнього процесу, не підтримує комунікацію із закладом освіти, не звертається з питань навчання, успішності, відвідування та дисципліни дитини.

Малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з довідкою Одеського ліцею № 89 Одеської міської ради від 05.05.2026 № 01-22/69 зарахована до закладу на підставі заяви матері ОСОБА_4 . Батько дитини ОСОБА_2 ані до адміністрації, ні до класного керівника, ні до вчителів ніколи не звертався.

Згідно з листом КНП «Дитяча міська поліклініка №6» Одеської міської ради від 11.05.2026 № 01-260, діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувають на обліку в КНП «Дитяча міська поліклініка №6» Одеської міської ради. Декларація на медичне обслуговування дітей підписана мамою ОСОБА_4 . Діти щеплені згідно віку та календаря щеплень. На прийомах діти завжди були у супроводі матері. Батько, ОСОБА_10 , не приймав участі у медичних оглядах та лікуванні, до КНП «ДМП №6» ОМР не звертався.

Відповідно до рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15.01.2019 ( справа № 766/11970/16-ц), вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.10.2016 року та до повноліття дитини.

Згідно з довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, виданої головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.04.2024 № 34274, у ОСОБА_2 , наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та становить 180000 грн 00 коп.

Рішенням виконавчого комітету Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області від 24.07.2026 р. № 280 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо обох дітей.

На Комісії з питань захисту прав дитини Таїрівської селищної ради, яка відбулася 14.07.2026 року були присутні неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зі слів неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , їх батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дуже погано відносився до їх матері, зневажав її, про них ніколи не турбувався, ніколи не цікавився їх життям, здоров?ям та навчанням, не просто фізично відсутній через перебування за кордоном, а свідомо ігнорує їх потреби. Зі слів дітей, їх батько не виконує обов?язків покладених на нього законом, педагогічної, матеріальної, грошової або будь-якої іншої участі у вихованні не бере. Всі питання щодо їх виховання та утримання вирішуються ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Також зі слів дітей, вони виявили своє бажання проживати тільки в Україні, та висловили побоювання про те, що батько може їх вивести за кордон проти їх волі.

Висновок органу опіки та піклування відповідно до частин п`ятої та шостої статті 19 СК України підлягає оцінці разом з іншими доказами. У цій справі наведені в ньому відомості про неучасть відповідача у вихованні дітей узгоджуються з інформацією закладів освіти, медичного закладу та зафіксованими поясненнями дітей.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини першочергова увага в діях щодо дітей приділяється якнайкращому забезпеченню їхніх інтересів. При цьому оцінка має стосуватися конкретної ситуації кожної дитини, її потреб та фактичних сімейних зв`язків.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав у разі ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. Таке ухилення має бути винним і свідчити про свідоме нехтування батьківськими обов`язками.

Так, згідно ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний стан, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарання, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до вимог ст. 12. Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

За правилами ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Статтями 155, 180, 181, 182, 183 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, а при ухиленні батьків від цього обов`язку кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку, в розмірі визначеному судом.

Досліджені докази свідчать, що відповідач не бере участі в навчанні та медичному обслуговуванні обох дітей. За поясненнями дітей, наведеними у висновку органу опіки та піклування, батько не цікавиться їхнім життям, здоров`ям та навчанням і не надає належної підтримки. Щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатково встановлено тривале невиконання рішення про сплату аліментів. Сукупність цих обставин характеризує поведінку відповідача щодо кожної дитини.

Оцінюючи тривалість та характер неучасті відповідача у вихованні дітей, відсутність його інтересу до їхнього навчання, здоров`я та потреб, а також поведінку після смерті матері дітей, суд дійшов висновку про свідоме ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків. За встановлених у справі обставин застосування менш суворих заходів не забезпечить належного захисту інтересів дітей. Позбавлення відповідача батьківських прав відповідає потребі дітей у стабільному догляді, вихованні та захисті їхніх прав.

Суд вважає, що вищевикладені обставини по справі, а саме те, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не цікавиться їхнім життям, станом здоров`я, інтересами та вподобаннями, не спілкується з дітьми, а тому є всі підстави для позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачкою заявлено вимогу про стягнення аліментів на двох дітей у частці від доходу відповідача. З урахуванням їхнього віку, потреб в утриманні, навчанні та медичному забезпеченні, фактичного перебування на утриманні позивачки суд вважає за необхідне визначити аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

При цьому суд враховує рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15.01.2019 у справі № 766/11970/16-ц, яким уже присуджено аліменти на сина. Смерть матері, на користь якої стягувалися кошти, сама по собі не припиняє аліментного обов`язку за цим рішенням. Тому вирішення заявленої вимоги має виключати одночасне стягнення аліментів на ту саму дитину за двома рішеннями за один період.

Згідно з частинами другою та третьою статті 183 СК України єдина частка на двох дітей стягується до повноліття старшої дитини. Надалі, якщо судом не визначено іншого розміру, стягнення продовжується за вирахуванням рівної частки, що припадала на старшу дитину. Дата звернення з позовом, від якої позивачка просить присудити аліменти є 19.05.2026.

Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 3, 9, 12, 18, 27 Конвенції про права дитини, статтями 7, 19, 141, 150, 155, 157, 164-166, 171, 180-183, 191 СК України, статтями 12, 13, 56, 76-81, 89, 141, 223, 263-265, 268, 272, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянина Ізраїлю, батьківських прав щодо його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , громадянина Ізраїлю, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_6 , аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 19 травня 2026 року і до досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 повноліття.

Після досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , повноліття продовжити стягнення аліментів на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя Кочко В.К.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua