Вирок від 01 листопада 2026 р. у справі №502/1526/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1526/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2026 м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

законного представника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника органу опіки та піклування – ОСОБА_8 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія Одеської області кримінальне провадження № 12026167150000052 від 07.05.2026 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого учня 10 класу Кілійського ЗЗСО № 4, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

В першій декаді березня 2026 року, більш точного дня та часу не встановлено, ОСОБА_5 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, прибув за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 .

В цей день, перебуваючи в приміщенні зазначеної квартири, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_7 про можливість заробітку шляхом надання в оренду стороннім особам банківського рахунку в АТ «ПУМБ», відкрив на ім`я ОСОБА_7 банківський рахунок в АТ «ПУМБ» через мобільний додаток, чим заклав підґрунтя для введення потерпілого в оману.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_7 , 12.03.2026 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вигадав та повідомив ОСОБА_7 завідомо неправдиву інформацію про те, що з банківським рахунком ОСОБА_7 в АТ «ПУМБ» існують проблеми, для вирішення яких стороннім особам, які користуються банківським рахунком, потрібно передати грошові кошти в сумі 20 000 гривень, при цьому, фактично вказаних проблем насправді не існувало та сторонні особи не пред`являли вимоги надання вказаних коштів. На що потерпілий ОСОБА_7 , будучи введеним в оману та не усвідомлюючи злочинного характеру дій ОСОБА_5 , сприйняв його слова як правдиві, перебуваючи під впливом цього обману, передав ОСОБА_5 готівкові кошти у сумі 20 000 гривень.

Заволодівши грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 , завершивши скоєння злочину за даним епізодом, ОСОБА_5 розпорядився незаконно здобутими коштами на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 20000 гривень.

Крім того, 20 березня 2026 року, ОСОБА_5 в ході розмови з ОСОБА_7 дізнався, що у нього з`явилися грошові кошти, та в нього виник умисел на вчинення нового злочину щодо заволодіння коштами ОСОБА_7 шляхом шахрайства.

Так, 20 березня 2026 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), прибув за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 .

У цей день, перебуваючи в приміщенні зазначеної квартири, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_7 про можливість заробітку шляхом надання в оренду стороннім особам банківського рахунку в АТ «А-БАНК», відкрив на ім`я ОСОБА_7 банківський рахунок через мобільний додаток АТ «А-БАНК», чим заклав підґрунтя для введення потерпілого в оману.

Через декілька днів після зустрічі 20.03.2026, точного дня та часу досудовим розслідуванням не встановлено, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вигадав та повідомив ОСОБА_7 завідомо неправдиву інформацію про те, що з банківським рахунком ОСОБА_7 в АТ «А-БАНК» існують проблеми, для вирішення яких стороннім особам, які користуються банківським рахунком, потрібно передати грошові кошти на суму 10 000 гривень, при цьому, фактично вказаних проблем насправді не існувало та сторонні особи не пред`являли вимог надання вказаних коштів, на що потерпілий ОСОБА_7 , будучи введеним в оману та не усвідомлюючи злочинного характеру дій ОСОБА_5 , сприйняв його слова як правдиві, перебуваючи під впливом цього обману, у період часу з 20.03.2026 по 01.04.2026 передав ОСОБА_5 частинами готівкові кошти, всього на загальну суму 10 000 гривень.

Заволодівши грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 , завершивши скоєння злочину за даним епізодом, ОСОБА_5 розпорядився незаконно здобутими коштами на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 10 000 гривень.

Крім того, 10 квітня 2026 року ОСОБА_5 в ході розмови з ОСОБА_7 дізнався, їдо у останнього з`явилися грошові кошти, і в нього виник умисел на вчинення нового злочину щодо заволодіння коштами ОСОБА_7 шляхом шахрайства. Так, 10 квітня 2026 року, більш точного дня та часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 .

У цей день перебуваючи в приміщенні зазначеної квартири, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_7 про можливість заробити шляхом надання в оренду стороннім особам банківського рахунку в АТ «РАЙФФАИЗЕН БАНК», відкрив на ім`я ОСОБА_7 банківський рахунок через мобільний додаток АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», чим заклав підґрунтя для введення потерпілого в оману.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_7 , 12.04.2026, точного часу не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вигадав та повідомив ОСОБА_7 завідомо неправдиву інформацію про те, що з банківським рахунком ОСОБА_7 в АТ «РАИФФАИЗЕН БАНК» існують проблеми, для вирішення яких стороннім особам, які користуються банківським рахунком, потрібно передати грошові кошти на суму 400 доларів США та 1000 Євро, при цьому, фактично вказаних проблем насправді не існувало та сторонні особи не пред`являли вимог надання вказаних коштів, на що потерпілий ОСОБА_7 , будучи введеним в оману та не усвідомлюючи злочинного характеру дій ОСОБА_5 , сприйняв його слова як правдиві, перебуваючи під впливом цього обману, у період часу з 12.04.2026 по 20.04.2026 передав ОСОБА_5 частинами готівкові кошти на загальну суму 400 доларів США та 1000 Євро, що еквівалентно 69 324 гривням 42 копійкам (за офіційним курсом Національного банку України станом на 20.04.2026: 400 доларів США - 17 557 гривень 72 копійки; 1000 Євро - 51 766 гривень 70 копійок).

Заволодівши грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 , завершивши скоєння злочину за даним епізодом, ОСОБА_5 розпорядився незаконно здобутими коштами на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 69 324 гривні 42 копійки.

У судовому засіданні ОСОБА_5 , винним себе визнав у повному обсязі, щиро покаявся, не заперечував, що при зазначених у вироку обставинах скоїв злочин та зазначив, що шкоду, заподіяну потерпілому він відшкодує частинами.

Потерпілий ОСОБА_7 , в судовому засіданні підтвердив обставини викладені у обвинувальному акті та зазначив, що кошти, на момент розгляду справи, йому не відшкодовані.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні дала згоду щодо нагляду за засудженим ОСОБА_5 та проведення з ним виховної роботи.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників процесу, визначив об`єм обсягу доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, який в суді не оспорював фактичних обставин справи та його свідчення не суперечать фактичним обставинам справи, і при цьому судом досліджувались тільки дані що характеризують особу обвинуваченого, та допитом потерпілого, що підтвердив правдивість показань обвинуваченного.

Так, неповнолітній ОСОБА_5 , є учнем Кілійського ЗЗСО № 4, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває має негативну характеристику з навчального закладу.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття в скоєному злочині, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

При таких обставинах, суд вважає, що провина ОСОБА_5 доведена в повному обсязі і він підлягає кримінальному покаранню, оскільки його дії органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 190 КК України кваліфіковані вірно, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Розглядаючи питання про міру покарання відносно ОСОБА_5 , суд враховує ступень тяжкості скоєних ним злочинів, а також його особу та обставини, які пом`якшують покарання, зазначені судом раніше у вироку.

З урахування тяжкості скоєного злочину, а також особи ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що його виправлення можливо без відокремлення від суспільства, та вважає необхідним звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75, 104 КК України, оскільки, на думку суду, виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою відповідними органами та його законним представником – ОСОБА_4 протягом іспитового строку з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п.п. 4, 6 ч. 3 ст. 76 КК України.

Крім того, на підставі ст. 70 ч.1 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само за перелічені в цій статті кримінальні правопорушення, зокрема за ч. 1 ст. 301 КК України.

Частиною 1 ст. 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

При цьому, в п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України зазначено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Як підтвердив у судовому засіданні ОСОБА_5 , він використовував мобільний телефон марки «iPhone» модель 13 білого кольору в гумовому прозорому чохлі, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картою оператора «Vodafone» НОМЕР_3 , як знаряддя вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а тому цей телефон підлягає спеціальній конфіскації.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Міра запобіжного заходу не обиралась.

Керуючись ст.ст. 96-1, 100, 104, 370, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та на підставі цього закону призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 рік, з покладанням обов`язків на підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Його ж визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 , від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 104 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язок щодо нагляду за засудженим ОСОБА_5 та проведення з ним виховної роботи.

На підставі ст. 96-2 КК України мобільний телефон марки «iPhone» модель 13 білого кольору в гумовому прозорому чохлі, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картою оператора «Vodafone» НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_5 - конфіскувати в дохід держави.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка утримується під вартою з моменту вручення копії вироку. Негайно вручити копію вироку, після його проголошення, учасникам по справі.

Суддя: ОСОБА_1