Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №947/27525/26
Суддя: Бобуйок І. А.
Справа № 947/27525/26
Номер провадження № 2/521/9527/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйка І.А.
секретаря судового засідання – Наконечна А.В.,
розглянувши у спрощеному провадженні з викликом учасників справи у судове засідання в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про зміну способу стягнення аліментів зі стягнення у частці від доходу на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, -
В С Т А Н О В И В :
02.07.2026 року позивач звернувся до Київського районного суду міста Одеси з вищевказаним позовом та просила суд: змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року у справі № 215/4987/24, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідно до закону. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 06.07.2026 року матеріали справи передано до Хаджибейського районного суду міста Одеси.
26.08.2026 року автоматизованою системою розподілу справ між суддями матеріали справи передано судді Бобуйку І.А.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27.08.2026 року відкрито спрощене провадження у справі з викликом учасників справи у судове засідання.
28.08.2026 року ОСОБА_1 подала заяву про виправлення описки в ухвалі суду від 27.08.2026 року.
08.09.2026 року ухвалою суду задоволено частково заяву про виправлення описки.
09.09.2026 року від позивачки до суду надійшла заява про зміну предмету позову.
30.09.2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву та просив відмовити позивачці у повному обсязі.
06.10.2026 року позивачка до суду подала відповідь на відзив.
07.10.2026 року хвалою суду відкладено розгляд справи на іншу дату.
27.10.2026року позивачка подала клопотання про долучення доказів.
В судове засідання позивачка не з`явилась, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно, представник позивачки подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без його особистої участі, позовні вимоги просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, представник відповідача подав суду заяву в якій просив суд провести розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, у задоволені позову просив відмовити.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб 14.07.2022 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, яке видане Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), серія НОМЕР_1 , актовий запис №465.
До шлюбу у позивачки та відповідача народилась донька ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , що видане Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 658.
07 серпня 2024 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано судовий наказ у справі №215/4987/24, яким з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05 серпня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
На виконанні у Тернівському відділі державної виконавчої служби м. Кривого Рогу перебуває виконавче провадження щодо примусового виконання зазначеного судового наказу.
Відповідач тривалий час перебуває за межами України, що підтверджується інформацією Державної прикордонної служби України щодо перетину ним державного кордону №19.5.1/101050-25-Вих від 19.12.2025 року.
Фактичне місце проживання, місце роботи та розмір доходів відповідачці не відомі. У зв`язку з відсутністю інформації про фактичний дохід відповідача державний виконавець здійснює нарахування аліментів виходячи із середньої заробітної плати по регіону. Станом на дату подання цієї позовної заяви заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 74 911 гривень, що підтверджується розрахунком державного виконавця №184672 від 11.06.2026 року. Наявність значної заборгованості свідчить про систематичне невиконання відповідачем свого обов`язку щодо належного утримання власної дитини.
Як зазначає позивачка, то неповнолітня донька постійно проживає з нею та перебуває на її повному матеріальному забезпеченні. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживають в орендованому житлі. Договір оренди укладений у 2023 році із зазначенням меншої суми, однак орендодавець повідомив про збільшення розміру орендної плати до 14000,00 грн на місяць, що призвело до збільшення витрат позивачки на забезпечення житлом.
Орієнтовний розмір щомісячних витрат на утримання дитини становить близько 27 000,00 гривень на місяць. До таких витрат входять витрати на харчування, навчання, позашкільний розвиток, одяг, забезпечення житлом та інші повсякденні потреби дитини. Детальний орієнтовний розрахунок щомісячних витрат на утримання дитини наведений у Додатку №1, що був наданий до суду разом із позовною заявою.
Положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов?язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов?язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов?язані піклуватись про здоров?я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов?язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та ї людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789 XII (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.ч. 7, 10 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов?язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов?язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров?я та матеріальне становище дитини, стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім?ї.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Статтею 192 СК України, визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року у справі № 128/2206/21 зазначено, що положення статті 192 СК України не виключають права платника та одержувача аліментів звертатися до суду з позовом про зміну розміру або способу стягнення аліментів, визначених судовим наказом (стаття 183 СК України), у зв`язку з істотною зміною матеріального чи сімейного стану, погіршенням чи поліпшенням здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Зміна стану здоров`я дитини, поява у неї особливих потреб (хронічних захворювань, необхідності спеціального харчування, реабілітації тощо) належать до обставин, які підлягають обов`язковому врахуванню при вирішенні спору про зміну способу або розміру стягнення аліментів.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 , ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України )
Суд роз`яснює позивачці, що батьки мають рівні обов`язки з надання утримання дітей, прожитковий мінімум на дитину відповідного віку батьки забезпечують порівну, та враховуючи те, що позивачкою не було надано суду ніяких доказів того, що батько дитини має дохід, який дозволить йому сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 15000,00 грн. щомісячно.
З матеріалів справи, суд не може встановити, що відповідач має постійний дохід, та буде у змозі сплачувати аліменти щомісячно на доньку у розмірі 15000,00 гривень.
Щодо твердження відповідача, що він сплачував та сплачує аліменти на утримання дитини впродовж 2024 по 2026 рік у загальному розмірі в сумі 150000, 00 грн, суд зазначає наступне.
Так, матеріали справи містять квитанції про перекази коштів:
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 27.06.2024 року у сумі 2000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 04.07.2024 року у сумі 8000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 02.08.2024 року у сумі 8000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 01.09.2024 року у сумі 8000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 01.09.2024 року у сумі 4000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 02.10.2024 року у сумі 4000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 05.11.2024 року у сумі 5000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 03.12.2024 року у сумі 5000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 03.01.2025 року у сумі 5000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 14.03.2025 року у сумі 5000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 18.05.2025 року у сумі 5000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 16.04.2025 року у сумі 5000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 18.06.2025 року у сумі 5000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 21.07.2025 року у сумі 5000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 29.08.2025 року у сумі 10000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 04.10.2025 року у сумі 6000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 03.11.2025 року у сумі 6000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 01.12.2025 року у сумі 12000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач Покровський відділ ДВС від 19.01.2026 року у сумі 12000,00 грн;
-платник ОСОБА_5 отримувач ОСОБА_3 від 23.05.2026 року у сумі 4000,00 грн.
Суд зазначає, що зазначені платежі вже були предметом судового розгляду у справі № 212/1146/26. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.08.2026 року у справі № 212/1146/26 було досліджено питання щодо зарахування відповідних платежів як аліментів. За результатами розгляду судом було встановлено, що більшість переказів, здійснених на рахунок дитини іншою особою — ОСОБА_5 , не можуть бути ідентифіковані як сплата аліментів відповідачем. При цьому судом було підтверджено як сплату аліментів лише платіж у розмірі 12 000,00 грн від 19.01.2026 року, здійснений безпосередньо відповідачем на користь органу державної виконавчої служби із зазначенням відповідного призначення платежу. Отже, твердження відповідача про сплату ним понад 150 000 грн аліментів не відповідає висновкам суду, який уже досліджував ці платежі.
Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню, суд, зокрема, керувався ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет на 2026 рік», якою установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для дітей віком від 6 до 18 років, складає 3512,00 гривні.
Відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов?язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частинами 6, 8 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов?язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім?ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов?язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов?язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Законом України № 2037-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності з 08.07.2017 року, до ч. 2 ст. 182 СК були внесені зміни стосовно того, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
3 огляду на викладене вище, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на користь позивачки на утримання дитини у розмірі 4000,00 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 141 ч. 6 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь держави суму неоплаченого судового збору у розмірі 1331,20 гривень.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Керуючись ст. ст. 7, 19, 141, 160, 161, 180 - 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України ЦПК України, СУД –
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про зміну способу стягнення аліментів зі стягнення у частці від доходу на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі – задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , ІПН: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянки України № НОМЕР_5 , орган, що видав 1245, дійсний до 05.10.2032 року, ІПН: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 гривень (чотири тисячі гривень 00 копійок), починаючи з дати набрання рішення законної сили, та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , ІПН: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн (одна тисячі триста тридцять одна гривня 20 копійок). .
В іншій частині позову – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: Бобуйок І.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua