Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №285/5261/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/5261/26

провадження у справі №2/0285/3247/26

02 листопада 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

24.08.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 його заробітку (доходу), але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дочки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 10.09.1999 вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 04.11.2025 розірвано. Під час спільного проживання у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони у справі припинили подружні відносини, син перебуває на утриманні матері. За погодженням із відповідачем, у березні 2022 року позивачка разом із дочкою ОСОБА_4 та сином виїхали за кордон з міркувань безпеки. З того часу позивачка разом із дітьми фактично проживає у Польщі. Відповідач належних коштів на утримання дитини не надає, що змусило позивачку звернутись до суду із вказаним позовом.

Процесуальні рішення у справі

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи від 24.08.2026 справу передано судді Сташківу Т.Б.

Ухвалою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Т.Б. від 25.08.2026 визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Сташківу Т.Б. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сташківу Т.Б. передано судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Коцюби О.М. від 07.09.2026 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Сташківа Т.Б.

Суддя Сташків Т.Б. у період з 07.09.2026 до 02.10.2026 перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сташківа Т.Б. від 06.10.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (без виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Доводи сторін у справі

Позивач просила проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Просить проводити розгляд справи без її участі.

Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 5 зворот).

Рішенням Звягельського міськрайонного суду від 04.11.2025 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 29).

Дочка ОСОБА_3 , позивачка та відповідач зареєстровані за однією адресою по АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).

Ухвалою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22.07.2025 ОСОБА_1 відмовлено у видачі судового наказу про стягнення на її користь з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 його заробітку (доходу). Ухвала суду мотивована тим, що наказне провадження є спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві, у якому суддя без судового засідання, на підставі долучених до заяви документів видає судовий наказ, що є особливою формою судового рішення та видається лише за умови безспірності вимог. Зі змісту заяви вбачається, заявник ОСОБА_1 та боржник ОСОБА_2 (батьки дитини) зареєстровані за одним місцем проживання. З огляду на вказані обставини, вимоги заявника не є безспірними, тому ОСОБА_1 вправі заявити вимоги про стягнення аліментів у позовному провадженні (а.с. 14).

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що у березні 2022 року позивачка разом із дочкою ОСОБА_4 та сином виїхали за кордон з міркувань безпеки. З того часу позивачка разом із дітьми фактично проживає у Польщі. На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 долучила копію договору тимчасового найму житла у м. Ополе, Польща, укладений 27.07.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Зазначені обставини, в силу вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не спростовані.

Доказів, що відповідач з об`єктивних причин не може сплачувати аліменти, матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

І. Щодо підсудності справи суду

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено підстави визначення підсудності справ судам України.

Так, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 76 цього Закону суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні.

Оскільки позивачка, яка є громадянкою України, має місце проживання в Україні, її зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_1 , тому згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 76 Закону, справа підсудна місцевому суду України.

ІІ. Щодо суті позовних вимог

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Зміст глави 15 СК України вказує на обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов`язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. А згідно ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами - будь-яких причин, що унеможливлюють надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання дитини, у розмірі, що зазначений позивачем у позовній заяві, на момент розгляду справи судом не встановлено.

Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне утримання дітей.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Оскільки 17.07.2025 ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою що видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак ухвалою суду відмовлено у видачі такого наказу, тому згідно вимог ч. 2 ст. 191 СК України, аліменти підлягають стягненню з відповідача, починаючи з дня звернення із заявою про видачу судового наказу - 17.07.2025.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, а також обставини, передбачені ст. 182 СК України та законодавчо закріплений розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268, 279, 430 ЦПК України, статтями 141, 180-184, 191 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше, ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу – 17.07.2025 і до досягнення дочкою ОСОБА_4 повноліття – ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331 грн 20 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.11.2026.

Суддя Т.Б. Сташків