Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №522/14139/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14139/26

Провадження № 3/947/3990/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., за участю прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси Зайкова Д.Б. та особи, що притягається до відповідальності, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності заступника начальника відділу реєстрації користувачів при ГУ ДПС в Одеській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону, несвоєчасно без поважних причин подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (після звільнення).

Прокурор в судовому засіданні вказав на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та просив суд притягнути останню до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнала.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до наказу Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 21.12.2020 №38-о ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника відділу реєстрації користувачів при ГУ ДПС в Одеській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДІС з 22.12.2020.

Відповідно до наказу Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 02.08.2022 №198ВП-о ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника відділу реєстрації користувачів при ГУ ДПС в Одеській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДПС 02.08.2022.

ОСОБА_1 займала посаду державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби.

Таким чином, відповідно до пп.«в» п.1 ч.1 ст.3 Закону ОСОБА_1 є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону.

Тому, згідно з абз.16 ч.1 ст.1, ч.2 ст.45 Закону, приміткою до ст.172-6 КУпАП ОСОБА_1 є суб?єктом декларування та суб?єктом адміністративного правопорушення.

Згідно з приміткою до ст.56 Закону посада державної служби категорії «Б» відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з ч.1 ст.65 Закону за вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч.1 ст.3 Закону, притягаються до кримінальної адміністративної цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до Закону України від 08.07.2022 №2381-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану», який набрав чинності 03.08.2022, суб?єкт декларування зобов?язаний подати декларацію, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев?яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.

Законом України від 20.09.2023 №3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, відновлено декларування у порядку та строки, що визначені ст. 45 Закону.

Абз.2 ч.2 ст.45 Закону визначено, що особи, які припинили діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. «а», «в»-«» п.2 ч. 1 ст. 3 Закону, зобов?язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому ч.1 ст.45 Закону порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до пп.1 п.2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 №252/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за №1965/41021, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до абз.2 ч.2 ст.45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Пунктом 2-7 Прикінцевих положень Закону врегульовано, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов?язана була подати декларацію за 2022 рік (після звільнення) не пізніше 31.01.2024, тобто до 00 годин 00 хвилин 01.02.2024, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію за 2022 рік ОСОБА_1 подала 15.09.2025 о 16:36 (унікальний ідентифікатор декларації - 42de35ed-340a-41 d4-884b-f698824b5a3f (протерміновано на 593 календарних дні).

Згідно з послідовністю дій користувача Реєстру, які вчинила ОСОБА_1 , дії по заповненню декларації за 2022 рік остання розпочала лише 15.09.2025.

Листом від 01.07.2026 №47-01/45368-26 ОСОБА_1 запрошувалась до Національного агентства на 16.07.2026 на 10:00 для надання пояснень та, у разі наявності підстав, складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Вказаний лист був направлений засобами поштового зв`язку та за допомогою програмних засобів Реєстру у персональний електронний кабінет суб?єкта декларування.

Відповідно до інформації з Реєстру, наявна відмітка про перегляд повідомлення 13.07.2026 о 11:18 у персональному електронному кабінеті суб?єкта декларування (роздруківка з Реєстру з відміткою про перегляд додається до протоколу).

Відповідно до наданих письмових пояснень ОСОБА_1 , несвоєчасне подання декларації при звільненні було зумовлене повномасштабною збройною агресією російської федерації та одночасним доглядом за малолітньою дитиною, у зв?язку з чим подання декларацій залишилось поза увагою останньої.

Слід зазначити, що у період від 24.02.2022 до 11.10.2023 обов?язок подання декларацій, кінцевий строк яких припадав на період дії воєнного стану, був лише відтермінований, проте не був скасований (Закон України від 08.07.2022 №2381- IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану»).

Детальна інформація про те, які декларації слід подати після відновлення обов?язку подання декларацій, які декларації та в який строк подають особи, які звільнились у 2022, 2023 роках, а також для кого відтерміновано подання декларацій на період війни, містяться у п.п.1-1, 2-2, 2-3, 197-1 - 197-6 Роз?яснень щодо фінансової доброчесності від 13.11.2023 №4 (зі змінами), підготовлених Національним агентством на виконання повноваження, визначеного п.15 ч.ст.11 Закону, та які розміщені в розділі «Декларування» Бази знань НАЗК; також додатково висвітлено на офіційному сайті Національного агентства за посиланнями: https://nazk.gov.ua/uk/81454/, https://nazk.gov.ua/uk/81570/.

Крім того, згідно з ч.1 ст.139 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2020 №1861-VI, встановлено, що Закон України №3384-IX від 20.09.2023, яким відновлено декларування, опублікований у Відомостях Верховної ради, є офіційним оприлюдненням та відповідно вважається доведеним до відома громадян, що також свідчить про обізнаність ОСОБА_1 з необхідністю подання відповідної декларації.

Також питання відновлення декларування неодноразово протягом тривалого часу висвітлювалось у медіа, діяльність яких визначено Законом України «Про медіа».

При цьому відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2021 року у справі №800/30/17 (990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов?язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строків.

Слід зауважити, що обов?язок подання декларації, види декларацій, строки їх подання та звітні періоди, які вони охоплюють визначені статтею 45 Закону, мають імперативний характер і не ставляться у залежність від будь-яких обставин (у тому числі технічних чи фізичних можливостей суб?єкта декларування, його необізнаності щодо вимог законодавства тощо).

Обов?язок належної підготовки суб?єкта декларування для своєчасної подачі декларації покладається на самого суб?єкта декларування.

Для кваліфікації несвоєчасного подання декларації як адміністративного правопорушення необхідна наявність двох обставин, а саме: сам факт несвоєчасного подання та відсутність у суб?єкта декларування поважних причин порушення термінів подання декларації.

Тому лише сукупність факту несвоєчасного подання декларації та відсутність при цьому поважних причин у суб?єкта декларування утворює склад адміністративного правопорушення, без наявності якого провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю (ст. 247 КУПАП).

Згідно зі службовою запискою Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 21.04.2026 №70-05/4542-26 технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню декларації у визначений Законом період, не зафіксовано.

Поважних причин, які б перешкодили вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 в ході збору матеріалів по даному факту не встановлено.

Місцем вчинення правопорушення слід вважати місцезнаходження місця роботи: вул. Ланжеронівська, 15, м. Одеса, 65026.

Час вчинення адміністративного правопорушення: є дата фактичного подання декларації особи, уповноваженої на виконання або місцевого самоврядування, тобто 15.09.2025 о 16:36.

Таким чином, ОСОБА_1 , в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подала щорічну декларацію за 2022 рік (після звільнення), чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП в повній мірі підтверджується її поясненнями, наданими під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, та іншими зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення в сукупності, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення та досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП суддею не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, є щире каяття ОСОБА_1 .

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі досліджених судом матеріалів суд приходить до висновку, що відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само ж і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги обставини скоєння правопорушення, особу винного, обставини які пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що призначення стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП, буде справедливим та достатнім для покарання порушника за скоєне правопорушення, та для попередження скоєння ним правопорушень у майбутньому.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 1726, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу, у відповідності до вимог ч.2 ст.308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В. В. Чаплицький