Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №343/1663/26
Суддя: Керніцький І. І.
Справа №: 343/1663/26
Провадження №: 2-а/343/31/26
РІШЕННЯ
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого суддi – Керніцького І. І.,
секретаря – Луцик Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача – адвокат Комарницький Е.Г. звернувся до суду з позовом в якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати причини пропуску мною строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк; прийняти мою позовну заяву до розгляду; скасувати постанову №493 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 03.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що 03.04.2026 стосовно нього, ОСОБА_1 , тимчасово виконуючим обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , було винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення № 493, згідно якої на нього накладено штраф в розмірі 17 000 грн. за порушення начебто частини 3 статті 210-1 КУпАП. Вважає, що дана постанова, винесене з порушенням закону, суперечить ст. 61 Конституції України та є безпідставною з огляду на наступне. Згідно протоколу № 184 від 24.03.2026 року він, ОСОБА_1 , прибув у супроводі органів Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою уточнення військово-облікових даних. Співробітниками ТЦК було встановлено, що він не підлягаю призову на військову службу під час мобілізації, оскільки він утримую троє дітей віком до 18-ти років. Однак мене було повідомлено, що він, ОСОБА_1 , перебуває в розшуку як особа, що порушує правила військового обліку. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що 1 - им відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено на ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема с. Мала Тур`я, розпорядження № 24 від 19.01.2026 року для прибуття військовозобов`язаного, з метою уточнення військово-облікових даних. Гр. ОСОБА_1 , був оповіщений, згідно відповіді старости с.Мала Тур`я №11/05-15/312 від 05.02.2026 року, про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 26 - 30 січня 2026 року. Згідно вказаних дат громадянин ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, в зв`язку з чим порушив абз.2 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2. Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, та вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Він надав відповідні пояснення, що не отримував жодних оповіщень і наміру ухилятися від вимоги ІНФОРМАЦІЯ_3 не мав, оскільки згідно його витягу з Резерв+ він уточнив свої військово-облікові дані вчасно, а також має відстрочку у зв`язку з утриманням ним 3-х неповнолітніх дітей. Опісля йому було надано повідомлення про час та місце винесення Постанови Про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 24.03.2026, де було вказано, що йому пропонується прибути о 10:00 год. 03 квітня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для винесення постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У вказаний час 03.04.2026 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак його не було прийнято та при ньому не розглядали та не приймали жодної постанови, натомість його переконали, щоб він визнав свою вину і тоді у нього з`явиться можливість оплатити лише половину штрафу. В той же день, ним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста в порядку ст. 279-9 КУпАП було подано заяву про визнання вини та згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності і 04.04.2026 на підставі його заяви, стосовно нього, ОСОБА_1 , тимчасово виконуючим обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , було винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення № R460431, згідно якої на нього накладено штраф в розмірі 17 000 грн.. за порушення частини 3 статті 210-1 КУпАП, одразу після винесення постанови від 04.04.2026, в той самий день він оплатив штраф у розмірі 8500 грн., що підтверджується квитанцією № 57cf8faa_558b_4593_94c7_c7ebe858edf7_0 від 04.04.2026. Суть правопорушення зводилось до того, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП. Ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до вимог абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Згідно із ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Згідно із приписами абз.9 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки. Згідно норм Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони № 3 від 01.01.2024 Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення). Заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279- 9 КУпАП. Згідно статті 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Зауважує, що відповідну заяву ним було подано 03.04.2026 року в день розгляду адміністративної справи, на що йому було надано відповідне повідомлення. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Згідно п. 12 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони № 3 від 01.01.2024 у справі керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який її розглядає, відповідно до статті 284 КУпАП виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення - за формою згідно з додатком 4, а у разі подання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, заяви про визнання правопорушення - за формою згідно з додатком 6; Постанова за справою про адміністративне правопорушення № R460431 від 04.04.2026 була винесена за формою згідно з додатком 6 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Таким чином, мене було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП через порушення ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” через неявку по повістці, для оновлення даних та проходження медогляду, він визнав свою вину та оплатив штраф в порядку статті 279-9 КУпАП у розмірі 8 500 грн. Однак 11.07.2026 він отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 81422332 від 07.07.2026, з ідентифікатором доступу та виклик державного виконавця, що підтверджується даними з трекінгу сайта Укрпошти R0 6722 0103 967. Через Автоматизовану систему виконавчих проваджень він дізнався, що дане виконавче провадження відкрите на підставі Постанови №493 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 03.04.2026 року. Так, в Постанові №493 зазначено, що під час опрацювання, матеріалів справи про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки даних через реєстр «Оберіг», протоколу за вих. №1684 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 будучи належно оповіщеним згідно вимог пп.2 п. 41 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року, відповідно до відповіді Долинської міської ради №305 від 05.02.2026 року, не прибув за розпорядженням №24 від 19.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 26.01.2026 по 30.01.2026 року для уточнення військово- облікових даних та проходження медичного огляду, про поважні причини неприбуття, в порядку передбаченому абз.7 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», гр. ОСОБА_1 не повідомляв, порушивши вимоги абз.2 ч.1 сі .22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинивши це в умовах особливого періоду, вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Наголошує, що до самої постанови № 493 не долучено жодного доказу, який би підтверджував, що він був з нею ознайомлений чи що така постанова взагалі йому надсилалася. Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, існують дві постанови: Постанова № R460431від 04.04.2026 та Постанова № 493 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 03.04.2026 року про притягнення мене до адміністративної відповідальності за одне і те саме правопорушення, а саме за порушення статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за неявку за повісткою для уточнення даних і проходження медогляду за той самий період. Відтак, зважаючи на те, що за вчинення діяння, що порушує приписи статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мене уже було притягнено до відповідальності, а наявність Постанови № 493 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 03.04.2026, яка притягує його до відповідальності за те саме порушення, що уже визначене у постанові від 04.04.2026 року № R460431, суперечить статті 61 Конституції України, яка визначає: “Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення”, то така постанова підлягає скасуванню, а адміністративна справа до закриття. Згідно статті 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;3) скасовує постанову і закриває справу. За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також повідомляю суд, що я дізнався про наявність постанови за справою про адміністративне правопорушення № 493 від 03.04.2026 вже після того як йому надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження № 81422332 від 07.07.2026, а саме він зміг ознайомитися з самим виконавчим документом, тобто постановою за справою про адміністративне правопорушення № 493 від 03.04.2026, лише 11.07.2026, що підтверджується даними з трекінгу з сайта Укрпошти R0 6722 0103 967. Таким чином, вважаю, що він дізнався про порушення свого права 11.07.2026 року, коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, до того він не отримував і не ознайомлювався з оскаржуваною постановою та відповідно не міг її оскаржити. Згідно статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України. Крім цього, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п. п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі “Мельник проти України” право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. В п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі “Балацький проти України” йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків буде остаточно вирішено. Вищезазначені аргументи дають йому підстави винести клопотання перед судом про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Позивач та його представник - адвокат Комарницький Е.Г. в судове засідання не прибув, звернувся до суду про розгляд даної справи за його відсутності.
Представник відповідача звернувся з заявою в якій просив відмовити в задоволенні даного позову, мотивуючи свої пояснення тим, що під час опрацювання справи про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки даних через реєстр АПТС «Оберіг», протоколу за вих. № 1684 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи належно оповіщеним згідно вимог п.п. 2 п. 4 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року, відповідно до відповіді Долинської міської ради № 305 від 05.02.2026+ року не прибув за розпорядженням № 24 від 19.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 26.01.2026 по 30.01.2026 року для уточнення військово-облікових даних про проходження медичного огляду. Про поважні причини неприбуття, в порядку передбаченому абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», гр. ОСОБА_1 не повідомляв, порушивши вимоги абз. 2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та це вчинивши в умовах особливого періоду. Враховуючи зазначене, гр.. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Суд, вивчивши доводи сторін, дослідивши та перевіривши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що поданий позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні під час опрацювання справи про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки даних через реєстр АПТС «Оберіг», протоколу за вих. № 1684 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи належно оповіщеним згідно вимог п.п. 2 п. 4 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року, відповідно до відповіді Долинської міської ради № 305 від 05.02.2026+ року не прибув за розпорядженням № 24 від 19.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 26.01.2026 по 30.01.2026 року для уточнення військово-облікових даних про проходження медичного огляду. Про поважні причини неприбуття, в порядку передбаченому абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», гр. ОСОБА_1 не повідомляв, порушивши вимоги абз. 2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
03.04.2026 стосовно ОСОБА_1 , тимчасово виконуючим обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , було винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення № 493, згідно якої на нього накладено штраф в розмірі 17 000 грн. за порушення начебто частини 3 статті 210-1 КУпАП. Вважає, що дана постанова, винесене з порушенням закону, суперечить ст. 61 Конституції України та є безпідставною з огляду на наступне. Згідно протоколу № 184 від 24.03.2026 року він, ОСОБА_1 , прибув у супроводі органів Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою уточнення військово-облікових даних. Співробітниками ТЦК було встановлено, що ві не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки я утримую троє дітей віком до 18-ти років. Однак його було повідомлено, що він, ОСОБА_1 , перебуває в розшуку як особа, що порушує правила військового обліку. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що 1 - им відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено на ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема с. Мала Тур`я, розпорядження № 24 від 19.01.2026 року для прибуття військовозобов`язаного, з метою уточнення військово-облікових даних. Гр. ОСОБА_1 , був оповіщений, згідно відповіді старости с.Мала Тур`я №11/05-15/312 від 05.02.2026 року, про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 26 - 30 січня 2026 року. Згідно вказаних дат громадянин ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, в зв`язку з чим порушив абз.2 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2. Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, та вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Він надав відповідні пояснення, що не отримував жодних оповіщень і наміру ухилятися від вимоги ІНФОРМАЦІЯ_3 не мав, оскільки згідно його витягу з Резерв+ він уточнив свої військово-облікові дані вчасно, а також має відстрочку у зв`язку з утриманням ним 3-х неповнолітніх дітей. Опісля йому було надано повідомлення про час та місце винесення Постанови Про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 24.03.2026, де було вказано, що йому пропонується прибути о 10:00 год. 03 квітня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для винесення постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У вказаний час 03.04.2026 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак його не було прийнято та при ньому не розглядали та не приймали жодної постанови, натомість його переконали, щоб він визнав свою вину і тоді у нього з`явиться можливість оплатити лише половину штрафу. В той же день, ним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста в порядку ст. 279-9 КУпАП було подано заяву про визнання вини та згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності і 04.04.2026 на підставі його заяви, стосовно нього, ОСОБА_1 , тимчасово виконуючим обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , було винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення № R460431, згідно якої на нього накладено штраф в розмірі 17 000 грн. за порушення частини 3 статті 210-1 КУпАП, одразу після винесення постанови від 04.04.2026, в той самий день він оплатив штраф у розмірі 8500 грн.
Оскільки про наявність оспорюваної постанови позивач дізнався тільки у відділі державної виконавчої служби, копії даних про надсилання чи вручення йому зазначеної постанови він дізнався тільки у відділі державної виконавчої служби, то вимога щодо поновлення йому пропущеного строку звернення до суду підлягає до задоволення.
Дослідивши матеріали справи суд вважає доводи позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5-10, 20, 44, 47, 48, 241, 243-246, 268, 271, 286 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задоволити.
Визнати причини пропуску ОСОБА_1 строк для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк.
Скасувати постанову № 493 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 03.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Долинського районного суду Керніцький І.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua