Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №462/6165/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6165/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором кредитної лінії № 976110323 від 02.07.2025 року в розмірі 23867,34 грн., з яких 7906,46 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15960,88 грн - сума заборгованості по процентах, а також стягнути судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що 02.07.2025 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та відповідачем укладено Договір кредитної лінії № 976110323 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 8000 грн. строком на 5 років зі сплатою 0,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом. 16.09.2025 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/53, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії № 976110323 від 02.07.2025 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № Б/Н від 16.09.2025 року. 27.02.2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 27/0226-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 27.02.2026 року до Договору факторингу № 27/0226-01, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 23867,34 грн., з яких 7906,46 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15960,88 грн - сума заборгованості по процентах, 3953,23 грн – заборгованість за штрафними санкціями. Проте, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

12.08.2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідач по справі належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статей 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.07.2025 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії № 976110323 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 8000 грн. строком на 5 років зі сплатою 0,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом /а.с.42, зворот-54/.

Згідно з п. 2.1 Договору кредитної лінії № 976110323, за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 7.1 Договору кредитної лінії № 976110323, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 12.07.2025, а саме протягом 10 (десять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.

Згідно з п. 7.3 Договору кредитної лінії № 976110323, кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 01.08.2030.

Відповідно до п. 7.4 Договору кредитної лінії № 976110323, проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: протягом Дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником Дисконтного періоду кредитування чи поновлення Дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; після закінчення Дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Пунктом 8.3 Договору кредитної лінії № 976110323, визначено, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Відповідно до п. 9.2.2.1 Договору кредитної лінії № 976110323, позичальник зобов`язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів та комісій на поточний рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки передбачені Договором.

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «ZGSV-9482», який було відправлено їй на номер мобільного телефону, вказаний у заявці на отримання грошових коштів у кредит від 02.07.2025 року, в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» /а.с. 37,40/.

Згідно з платіжним дорученням № 575bb000-57c0-494d-ad26-4097748e522c від 02.07.2025 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» здійснено переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 у розмірі 8000 грн, відповідно до Договору кредитної лінії № 976110323 від 02.07.2025 року /а.с. 79/.

Факт отримання відповідачем коштів також підтверджується листом наданим АТ КБ «Приват Банк» від 14.10.2026 року про переказ та зарахування на платіжну картку ОСОБА_1 02.07.2025 року коштів в сумі 8000 грн. /а.с. 111/.

16.09.2025 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/53, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії № 976110323 від 02.07.2025 року року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги від 16.09.2025 року /а.с.9-10, 86-88/.

Згідно з пунктом 4.1. Договору факторингу № МВ-ТП/53, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги.

27.02.2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 27/0226-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії № 976110323 від 02.07.2025 року року /а.с.13-16/.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 27.02.2026 року до Договору факторингу № 27/0226-01, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 23867,34 грн., з яких 7906,46 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15960,88 грн - сума заборгованості по процентах, 3953,23 грн – заборгованість за штрафними санкціями /а.с.18-19/.

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за Договором кредитної лінії № 976110323 від 02.07.2025 року загальна заборгованість відповідача станом на 01.05.2026 року становить 23867,34 грн., з яких 7906,46 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15960,88 грн - сума заборгованості по процентах, 3953,23 грн – заборгованість за штрафними санкціями /а.с. 25/.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Стаття 1049 ЦК України зобов`язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За твердженням позивача, відповідач не виконала свого обов`язку та не повернула надану їй позику та не сплативла відсотки в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідачем, всупереч вимогам частини 1 статті 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасно виконання зобов`язань за кредитним договором та відсутності заборгованості перед позивачем за цим договором.

Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користуванням кредиту, при цьому, доказів сплати вказаної суми боргу вона суду не надала, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7906,46 грн. та процентами в розмірі 15960,88 грн., оскільки в добровільному порядку відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує.

Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2662,40 грн. та судових витрат у розмірі 7000 грн., які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що 20.01.2026 року між Адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір про надання правничої допомоги № 20/01/06-02, за умовами якого Адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах договору /а.с.26-27/.

Згідно з актом виконаних робіт від 05.05.2026 року загальна вартість юридичних послуг становить 7000,00 грн /а.с. 31/.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2662,40 грн. /а.с.89/, а також, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії № 976110323 від 02.07.2025 року в розмірі 23867 (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333; ЄДРПОУ 43541163).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 ).

Суддя:

Оригінал рішення.