Суд: Київський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №208/8427/26
Суддя: Петренко В. С.
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
_____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 208/8427/26
Провадження № 2-о/947/461/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Петренка В.С.
за участю секретаря Торгонської В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
14.07.2026 року ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Ткаченка Бориса Романовича, звернувся до Заводського районного суду м. Кам`янського із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме просить встановити факт належності ОСОБА_1 договору дарування від 10.11.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Дмитрівської державної нотаріальної контори Довгалем С.В., за реєстраційним №2103, на 1/6 частину житлового будинку з відповідними їй надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає, що йому - ОСОБА_1 , на підставі договору дарування від 10.11.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Дмитрівської державної нотаріальної контори Довгалем С.В., за реєстраційним №2103, на праві власності належить 1/6 частина жилого будинку з відповідними їй надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа 1/6 частини жилого будинку складає 50.1 кв.м.
Заявник вказує, що маючи намір внести відомості про будинок до державного реєстру речових прав на нерухоме майно він звернувся до державного реєстратора. При ознайомленні з правовстановлюючими документами на будинок, державний реєстратор повідомив заявника про те, що у договорі його ім`я записано, як « ОСОБА_2 » і воно не збігається із записом його імені в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Дмитровським МВ УМВС України в Донецькій області 11 жовтня 1996 року, де його ім`я, зазначене, як « ОСОБА_3 ».
Зазначає, що причина неправильного написання його ім`я у договорі у одну літеру, а саме літера «И» замість літери «І», виникла у зв`язку із неправильним переведенням ім`я з російської на українську мову, після чого було здійснено неправильний переклад його ім`я під час оформлення договору, яке було зазначено, як « ОСОБА_2 ».
В першу чергу факт належності договору, заявнику - ОСОБА_1 , підтверджується: реєстраційним посвідченням (форма 5) виданим начальником бюро технічної інвентаризації.
У зв`язку із цим при видачі договору на будинок в ньому була допущена помилка, яка перешкоджає володіти, користуватися та розпоряджатися власністю на свій розсуд.
Внаслідок такої помилки, в заявника на даний час, виникла певна невідповідність між документом, що посвідчує його особу та правовстановлюючими документом, які були видані на його ім`я.
Оскільки, договір був посвідчений державним нотаріусом Дмитрівської державної нотаріальної контори Довгалем С.В., який на даний момент не займається нотаріальною діяльністю та місцезнаходження якого на даний момент для заявника є невідомим, тому виправити дану помилку в досудовому порядку не є можливим.
Тому виникає необхідність встановити факт належності заявнику правовстановлюючого документу.
Ухвалою Заводського районного суду м. Кам`янського (суддя Подкопаєва І.А.) від 20.07.2026 року, цивільну справу №208/8427/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення передано за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 27.08.2026 року було прийнято заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання 12.10.2026 року заявник не з`явився, однак у заяві про встановлення факту належності правовстановлюючого документу просив розглянути справу за його відсутності, вимоги заяви підтримав.
Представник заінтересованої особи – Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, в судове засідання 12.10.2026 року не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не відомі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , його видано на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , його видано Пенсійним фондом України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , 18.08.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб.
Згідно договору дарування від 10.11.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Дмитрівської державної нотаріальної контори Довгалем С.В., за реєстраційним №2103 заявнику на праві власності належить 1/6 частина жилого будинку з відповідними їй надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа 1/6 частини жилого будинку складає 50.1 кв.м. та ім`я заявника зазначено, як ОСОБА_1 .
Заявник вказує, що причина неправильного написання його ім`я у договорі у одну літеру, а саме літера «И» замість літери «І», виникла у зв`язку із неправильним переведенням ім`я з російської на українську мову, після чого було здійснено неправильний переклад його ім`я під час оформлення договору дарування, яке було зазначено, як « ОСОБА_2 ».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Частинами 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).
Частиною першою та частиною п`ятою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Наявними в матеріалах справи письмовими доказами повністю підтверджується факт належності заявнику – ОСОБА_1 , договору дарування від 10.11.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Дмитрівської державної нотаріальної контори Довгалем С.В., за реєстраційним №2103, на 1/6 частину житлового будинку з відповідними їй надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, практики Європейського суду з прав людини та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту належності ОСОБА_1 договору дарування від 10.11.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Дмитрівської державної нотаріальної контори Довгалем С.В., за реєстраційним №2103, на 1/6 частину житлового будинку з відповідними їй надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлення факту належності правовстановлюючих документів необхідно заявнику для володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також для вчинення нотаріальних дій та внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 13, 76 81, 211, 247, 263 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) договору дарування від 10.11.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Дмитрівської державної нотаріальної контори Довгалем С.В., за реєстраційним №2103, на 1/6 частину житлового будинку з відповідними їй надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. С. Петренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua