Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №521/3280/26
Суддя: Бобуйок І. А.
Справа № 521/3280/26
Номер провадження № 2/521/3995/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді – Бобуйка І.А.,
при секретарі судового засідання – Наконечна А.В.,
розглянувши у судовому засіданні по суті в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Одеській області вартість невідшкодованого відновлювального ремонту в розмірі 835 076,49 грн. та витрати по сплаті судового збору.
20.03.2026 року ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
23.03.2026 року представник позивача подав клопотання про витребування доказів.
22.04.2026 року ухвалою суду задавлено клопотання представника позивача про витребування доказів.
26.05.2026 року до суду надійшли витребувані докази від ТОВ СК «Альфа-гаранта».
08.06.2026 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачеві в повному обсязі та клопотання про проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи.
10.06.2026 року представник позивача подав заперечення на клопотання представника відповідача про призначення експертизи.
25.06.2026 року ухвалою суду було відмовлено у задоволенні усного відводу представника позивача судді Бобуйка І.А.
25.06.2026 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача від 08.06.2026 року про призначення експертизи.
13.07.2026 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
30.09.2026 року ОСОБА_1 подав клопотання про призначення експертизи.
30.09.2026 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на іншу дату.
20.10.2026 року представник позивача подав заперечення на клопотання щодо проведення експертизи. Представник відповідача подав до суду додаткові пояснення.
Представник позивача в судове засідання з`явився, у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з`явився, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та оцінивши подані докази в їх сукупності, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 13.02.2025 року на перехресті вулиці Балківській та вулиці Заньковецької у місті Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю службового автомобіля «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції Б. Войтка та автомобілем «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , 1986 р.н.
Унаслідок згаданої пригоди службовий автомобіль «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав значних механічних пошкоджень.
Огляд місця події та фіксацію наслідків даної ДТП проводили слідчі ВРЗДТП СУ ГУНП в Одеській області та слідчі Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві.
Інформацію за вищезазначеним фактом зареєстровано до Інтегрованої інформаційно-пошукової системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відділу поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в області від 13.02.2025 року № 4892.
14.02.2025 року відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025162470000252 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.
Розгляд кримінального провадження здійснювався слідчим відділом ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області. Надалі, обвинувальний акт у кримінальному проваджені внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162470000252 направлено до Хаджибейського районного суду міста Одеси для розгляду по суті.
З метою перевірки зазначених відомостей наказом ГУНП в Одеській області від 28.02.2025 року № 539 призначено службове розслідування та наказом ГУНП в Одеській області від 14.03.2025 року № 649 строк проведення якого продовжено до 28.03.2025 року
15.09.2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси (справа № 521/9080/25; провадження № 1-кп/521/1540/25) постановив ухвалу, якою встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проявив особисту неуважність та не обрав безпечної швидкості, що і призвело до ДТП. Відповідно до цієї ж ухвали ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні діяння, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винуватої особи з потерпілим, а кримінальне провадження закрито.
У ремонтній калькуляції, яка є у висновку експертного дослідження Одеського НДЕКЦ МВС України від 22.07.2025 року № ЕД-19/116-25/14319-АВ зазначено, що вартість відновлювального ремонту службового автомобіля «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнаного на дату ДТП, складає 991 876,49 грн.
Окремо встановлено, що на службовий автомобіль «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , укладено договір обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (поліс № 221954287 строком дії до 10.12.2025 року), на автомобіль «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , укладено договір з ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» (поліс № НОМЕР_3 строком дії до 26.03.2025 року).
Службовий автомобіль «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є спеціалізованим легковим «оперативним», білого кольору, 2019 р.в., інвентарний номер НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , належить ГУНП в Одеській області (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданий ТСЦ 5141 15.11.2019), поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 221954287, виданий ПрАТ «СК «Євроінс Україна», дійсний з 11.12.2024 року по 10.12.2025 рік.
Автомобіль «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить громадянці ОСОБА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , чинний поліс обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – № AT4850978, ТДВ СК «Альфа-Гарант», дійсний до 26.03.2025 року.
Згідно полісу № AT4850978, ТДВ СК «Альфа-Гарант» ліміт за шкоду майну встановлений у розмірі 160000,00 грн.
Судом встановлено, що за ініціативою керівництва Головного управління, відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що був чинний на момент учинення ДТП, у триденний термін, а саме 17.02.2025 року підготовлені та надіслані до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та до ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» заяви (повідомлення) вих. СЕД № 9129-2025 та СЕД № 9013-2025.
Також, 13.08.2025 року вих. СЕД № 97632-2025 аналогічну заяву (повідомлення) було скеровано до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
14.08.2025 року за СЕД № 142171-2025 та СЕД № 142170-2025 підготовлені та скеровані до ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» та до МТСБУ заяви про страхове відшкодування та копії висновку експертного дослідження Одеського НДЕКЦ МВС від 22.07.2025 № ЕД-19/116-25/14319-АВ.
Згодом страхові кошти в сумі 156 800,00 грн. були перераховані МТСБУ на рахунок ГУНП в Одеській області на відновлення службового автомобіля «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Як зазначає представник позивача, отриманих страхових коштів для його відновлення не вистачає. Різниця між визначеною у висновку експертного дослідження № ЕД-19/116 25/14319-АВ вартістю відновлювального ремонту (ремонтна калькуляція № 25-14319) та отриманими страховими коштами складає 991 876,49 грн. – 156 800,00 грн. = 835 076,49 грн. Таким чином, отриманої суми відшкодування від МТСБУ не вистачає для повного відновлення вищезазначеного службового автомобіля.
Невідшкодована сума збитку становить 835 076,49 грн. Зважаючи на те, що нанесена шкода майну Головного управління не відшкодована в повному обсязі, з метою досудового врегулювання спору, АВ ЦЗ ГУНП в області за підписом керівництва Головного управління підготувало і скерувало на адресу мешкання (реєстрації) ОСОБА_2 , 1986 р. н. відповідний лист «вимогу» від 15.10.2025 року № 219125-2025 щодо добровільного відшкодування шляхом сплати коштів за завданий збиток Головному управлінню Національної поліції в Одеській області в розмірі 835 076,49 грн. Даний лист вимогу ОСОБА_4 отримав нарочно.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 березня 1992 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у пункті 2 роз`яснив, що при розгляді таких справ, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі або майну громадянина відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
На противагу доводам представника відповідача щодо неналежного відповідача, суд зазначає наступне. В матеріалах справи наявний доказ того, що 14.08.2025 року було підготовлено та скеровано до ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» заява про страхове відшкодування та копії висновку експертного дослідження Одеського НДЕКЦ МВС від 22.07.2025 № ЕД-19/116-25/14319-АВ.
З відкритих джерел «Інтернет» суду стало відомо, що 13 березня 2025 року Національний банк України ухвалив рішення про застосування до ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ "АЛЬФА-ГАРАНТ" (ЄДРПОУ 32382598), заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії.
Таким чином, позивач втративши можливість отримати страхове відшкодування від ТОВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» був вимушений звернутись до МТСБУ із заявою про страхове відшкодування, згідно до п.4 ч.1 ст.43 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.
Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми у разі якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі сплати страхового відшкодування.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Згідно до ч. 1, 3 ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Ринкова вартість транспортного засобу до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом або страховиком (МТСБУ) відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.
Ринкова вартість транспортного засобу після його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається страховиком (МТСБУ) на підставі цінової пропозиції, отриманої щодо заявленого для продажу пошкодженого транспортного засобу на аукціоні з продажу пошкоджених транспортних засобів, у тому числі що проводиться з використанням інформаційно-комунікаційних систем (онлайн-аукціон, торги). За домовленістю між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою вартість транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може визначатися страховиком (МТСБУ) відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною першою статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично просить відшкодувати вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля в розмірі 991 876,49 гривень, в той час як ринкова вартість автомобіля «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 13.02.2025 складала 396395 гривень, а на аркуші 12 висновку експерта № ЕД-19/116-24/14319-AВ зазначено: "Отже, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у ДТП 13.02.2025, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості автомобіля на момент пошкодження та становить 396395 (триста дев?яносто шість тисяч триста дев?яносто п?ять) грн. 40 коп., оскільки відновлення транспортного засобу є економічно недоцільним."
Отже, вартість відновлювального ремонту автомобіля (991 876,49 грн) більш ніж удвічі перевищує його ринкову вартість до пошкодження (396 395,40 грн), а сам автомобіль відповідно до статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважається знищеним. Стягнення на користь позивача вартості відновлювального ремонту за таких обставин означало б відшкодування шкоди в розмірі, що значно перевищує вартість втраченого майна, тобто більше, ніж реальні збитки, що не відповідає статтям 22, 1166, 1192 ЦК України. Тому розрахунок розміру шкоди, наведений у позовній заяві, суд вважає необґрунтованим.
Отже ремонт автомобіля є економічно необгрунтованим, а тому розмір реальних збитків визначається як різниця між вартістю автомобіля до ДТП та вартістю автомобіля з урахуванням пошкоджень, отриманих внаслдіок ДТП.
Що стосується вартості автомобіля в пошкодженому стані, то позивач не надав доказів на підтвердження вартості автомобіля у пошкодженому стані, та заперечував проти призначення експертизи, що призводить до неможливості визначення розміру реальних збитків, що само по собі є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, така позиція була висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду, по справа № 125/1216/20 — 14 червня 2023 року: Велика Палата звернула увагу на те, що для визначення розміру шкоди у випадку, коли власник не погоджується з визнанням автомобіля фізично знищеним, необхідні відомості про вартість автомобіля до та після ДТП. За відсутності таких доказів неможливо визначити різницю між цими величинами.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в разі згоди з визнанням автомобіля фізично знищеним власник повинен передати залишки транспортного засобу особі, яка відповідає за завдану шкоду, і тим самим набути право на відшкодування в розмірі, що відповідає вартості транспортного засобу до ДТП. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач передав або пропонував передати відповідачу залишки автомобіля.
Оскільки ремонт автомобіля є економічно необґрунтованим, розмір реальних збитків визначається як різниця між вартістю автомобіля до ДТП та вартістю автомобіля з урахуванням пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП.
У той же час відповідно до правової позиції яку висловив Верховний Суд у справі № 757/22936/19-ц — 6 грудня 2021 року: Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про відмову у стягненні зазначеної суми, оскільки без відомостей про вартість автомобіля після ДТП неможливо визначити належний розмір реальних збитків. Суд також звернув увагу, що саме позивач відчужив пошкоджений автомобіль і заявив вимогу про відшкодування, тому на ньому лежав обов`язок довести обставини, необхідні для визначення суми шкоди.
У даному конкретному випадку мова йде про те, що підставою для відмови у стягненні шкоди стали дії позивача, щодо розукомплектування та продажу пошкодженого автомобіля без визначення його ринкової вартості у пошкодженому стані.
Що стосується автомобіля позивача, то у випадку заявлення відповідачем вимоги про передачу йому залишків пошкодженого автомобіля при відшкодування повної вартості автомобіля станом на момент ДТП ( 396 395,00 гривень) то очевидним є той факт, що позивач не зможе цього зробити з двох причин, по-перше через те, що вказане майно є об?єктом власності органу державної влади, а по-друге це є спецтранспортом, на якому становлено спеціальні світлові і звукові пристрої, використання і встановлення яких потребує спеціального дозволу, на який відповідач не має права за визначенням.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 жовтня 2021 року у справі № 205/1314/16-ц та від 6 грудня 2021 року у справі № 757/22936/19-ц, у разі заявлення вимоги про відшкодування шкоди, завданої фізичним знищенням транспортного засобу, за відсутності відомостей про вартість автомобіля у пошкодженому стані неможливо встановити обґрунтованість заявленого розміру майнової шкоди. Стягнення повної ринкової вартості автомобіля до ДТП без урахування вартості пошкодженого транспортного засобу не відповідає вимогам щодо доведення розміру реальних збитків.
З огляду на це, позивач не надав належних і допустимих доказів вартості автомобіля після ДТП, а така вартість має значення для визначення належного розміру відшкодування, заявлені вимоги в частині недоведеного розміру збитків не можуть бути задоволені.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами розміру реальних збитків, які підлягають відшкодуванню відповідачем понад виплачене страхове відшкодування, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно зі ст. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Керуючись статтями 18, 28, 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 15, 16, 22, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, статтями 12, 13, 76, 81, 82, 141, 258, 259, 263–265, 352, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлений 02.11.2026 року.
СУДДЯ: Бобуйок І.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua