Вирок від 01 листопада 2026 р. у справі №285/2105/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №285/2105/26

Суддя: Сташків Т. Б.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/2105/26

Провадження № 1-кп/0285/558/26

02 листопада 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

законного представника потерпілої ОСОБА_6 ,

неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 285/2105/26 (12026060530000166 від 25.03.2026) по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Новограда-Волинського Житомирської області, зареєєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

У червні 2025 року у вечірню пору доби, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в одній із кімнат будинку за місцем свого постійного проживанням по АДРЕСА_2 , у ОСОБА_8 , якому достовірно було відомо, що вік ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становив чотирнадцять років та яка була особою, що не досягла шістнадцятирічного віку, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру з неповнолітньою ОСОБА_7 , пов`язаних із вагінальним проникненням в її тіло з використанням геніталій.

Реалізуючи свій злочинний намір, в цей же день, без застосування фізичного та психічного насильства, ОСОБА_8 досяг з ОСОБА_7 добровільної згоди на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в її тіло з використанням геніталій. Діючи з цією метою, ОСОБА_8 та неповнолітня ОСОБА_7 , перебуваючи в одній із кімнат вищевказаного будинку, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, будучи достеменно обізнаним про вік ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, і бажаючи їх настання, свідомо ігноруючи ці обставини, за взаємною згодою з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_7 , без застосування фізичного та психологічного насильства, вчинив дії сексуального характеру, які виразились в вагінальному проникненні в її тіло з використанням своїх геніталій.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії сексуального характеру, у червні 2025 року у вечірню пору доби, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в одній із кімнат будинку за місцем свого постійного проживанням по АДРЕСА_2 , у ОСОБА_8 , якому достовірно було відомо, що вік ОСОБА_7 становив чотирнадцять років та яка була особою, що не досягла шістнадцятирічного віку, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру з неповнолітньою ОСОБА_7 , пов`язаних із вагінальним проникненням в її тіло з використанням геніталій.

Реалізуючи свій злочинний намір, в цей же день, без застосування фізичного та психічного насильства, ОСОБА_8 досяг з ОСОБА_7 добровільної згоди на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в її тіло з використанням геніталій. Діючи з цією метою, ОСОБА_8 та неповнолітня ОСОБА_7 , перебуваючи в одній із кімнат вищевказаного будинку, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, будучи достеменно обізнаним про вік ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, і бажаючи їх настання, свідомо ігноруючи ці обставини, за взаємною згодою з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_7 , без застосування фізичного та психологічного насильства, вчинив дії сексуального характеру, які виразились в вагінальному проникненні в її тіло з використанням своїх геніталій.

Крім того, в липні 2025 року у вечірню пору доби, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в одній із кімнат будинку за місцем свого постійного проживанням по АДРЕСА_2 , у ОСОБА_8 , якому достовірно було відомо, що вік ОСОБА_7 , становив чотирнадцять років та яка була особою, що не досягла шістнадцятирічного віку, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру з неповнолітньою ОСОБА_7 , пов`язаних із вагінальним проникненням в її тіло з використанням геніталій.

Реалізуючи свій злочинний намір, в цей же день, без застосування фізичного та психічного насильства, ОСОБА_8 досяг з ОСОБА_7 добровільної згоди на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в її тіло з використанням геніталій. Діючи з цією метою, ОСОБА_8 та неповнолітня ОСОБА_7 , перебуваючи в одній із кімнат вищевказаного будинку, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, будучи достеменно обізнаним про вік ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, і бажаючи їх настання, свідомо ігноруючи ці обставини, за взаємною згодою з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_7 , без застосування фізичного та психологічного насильства, вчинив дії сексуального характеру, які виразились в вагінальному проникненні в її тіло з використанням своїх геніталій.

Продовжуючи свої злочинні дії сексуального характеру, у серпні 2025 року у вечірню пору доби, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в одній із кімнат будинку за місцем свого постійного проживанням по АДРЕСА_2 , у ОСОБА_8 , якому достовірно було відомо, що вік ОСОБА_7 становив чотирнадцять років та яка була особою, що не досягла шістнадцятирічного віку, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру з неповнолітньою ОСОБА_7 , пов`язаних із вагінальним проникненням в її тіло з використанням геніталій.

Реалізуючи свій злочинний намір, в цей же день, без застосування фізичного та психічного насильства, ОСОБА_8 досяг з ОСОБА_7 добровільної згоди на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в її тіло з використанням геніталій. Діючи з цією метою, ОСОБА_8 та неповнолітня ОСОБА_7 , перебуваючи в одній із кімнат вищевказаного будинку, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, будучи достеменно обізнаним про вік ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, і бажаючи їх настання, свідомо ігноруючи ці обставини, за взаємною згодою з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_7 , без застосування фізичного та психологічного насильства, вчинив дії сексуального характеру, які виразились в вагінальному проникненні в її тіло з використанням своїх геніталій.

В результаті вказаних дій ОСОБА_8 неповнолітня ОСОБА_7 завагітніла та 13 березня 2026 року народила дитину - ОСОБА_9 , біологічним батьком якої є ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.

Позиції сторін та інших учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. З урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії нетяжких, відсутність обставин, які обтяжують кримінальну відповідальність, обставини, яка пом`якшує відповідальність: щире каяття, особи обвинуваченого, який є раніше не судимим, на обліку в нарко і псих диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, просив призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся у вчиненому, шкодує про вчинене, вибачився перед потерпілою за вчинене кримінально-протиправне діяння, просив суд суворо не карати.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив суд врахувати, що обвинувачений вину визнав повністю, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілою, раніше не судимий, врахувати думку потерпілої, яка не наполягає на суворому покаранні обвинуваченого, обвинувачений вперше вчинив злочин, обвинувачений досяг 60 річного віку, врахувати як обставину, що пом`якшує покарання добровільні грошові внески обвинуваченого на користь ЗСУ, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні спільну з потерпілою малолітню дитину, на обліку в нарко і псих диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, займається веденням домашнього господарства, за рахунок чого утримує себе, потерпілу та спільну дитину; проживають з потерпілою однією сім`єю, обвинувачений визнав своєю дочкою ОСОБА_9 , 13.03.2026, подавши відповідну заяву до Звягельського ВДРАЦС. Захисник просив застосувати ст. 75 КК України, звернувши увагу суду, що аналогічну позицію мають прокурор, неповнолітня потерпіла та її законний представник.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_7 , просила суд обвинуваченого суворо не карати та призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 просила призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Процесуальні рішення у справі

Ухвалою суду від 19.05.2026 відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості на підставі п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України, оскільки умови угоди не відповідають інтересам суспільства (Т. 1 а.с. 45).

Ухвалою суду від 12.10.2026 відмовлено у затверджені угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим на підставі п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України, оскільки умови угоди не відповідають інтересам суспільства (Т. 1 а.с. 129).

Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Не заперечив щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку без дослідження письмових доказів.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також інших учасників судового провадження у зв`язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, допитом неповнолітньої потерпілої, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений

ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив всі обставини вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що познайомився з потерпілою у 2024 році, матір потерпілої систематично зловживає алкоголем, постійного місця проживання не має, свої батьківські обов`язки по догляду за потерпілою взагалі не здійснювала, батька у потерпілої немає. Вперше статевий акт з неповнолітньою потерпілою відбувся у червні 2025 році. Всього з неповнолітньою потерпілою відбулося близько 4-х статевих актів, які відбувалися за добровільною згодою останньої. Статеві акти відбувалися за місцем проживання обвинуваченого по АДРЕСА_2 . Обвинувачений був обізнаний, що потерпілій ОСОБА_7 виповнилось лише 14 років. Після цього потерпіла ОСОБА_7 завагітніла та 13.03.2026 народила дитину - ОСОБА_9 , біологічним батьком якої є обвинувачений. ОСОБА_8 визнав Аделіну своєю дочкою, подавши до Звягельського ВДРАЦС відповідну заяву. Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 подали до Звягельського ВДРАЦС заяву про реєстрацію шлюбу, однак у реєстрації шлюбу їм було відмовлено, оскільки ОСОБА_7 не досягла шлюбного віку. Наразі обвинувачений, неповнолітня потерпіла та їх спільна дочка проживають спільно однією сім`єю за місцем проживання ОСОБА_8 . Обвинувачений утримує потерпілу та їх спільну дочку, за рахунок коштів від ведення домашнього господарства. Він придбав для потерпілої срібну та золоту каблучки, завжди надає грошові кошти потерпілій.

Допитана в судовому засіданні неповнолітня потерпіла

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що у неї відносини з обвинуваченим розпочалися наприкінці 2024 року. Вона разом зі своєю матір`ю приїздила до обвинуваченого в гості в будинок АДРЕСА_2 . Потерпіла та обвинувачений почали приділяти один одному увагу. Літом 2025 року, коли ОСОБА_7 виповнилось 14 років, між потерпілою та обвинуваченим вперше відбувся статевий акт. Всього у 2025 році відбулося 4-и статеві акти з обвинуваченим за місцем проживання ОСОБА_8 за вищевказаною адресою. Статеві акти відбувались за добровільної згоди потерпілої. Обвинувачений був обізнаний, що потерпілій виповнилось лише 14 років, оскільки остання повідомляла обвинуваченому про свій вік. У результаті останнього, 4-го статевого акту, потерпіла завагітніла, та 13.03.2026 народила дитину - ОСОБА_9 , біологічним батьком якої є обвинувачений. ОСОБА_8 визнав Аделіну своєю дочкою, подавши відповідну заяву до Звягельського ВДРАЦС. Обвинувачений є хорошим батьком, піклується про неї та їх спільну дочку, вони проживають однією сім`єю за вищевказаною адресою. Вказала, що примирилася з обвинуваченим, який повністю відшкодував завдану шкоду, потерпіла та їх дочка перебуває на повному грошовому утриманні обвинуваченого. Щодо міри покарання потерпіла просила суд обвинуваченого суворо не карати та призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Оцінка суду

Відповідно до ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягають подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Виходячи з вищевикладеного та на підставі допитів обвинуваченого та неповнолітньої потерпілої, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 155 КК України, як вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.

Мотиви суду

Частиною 1 ст. 155 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, іншого органу чи частини тіла або будь-якого предмета, які караються обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Суб`єктом злочину є повнолітня особа.

Об`єктом злочину є статева свобода та статева недоторканність особи, яка не досягла 16-річного віку, її фізичний, моральний і психічний розвиток.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює, що вчиняє дії сексуального характеру з проникненням, усвідомлює, що потерпілому (потерпілій) не виповнилося 16 років, і бажає вчинити такі дії.

Об`єктивна сторона злочину - вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру з проникненням (вагінальним, анальним або оральним) в тіло особи, яка не досягла 16 років.

Проаналізувавши всі досліджені докази, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні ним дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.

Призначення покарання

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України є щире каяття та перерахуванням коштів на потреби ЗСУ в сумі 5 000 грн (а.с. 70, 141, 142) (Постанова ККС ВС від 19.07.2023 у справі № 442/2407/22).

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Вирішуючи питання щодо призначення ОСОБА_8 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого діяння, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання і слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обираючи вид покарання суд враховує, що вчинене кримінальне правопорушення є нетяжкими злочином, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в нарко та псих диспансерах не перебуває, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, наявні обставини, що пом`якшують покарання, думку потерпілої, яка просила суд призначити не суворе покарання (а.с. 64-71).

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, просив вибачення у потерпілої, перерахував кошти на потреби ЗСУ, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, а також думку потерпілої щодо призначення несуворого покарання, суд приходить до висновку, що покарання необхідне і достатнє для перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_8 нових кримінальних правопорушень в майбутньому, слід призначити у виді 2 років обмеження волі.

Щодо відсутності підстав для застосування статті 75 КК України

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом видом та розміром покарання й тим видом і розміром покарання, яке мало бути призначене, враховуючи обставини, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

У вказаному кримінальному провадженні суд врахує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, підвищену суспільну небезпеку та стійкість умислу обвинуваченого.

При цьому суд звертає увагу на те, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення посягає на статеву свободу та недоторканність неповнолітньої особи й характеризуються виключною аморальністю та цинічністю дій винного.

Крім цього, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке, крім іншого, заподіюює шкоду суспільним відносинам та соціальним цінностям, нормальному психічному та фізичному розвитку дітей, здоров`ю, честі і гідності особи, можуть заподіяти глибоку психічну травму дитині.

На підставі викладеного, суд не вбачає передбачених законом підстав для застосування до засудженого положень ст. 75 КК України. Звільнення особи від відбування призначеного йому покарання на підставі положень ст. 75 КК України не сприятиме меті покарання - виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Аналогічні висновки щодо відсутності підстав для застосування положень ст. 75 КК України у кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, викладено у Постанові Верховного Суду від 25.06.2025 № 754/3047/24, які відповідно до ч. 6 ст. 368 КК України підлягають врахуванню судом першої інстанції.

Крім того, місцевий суд враховує судову практику Житомирського апеляційного суду, згідно якої суд апеляційної інстанції аналогічно не вбачає підстав для застосування положень ст. 75 КК України у кримінальних провадженнях за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 155 КК України (Постанови Житомирського апеляційного суду від 28.05.2024 № 275/823/21; від 14.10.2024 № 278/260/22; від 21.01.2026 № 292/1270/24).

Посилання захисника на досудову доповідь Звягельського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області від 18.06.2026, у якій орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, не заслуговують на увагу, оскільки за змістом ст. 314-1 КПК України така доповідь для суду має лише рекомендаційний характер, яку суд може врахувати або відхилити, виходячи зі своїх дискреційних повноважень. При цьому суд звертає увагу, що покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засудженого до праці (ч. 1 ст. 61 КК України).

За таких обставин, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, підвищену суспільну небезпеку та стійкість умислу обвинуваченого; враховуючи, що вчинене кримінальне правопорушення посягає на статеву свободу та недоторканність неповнолітньої особи й характеризуються виключною аморальністю та цинічністю дій винного; враховуючи, що суспільно небезпечне діяння заподіюює шкоду суспільним відносинам та соціальним цінностям, нормальному психічному та фізичному розвитку дітей, здоров`ю, честі і гідності особи, може заподіяти глибоку психічну травму дитині, суд не вбачає підстав для застосування норми ст. 75 КК України.

Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку

Питання про долю речових доказів вирішено судом у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

Після набрання вироком законної сили ОСОБА_8 затримати та направити для відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Строк відбування покарання за вироком суду обчислювати з моменту затримання.

Речові докази у кримінальному провадженні: зразок букального епітелію ОСОБА_8 ; зразок букального епітелію ОСОБА_7 ; зразок крові новонародженої дитини матері ОСОБА_7 , жіночої статі, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 ; первинне упакування та транспортні пробірки; зразок крові ОСОБА_8 ; первинне упакування та транспортна пробірка, які зберігаються в кімнаті речових доказів Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити стороні захисту та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua