Суд: Доброславський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №504/650/26
Суддя: Литвинюк А. В.
Справа № 504/650/26
Номер провадження 2/504/2623/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.10.2026с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Литвинюк А.В.,
секретаря судового засідання Данько Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», в особі представника Линник Вікторії Костянтинівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
17.02.2026 року представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №0878-5293 від 19.12.2021 року у розмірі 47 369 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати пов`язані з відправкою копії позовної заяви з додатками у розмірі 225,88 грн.
Крім того, у позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про витребування від АТ «ОЩАДБАНК» (ЄДРПОУ: 00032129) письмові докази».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.
Ухвалою суду від 05.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Клопотання представника позивача задоволено та витребувано з АТ «ОЩАДБАНК» зазначену інформацію.
08.05.2026 року на виконання вказаної ухвали до суду надійшли витребувані судом докази від АТ «ОЩАДБАНК», з яких вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) відкрито банківський рахунок НОМЕР_2 , який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_3 та підтверджується факт зарахування коштів за кредитним договором.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст.128-130 ЦПК України.
В судові засідання, призначені на 26.05.2026 року та 07.10.2026 року представник позивача Линник В.К. не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, однак в позовній заяві просила суд здійснювати розгляд справи у її відсутність та не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 про час та місце судових засідань повідомлялася належним чином, шляхом надсилання ухвали суду та судових повісток за місцем реєстрації, однак, у судові засідання, призначені на 26.05.2026 року та 07.10.2026 року не з`явилася, про поважність причин відсутності не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.
Відтак, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, ухваливши заочне рішення у справі, за згодою представника позивача, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, оскільки, надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19.12.2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №0878-5293, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит 6 700,00 грн.
Строк кредитування – 300 днів, базовий період кредитування – 21 день, стандартна процентна ставка становить 3%, знижена процентна ставка становить 2%.
Відповідно до умов кредитного договору, відповідач взяв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за його користування, в порядку та умовах, визначених договором.
Однак, відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого, згідно наданого розрахунку, утворилась заборгованість в розмірі 47 369,00 грн, з яких: 6 700,00 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 40 669,00 грн сума заборгованості за відсотками.
26.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу №УКФ-261224-2 про відступлення права вимоги за кредитними договорами, у відповідності до умов якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» передає (відступає) за плату, а ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому й числі за кредитним договором від 19.12.2021 року №0878-5293.
Відповідно до п.1.1 Договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту (первісному кредитору), і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками.
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а саме п. 18. Законодавцем унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи те, що на час ухвалення судом цього рішення воєнний стан в Україні не скасовано, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої пені у розмірі 9 800 грн. задоволення не потребують.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит платежі, які споживач має сплатити на користь кредитодавця за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь (прийом та розгляд заяви про надання кредиту, оцінка кредитоспроможності споживача та перевірка наданих ним відомостей, підготовка та укладення договору про споживчий кредит тощо).
Вимога про стягнення заборгованості комісії за видачу кредиту у розмірі 750 грн прямо суперечить ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки видача коштів є обов`язком кредитора, а не додатковою послугою. Дана позиція узгоджується з висновками Верховним Судом у постанові від 09.02.2024 у справі №337/3703/22.
Оскільки позивачем не надано доказів того, що зазначена комісія є платою за фактично надані самостійні послуги, відмінні від дій, які банк вчиняє у межах власної господарської діяльності для виконання договору, такі положення є несправедливими умовами відповідно до законодавства про захист прав споживачів, а правові підстави для стягнення неоплаченої комісії відсутні.
У зв`язку з чим суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь ТОВ «Новий Колектор» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №0878-5293 від 19.12.2021 року у розмірі 47 369,00 грн, з яких: 6 700,00 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 40 669,00 грн сума заборгованості за відсотками.
Пунктом 1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати пов`язані з відправкою копії позовної заяви з додатками у розмірі 225,88 грн.
Керуючись ст.ст.526,1048,1050,1054,1056-1 ЦК України та ст.ст.81,89,128-130,133,137,141,280-283 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», в особі представника Линник Вікторії Костянтинівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (код ЄДРПОУ 43170298, місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, оф. 601) заборгованості за кредитним договором №0878-5293 від 19.12.2021 року у розмірі 47 369 (сорок сім тисяч триста шістдесят дев`ять) гривень, з яких: 6 700,00 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 40 669,00 грн сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (код ЄДРПОУ 43170298, місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, оф. 601) понесені судові витрати у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати пов`язані з відправкою копії позовної заяви з додатками у розмірі 225 (двісті двадцять п`ять) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Литвинюк А. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua