Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №274/5590/26 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/5590/26

Провадження № 2/292/671/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Лотуги В. Ф., з участю секретаря судового засідання Риданової Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

30.09.2026 до суду за підсудністю з Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшла цивільна справа за позовом ТОВ "ФК "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9352240 від 01.06.2024 у розмірі 60 810,40 грн та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.06.2024 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 9352240, згідно якого останній надано в кредит грошові кошти в сумі 10 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

ТОВ "Мілоан" свої зобов"язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору, а відповідачка не виконала своїх зобов`язань.

28.10.2024 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладено договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ, згідно якого відбулося відступлення права вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9352240 від 01.06.2024.

Заборгованість відповідачки становить 60 810,40 грн, з них: за кредитом - 10 000 грн, за відсотками - 44 710,40 грн, за комісіями за надання кредиту - 1100 грн, за неустойкою - 5000 грн.

Ухвалою суду від 06.10.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечують.

У судове засідання відповідачка не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання. До суду повернувся конверт з відміткою про її невручення у зв"язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Відзив на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

01 червня 2024 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 9352240.

Згідно умов договору, паспорта споживчого кредиту та заяви на отримання кредиту, відповідачка отримала кредит у розмірі 10 000 грн, строком на 345 днів до 12.05.2025 (дата остаточного погашення заборгованості). Загальні витрати за кредитом складають 39 748 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 49748 грн. Комісія за надання кредиту - 1150 грн, яка нараховується за ставкою 11,502 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 511 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною ставкою 511 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до графіка платежів за договором про споживчий кредит № 9352240 від 01.06.2026, дата видачі кредиту/дата платежу - 01.06.2026, кількість днів у розрахунковому періоді - 15, всього - 345; чиста сума кредиту/сума платежу - 10 000 грн; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 10 000 грн, проценти - 38 598 грн, комісія за надання кредиту - 1150 грн, реальна річна процентна ставка - 11 417,45 %, загальна вартість кредиту - 48 748 грн.

Згідно довідки з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Мілоан" про надсилання одноразового ідентифікатора у формі смс від 02.06.2026 ТОВ "Мілоан" 01.06.2024 об 11:07 надіслано одноразовий ідентифікатор 263466 на номер телефону позичальника НОМЕР_1 .

З платіжного доручення № 132691363 від 01.06.2024 вбачається, що ТОВ "Мілоан" згідно договору № 9352240 перерахувало на картку НОМЕР_2 кошти в розмірі 10000 грн.

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан", за кредитним договором № 9352240, ОСОБА_1 01.06.2024 надано кредит у сумі 10000 грн та нараховано комісію за оформлення кредиту в сумі 1150 грн, проценти згідно п. 1.5.2 та п.п. 1.6, 2.3.1.2 договору, сплачено комісію в розмірі 50 грн та проценти по кредиту в загальному розмірі 2100 грн, нараховано штраф в загальному розмірі 5000 грн.

28.10.2024 між ТОВ "Мілоан" (кредитор) та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ, згідно якого на умовах, встановлених цим договором кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками. Права вимоги переходять до нового кредитора у дату здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 28.10.2024 до договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ від 28.10.2024, укладеного між ТОВ "Мілоан"(кредитор) та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" (новий кредитор), кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 28.10.2024 кількістю 2186, загальна сума заборгованості - 40 319 024,26 грн.

З витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ від 28.10.2024, вбачається, що ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "Кредит-капітал" право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 , в сумі 33370,40 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 8400 грн, по нарахованим процентам за користування кредитом - 17 270,40 грн, по комісії - 1100 грн, по неустойці - 5000 грн.

Згідно платіжної інструкції № 6980 від 28.10.2024 ТОВ "ФК "Кредит-капітал" здійснило оплату ТОВ "Мілоан" згідно договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ від 28.10.2024, в сумі 1 670 346,11 грн.

01.07.2026 позивачем направлено ОСОБА_1 претензію про те, що 28.10.2024 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладений договір відступлення прав вимоги №111-МЛ, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 9352240 від 01.06.2024. Відповідно до умов кредитного договору вона зобов"язана була у встановлений строк повернути кредит та сплатити відсотки за його користування. Вимагають виконати зобов"язання протягом 3 днів та негайно погасити заборгованість в сумі 60 810,4 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 9352240 від 01.06.2024, наданої ТОВ "ФК "Кредит-капітал", заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "Кредит-капітал" за вказаним кредитним договором станом на 15.07.2026 (включно) складає 60 810, 40 грн, в тому числі: за сумою кредиту - 10 000 грн, за комісіями - 1100 грн, за відсотками - 44710,40 грн, по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов"язання - 5000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 9352240 від 01.06.2024 у період з 29.10.2024 по 12.05.2025 станом на 12.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 60 810,40 грн, у тому числі: тіло кредита - 10000 грн, проценти за користування кредитом - 44 710, 40 грн, комісія за надання кредиту - 1100 грн, неустойка - 5000 грн.

Відповідно до повідомлення АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-261013/105337-БТ від 02.11.2026, на ім"я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). По рахунку за період 01.06.2024-08.06.2024 зараховано кошти на суму 10000 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах

(у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

У справі встановлено, що договір між ТОВ "Мілоан" та відповідачкою укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи наданими позивачем доказами доведено укладення 01.06.2024 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 кредитного договору в електронному вигляді, що відповідає ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наданих суду доказів, позивачем доведено виконання ТОВ "Мілоан" своїх зобов"язань за кредитним договором від 01.06.2024 в повному обсязі, а саме - відповідачці було надано кредит в сумі 10 000 грн, який перерахований на її банківську картку.

У той же час, відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, грошові кошти не повернула.

Згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 60 810,40 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 10000 грн, за відсотками - 44710,40 грн, за комісією - 1100 грн, за неустойкою - 5000 грн.

З розрахунків вбачається, що ОСОБА_1 в межах строку дії кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом по 1,4 %.

Суд не погоджується щодо заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за нарахованими відсотками з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування та передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 22 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року не більше 1 %.

Договір № 9352240 про споживчий кредит між ТОВ "Мілоан" та відповідачкою укладений 01.06.2024, а тому з огляду на внесені зміни до Закону, визначення відсотків у договорі за користування кредитними коштами та їх подальше нарахування мало б здійснюватися з урахуванням положень п. 5 ст. 8, п. 17 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування", а саме - за процентною ставкою з 22.04.2024 по 19.08.2024 не більше 1,5 %, а у подальшому по 1%.

Однак, з наданого розрахунку вбачається порушення положень закону, оскільки з 20.08.2024 нарахування відсотків відбувалось за процентною ставкою 1,4 % у день, яка не мала перевищувати 1 %.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню проценти, розрахунок яких проведений судом з урахуванням положень Закону України "Про споживче кредитування" відповідно до заявленої вимоги позивача щодо стягнення нарахованих відсотків:

з 01.06.2024 по 19.08.2024 на суму 11 200 грн, з розрахунку - 10 000 грн (тіло кредиту) х 1,4 % (розмір денної процентної ставки) х 80 днів (кількість днів у періоді);

з 20.08.2024 по 12.05.2025 на суму 26 500 грн, з розрахунку - 10 000 грн (тіло кредиту) х 1 % (розмір денної процентної ставки) х 265 день (кількість днів у періоді).

При зазначених обставинах, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню відсотки на загальну суму 37 700 грн (11 200+26 500).

Також, суд не погоджується щодо стягнення з відповідачки неустойки у розмірі 5000 грн, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" та пункт 6 викладено в новій редакції, яким передбачено умови звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, у тому числі від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності даним Законом України, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно частин 2, 3 ст. 66 Закон України "Про правотворчу діяльність", у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього Кодексу (аналогічного підходу дотримав Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)). Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21(пункт 42), від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19 (пункт 75).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що неустойка за кредитним договором нарахована з 08 липня 2024 року, тобто під час дії на всій території України воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а не п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", оскільки норми ЦК України є пріоритетними над нормами Закону.

При зазначених обставинах, відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання, а тому заявлена вимога про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 5000 грн, задоволенню не підлягає.

Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 48 800 грн, з них: за тілом кредиту - 10 000 грн, за процентами - 37 700 грн, за комісією - 1100 грн, що становить 80,25 % ціни позову.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт № Д/27987 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 15.07.2026 на суму 8000 грн, детальний опис наданих послуг до нього від 15.07.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт. Суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судових засіданнях.

Отже, з врахуванням складності справи, що віднесена до категорії малозначних справ, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Така позиція суду відповідає і практиці Верховного Суду з даного питання викладена у постановах, зокрема в останній від 28.01.2026 у справі № 925/887/20, згідно якої суд здійснюючи розподіл витрат, надає оцінку обґрунтованості та пропорційності заявлених стороною позивача вимогам та фактично наданим послугам у суді, що узгоджується з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, яким визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами, та дає право суду як за клопотанням сторони, так і з власної ініціатив зменшити розмір витрат, визначений стороною, надавши оцінку їх обґрунтованості та пропорційності до предмета позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (48800/60810,40)х2662,40 = 2136 грн 56 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" (код ЄДРПОУ - 35234236, IBAN: НОМЕР_6 , банк отримувача - АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, місцезнаходження: 79029, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів) заборгованість за кредитним договором № 9352240 від 01.06.2024 в розмірі 48800 (сорок вісім тисяч вісімсот) грн, судовий збір в сумі 2136 (дві тисячі сто тридцять шість) грн 56 (п"ятдесят шість) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", знаходиться за адресою: 79029, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ - 35234236.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 .

Суддя В. Ф. Лотуг