Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №294/363/26 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/1713/26

справа № 294/363/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Білери І.В., за участі:

- секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, –

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ними 21.01.2023 Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що було складено відповідний актовий запис № 8, а також аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

Позов мотивує тим, що з відповідачем на сьогоднішній день не ведуть спільного господарства і не підтримують шлюбних стосунків протягом останнього року. Шлюб існує формально і його збереження не відповідає інтересам сторін. Сімейне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя та з втратою порозуміння, несумісності характерів. Відповідач тривалий час має стосунки з іншою особою. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, а саме: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою у АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні. Враховуючи, що сторони не дійшли згоди щодо порядку сплати аліментів, оскільки відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дітей не надає, хоча має таку можливість, так як перебуває в лавах ЗС України та має високу заробітну плату, позивачка змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та прав дитини на повноцінний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, тому просить стягнути з відповідача на її користь на утримання дочки аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 09.06.2026 відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладався на 22.09.2026 та 30.20.2026.

30.10.2026 від позивачки на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 21.01.2023, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 8.

Відповідно до Витягу з реєстру Чуднівської територіальної громади від 31.03.2023, позивачка зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що сторони від шлюбу мають неповнолітню дитину, а саме: дочку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що зроблено актовий запис № 5.

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання Сімейного кодексу України (далі - СК України) щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні ворожнечі все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.

Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що грунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.

Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

У відповідності до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

У статті 112 СК України регламентовано, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

Тож, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, суд, перш за все, виходить з вищевикладених норм чинного законодавства про те, що добровільність шлюбу є однією з основних його засад, збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Позивачка скористалася своїм правом на розірвання шлюбу та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберігати шлюб з відповідачем не має.

Таким чином, зважаючи, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивачки, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя, суд дійшов висновку, що даний шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень статей 18, 27 Конвенції про права дитини визнається принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

З системного аналізу наведених норм слідує, що саме позивачка як особа, яка одержує аліменти на утримання дитини та разом з якою проживає дитина, має право визначати спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі чи в розмірі частки від доходу відповідача, які необхідні для гармонійного розвитку дитини.

У судовому засіданні підтвердився факт проживання позивачки окремо від відповідача та перебування на її утриманні неповнолітньої дитини.

Позивач обрала спосіб стягнення аліментів – у розмірі частки від доходу відповідача і суд не вправі його змінювати та стягувати аліменти у частці від заробітку відповідача.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно із ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. У згаданій статті регламентовано безспірний розмір аліментів на дітей, на одну дитину -1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох дітей і більше – половини заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на обов`язок відповідача утримувати дитину та на те, що позивачка просить стягнути гарантований Законом мінімальний розмір на утримання однієї дитини, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачка була звільнена від сплати судового збору за заявлену вимогу про стягнення аліментів відповідно до п. 3 ч.1. ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

На підставі наведеного вище та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, статтями 104, 105, 110, 112, 113, 114, 180-182, 191 СК України, нормами Конвенції про захист прав дитини, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21.01.2023 Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 8.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Ірина БІЛЕРА